Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

слабо!

  • 1 слабо

    I сл`або
    нареч.
    1) сла́бо; (преим. о физической силе) сла́бко; мля́во
    2) сла́бо; слабови́то; кво́ло; безси́ло; мля́во
    3) сла́бко, немі́цно
    4) пога́но, сла́бо; ке́псько
    5) сла́бко; ві́льно
    II слаб`о
    предик.
    не під си́лу; ( невмочь) неси́ла

    Русско-украинский словарь > слабо

  • 2 слабо намагничивающиеся материалы

    Словарь металлургической терминов > слабо намагничивающиеся материалы

  • 3 брезжить

    1) ( слабо светиться) світи́тися, зорі́ти; ( едва виднеться) мрі́ти; ( мерцать) мерехті́ти, бли́мати, побли́мувати, мигті́ти, миготі́ти
    2) (безл.: светать) світа́ти, розвидня́тися, розви́днюватися, зорі́ти, сірі́ти, мрі́ти; на світ (на зорю́, на день) займа́тися (благословля́тися)

    Русско-украинский словарь > брезжить

  • 4 вякать

    бовкати, бевкати, белькати, гарчати (отрывисто).
    * * *
    несов.; сов. - в`якнуть
    1) ( слабо подавать голос) скі́млити, заскі́млити, ски́глити, заски́глити; ( тявкать) дзя́вкати, дзя́вкнути, дзяволи́ти, задзяволи́ти; ( мяукать) ня́вкати и нявча́ти, ня́вкнути
    2) ( говорить попусту) бо́вкати, бо́вкнути, бе́вкати, бе́вкнути, несов. варня́кати

    Русско-украинский словарь > вякать

  • 5 гореть

    горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -
    1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];
    2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;
    3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].
    * * *
    горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися

    Русско-украинский словарь > гореть

  • 6 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 7 мреть

    1) ( слабо виднеться) мрі́ти, мрі́тися; боввані́ти
    2) (быть, становиться непрозрачным) мрі́ти, мерехті́ти

    Русско-украинский словарь > мреть

  • 8 ненадёжный

    ненадійний, непевний, невірний; (неосновательный) неґрунтовний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (исшатавшийся) розхитаний, хиткий, (слабо держащийся) хибкий, слабкий, (в упадке) занепалий; (несолидный: о человеке) нестате[о]чний, несталий. [Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії (Метл.). Ще й козаки реєстрові не всі перебралися через ті невірні греблі (Куліш). Не ходіть цією кладкою, вона слабка (Звин.). Стіну цю варто підперти, бо й завалитися може: хибка (Звин.). Одна стеля ціла, а друга занепала, - доведеться підважити або розібрати (Звин.)]. Его слово -но - його (у його) слово хитке (непевне, нестале). Его речи -ны - його мова непевна. Это человек -ный - це людина непевна (ненадійна, нестате[о]чна). [Ніби ненадійний чоловік із його (Корол.)]. -ный больной - ненадійний (малонадійний, сильнее: мабуть безнадійний) х(в)орий (слабий). -ный долг - ненадійний (непевний) борг (довг).
    * * *
    ненаді́йний, непе́вний; ( неверный) неві́рний; ( непрочный) неміцни́й, нетривки́й

    Русско-украинский словарь > ненадёжный

  • 9 неосновательно

    нрч. неґрунтовно, необґрунтовано, безґрунтовно, безпідставно, безосновно, (несостоятельно) нестійно, (неправильно) неправдиво, неслушно, (непрочно) нетривало, нетривко, неміцно, нестало, хитко, хибко, слабко, (несолидно) неповажно, нестате[о]чно, недоладно; срв. Неосновательный.
    * * *
    нареч.
    1) необгрунто́вано, безпідста́вно; неслу́шно; непова́жно; неґрунто́вно, поверхо́во; несерйо́зно; легкова́жно; несолі́дно; непова́жно, нестате́чно
    2) (слабо, плохо) неґрунто́вно, поверхо́во

    Русско-украинский словарь > неосновательно

  • 10 плохо

    погано, зле, кепсько, злецько, недобре, негарно, негаразд, (отвратительно) гидко, паскудно. -хо живётся - погано (зле, кепсько, злецько) живеться. -хо видеть - погано (зле) бачити, недобачати. [Старі очі недобачають]. Он -хо поёт - він погано (зле, недобре, негарно) співає. Делать что-л. -хо - робити, що аби-як, ледаяк, негаразд, не до ладу, не до діла, не до пуття. -хо дело идёт - робиться, як мокре горить. -хо не клади, вора в грех не вводи - худий спрят і доброго спокусить. -хо вести себя - негарно поводитися, пусто йти; не шануватися. [Не шанувався в службі, то й прогнали]. Чувствовать себя -хо - почуватися зле, почувати себе кепсько (недобре, погано). Рожь родила -хо - жито вродило плохо (слабо).
    * * *
    1) нареч. пога́но; ( нехорошо) недо́бре, нега́рно, негара́зд; (худо, дурно) зле́; ( скверно) ке́псько
    2) в знач. безл. сказ. пога́но; ( нехорошо) недо́бре; ( неладно) негара́зд; ( нездоровится) сла́бо
    3) (в знач. сущ.: об отметке) школьн. пога́но (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > плохо

  • 11 произвольно

    1) самовільно, самохіть, самохітно;
    2) вільно;
    3) довільно;
    4) свавільно, самовільно, самочинно; срв. Произвольный. [Ряд діялогів, сполучених до купи досить слабо й довільно (Л. Укр.). Він поводиться собі довільно, - як заманеться йому (Берд. п.)].
    * * *
    нареч.
    1) дові́льно
    2) сваві́льно; самові́льно
    3) дові́льно; необґрунто́вано; безпідста́вно

    Русско-украинский словарь > произвольно

  • 12 струить

    1) струми́ти, -ми́ть; ( распространять запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, -нює; ( слабо колебать) хвилюва́ти, -лю́є

    Русско-украинский словарь > струить

  • 13 струиться

    струмува́ти, -му́є, струмі́ти, -ми́ть, струмені́ти, -ні́є и -ни́ть, струмені́тися, струми́тися, -ми́ться, струми́ти; ( о переливчатой жидкости) лелі́ти; ( журчать) дзюрча́ти, -чи́ть, дзюркота́ти, -ко́че, дзюркоті́ти, -коти́ть, дзюри́ти; ( литься) ли́тися (ллє́ться); ( течь струёй) ціди́тися, -диться; ( излучаться) випромі́нюватися, -нюється; (о дыме: виться) ви́тися (в'є́ться); ( слабо колебаться) хвилюва́тися, -лю́ється; (об одежде, волосах: ниспадать волнами) спада́ти хви́лями

    Русско-украинский словарь > струиться

  • 14 материалы

    матеріали, матеріяли
    •
    - материалы с сильными магнитными свойствами - материалы со слабыми магнитными свойствами - абразивные материалы - армированные материалы - армирующие материалы - беспористые материалы - взрывчатые материалы - гетерофазные материалы - естественные материалы - железорудные материалы - железосодержащие материалы - заправочные материалы - импрегнированные материалы - испаряющиеся материалы - карбидокремниевые материалы - компактные материалы - консолидированные материалы - крепежные материалы - кристаллические материалы - магнитно-жёсткие материалы - магнитно-мягкие материалы - магнитно-твердые материалы - магнитные материалы - наплавочные материалы - натуральные материалы - непористые материалы - пиленые стеновые материалы - пилёные стеновые материалы - полупроводниковые материалы - пористые материалы - пропитанные материалы - радиационностойкие материалы - радиоактивные материалы - резистивные материалы - самосмазывающиеся материалы - сильно намагничивающиеся материалы - слабо намагничивающиеся материалы - слоистые материалы - сыпучие материалы - сырые материалы - теплоизоляционные материалы - транспирационные материалы - ферримагнитные материалы - ферромагнитные материалы - шихтовые материалы - электроизоляционные материалы - электроконтактные материалы

    Словарь металлургической терминов > материалы

См. также в других словарях:

  • слабо... — слабо... и СЛАБО ... Первая часть сложных слов со знач.: 1) слабый (в 1 знач.), напр. слабоактивный, слабовыраженный, слаботочный (спец.); 2) слабый (во 2 знач.), напр. слабовидящий, слабовидение (спец.), слабослышащий (спец.); 3) слабый (в 6… …   Толковый словарь Ожегова

  • слабо — с грехом пополам, погано, кишка тонка, нетуго, нетвердо, неярко, неудовлетворительно, легко, нехорошо, тускло, херово, плохо, беззащитно, приглушенно, беззвучно, безвольно, неслышно, слегка, легохонько, хреново, легонько, пупок развяжется, жидко …   Словарь синонимов

  • слабо — слабо, употр. в функции сказ. (в просторечии). Слабо со мной тягаться! …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Слабо — I слаб о предик. разг. Оценка какой либо ситуации как непосильной; не под силу, невмочь. II слаб о част. разг. Употребляется при выражении сомнения в чем либо или недоверия к чему либо с подстреканием доказать (обычно с вопросом или с… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Слабо... — слабо... Начальная часть сложных слов, вносящая значение слова: слабый (слабоалкогольный, слабосолёный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Слабо — I слаб о предик. разг. Оценка какой либо ситуации как непосильной; не под силу, невмочь. II слаб о част. разг. Употребляется при выражении сомнения в чем либо или недоверия к чему либо с подстреканием доказать (обычно с вопросом или с… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Слабо — I слаб о предик. разг. Оценка какой либо ситуации как непосильной; не под силу, невмочь. II слаб о част. разг. Употребляется при выражении сомнения в чем либо или недоверия к чему либо с подстреканием доказать (обычно с вопросом или с… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • слабо — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • слабо... — СЛАБО... Первая часть сложных слов. Вносит зн.: мало, не очень; слабый. Слабонатянутый, слабоокрашенный, слаборадиоактивный …   Энциклопедический словарь

  • слабо — I сла/бо см. слабый; нареч. Слабо пожать руку. Слабо видит кто л. Фонарь светит слабо. Костёр горит слабо. Слабо знает язык кто л. Команда играет слабо. Пьеса написана слабо …   Словарь многих выражений

  • слабо — в знач. сказ. 184 иск см. Приложение II (прост. не хватает сил, ср.: Слабо/ тебе это сделать!) …   Словарь ударений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»