-
41 завлекательность
принадність, звабливість (-ости).* * *захопливість, -вості, захва́тність, -ності; споку́сливість, -вості, звабли́вість, знадли́вість, зна́дність, пова́бність, пова́ба, по́ваб, -у; прива́бливість, прива́бність, прина́дність, прина́дливість -
42 заискивание
в ком запобігання ласки в кого, забігання перед ким, підлещування до кого, увихання, завилювання перед ким. -ние у женщин - залицяння, підсипання, підлабузнювання до жіноцтва.* * *запобіга́ння; підле́щування, підлабу́знювання, шапкува́ння; ( поступок) запобі́гливість, -вості, підле́сливість -
43 заманчивость
принадність, привабність, заманливість (-ости), принада, приваба; (с оттенк. соблазнительности) знадність, знадливість, звабливість, заласність (-ости) чого; см. Привлекательность.* * *прина́дність, -ності, прива́бливість, -вості, прива́бність, прина́дливість; поэз. прива́ба; зама́нливість; вабли́вість; споку́сливість -
44 запасливость
запа́сливість, -вості -
45 искательность
запобігливість (-вости).* * *запобі́гливість, -вості; підле́сливість -
46 искательство
1) (доискывание) допевняння чого;2) (заискивание) запобігання перед ким, у кого чого, чиєї ласки;3) (докучливость) набридливість, улізливість (-вости);4) -ства, мн. - см. Происки.* * *1) ( поиски) шука́ння2) ( заискивание) запобіга́ння; ( как свойство) запобі́гливість, -вості; ( льстивость) підле́сливість -
47 кисель
кисіль (-селю); (из молока) молочний кисіль, (из вишень) вишневий кисіль, (из бузинных ягод) бузинник; (из слив, груш или яблок приправленный мукой) киселиця.* * *кисі́ль, -селю́ -
48 корыстность
1) корисливість (-вости);2) зисковність;3) корисність, пожиточность (- ности).* * *кори́сливість, -вості, користолю́бство -
49 корыстолюбие
користолюбство, корисливість, грошолюбство.* * *користолю́бство, кори́сливість, -вості; ( алчность) заже́рливість; диал. захла́нність, -ності -
50 любостяжание
набутливість, велика охота до набутку, (жадность) заже[и]рливість, (зап.) захланність (-ости).* * *заже́рливість, -вості; ( корыстолюбие) користолю́бство, кори́сливість -
51 мирабель
сорт слив) мірабеля.* * *сад.мірабе́ль, -лі -
52 мнительность
помисливість, надуманість, недовірливість, підзирливість (-вости); (в здоровьи) самослабість (-лости).* * *самовразли́вість, -вості, поми́сливість; недові́рливість; підозрі́ливість -
53 многоплодный
1) (о земле: плодоносный) дуже (вельми) родючий (родовитий, хлібородний, хлібодайний, хлібний, урожайний);2) (о растениях - как свойство) дуже (вельми) родючий; (с обильными плодами) (дуже, вельми) рясний, багатоплідний. [Дуже родючі в нас кульки та кобильохи (сорта слив) (Брацлавщ.). Сади рясні похилились (Шевч.)];3) (плодливый) дуже (вельми) плодюч[щ]ий (плодливий, плодовитий, плідний). [Свині дуже плодючі (Київщ.)].* * *багатоплі́дний, плодю́чий; ( о растениях) родю́чий -
54 наливать
налить1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;2) вилитий, навиливаний.* * *несов.; сов. - нал`итьналива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути\наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)
-
55 наливка
1) (действие) - см. Наливание 1 и 2; оконч. - а) налиття (-ття), налив (-ву); насипання, всипання; наточе[і]ння, вточе[і]ння чого; б) вилиття;2) (напиток) наливка. [Вийняв пляшку горілки, другу - наливки (Рудч.)]. -ка первого, второго настоя - первак, (ум.-ласк. первачок (-чку)), другак (-ку). [Дулівочка-первак така смачна була (Глібів)]. -ка абрикосовая - абрикосівка, (диал.) жерделівка; (из айвы) айвівка; (вишнёвая) вишнівка, вишняк (-ку); (грушевая) грушівка, (на грушах-дулях) дулівка; (ежевичная) ожинівка; (земляничная) суницівка; (кизилевая) деренівка, дереняк, кизилівка; (клубничная) полуницівка, полуничник (-ку); (крыжовниковая) аґрусівка; (малиновая) малинівка, малиняк; (сливовая) слив'янка, сливняк, (род вина) сливовиця; (смородиновая) порічківка; (терновая) тернівка, терняк; (черничная) чорницівка.* * *1) налива́ння; ( вливание) улива́ння2) ( напиток) нали́вка -
56 насбирать
-
57 невероятный
1) (неправдоподобный) неймовірний, неправдоподібний. [Слова, далекі й неймовірні, як у казці (Коцюб.). Се неймовірним вам здається? (Самійл.)]. -ное дело - неймовірна (несообразное: неподобна, неслыханное: нечувана) річ. Это -но - це неймовірна річ. Рассказывать -ные вещи - розповідати неймовірні речі (щесь неймовірне);2) (чрезвычайный) неймовірний, надзвичайний. [Мені огнем ударило в лице, коли почув близько таку неймовірну силу (Васильч.). Зчиняючи неймовірний галас (Епік)]. До -ной степени, до -го - до неймовірної міри, до неймовірности (неймовірно, аж віри не можна по(й)няти). [Ви таки до неймовірности жалісливі (Л. Укр.)]. В -ном количестве - в неймовірній кількості, в неймовірнім числі; см. ещё Множество 2 (Во -ве);3) см. Недоверчивый.* * *неймові́рний; ( неправдоподобный) неправдоподі́бний; ( невозможный) неможли́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йнийв \невероятный ом числе́ (коли́честве) — у неймові́рній кі́лькості
до \невероятный ого, до \невероятный ой сте́пени — неймові́рно, до неймовірності, до неможли́вості, надзвича́йно
\невероятныйое собы́тие — неймові́рна (надзвича́йна) подія
\невероятныйое уси́лие — неймовірне (надзвича́йне) зуси́лля
\невероятныйые слу́хи — неймовірні (неправдоподібні) чутки́
-
58 неисправимый
непоправний, (о поступке ещё) ненаправний; (отчаянный, от'явленный) неприторенний, (нераскаянный) нерозкаяний. [Вчинив непоправну помилку (Азб. Комун.). Непоправний злочинець (Пр. Правда). Неприторенний злодій (Номис). «Ви-ж розумієте інтереси правосуддя й законности», - вкинув таки гадючку нерозкаяний смотритель (Корол.). Нерозкаяною совісливістю повіває з його творів (Корол.)].* * *непопра́вний; ( о человеке) невипра́вний -
59 некорыстность
1) некорисливість, некористолюбність;2) незисковність, некористовність (-ости). Срв. Некорыстный 1 и 2.* * *некори́сливість, -вості -
60 несжимаемость
нестисливість, нестисність, нестискальність (-ости).* * *спец.нести́сливість, -вості
См. также в других словарях:
слив — слив, а … Русское словесное ударение
Слив — Слив: Слив водопадный понятие, описывающее динамику водного потока. Слив плотины элемент гидротехнического сооружения. Слив в сантехнике часть сантехнического устройства: слив унитаза, слив ванны и т. д. Жаргон: Слив выдача конфиденциальной… … Википедия
СЛИВ — СЛИВ, слива, муж. 1. только ед. Действие по гл. слить в 1, 2, 3 и 5 знач. сливать (спец.). 2. Устройство для стока воды или другой жидкости (спец.). 3. Убыль весеннего разлива реки (обл.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СЛИВ — СЛИВ, а, муж. 1. см. слить 1. 2. Устройство для стока жидкости (спец.). Бетонный с. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
слив — слив, а (к слив ать) … Русский орфографический словарь
Слив — (a. discharge, overflow, underflow; н. Ablauf, Auslauf, Uberlauf; ф. debordement, trop plein; vidange, deversement, evacuation; и. fraccion fira de suspension) жидкая фаза или тонкая фракция суспензии, отделённая от пульпы,… … Геологическая энциклопедия
Слив — м. 1. действие по гл. сливать, слить II 2. Устройство для стока воды или другой жидкости. 3. Наиболее крутое обычно узкое место в водопаде, горной реке и т.п., где вода льется вниз с наибольшей силой и стремительностью. Толковый словарь Ефремовой … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
СЛИВ — наклонная поверхность для обеспечения стока воды с верха массивных опор мостов. На старых мостах С. устраивался из камней чистой тески, уложенных по всей площади подферменной площадки, не занятой подферменниками, с уклоном поверхности,… … Технический железнодорожный словарь
слив — сущ., кол во синонимов: 15 • выдача (8) • выливание (13) • компромат (5) • … Словарь синонимов
СЛИВ — знаний. Жарг. шк. Шутл. ирон. Срез знаний (один из видов текущего контроля). (Запись 2004 г.) … Большой словарь русских поговорок
слив — а; м. 1. к Слить сливать (1, 5 6 зн.). С. горючего из цистерны. Бидон для слива молока. С. промышленных отходов губителен для природы. 2. Устройство для стока воды или другой жидкости. Сделать с. Устроить с. Глубокий с. Система сливов. С.… … Энциклопедический словарь
