Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ска

  • 681 нафискалить

    нафіска́лити

    Русско-украинский словарь > нафискалить

  • 682 неблаговоление

    1 (нерасположение) неласка, неприхильність (-ности), неприхилля (-лля) до кого; (неприязнь) неприязнь (-ни) до кого. Питать -ние к кому - почувати неприязнь до кого, не любити кого;
    2) (неудовольствие) незадоволення з кого, з чого и ким, чим. Выразить кому своё -ние - виявити (виказати, словами: висловити) кому своє незадоволення.
    * * *
    неприхи́льність, -ності недобрози́чливість, -вості, нела́ска, неласка́вість; ( неприязнь) непри́язнь, -ні

    Русско-украинский словарь > неблаговоление

  • 683 неблагосклонность

    неприхильність, неприхилля (-лля), неласкавість, неласка, недоброзичливість (-ости) до кого, до чого. [Ся неприхильність старших до вистав залежала від нещасливого добору п'єс (Грінч.)].
    * * *
    неприхи́льність, -ності, неласка́вість, -вості, нела́ска, недоброзичли́вість

    Русско-украинский словарь > неблагосклонность

  • 684 нёбный

    піднебінний. -ная дуга, анат. - піднебінна дуга. -ная завеса (занавеска), анат. - м'яке піднебіння. -ные звуки, лингв. - піднебінні звуки.
    * * *
    анат., лингв.

    \нёбныйая занаве́ска — см. занавеска 1)

    Русско-украинский словарь > нёбный

  • 685 небрежный

    1) (о человеке: нерадивый) недбалий, недбайливий (до кого, до чого), (сщ.) недбайло (м. р.), недбаха, недбайлиця (общ. р.). [Недбалий (недбайливий) учень (Київ). Випестили їх чужі, недбалі руки (Куліш). Ой, наші хлопці - недбайлиці: не вирубали купайлиці (Пісня)];
    2) (исполняемый небрежно, необработанный) недбалий. [Недбала праця (Київ). Золота рота тая нівечила луки недбалим косінням (Корол.). Наближався до нас своєю недбалою ходою (Л. Укр.). Недбалий костюм (Крим.). Недбала зачіска (Київ)];
    3) (невнимательный) недбалий, неуважний (до кого, до чого); (равнодушный) байдуж(н)ий; (пренебрежительный) зневажливий (до кого, до чого). [Недбалим поглядом читав її писульку (Крим.)]. -ное обращение с кем - недбале (неуважне, зневажливе) поводження з ким. -ный тон - недбалий (неуважний, зневажливий) тон.
    * * *
    недба́лий; ( об отношении к обязанностям) недбайли́вий; ( невнимательный) неува́жний; ( пренебрежительный) знева́жливий

    \небрежныйое обраще́ние с кем-чем — недба́ле (неува́жне) пово́дження з ким-чим, недба́ле (неува́жне, зневажливе) ста́влення до ко́го-чо́го

    \небрежныйый в чём — недбайли́вий у чо́му

    \небрежныйый тон — знева́жливий (недба́лий) тон

    Русско-украинский словарь > небрежный

  • 686 негритоска

    негрито́ска

    Русско-украинский словарь > негритоска

  • 687 недоедки

    недоїдки (-ків), (огрызки) недогризки, недокуски, (ед.) недоїдок (-дка), недогризок (-зка), недокусок (-ска); (от сена, соломы) з'їди, переїди (-дів), переїдки (-ків). [Недоїдки багатої жертви, що не вспіли пожерти боги (Васильч.). Недогризок з огірка (Н. Громада)].
    * * *
    недо́їдки, -ків

    Русско-украинский словарь > недоедки

  • 688 недоносок

    1) (недоразвитый физически) недоносок (-ска, общ. р.), (женск. пола ещё недоношениця), недорід (-рода), недорідок (-дка), (диал.) порон(ен)ник, (бранно, диал.) випор(о)ток (-тка), (о ребёнке ещё) недоношена (нечасова, не(в)часна) дитина, (о яйце и перен. о ребёнке) виливок (-вка); (о животном, растении и перен.) недоносок. [Ах ти випортку поганий! (Липовеч.)];
    2) (об одежде, обуви) недоносок. -ски - недоноски, (одежды) виноски (-ків), (обуви) шкарбани (-нів).
    * * *
    недоно́сок, -ска

    Русско-украинский словарь > недоносок

  • 689 немилость

    1) немилість, неласкавість (-ости);
    2) неласка. Срв. Милость. Быть в -ти - бути (жити) в неласці, ласки не мати в кого. [Я чув, Мандоф живе вже у неласці (Куліш). Через добрих людей у його ласки не має (Рудан.)]. Попасть в -лость у кого - потрапити в неласку в кого, (потерять милость) збутися ласки чиєї, втратити ласку чию, відпасти ласки чиєї.
    * * *
    неми́лість, -лості; ( нерасположение) нела́ска

    быть (оказа́ться) в \немилостьти — бу́ти в неми́лості (в нела́сці)

    впада́ть, впасть в \немилостьть — см. впадать 2)

    Русско-украинский словарь > немилость

  • 690 нерасположение

    Нерасположенность к кому, к чему неприхильність (-ности), неприхилля (-лля), нехіть (-хоти), неохота до кого, до чого. [Неприхильність старших до вистав залежала від нещасливого добору п'єс (Грінч.). Нехіть до Гашіци зростала у серці Йоновім (Коцюб.). Він перше мав до християнства неохоту (Л. Укр.)]. Вызывать, вызвать - ние, -ность - знеохочувати, знеохотити, викликати, викликати неохоту (нехіть, неприхильність). [Самі дрібниці можуть геть знеохотити вас до як-найбільш талановитої людини (Крим.)].
    * * *
    неприхи́льність, -ності, несхи́льність; ( нежелание) не́хіть, -хоті, знеохо́та, знеохо́чення; ( неблагосклонность) нела́ска

    Русско-украинский словарь > нерасположение

  • 691 ниже

    I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;
    2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;
    3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;
    4) (в сложении) нижче.
    II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.
    * * *
    I н`иже
    сравн. ст.
    1) прил. ни́жчий

    он \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)

    2) нареч. ни́жче

    об э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче

    3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)

    на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва

    пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́

    \ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї

    II ниж`е
    союз
    ніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть

    Русско-украинский словарь > ниже

  • 692 нижесказанный

    нижческазаний, сказаний нижче (далі).
    * * *
    нижческа́заний, ска́заний ни́жче

    Русско-украинский словарь > нижесказанный

  • 693 нитрофоска

    с.-х.
    нітрофо́ска

    Русско-украинский словарь > нитрофоска

  • 694 нож

    ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.
    * * *
    ніж, род. п. ножа

    быть на \нож жах с кем — перен. бу́ти на ножа́х з ким, ворогува́ти з ким

    как (сло́вно) \нож жо́м по се́рдцу — як (мов, наче) ноже́м у се́рце (по се́рцю)

    лечь под \нож ж — лягти́ під ніж

    \нож ж в се́рдце — перен. ніж у се́рце

    \нож ж о́стрый кому́ — перен. ніж у го́рло (у се́рце) кому́, ніж го́стрий кому́

    под \нож жо́м умере́ть — під ноже́м поме́рти (уме́рти)

    Русско-украинский словарь > нож

  • 695 носик

    1) носик, (реже) носок (-ска), ласк. носеня (-няти), (в детск. языке) нося (-сі); срв. Нос 1 и 2. [В неї носик тоненький (Київщ.). Кирпатенький носок (М. Вовч.). Носок невеличкий, щічки круглесенькі (Тесл.)];
    2) см. Носок 3;
    3) Комаровы -ки, бот. Delphinium consolida L. - сокирки (-рок) (польові), комареві носики (-вів).
    * * *
    1) уменьш.-ласк. но́сик, носо́к, -ска́
    2) ( часть сосуда) но́сик
    3) см. носок II 2)

    Русско-украинский словарь > носик

  • 696 носиться

    1) носи́тися (ношу́ся, но́сишся); (гоняться, бегать) ганя́ти, гаса́ти; ( нянчиться с кем) па́нькатися, ця́цькатися

    \носиться ться с кем-чем — носи́тися (па́нькатися) з ким-чим

    \носиться ться по ко́мнатам — носи́тися (ганя́ти; гаса́ти) по кімна́тах

    \носиться сятся слу́хи — іду́ть (хо́дять) чутки́, чутка (по́голос, поголо́ска, поголо́сок) йде

    2) страд. носи́тися

    Русско-украинский словарь > носиться

  • 697 носок

    1) (ум. от Нос) - а) см. Носик 1; б) дзюбок, дзьобок (-бка), (реже) носок (р. но[і]ска); срв. Нос 2. [Рання пташка носок чистить (Чуб. I)]. С воробьиный -сок - з комареву ніжку;
    2) (предмета, орудия) носок, ріжок (-жка); (кончик) кінчик; (острый конец яйца) носок и носик;
    3) (посуды) носок, носик, пиптик, пипка, (диал.) циплик (-ка), рулька. [Чайник з відбитим пиптиком (Брацл.). Циплик у лійки, в самоварі (Липовеч.). Хто се одбив рульку? (Київщ.)];
    4) (обуви) носок, (редко ніс (р. носа)), носак; (-ка), (диал.) висп'яток (- тка), (перед) перед (-да), передок (-дка). [Вдарив його носаком (Сл. Гр.)]. -ски - носки, (переды) переди (-дів), передки (-ків). [Перебуйся назад носками (Номис). Висп'ятками бити (Драг.). В чоботях старі халяви, а переди і підошви нові (Звин.). Дивився на передки своїх черевиків (Васильч.)]. Бить мяч с -ска - бити м'яч(а) носком (передком). Бороться с - ска - боротися нога об ногу;
    5) (чулка) носок. Навязать у чулок -ски - доплести до панчіх носки;
    6) (короткий чулок) шкарпетка. -ски - шкарпетки (-ток). [Мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках (Н.-Лев.)];
    7) (гарпун) гарпуна (-ни).
    * * *
    I см. носки II
    1) уменьш. носо́к, -ска́; ( носик) но́сик

    игра́ в \носок ски — карт. гра в носка́ (в но́са)

    2) (передний край ступни, обуви, чулка) носо́к

    на \носок ска́х идти (поднима́ться) — на носка́х іти́ (підніма́тися, підійма́тися)

    с \носок ска бить, уда́рить — з носка́ би́ти, ударити, сов. копну́ти

    Русско-украинский словарь > носок

  • 698 ночь

    1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];
    2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);
    3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);
    4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).
    * * *
    ніч, род. п. но́чі

    бе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі

    в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю

    в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня

    в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку

    всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч

    в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч

    до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!

    ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч

    на́ ночь — на ніч

    не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)

    одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі

    по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х

    Русско-украинский словарь > ночь

  • 699 обноски

    обно́ски, -ків, недоно́ски

    обно́сок — ед. обно́сок, -ска, недоно́сок

    Русско-украинский словарь > обноски

  • 700 одалиска

    одаліска.
    * * *
    одалі́ска

    Русско-украинский словарь > одалиска

См. также в других словарях:

  • ска́ут — скаут, а …   Русское словесное ударение

  • СКА — «Сибирская корона Амур» ООО организация СКА Специальный комитет против апартеида ООН организация СКА спасательный космический аппарат косм …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СКА — (читается: ска)  Спортивный клуб армии, название ряда спортивных клубов, входивших в состав т. н. «физкультурно спортивной организации Вооружённых Сил СССР» (наряду с ЦСКА, ЦСК ВВС и др.) В настоящее время  название некоторых… …   Википедия

  • СКА — (англ. ska народная вест индская музыка), более архаичная, нежели реггей (см. РЕГГЕЙ), форма фольклора Ямайки. В 60 е годы 20 века была известна как блю бит и вместе с мигрантами из Вест Индии попала в Великобританию. Оставаясь на протяжении 60… …   Энциклопедический словарь

  • СКА — абревіатура Спортивний клуб армії незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • СКА-СП — система комплексной автоматизации сортировочных процессов ж. д. Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 11a14 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ска — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА (значения). Ска Направление: Ска Истоки: Ямайская музыка Место и время возникновения: 1950 е, Ямайка Годы расцвета: 1960 е Яма …   Википедия

  • Ска́пы — (Stenotomus) род костных рыб отряда окунеобразных, имеющих острые плавники, снабженные железами, которые выделяют ядовитое вещество; обитают в западной части Атлантического океана …   Медицинская энциклопедия

  • Ска́ты — (Batomorpha) надотряд рыб класса хрящевых (Chondrichthyes); представители отряда хвостоколообразных снабжены ядовитыми шипами, а отряда электрических скатов способны создавать сильные электрические разряды; обитают преимущественно в тропических и …   Медицинская энциклопедия

  • ска́ут — а, м. Член детской (юношеской) буржуазной организации …   Малый академический словарь

  • скај — (анг. sky) вештачка кожа направена од еден вид пластична маса …   Macedonian dictionary

Книги

Другие книги по запросу «ска» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»