-
1 изуродовать
скалічити, прикалічити, покалічити, (о вещи и жив. сущ.) знівечити, (обезобразить) знекрасити, спотворити. [Вдарив кулаком по носі, прикалічив навіки (Звин.). Ізнівечив мене так, що й на піч не злізу (Пісня). Лихо не вморить, так спотворить (Номис)]. Изуродованный - скалічений, прикалічений, знівечений, знекрашений, спотворений. -ться - прикалічитися, скалічитися, скалічіти, знівечитися, спотворитися, бути пракаліченим, скаліченим, знівеченим, спотвореним, знекрашеним. [Я ще не дуже зостарівся, та знівечився (Шевч.)].* * *зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; (обезобразить, исказить) спотво́рити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить -
2 исковеркать
1) ( испортить) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти; ( изуродовать) зні́вечити, поні́вечити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити; ( болезнью) покрути́ти, -кру́тить2) (перен.: извратить) перекрути́ти, мног. поперекру́чувати; ( исказить) спотво́рити; ( искалечить) покалі́чити, скалі́чити -
3 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
4 поковеркать
покопирсати, покалічити.* * *1) ( попортить) попсува́ти; полама́ти; ( изуродовать) поні́вечити, покалі́чити -
5 покорёжить
покрути́ти; ( покоробить) пожоло́бити, поко́рчити; ( искривить) покриви́ти; ( изуродовать) поні́вечити
См. также в других словарях:
изуродовать — См … Словарь синонимов
ИЗУРОДОВАТЬ — ИЗУРОДОВАТЬ, изуродую, изуродуешь. совер. к уродовать. Оспа изуродовала всё лицо. Машиной изуродовало руку. Изуродовать игрушку. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
изуродовать — ИЗУРОДОВАТЬ(СЯ) см. уродовать, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
изуродовать — • до неузнаваемости изуродовать … Словарь русской идиоматики
ИЗУРОДОВАТЬ, ЦСЯ — ИЗУРОДОВАТЬ, СЯ см. уродовать, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Изуродовать — сов. перех. 1. Нанести увечья, сделать калекой; изувечить. отт. перен. Причинить моральный вред. 2. Привести в негодность; повредить, сломать, исковеркать. отт. Придать чему либо уродливый вид. 3. Чрезмерно обезобразить. отт. перен. Исказить.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
изуродовать — изуродовать, изуродую, изуродуем, изуродуешь, изуродуете, изуродует, изуродуют, изуродуя, изуродовал, изуродовала, изуродовало, изуродовали, изуродуй, изуродуйте, изуродовавший, изуродовавшая, изуродовавшее, изуродовавшие, изуродовавшего,… … Формы слов
изуродовать — изур одовать, дую, дует … Русский орфографический словарь
изуродовать — (I), изуро/дую(сь), дуешь(ся), дуют(ся) … Орфографический словарь русского языка
изуродовать — дую, дуешь; изуродованный; ван, а, о; св. (нсв. уродовать). кого что. 1. Нанести тяжёлое телесное повреждение, увечье; искалечить, изувечить. Солдат был изуродован. // Сделать уродливым, безобразным, обезобразить. Скрюченные, изуродованные… … Энциклопедический словарь
изуродовать — дую, дуешь; изуро/дованный; ван, а, о; св. (нсв. уро/довать) кого что 1) а) Нанести тяжёлое телесное повреждение, увечье; искалечить, изувечить. Солдат был изуродован. б) отт. Сделать уродливым, безобразным, обезобразить. Скрюченные,… … Словарь многих выражений