Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

жалкий

  • 1 жалкий

    1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];
    2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];
    3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].
    * * *
    1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний
    2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний
    3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний

    Русско-украинский словарь > жалкий

  • 2 stakkels

    жалкий, жалюгідний, жалісний, сердешний

    Dansk-ukrainsk ordbog > stakkels

  • 3 жгучий

    1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;
    2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.
    * * *
    1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й

    \жгучийая боль — пеку́чий біль

    \жгучийая крапи́ва — бот. жалка́ кропива́

    \жгучий ее со́лнце — пеку́че (палю́че, жарке́) со́нце

    \жгучий ий моро́з — лю́тий (пеку́чий, шпарки́й, смалки́й) моро́з

    2) перен. пеку́чий

    \жгучий ий вопро́с — пеку́че пита́ння

    \жгучий ий стыд — пеку́чий со́ром

    \жгучий ий брюне́т — [жагу́чий] брюне́т; чорня́вець, -вця

    Русско-украинский словарь > жгучий

  • 4 мизерный

    1) (относ. к мизеру) мізеровий, мізерний;
    2) (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний; срв. Жалкий 1 и Ничтожный. [Стрілець блука ввесь день узимку, щоб тільки вполювать мізерную козу (Грінч.). Життя таке нужденне, злиденне (М. Грінч.)]. -ное состояние - мізерія.
    * * *
    ( скудный) мізе́рний, убо́гий, нужде́нний; (ничтожный, жалкий) нікче́мний, злиде́нний; ( о духе) жалюгі́дний, сує́тний; ( о теле) кво́лий, малоси́лий; ( о количестве) незначний

    Русско-украинский словарь > мизерный

  • 5 stingy

    I
    adj
    жалкий; що жалить
    II
    adj
    1) скупий, скнарий
    2) обмежений, убогий
    3) розм. дратівливий
    * * *
    I [`stiçi] a II a
    1) скупий, скаредний
    2) убогий, обмежений

    English-Ukrainian dictionary > stingy

  • 6 жалить

    (о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].
    * * *
    жали́ти, -лю, -лиш, жали́тися; жига́ти; (о комарах, пчёлах) тя́ти (тнуть)

    Русско-украинский словарь > жалить

  • 7 невзрачный

    1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;
    2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];
    3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.
    * * *
    непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний

    \невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать

    \невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́

    Русско-украинский словарь > невзрачный

  • 8 ничтожный

    1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];
    2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.
    * * *
    1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

    \ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина

    2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний

    \ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль

    \ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник

    Русско-украинский словарь > ничтожный

  • 9 aculeate

    adj
    1) бот. вкритий колючками (шипами)
    2) зоол. з жалом
    3) перен. колючий; що жалить; отруйний
    * * *
    a
    1) бoт. покритий дрібними колючками або шипами
    2) зooл. який має жало
    3) колючий; жалкий, отруйний ( про слова)

    English-Ukrainian dictionary > aculeate

  • 10 sting

    1. n
    1) жало
    2) укус; жаління кропивою
    3) бот. жалкий волосок
    4) ущипливість; колючість
    5) муки; гострий біль
    6) гострота
    2. v (past і p.p. stung)
    1) жалити
    2) горіти, пекти, свербіти
    3) завдавати гострого болю; мучити; уражати
    4) відчувати гострий біль; краятися
    5) збуджувати; спонукати
    6) розм. обдурити, ошукати
    * * *
    I [stiç] n
    2) бoт. пекучий волосок
    3) укус; опік кропиви
    4) отруйність, колючість
    5) мука, гострий біль
    II [stiç] v
    1) жалити, пекти; горіти, пекти, саднити; кусати(ся) (про комарів, клопів)
    2) заподіювати гострий біль, мучити; уражати, терзати; відчувати гострий біль; терзатися
    3) збуджувати, спонукувати
    4) cл. обдурити, ошукати; ( for) виманити, випросити або забрати гроші

    English-Ukrainian dictionary > sting

  • 11 stinging

    adj
    1) пекучий; що жалить
    2) ущипливий, гострий
    3) що має жало

    stinging nettle — бот. жалка кропива

    * * *
    [`stiçiç]
    a
    1) жалкий, пекучий
    2) уїдливий, гострий

    English-Ukrainian dictionary > stinging

  • 12 aculeate

    a
    1) бoт. покритий дрібними колючками або шипами
    2) зooл. який має жало
    3) колючий; жалкий, отруйний ( про слова)

    English-Ukrainian dictionary > aculeate

  • 13 stinging

    [`stiçiç]
    a
    1) жалкий, пекучий
    2) уїдливий, гострий

    English-Ukrainian dictionary > stinging

  • 14 stingy

    I [`stiçi] a II a
    1) скупий, скаредний
    2) убогий, обмежений

    English-Ukrainian dictionary > stingy

  • 15 болезный

    1) жалісливий, милосердий;
    2) сердечний, милий, любий, дорогий;
    3) безталанний, нещасливий.
    * * *
    1) (несчастный, жалкий) безтала́нний, бідола́шний, убо́гий, серде́шний
    2) в знач. сущ. безтала́нний, -ого, бідола́шний, серде́шний; небора́к, небора́ка

    Русско-украинский словарь > болезный

  • 16 горестный

    тужний, боліз[с]ний, гіркий (ум. гіренький, гіркенький), журний, ревний. [Тужне обличчя. Почувсь її тихий болізний голос (Мирн.). Гіркі (ревні) сльози]. Горестные вздохи - тужні зідхання. Горестные воспоминания, беседы - гіркі спогади, гіркі розмови. Горестное последствие - прикрий (сумний) наслідок. Горестная жизнь - злиденне життя, гірке життя, гірка доля, гіркий світ. [Гіркий світ, а треба жить].
    * * *
    1) ( полный горестей) гірки́й; (печальный, скорбный) тужни́й, тужливий, сумни́й, бо́лісний; жу́рний и журни́й, журбе́нний
    2) (жалкий, плачевный) жалюгі́дний

    Русско-украинский словарь > горестный

  • 17 жалостный

    жалісний, жалісливий; срв. Жалкий и Жалобный.
    * * *
    1) жа́лісний, жа́лібний и жалі́бний, жа́лісливий

    \жалостныйый го́лос — жа́лісний (жа́лібний) го́лос

    2) ( сострадательный) жа́лісливий, жа́лісний

    Русско-украинский словарь > жалостный

  • 18 колючий

    колючий, колький, кілький, (жалящий) жал(ь)кий, (с колючками) колючкуватий, шпичкуватий, остякуватий, деркий. [Над могилою стара груша-дичка розкинула свої деркі віти (Капельг.)]. -чая боль - колючий (гострий) біль. -чий взгляд - гострий погляд, колючі (прикрі) очі. -чий мороз - колький (жалкий, пекучий) мороз. -чие слова - гострі, пекучі слова.
    * * *
    1) колю́чий, ко́лький
    2) ( колющий) кілки́й
    3) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий

    Русско-украинский словарь > колючий

  • 19 мелкошёрстный

    и -шёрстый
    1) короткошерстий, низькововний;
    2) (жалкий) мізерний, злиденний, нужденний.
    * * *
    тж. мелкошёрстый
    дрібноше́рстий; дрібново́вний

    Русско-украинский словарь > мелкошёрстный

  • 20 мелочь

    1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);
    2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;
    3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);
    4) см. Мелкота 3;
    5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);
    6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].
    * * *
    1) дрі́б'язок, -зку
    2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)
    3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць

    Русско-украинский словарь > мелочь

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ЖАЛКИЙ — ЖАЛКИЙ, жалкая, жалкое; жалок, жалка, жалко. 1. Несчастный, возбуждающий сострадание, жалость, достойный жалости (иногда с оттенком пренебр.). Жалкий вид соседа меня взволновал. Он был смешон и жалок. Жалкое зрелище. «Да, жалок тот, в ком совесть …   Толковый словарь Ушакова

  • жалкий — См. бедный, малый, неважный, несчастный, ничтожный, печальный, худой вести жалкое существование, влачить жалкое существование, влачить жалкую жизнь... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские… …   Словарь синонимов

  • ЖАЛКИЙ — ЖАЛКИЙ, ая, ое; лок, лка, лко; жальче. 1. Возбуждающий жалость, несчастный; беспомощный. Ж. вид. Жалкая фигура. Жалко (нареч.) улыбнуться. Он мне жалок. 2. Жалобный, трогательный. Говорить жалкие слова. 3. Плохой, невзрачный. Одежда в жалком… …   Толковый словарь Ожегова

  • жалкий — жалкий, кратк. ф. жалок, жалка (допустимо жалка), жалко, жалки (допустимо жалки); сравн. ст. жальче и жалче (неправильно жальчее и жалчей) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • жалкий — прил., употр. очень часто Морфология: жалок, жалка, жалко, жалки; жальче и жалче; нар. жалко 1. Если человек вызывает у других желание пожалеть его, то его называют жалким. Жалкое существо. | Жалкий старик, раб, нищий. | Он остался стоять весь… …   Толковый словарь Дмитриева

  • жалкий — чем и в чем. Жалкий своей слабостью (в своей слабости) больной старик …   Словарь управления

  • жалкий — • очень жалкий …   Словарь русской идиоматики

  • жалкий — ая, ое; жа/лок, жалка/, жа/лки 1) Вызывающий жалость, достойный сострадания. Жалкое существо. Жалкое зрелище. [Иванов:] Нехороший, жалкий и ничтожный я человек. Надо быть тоже жалким, истасканным, испитым, как Паша, чтобы еще любить меня и… …   Популярный словарь русского языка

  • Жалкий лепет оправданья — Из стихотворения «Смерть поэта» (1837) М. Ю. Лермонтова (1814 1841), написанного насмерть А. С. Пушкина: Убит!.. К чему теперь рыданья, Пустых похвал ненужных хор, И жалкий лепет оправданья: Судьбы свершился приговор. Иносказательно: о Чьей либо… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • жалкий — См. жалеть и жаль, но жалкий милый, дорогой , жиздр. (РФВ 49, 331). Связано с желать …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Жалкий — Иов называет трех своих друзей жалкими утешителями (Иов 16:2), т.к. своими речами они не приносят ему утешения, а лишь усиливают страдания …   Библейская энциклопедия Брокгауза

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»