Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ска

  • 661 миноноска

    мор.
    міноно́ска

    Русско-украинский словарь > миноноска

  • 662 миса

    миска миса, миска, (пренебр.) мисчина, (в детск. яз.) мися (-сі), (неглубокая) полумисок (-ска), (с вогнутыми краями) кондійка, (большая с двумя ушками) яндо[и]ла, (суповая) ваза. [З полиці миси, миски й мисочки викрашаються (М. Вовч.). Насипала галушок в миску (Коцюб.). Набрала мисчину пшона (Проскурівщ.). Їдять вони калачі з одного полумиска (Пісня). Насипає кулішу в здорову миску яндолу (Н.-Лев.)]. Изготовление -сок (мискоделие) - мискоробство.
    * * *
    ми́са (диал.)

    Русско-украинский словарь > миса

  • 663 миска

    ми́ска; ( неглубокая) полу́мисок, -ска

    Русско-украинский словарь > миска

  • 664 мискантус

    бот.
    міска́нтус, -у

    Русско-украинский словарь > мискантус

  • 665 молва

    1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);
    2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;
    3) (речь) мова, розмова.
    * * *
    1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -ску

    дурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва

    2) ( говор) го́вір, -вору

    Русско-украинский словарь > молва

  • 666 молдаванеска

    ( танец) молдаване́ска, молдовеня́ска

    Русско-украинский словарь > молдаванеска

  • 667 морда

    I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;
    2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);
    3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.
    II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.
    * * *
    I
    1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па
    2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́за
    II рыб.
    верша́

    Русско-украинский словарь > морда

  • 668 мореска

    хореогр.
    море́ска

    Русско-украинский словарь > мореска

  • 669 мотоколяска

    мотоколя́ска

    Русско-украинский словарь > мотоколяска

  • 670 мракобеска

    мракобі́ска

    Русско-украинский словарь > мракобеска

  • 671 мужской

    чоловічий, (редко) мужеський, (диал.) мужичий, (редко) мужчинський. [Чоловічий голос (Грінч.). Вона й справді багато-дечого тямить і в чоловічому господарстві (Н.-Лев.). Останній мужеський представник славного роду князів Острозьких (О. Левиц.). Дві голови - мужича і жіноча (Март.). Я оддам йому чоботи, щоб переробив підбори, а то зробив такі, як у мужчинських чоботях (Проскурівщ.)]. -кая роль - чоловіча роля. [Всі чоловічі ролі грали селяни (Грінч.)]. -кой портной - чоловічий кравець (-вця). -кая причёска - чоловіча зачіска. -кое платье - чоловіче вбрання. -кое седло - чоловіче сідло. -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.
    * * *
    чолові́чий

    \мужской пол — биол. чолові́ча стать; собир. чоловіки́, -кі́в

    мужска́я ри́фма — поэт. чолові́ча ри́ма

    Русско-украинский словарь > мужской

  • 672 мысок

    Мысочек ріжок (-жка), ріжечок (-чка), виступець (-пця), виступчик (-ка).
    * * *
    уменьш.-ласк.
    1) мисо́к, -ска́, ми́сик
    2) мисо́к, ми́сик, ріжо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > мысок

  • 673 навес

    1) см. Навеска 1;
    2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);
    3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);
    4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];
    5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];
    6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];
    7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.
    * * *
    1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па
    2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́

    Русско-украинский словарь > навес

  • 674 навеска

    1) (действие) - а) навішування, начі[е]плювання, оконч. навішення, начеплення; б) наважування, оконч. наваження; в) навішування, звішування, напускання, оконч. навішення, звішення, напущення; г) нахиляння, звисання, оконч. нахиле[і]ння, звиснення. Срв. Навешивать;
    2) (качество действия) навіс (-су);
    3) (дверная петля) наві[и]ска, начепа;
    4) (отвешенное за один раз) наважка, ваг (-гу). В одну -ску - одним вагом;
    5) навіска, (ум. навісочка), начіпок (-пка), начіпка; срв. Привеска 2. [Що в нашому гільці сребряні навісочки (Милор.)].
    * * *
    1) ( действие) наві́шення, (нео-конч.) наві́шування
    2) ( дверная петля) заві́са, на́віска и наві́ска
    3) ( отвешенное количество вещества) хим. на́важка и нава́жка

    Русско-украинский словарь > навеска

  • 675 надписка

    1) (действие) надписування, оконч. надписання, надпис (-су);
    2) напис (-су), на(д)писка; см. Надпись 2.
    * * *
    надпи́ска, надпи́сування

    Русско-украинский словарь > надписка

  • 676 надтёс

    1) (действие) надтісування, оконч. надтесання;
    2) (надтёсанное место) надтіс (- тесу), надтіска, надтесане (-ного).
    * * *
    1) ( действие) надті́сування
    2) ( надтёсанное место) надтіс, -тесу, надтіска, надтесане, -ого

    Русско-украинский словарь > надтёс

  • 677 нажимать

    нажать
    1) (прижимать что) натискати и натискувати, натиснути що и на що, тиснути, потискувати, потиснути що и за що, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, нагнічувати, нагнітити що, (о мног.) понатискати, понатискувати, понадушувати, понадавлювати, понагнічувати. [Натиснув ногою лопату (Грінч.). З усієї сили натиснув на свердло (Грінч.). Натиснув кнопку від дзвоника (Київ). Потис за срібний дзвоник (Франко). Мучусь, тиснучи крейду до таблиці (Франко). Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (Коцюб.)];
    2) на кого (перен.) - натискати и натискувати, натиснути, (наседать) насідати, насісти, напосідатися, напосістися, налягати, налягти, (диал.) наставати, напоставати на кого, (прижимать) тіснити и тиснути, утіснити, прикручувати, прикрутити кого. [У деяких місцях співають «вічну пам'ять», і зараз-же туди поліція натискає (М. Левиц.). Щоб посунути справу, треба натиснути на декого (Київ). Що-ж ти зробиш, коли напосідаються, щоб в одну душу були ті союзи? (М. Левиц.). Коли-ж ти так на нас настаєш, то аби тя ясний грім забив! (Яворськ.)];
    3) (об обуви, платье и т. п.) намулювати и намуляти, (сов.) намуляти и (зап.) намулити що, в що, натруджувати, натрудити що, надушувати, душити, надушити, надавлювати, давити, надавити що, в що, (о мног. или во мн. местах) понамулювати, понатруджувати, понадушувати, понадавлювати; срв.
    I. Жать 1. [Намулюють мені пухирі ці чоботи (Канівщ.)];
    4) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, видушувати, видушити, надавлювати, надавити, видавлювати, видавити, нагнічувати, нагнітити, (сыру, творогу) нагнічувати, нагнітити, напрасовувати, напрасувати, (растит. масла) набивати, набити, забивати, забити, бити, вибити, (о мног.) поначавлювати, понадушувати, повидушувати, понадавлювати, повидавлювати, понагнічувати, понапрасовувати, пона[поза]бивати чого. [Начавив дві пляшки виноградного соку (Київщ.)]. Нажимаемый - натисканий и натискуваний, надушуваний и т. п. [Пружинка, досі натискана важкою рукою, нараз звільнена, скочила на своє давнє місце (Франко)]. Нажатый -
    1) натиснений і натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, нагнічений, понатисканий и понатискуваний и т. п.;
    2) намуляний и намулений, натруджений и т. п.;
    3) начавлений, видушений, видавлений, напрасований, набитий, забитий, вибитий и т. п. -ться -
    1) натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натисканим и натискуваним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п.;
    2) натискатися, натиснутися, набиватися, набитися, (о мног.) понатискатися, понабиватися; см. Набиваться 3.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ать
    1) натиска́ти и нати́скувати, нати́снути, несов. тиснути; ( слегка) поти́скувати и поти́ска́ти, поти́снути; нада́влювати, надава́ти, наду́шувати, надуши́ти

    \нажиматьть на все кно́пки (пружины, педали) — перен. натискати (нати́скувати), натиснути на всі кнопки (пружи́ни, педа́лі)

    \нажиматьть на учёбу — натискати и нати́скувати, нати́снути (налягати, налягти) на навчання

    2) (выжимать в каком-л. количестве) начавлювати, нача́вити, нада́влювати, надави́ти

    \нажиматьть лимонного соку — нача́влювати, начави́ти (надавлювати, надавити) лимо́нного (цитринового, цитринного) со́ку

    Русско-украинский словарь > нажимать

  • 678 наказанный

    пока́раний, ска́раний; ука́раний

    Русско-украинский словарь > наказанный

  • 679 наложница

    підло[і]жниця, нало[і]жниця, підбічниця, невінчана (нерідна) жінка, (презр.) приспанка, (шутл.) сестра з Остра; (гаремная) харемнниця, одаліска. [Сами благословили дать свою підложницю в супруги (Шевч.). Викрав її і зробив своєю наліжницею (Ор. Левиц.). Усіх жінок, усіх своїх харемниць порозсилав Осман, куди схотіли (Куліш)].
    * * *
    нало́жниця, підло́жниця

    Русско-украинский словарь > наложница

  • 680 наскакаться

    наскакатися, -скачу́ся, -ска́чешся

    Русско-украинский словарь > наскакаться

См. также в других словарях:

  • ска́ут — скаут, а …   Русское словесное ударение

  • СКА — «Сибирская корона Амур» ООО организация СКА Специальный комитет против апартеида ООН организация СКА спасательный космический аппарат косм …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СКА — (читается: ска)  Спортивный клуб армии, название ряда спортивных клубов, входивших в состав т. н. «физкультурно спортивной организации Вооружённых Сил СССР» (наряду с ЦСКА, ЦСК ВВС и др.) В настоящее время  название некоторых… …   Википедия

  • СКА — (англ. ska народная вест индская музыка), более архаичная, нежели реггей (см. РЕГГЕЙ), форма фольклора Ямайки. В 60 е годы 20 века была известна как блю бит и вместе с мигрантами из Вест Индии попала в Великобританию. Оставаясь на протяжении 60… …   Энциклопедический словарь

  • СКА — абревіатура Спортивний клуб армії незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • СКА-СП — система комплексной автоматизации сортировочных процессов ж. д. Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 11a14 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ска — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА (значения). Ска Направление: Ска Истоки: Ямайская музыка Место и время возникновения: 1950 е, Ямайка Годы расцвета: 1960 е Яма …   Википедия

  • Ска́пы — (Stenotomus) род костных рыб отряда окунеобразных, имеющих острые плавники, снабженные железами, которые выделяют ядовитое вещество; обитают в западной части Атлантического океана …   Медицинская энциклопедия

  • Ска́ты — (Batomorpha) надотряд рыб класса хрящевых (Chondrichthyes); представители отряда хвостоколообразных снабжены ядовитыми шипами, а отряда электрических скатов способны создавать сильные электрические разряды; обитают преимущественно в тропических и …   Медицинская энциклопедия

  • ска́ут — а, м. Член детской (юношеской) буржуазной организации …   Малый академический словарь

  • скај — (анг. sky) вештачка кожа направена од еден вид пластична маса …   Macedonian dictionary

Книги

Другие книги по запросу «ска» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»