Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ска

  • 101 подснежник

    бот. Anemone Hepatica L. первістка, ум. первісточка. [Розцвітає первісточка біла (Л. Укр.)]; Hepatica triloba - проліска, переліска; Galantus nivalis L. (подснежный колокольчик голубой) - проліски (-ків), скороліски, просерен (-ну), просерень (-реня); Scilla cernua (пролеска) - проліска, проліски (-ків), (просирень) просерен (-ну), просерень (-реня м. р.); Scilla bifolica L. - ряст (-ту); Primula - первоцвіт (-ту); Crocus reticulatus L. - бра[и]ндуші (-шів), бра[и]ндушки (-шок).
    * * *
    бот.
    про́лісок, -ска, про́ліска; ( белый) підсні́жник, підсні́жка; диал. перво́цвіт, -у, бі́лий ряст (-у)

    Русско-украинский словарь > подснежник

  • 102 занавеска

    -весочка завіска, завісочка, фіранок (-нку), фіранка (-нки).
    * * *
    1) занаві́ска, заві́ска, запина́ло; ( на окне) фіра́нка, запо́на

    нёбная \занавеска ка — анат. м'яке́ піднебі́ння

    2) ( передник) диал. фарту́х, -а, уменьш. фартушо́к, -шка́; диал. запа́ска

    Русско-украинский словарь > занавеска

  • 103 морда

    I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;
    2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);
    3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.
    II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.
    * * *
    I
    1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па
    2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́за
    II рыб.
    верша́

    Русско-украинский словарь > морда

  • 104 навеска

    1) (действие) - а) навішування, начі[е]плювання, оконч. навішення, начеплення; б) наважування, оконч. наваження; в) навішування, звішування, напускання, оконч. навішення, звішення, напущення; г) нахиляння, звисання, оконч. нахиле[і]ння, звиснення. Срв. Навешивать;
    2) (качество действия) навіс (-су);
    3) (дверная петля) наві[и]ска, начепа;
    4) (отвешенное за один раз) наважка, ваг (-гу). В одну -ску - одним вагом;
    5) навіска, (ум. навісочка), начіпок (-пка), начіпка; срв. Привеска 2. [Що в нашому гільці сребряні навісочки (Милор.)].
    * * *
    1) ( действие) наві́шення, (нео-конч.) наві́шування
    2) ( дверная петля) заві́са, на́віска и наві́ска
    3) ( отвешенное количество вещества) хим. на́важка и нава́жка

    Русско-украинский словарь > навеска

  • 105 опояска

    по верхней одежде) пояс, (ременная) пас; (поясок, шнур, тесьма для повязки по рубахе, для подвязывания штанов) поясок (-ска), поясочок (-чка), поясинка, крайка, окрайка, окравка, краєчка, окравочка, підперізок (-зка), підперізка, підперізочка; ременная - очкур, ремінець (-нця), ремінчик, пасок (-ска), пасочок (-чка). [Хлопець у самій сорочині, окравкою підперізаний. Підперезав штани паском].
    * * *
    ( пояс) по́яс, поясо́к, -ска кра́йка, окра́йка; окра́вка; диал. опа́ска, підпері́зок, -зка

    Русско-украинский словарь > опояска

  • 106 подвеска

    к серьгам к люстре к часам и т. п.) дармови[і]с, дармови[і]сик.
    * * *
    1) ( действие) підві́шування
    2) (украшение) підві́сок, -ска, підві́ска; дармови́с, -у
    3) ( приспособление) підві́ска, підві́с, -у, підві́сина

    Русско-украинский словарь > подвеска

  • 107 пояс

    1) (вообще) пояс (-са); (кожаный узкий) пас, пасок (-ска), паска, попруга; (кожаный с карманами) черес (-са) (ум. чересок (-ска), ре[а]мінник, ремінь (-меня); (ремённый) ретяг, ретязь (-зя), (ум.) ретязок (-зка); (всякое опоясание) підперіз, підперізок (-зка); (чаще тонкий) перез, перезок (-зка), підперізка; (из кромки, нитяный) окравка, окрайка, крайка; (в юбке) обшивка; см. Опояска, Кушак. [Стан підперезаний поясом червоним (М. Вовч.). Від Спаса та й рукавиці за паса]. Предохранительный, спасательный -яс - убезпечальний пояс. Заткнуть за -яс кого - заткнути за пояс кого; (превзойти) заломити, закасувати кого чим. [Усіх за пояс заткне (П. Мирн.). Всіх дівчат заломила своїм станом і красою (Г. Барв.)]. Прихватывать, прихватить -сом - приперізувати, приперезати що. Кланяться в -яс - кланятися, вклонятися до пояса;
    2) см. Поясница;
    3) геогр. - (климатич.) смуга. [Гаряча, холодна смуга]. Горный -яс - гірське пасмо, гірська пасмуга, пасмо (пасмуга) гір;
    4) архит. - пояс, опасання;
    5) (полосы на животных, на материи) смуги; см. Полоса.
    * * *
    1) по́яс; ( мужской) па́сок, -ска, пас; диал. пояси́на, опа́ска, підпері́зок, -зка, опері́з; ( кожаный с карманами) че́рес; ( полоска из ткани) окра́йка, окра́вка, кра́йка
    2) ( талия) по́яс, та́лія
    3) спец. по́яс, -у

    жа́ркий \пояс — геогр. жарки́й по́яс

    Русско-украинский словарь > пояс

  • 108 скатывать

    I несов. ска́тывать, сов. ската́ть, техн.
    1) ( свёртывать) ска́чувати, скача́ти, згорта́ти, згорну́ти
    2) ( валять) валя́ти, зваля́ти
    II несов. ска́тывать, сов. скати́ть, техн.
    ( вниз) ско́чувати, скоти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > скатывать

  • 109 скатывать

    I несов. ска́тывать, сов. ската́ть, техн.
    1) ( свёртывать) ска́чувати, скача́ти, згорта́ти, згорну́ти
    2) ( валять) валя́ти, зваля́ти
    II несов. ска́тывать, сов. скати́ть, техн.
    ( вниз) ско́чувати, скоти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > скатывать

  • 110 вывеска

    1) вивіска [Вивіска була наукова, а діяльність - чисто політична], таблиця;
    2) вивішування, вивішення;
    3) виважування, виваження.
    * * *
    I
    ( доска с надписью) ви́віска
    II
    ( действие) ви́важення, вива́жування

    Русско-украинский словарь > вывеска

  • 111 жалоба

    скарга, а оттенки:
    1) (выражение неудовольствия, скорби, страдания, ропот) скарга на що, жалкування, жаління, нарікання, бідкання. Жалобы - жалі (р. -лів) на що, скарги, жалощі, жалібниці [Годі! ні скарг, ані плачу (Л. Укр.). Залюбки слухали наші письменники жалкування нашого поета (Кул.). Не докучав жалінням. Бідкання розсердило мене. Якісь недоспівані жалі (Л. Укр.). Багато справедливих жалів можна поставити на рахунок інтелігенції (Єфр.). Розносили по всіх усюдах кревні сльози та гіркі жалібниці (Мирн.)];
    2) (юрид.) скарга, (руссизм) жалоба; (возбуждение процесса) позов (р. позва, мн. позви), (стар.) супліка, протестація. [Подати в суд скаргу на кого]. Жалоба апелляционная, кассационная - скарга апеляційна, касаційна. Достигнуть -бой - вискаржити, вижаліти, (процессом) випозивати щось. [Вона вже розжалілася йому, а що вижаліла? (Мирн.)]. Подавать (приносить) -бу на кого - подавати (заносити) скаргу на кого, куди, (обычн. словесно) скаржити кого, скаржитися кому на кого.
    * * *
    ска́рга; суплі́ка, протеста́ція

    подава́ть, пода́ть \жалоба бу на кого́ — подава́ти, пода́ти ска́ргу на ко́го, ска́ржитися, поска́ржитися на кого; (юр.) оска́ржувати, -жую, -жуєш, оска́ржити кого́

    Русско-украинский словарь > жалоба

  • 112 занозить

    см. Занаживать.
    * * *
    (что) заскали́ти, -скалю́, -ска́лиш, заска́бити, -блю, -биш (що), загна́ти (зажену́, зажене́ш) ска́лку (скі́пку, ска́бку, скі́пу; колючку: колю́чку) (в що)

    Русско-украинский словарь > занозить

  • 113 косица

    1) кіска, косиця;
    2) (у птиц) косиця. [Сизий селезень з чорними косицями (Маркев.)];
    3) (косой край) косинець (-нця), косинчик;
    4) см. Висок;
    5) (подзоры) клинчики, косячки (-ків);
    6) (прядь на виске) пачіс (-чосу), вичіс (-чосу), пачосок (-ска);
    7) (конский волос) гривка.
    * * *
    1) уменьш. кі́ска, коси́ця
    2) мор. коси́ця

    Русско-украинский словарь > косица

  • 114 кусок

    Кусочек
    1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];
    2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;
    3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];
    4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;
    5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].
    * * *
    1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

    \кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба

    2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

    Русско-украинский словарь > кусок

  • 115 лесок

    лісок (-ска); (рощица) гайок (-йка); (на низине или над рекой) лужок (-жка), лужинка; (в овраге) байрак (-ка). [А той собі до ліска скільки сили дує (Рудан.). Гайок зелененький (Шевч.)]. Берёзовый и т. п. -сок - березовий лісок, березинка, березни[я]к (-ка), березни[я]чок (-чка) и т. п.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    лісо́к, -ска́; ( рощица) гайо́к, -йка́, дібро́вка; ( в овраге) байра́к, -а и -у, байрачо́к, -чка́; ( на низменности) лужо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > лесок

  • 116 привеска

    1) см. Привешивание;
    2) причіпок (-пка), причепка, (к серьге) бовкунчик, теліпанчик, (к одежде) дармовис (-са); см. Подвеска.
    * * *
    1) приві́шення, приві́шування; дова́ження, дова́жування
    2) ( украшение) підві́сок, -ска, підві́ска, дармови́с, дармові́с
    3) перен. приві́сок, -ска; ( дополнение) дода́ток, -тка

    Русско-украинский словарь > привеска

  • 117 разводы

    розво́ди, -дів; ( потёки) патьо́ки, -ків, потьо́ки

    ска́терть с \разводы дами — ска́терть (ска́терка) з розво́дами

    потоло́к после дождя́ в \разводы дах — сте́ля після дощу́ в розво́дах (патьо́ках, потьо́ках)

    Русско-украинский словарь > разводы

  • 118 сказываться

    несов.; сов. - сказ`аться
    1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться
    2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися
    3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́
    4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)
    5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)

    \сказываться за́лся больны́м — уда́в [із се́бе] хво́рого; сказа́в, що хво́рий; ( отговорился) відговори́вся (відмі́гся) хворо́бою

    6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним
    7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти

    \сказываться за́лся до́ма — сказа́в, що [він] вдо́ма (до́ма)

    ушёл, не \сказываться за́вшись — пішо́в (ви́йшов), не сказа́вши

    8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тися

    ско́ро ска́зка \сказываться зывается, да не ско́ро де́ло де́лается — погов. не так ху́тко (ско́ро) ро́биться, як мо́виться; ле́гше говори́ти, ніж зроби́ти; одно́ твори́ти язико́м, а дру́ге - пе́рти плу́га

    9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується

    Русско-украинский словарь > сказываться

  • 119 скатёрка

    уменьш.-ласк.
    скатерти́на, ска́терка, ска́тірка; диал. обру́сок, -ска

    Русско-украинский словарь > скатёрка

  • 120 скатываться

    I несов.; сов. - скат`аться
    1) ска́чуватися, -чуюся, -чуєшся, скача́тися, ( свёртываться) згорта́тися, згорну́тися, -ну́ся, -нешся и мног. позгорта́тися
    2) ( сбиваться) збива́тися, зби́тися (зіб'є́ться) и мног. позбива́тися, сов. зваля́тися

    шерсть \скатываться та́лась — во́вна зби́лася (зваля́лася)

    3) страд. несов. ска́чуватися; згорта́тися; збива́тися; спи́суватися, -сується; ска́туватися, -тується
    II несов.; сов. - скат`иться
    ско́чуватися, -чуюся, -чуєшся, скоти́тися (скочу́ся, ско́тишся) и мног. поско́чуватися

    Русско-украинский словарь > скатываться

Страницы

См. также в других словарях:

  • ска́ут — скаут, а …   Русское словесное ударение

  • СКА — «Сибирская корона Амур» ООО организация СКА Специальный комитет против апартеида ООН организация СКА спасательный космический аппарат косм …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СКА — (читается: ска)  Спортивный клуб армии, название ряда спортивных клубов, входивших в состав т. н. «физкультурно спортивной организации Вооружённых Сил СССР» (наряду с ЦСКА, ЦСК ВВС и др.) В настоящее время  название некоторых… …   Википедия

  • СКА — (англ. ska народная вест индская музыка), более архаичная, нежели реггей (см. РЕГГЕЙ), форма фольклора Ямайки. В 60 е годы 20 века была известна как блю бит и вместе с мигрантами из Вест Индии попала в Великобританию. Оставаясь на протяжении 60… …   Энциклопедический словарь

  • СКА — абревіатура Спортивний клуб армії незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • СКА-СП — система комплексной автоматизации сортировочных процессов ж. д. Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 11a14 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ска — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА (значения). Ска Направление: Ска Истоки: Ямайская музыка Место и время возникновения: 1950 е, Ямайка Годы расцвета: 1960 е Яма …   Википедия

  • СКА (хоккейный клуб, Ленинград) — СКА Санкт Петербург Страна: СССР Россия Город: Санкт Петербург О …   Википедия

  • СКА (хоккейный клуб, Санкт-Петербург) — СКА Санкт Петербург Страна: СССР Россия Город: Санкт Петербург О …   Википедия

  • СКА Санкт-Петербург — Страна: СССР Россия Город: Санкт Петербург О …   Википедия

  • Ска-панк — Направление: панк Истоки: ска, панк рок Место и время возникновения: начало 80 х …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»