-
1 изуродовать
скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].* * *зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; (обезобразить, исказить) спотво́рити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить -
2 Окалечиться
скалічіти, скалічитися, покалічитися. См. Калечить, Калечиться. -
3 окалечить
-
4 Изуродованность
скаліченість, спотвореність, знівеченість (-ности). -
5 изувечивать
изувечить збезвічувати, збезвічити, обезвічувати, обезвічити, зувічувати, зувічити (Кот.), скалічувати, скалічити кого. [Не лізь, бо я тебе геть збезвічу (Херсонщ.). Дуже лютий був… безневинно чоловіка було обезвічить (Основа)]. Изувеченный - збезвічений, обезвічений, скалічений, скалічілий, зувічений, увічений. [А які, було, сердешні козаки лежать у степу або в лісі, увічені та поранені! (Стор.). Андрій здіймав скалічену руку (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - изув`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити; ( уродовать) ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити -
6 искалечиваться
искалечиться калічитися, скалічитися, скалічіти, нівечитися, знівечитися, обезвічитися, бути скаліченим, покаліченим, знівеченим, обезвіченим від кого (кем). [Не велика біда, як свиня скалічіє (Н.-Лев.). Я ще не дуже зостарівся та знівечився (Шевч.)].* * *несов.; сов. - искал`ечитьсякалі́читися, покалі́читися, скалі́чуватися, скалі́читися, ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися; сов. скалічі́ти -
7 изувечиваться
изувечиться з[о]безвічуватися, з[о]безвічитися, скалічуватися, скалічитися и скалічіти, зувічуватися, зувічитися, бути з[о]безвіченим, скаліченим.* * *несов.; сов. - изув`ечитьсякалі́читися, покалі́читися, скалі́чуватися, скалі́читися; ні́вечитися, зні́вечитися -
8 искалечивать
искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).* * *несов.; сов. - искал`ечитькалі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити -
9 исковерканный
1) прич. зіпсо́ваний, попсо́ваний; зні́вечений, поні́вечений; покалі́чений, скалі́чений; покру́чений; перекру́чений; спотво́рений; покалі́чений, скалі́чений2) (в знач. прил.: изломанный, повреждённый) пола́маний, поні́вечений, зні́вечений, покру́чений, покалі́чений, скалі́чений3) (в знач. прил.: нравственно изуродованный) зіпсо́ваний, зні́вечений, скалі́чений4) (в знач. прил.: неправильный, искажённый) перекру́чений; ( искалеченный) калі́чений, покалі́чений; (о языке: ломаный) ла́маний\исковерканныйое сло́во — перекру́чене сло́во
\исковерканныйый язы́к — калі́чена (покалі́чена, ла́мана) мо́ва
-
10 искажать
исказить1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].* * *несов.; сов. - исказ`ить1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш) -
11 Исковеркивать
исковеркать нівечити, знівечити, калічити, скалічити, (мысль, слова) перекручувати, перекрутити, (о мног.) понівечити, покалічити, поперекручувати, покрутити; срвн. Искажать. [І знівечили ви заповідь Божу ради звичаю вашого (Єванг.). Дороге, гарне поламала, понівечила й зіпсувала його рівновагу (Черкас.). Він перекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш)]. -кать мысль (чью), цитату - перекрутити (чию) думку, цитату (цитоване). -кивать язык - калічити мову. Исковерканный - знівечений, скалічений, перекручений, покручений. -ная жизнь - знівечене життя. -ный французский язык - калічена французька мова. -ться - нівечитися, знівечитися, калічитися, скалічитися и т. д. -
12 изувечение
збезвічення, обезвічення, покалічення, скалічення, тяжке (довічне) каліцтво, покалічення.* * *калі́чення, покалі́чення, скалі́чення; ні́вечення -
13 изуродование
(части тела) скалічення; (обезображение) спотворення, знівечення.* * *зні́вечення; покалі́чення, скалі́чення; спотво́рення -
14 искажаться
исказиться1) спотворюватися, спотворитися, перекривлюватися, перекривитися, викривлюватися, викривитися, калічитися, покалічитися, бути спотвореним, скаліченим и т. д. [Голос спотворився, неначе свист гадючий (Л. Укр.). Обличчя перекривилося враз (Корол.)];2) перекручуватися, перекрутитися, бути перекрученим. Факты -тся, пройдя через несколько уст - факти перекручуються, перейшовши кілька уст.* * *несов.; сов. - исказ`иться1) перекру́чуватися, перекрути́тися, викривля́тися, ви́кривитися2) спотво́рюватися, спотво́ритися; калі́читися, покалі́читися и скалі́читися; скривля́тися и скри́влюватися, скриви́тися, криви́тися, покриви́тися, перекривля́тися и перекри́влюватися, перекриви́тися, викривля́тися, ви́кривитися -
15 исковеркать
1) ( испортить) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти; ( изуродовать) зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить2) (перен.: извратить) перекрути́ти, мног. поперекру́чувати; ( исказить) спотво́рити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити -
16 исковеркаться
1) зіпсува́тися, -псу́юся, -псу́єшся, попсува́тися; зні́вечитися, поні́вечитися; покалі́читися, скалі́читися; покрути́тися2) перекрути́тися; спотво́ритися; покалі́читися, скалі́читися -
17 калека
каліка (общ. р.); ум. калічка, каліченька. [Була колись Гандзя каліка небога (Шевч.)]. -ка ползающий - полазюка. -кой стать, сделаться - скалічіти, закалічіти. [На обидві руки скалічіла (Київщ.). Закалічів він давненько вже (Черкащ.)]. Полукалека - калікуватий (-того).* * *Iкалі́каII см. каликакале́ки — мн. калі́ки, -лі́к; собир. ка́ліч, -і
-
18 покалечить
покалічити, скалічити, (сильно) збезвічити, (о мн.) поскалічувати, позбезвічувати.* * *покалі́чити; ( искалечить) скалі́чити; поскалі́чувати -
19 покалечиться
покалі́читися; ( стать калекой) скалі́чіти, скалі́читися; поскалі́чуватися -
20 заплёскивать
-скать, -снуть1) запліскувати, заплеснути, заплюскувати, заплюскати, заплюснути, захлюпувати, захлюпати, захлюпнути. [В діжці захлюпала вода (Н.-Лев.)]. Утки -скали водой - качки захлюпали, заплюскотіли водою. Лодку -нуло волной - човен заплеснуло, заплюснуло хвилею;2) обхлюпувати, обхлюпати, (вульг.) забехтати кого, що. Ты меня всю -скал - ти мене чисто обхлюпав. Заплесканный - заплюсканий, заплюснутий, захлюпаний, захлюпнутий; обхлюпаний, (вульг.) забехтаний.* * *I несов.; сов. - заплеск`ать1) ( забрызгивать) захлю́пувати, захлю́пати и мног. позахлю́пувати; заплі́скувати, запле́скати, -плещу́, -пле́щеш, заплю́скувати, заплю́скати2) (сов.: начать плескать) заплеска́ти; заплю́скати, усилит. заплескоті́ти, заплескота́ти, заплюскоті́ти, заплюскота́ти; ( по воде) захлюпоті́ти, -почу́, -поти́ш, захлюпота́ти, -почу́, -по́чеш, захлю́пати; (о парусах, флаге) залопоті́ти, -потить, залопота́ти, -по́чеII несов.; сов. - заплесн`уть( о волне) заплі́скувати, -кує, заплесну́ти, захлю́пувати, -пує, захлю́пнути, заплю́скувати, -кує, заплю́снути
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СКАЛ — СКАЛ, скала, муж. (тех.). То же, что скалка во 2 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
скалічіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
СКАЛ — Специализированное курсовое амбулаторное лечение http://www.huandi.org/ … Словарь сокращений и аббревиатур
скалёный — прил., кол во синонимов: 1 • скаленый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
скалёный — (всклень, доверху наполненный) (Вологда) … Словарь употребления буквы Ё
скалівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
скалічений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
скалічення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
скалічити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
скалічитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
скалічілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови