Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

смеяться

  • 1 смеяться

    1) смія́тися; хихоті́ти, -хочу́, -хоти́ш; диал. хихота́ти, -хочу́, -хо́чеш, хихота́тися

    смеётся тот, кто смеётся после́дним — посл. сміє́ться той, хто сміє́ться оста́нній

    2) (над кем-чем, кому-чему) смія́тися (з кого-чого, над ким-чим); ( насмехаться) кепкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, кпи́ти (кплю, кпиш), кпи́тися (з кого-чого, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > смеяться

  • 2 надсмехаться

    -смеяться, -смешка, -смешник см. Насмехаться, -смеяться, -смешка, -смешник.
    * * *

    Русско-украинский словарь > надсмехаться

  • 3 зубоскалить

    (смеяться постоянно) шкірити зуби, яснити зуби. [Замість діла давай з людьми зуби яснити (Катер. п.)]. -лить над кем (насмехаться) - смішкувати(ся) з кого, глузувати, глумитися з кого, з чого.
    * * *
    шкі́рити (ясни́ти) зу́би

    Русско-украинский словарь > зубоскалить

  • 4 посмеиваться

    посміхатися, посміхуватися. -ся над кем - сміятися, посміхати(ся), надсміхатися, глузувати (иноді) з кого, на сміх кого брати; срв. Смеяться.
    * * *
    1) посмі́юватися, підсмі́юватися; ( смеяться) смія́тися
    2) ( над кем-чем - насмехаться) посмі́юватися, підсмі́юватися, підсміха́тися, диал. підсмі́шкуватися (з кого-чого, над ким-чим); ( смеяться) смія́тися (з кого-чого, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > посмеиваться

  • 5 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 6 Надсед

    см. Надседание. Смеяться до -ду - см. Надсад 2 (Смеяться до -ды). Охрип с -ду - о[за]хрип з натуги.

    Русско-украинский словарь > Надсед

  • 7 кулак

    1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;
    2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;
    3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;
    4) (свая для причалки судов) паля;
    5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];
    6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).
    * * *
    I
    1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -а

    дава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м

    2) техн. кула́к
    II ист.
    (богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́

    Русско-украинский словарь > кулак

  • 8 осмеивать

    осмеять о(б)сміювати, о(б)сміяти, висміювати и висмівати, висміяти кого, що; пересміхати, брати на сміх, на посміх, на глум, на глузи. Срв. Смеяться над кем, Насмехаться. -нный - о(б)сміяний, висміяний, пересміяний, взятий на сміх, на посміх, на глум, на глузи.
    * * *
    несов.; сов. - осме`ять
    осмі́ювати, осмія́ти, обсмі́ювати, обсмія́ти; ( высмеивать) висмі́ювати, ви́сміяти

    Русско-украинский словарь > осмеивать

  • 9 отсмеиваться

    отсмеяться
    1) відсміюватися, відсміятися;
    2) перестати сміятися (реготати, -ся).
    * * *
    несов.; сов. - отсме`яться
    1) відсмі́юватися, відсмія́тися
    2) (несов.: кончить смеяться) пересмія́тися; переста́ти смія́тися

    Русско-украинский словарь > отсмеиваться

  • 10 подшучивать

    подшутить над кем жартувати, пожартувати, зажартувати, шуткувати, пошуткувати, кпити, закпити, сміх робити, зробити з кого. [Почали жартувати з старшини (Грінч.). Усі шуткують з його. Закпив я з нього (Франко). З цілої громади сміх зробив (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - подшут`ить
    жартува́ти, пожартува́ти; ( смеяться) ке́пкувати, покепкува́ти, кпи́ти, покпи́ти, кпи́тися, покпи́тися

    Русско-украинский словарь > подшучивать

  • 11 посмеяться

    1) посміятися, пореготати(ся) и пореготіти, (усилит.) попосміятися, попореготати и попореготіти. [Тії листи що-дня вичитує, - і попоплаче над ними, і попосміється (М. Вовч.)];
    2) кому и над кем - посміятися, насміятися, поглузувати, поглумувати, покепкувати, покпити з кого, сміх собі зробити з кого. Срв. Смеяться.
    * * *
    1) посмія́тися; ( много) попосмія́тися
    2) ( над кем-чем - подшутить) посмія́тися, насмія́тися, поглузува́ти, покепкува́ти (з кого-чого, над ким-чим); ( издеваясь) поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > посмеяться

  • 12 потешаться

    потешиться тішитися, потішатися, потішитися, бавитися, побавитися чим. [Дурницями тішишся, а діла не робиш]. -ться над кем, над чем - робити, зробити собі сміх з кого, з чого; см. Смеяться (над кем). [Життя сміх собі робить з цих людей, що втратили голову од хвилевої перемоги (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - пот`ешиться
    1) ті́шитися и потіша́тися, поті́шитися; ( забавляться) ба́витися и забавля́тися, забавитися
    2) (над кем-чем) потіша́тися, поті́шитися (з кого-чого, над ким-чим); ( издеваться) знуща́тися, познуща́тися (з кого-чого, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > потешаться

  • 13 приличие

    звичай, звичайність, пристойність, ґречність (-ности) призвоїтість (-тости), прилика. [Своїх діток доглядала, звичаю навчала (Шевч.). Яка бо ти неввічлива, прилики нема в тебе: пан старий стоїть, а ти, молоденька, і не підведешся (Кониськ.)]. Соблюдать -чия - додержувати(ся) звичаю, звичайности, мати звичай. Знать правила -чия - знати звичай. -чие требует чтобы - звичайність вимагає, велить щоб… Как -чие требует - см. Как приличествует (Приличествовать). Смеяться над -чиями, нарушать -чия - зневажати звичай. Для -чия, из -чия - для годиться, ради годиться, для звичаю, для призвоїтости, для прилики. [Люди гомоніли тільки для «прилики», щоб не мовчати (Кониськ.)]. Делать что для -чия - робити що для годиться.
    * * *
    присто́йність, -ності; ( установленные правила поведения) зви́чай, -чаю

    для (ра́ди, из) прили́чия — для зви́чаю, для звича́йності; для годи́ться, про лю́дське́ о́ко

    Русско-украинский словарь > приличие

  • 14 ржать

    іржа́ти, ржа́ти; (чаще перен.) гигота́ти, -гочу́, -го́чеш, гиготі́ти, -гочу́, -готи́ш; (смеяться, хохотать) регота́ти, -гочу́, -го́чеш, регота́тися, реготі́ти, -гочу́, -готи́ш

    Русско-украинский словарь > ржать

  • 15 Колика

    и Колики колька и кольки (-льок), колючка и колючки (-чок), (сильная резь в желудке) завійна, завійниця, бабиця и (чаще) бабиці (-биць), (спазматич. боль) сонячниця и (чаще) сонячниці (-ниць); (у лошадей) чемі[е]р (-ру), мишій (-шія). [Як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (Коцюб.). На колючки мене бере, недобре (Борзен.)]. Нервные -ки - нервові кольки. Смеяться до -лик - сміятися так, що аж на кольки бере, що аж кольки під грудьми спирають (Коцюб.).

    Русско-украинский словарь > Колика

  • 16 Надсад

    и Надсада
    1) (действие) - см. Надсаживание и Надсаждение;
    2) см. Надрыв 3 и 4. С -ду и конь падает - з надсади і кінь падає, (дохнет) гине (пропадає). Смеяться до -ды - сміятися аж (зо сміху, з реготу) перериватися (зсідатися, падати, качатися), аж кишки (боки) рвати, аж за боки братися.

    Русско-украинский словарь > Надсад

См. также в других словарях:

  • смеяться — Улыбаться, усмехаться, ухмыляться, осклабляться, скалить зубы (зубоскалить), хохотать, гаганить, гагарить, гоготать, греготать, грохотать, хихикать, покатиться, порскнуть, прыснуть, фыркнуть, покатываться со смеху, помирать (лопнуть) со смеху,… …   Словарь синонимов

  • СМЕЯТЬСЯ — СМЕЯТЬСЯ, смеюсь, смеёшься, несовер. 1. без доп. Издавать смех. «Девицы смеялись и перешептывались со своими соседами.» Пушкин. «Бывало, ему ничего больше, покажешь этак один палец вдруг засмеется, ей богу, и до самого вечера смеется.» Гоголь.… …   Толковый словарь Ушакова

  • СМЕЯТЬСЯ — СМЕЯТЬСЯ, смеюсь, смеёшься; несовер. 1. Издавать смех. С. от души (искренне). С. до упаду, до слёз. Смеётся тот, кто смеётся последний (посл. о том, что лишь конец дела решит, кто был прав, на чьей стороне успех). 2. над кем (чем). То же, что… …   Толковый словарь Ожегова

  • СМЕЯТЬСЯ — СМЕЯТЬСЯ, см. смех. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • смеяться — • безудержно смеяться • до колик смеяться • до слез смеяться • до упаду смеяться • оглушительно смеяться • от (всей) души смеяться …   Словарь русской идиоматики

  • смеяться — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я смеюсь, ты смеёшься, он/она/оно смеётся, мы смеёмся, вы смеётесь, они смеются, смейся, смейтесь, смеялся, смеялась, смеялось, смеялись, смеющийся, смеявшийся, смеясь 1. Когда кто либо смеётся, то это… …   Толковый словарь Дмитриева

  • смеяться — ▲ чувствовать ↑ смех смеяться. засмеяться. рассмеяться. насмеяться. смешить. рассмешить. насмешить. посмеиваться (# в бороду. # в усы). смеяться [посмеиваться] в бороду [в кулак. в усы]. скалить зубы. хе хе. фыркнуть. прыснуть. ↓ улыбаться …   Идеографический словарь русского языка

  • смеяться до слёз —    Если тебе так хочется плакать, ты можешь смеяться до слёз, убеждали её те, что смеялись.    Ф.Кривин, Хвост павлина.     Снова она стала вполголоса петь свои чудесные песни, склоняясь над лоханью или поливая цветы, снова стала смеяться до слёз …   Словарь оксюморонов русского языка

  • смеяться — над кем чем (устар. кому чему), чему и на что. 1. над кем чем (насмехаться над кем л., высмеивать кого , что л.). Ах, как, должно быть, ты тогда надо мной смеялась... (Достоевский). Не смейся чужой беде, своя на гряде (пословица). 2. чему и на… …   Словарь управления

  • смеяться — Общеслав., имеющее соответствия в др. индоевроп. яз. (ср. латышск. smieties «смеяться», др. инд. smáyati «улыбается» и т. д.). Соврем. форма (из др. рус. смѣятися) возникла после отпадения безударного и и изменения ѣ в е …   Этимологический словарь русского языка

  • смеяться — смеюсь, смеёшься; нсв. 1. Издавать смех. Весело с. Звонко с. Раскатисто с. С. до слёз. С. от души. Дети заразительно смеялись. Гость продолжал наигранно смеяться. * Смеётся тот, кто смеётся последним (Посл.). // Выражать весёлость (о глазах, лице …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»