-
41 ведена синхронізація
-
42 внутрішня синхронізація
internal clock, internal clocking -
43 кадрова синхронізація
-
44 тактова синхронізація
clock-pulse alignment, bit synchronization, clock synchronization, ( при обробці або передачі даних) bit timing -
45 історія
ІСТОРІЯ ( від грецьк. ιστορία - дослідження, оповідь про минуле, пізнане) - 1) Реальний процес розвитку суспільства в цілому, його різновидів, окремих цивілізацій, етносів, країн, а також форм, сфер, явищ та інших виявів життєдіяльності суспільства. 2) Наука, що досліджує минуле суспільства з метою більш адекватного розумінння його сучасного та визначення перспектив розвитку в майбутньому. В реалізації й осягненні іманентного зв'язку, що має місце між означеними вище значеннями І., ключову роль відіграє філософія, яка розглядає І. не лише і не стільки як предметну сферу, існуючу окремо від суб'єкта, а в її взаємозв'язках з ним. Завдяки такому підходу І. постає у єдності своїх онтологічних і гносеологічних характеристик як багатомірний феномен, різноманітні вияви якого неоднаково фіксуються і акцентуються в діяльності, відносинах, поведінці, спілкуванні та свідомості різних людей; зрештою - як цілісність і, водночас, - як конкретне і невичерпне розмаїття історичних реалій, утворене, відтворене та відображене і окремим індивідуальним горизонтом історичних життєдіяльності й свідомості кожної людини, і їх сукупністю, тобто як інтегративне поле їх перетину. Подібно до філософії та соціології, І. також досліджує людське суспільство як своєрідну цілісність, вивчає творчу потугу людства в усіх галузях його життєдіяльності та є однією з найважливіших форм самоусвідомлення людством самого себе А. ле якщо філософія розглядає суспільство в єдності його динамічних і структурних, діахронічних і синхронічних характеристик, а соціологія фокусується на структурних, синхронічних, то І. як наука акцентує увагу на діахронічних, динамічних характеристиках суспільства як цілого. І. - інтегративний процес розвитку і зміни не лише людських індивідів, а й мезоіндивідів (напр. етносів) та макроіндивідів (як-то, цивілізацій). Протягом тривалого часу домінував своєрідний лінійний "моноцентризм" І. як науки, тобто тлумачення історичного процесу в цілому лише з позицій власної цивілізації. Напр., для класичної західноєвропейської історичної науки властивий європоцентризм, з позицій якого всесвітня І. поділялася на стародавню, середньовічну і Нового часу. Однобічний, європоцентристський характер цього поділу був підданий критичному аналізу в праці Данилевського "Росія і Європа" (1871), та пізніше - Шпенглером ("Занепад Європи", 1918 - 1922) і Тойнбі ("Дослідження історії", 1934 - 1961). В працях цих та ряду інших мислителів доводиться спрощеність лінійного тлумачення І. в таких різновидах, як регресистське (Монтень, Руссо, Ортега-і-Гассет) та прогресистське (Вольтер, Кондорсе, Гердер, Гегель, класичний марксизм) і наголошується принципово новий підхід до І., за якого вона постає як вельми складне, нелінійне, поліцентричне утворення. За сучасних умов відбувається інтенсивна розробка саме такого, некласичного розуміння І. як поліцентричного процесу. -
46 суспільство
СУСПІЛЬСТВО - одна з основоположних категорій соціальної філософії, історії та соціології. 1) В широкому розумінні, С. - якісно відмінне від природи, багатомірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об'єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування, регуляції, пізнання), в яких знаходить свій вияв всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей. 2) У вузькому розумінні, С.: а) діахронічно чи синхронічно фіксований соціальний організм; б) відносно самостійний і цілісний момент такого організму; в) спільна основа, поле перетину і накладання індивідуальних дій людей (Тойнбі); г) корелят держави (громадянське С.). Як цілісність С. є предметом не лише історії, а й соціальної філософії та соціології. Проте на відміну від історії, що розглядає його переважно в діахронічному зрізі, та соціології, яка акцентує увагу на зрізі синхронічному, філософія визначає поєднання цих зрізів при вивченні С. як цілого. Філософія зорієнтована на з'ясування єдності, своєрідності всіх наріжних форм, рівнів і аспектів взаємовпливу та взаємоперетворення індивідного й соціального, розв'язання суспільних та особистісних (в їх взаємозалежності) смисложиттєвих проблем, вироблення орієнтирів екзистенційного характеру і виявлення таких умов вільної самоідентифікаціїта самореалізації людини, за яких зберігається і вдосконалюється С. як продукт взаємодії людей, система соціальних зв'язків, що утворює основу і середовище власне людської життєдіяльності. Саме під таким кутом зору філософія розглядає єдність С. з природою (історія при цьому постає як частина історії природи, олюднення природи та своєрідність С. щодо неї); особливості С. як сукупності індивідів, що об'єднуються для задоволення "соціальних інстинктів" (Аристпотпель); відмінності "природного стану" співіснування людей та стану громадянського, "суспільно-договірного" (Гоббс, Локк, Шефтсбері, Мандевіль, Г'юм, Мейн, Тьонніс, Дюркгейм, Варт, Вебер); дистинкцію доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства (Арон, Ростоу, Велл, Гелбрейт, Кан, Тоффлер); С. як сукупність цивілізацій (Данилевський, Тойнбі, Шпенглер); співвідношення С. взагалі та суспільно-економічних формацій як його якісно визначених історичних ступенів розвитку (Маркс, марксизм). Сучасному етапові властиве некласичне розуміння С., для якого характерне співіснування найрізноманітніших підходів до вивчення С. При цьому намагання знайти прийнятне для всіх цих підходів визначення С. призводить до вельми абстрактного тлумачення С. як всеохопної системи, яка окреслюється граничними умовами соціальності як смислової комунікації, а в просторовому вимірі постає як "світове", "планетарне". За таких умов необхідним, врівноважуючим цей уніфікаційний аспект розгляду С. доповненням є здавна притаманна історичній науці "мультиплікативна" характеристика С., яка формується не відкиданням розбіжностей різних підходів, а навпаки - їх врахуванням, що уможливлює осягнення С. в усій його складності і багатстві виявів.І. Бойченко -
47 кадровий
1) військ. regularкадровий офіцер — officer of the regular army, regular officer, career officer
2)кадровий імпульс — frame pulse, broad pulse
-
48 параметр
ч мат.parameter; variableпараметр зсуву спец. — central measure, measure of central tendency, measure of location, position measure, shift parameter
параметри запуску комп. — bootup options
параметри країни комп. — country setting
параметри сторінки комп. — Page Setup
параметри циклу комп. — loop extents
-
49 період
ч1) period; phase, stage; ( короткий) spell; (життя, історії) pageвегетаційний період — growing season, vegetative period
перехідний період (у науці, мистецтві, історії) — transition ( period)
період безвідмовної роботи — no-failure life, reliable life, trouble-free service life
період загасання — damping period, attenuation time
період замикання комп. — on period
період зондування тех. — sweep
період коливань — oscillation period, period of vibration
період лактації мед. — service [lactation] period
період навігації — navigation season, shipping season
період неробочого стану тех. — off-period, off period
період оподаткування — fiscal period, tax period
період піврозпаду фіз. — half-live period, half-life, half-value period
період повенів — flood period, high-water period, high-water season
період працездатності тех. — uptime
період прогріву (плавки) — preheating period, ( двигуна) warm-up period
період робочого стану — on-period, on period
2) геол. age -
50 плата
I жpay(ment); ( внесок) fee; ( що збирається за щось) charge; ( членський внесок) dues; ( заробітна плата) salary, wages; ( за оренду приміщення) hire; ( за пересилання поштою) postage; ( за провіз вантажів) freight(age); ( за проїзд) fare; ( за розвантаження) haulage; ( за стоянку судна) moorage; ( за якірну стоянку) anchorageвхідна плата — entrance fee, admission fee
плата за навчання — tuition fee, tuition payment
плата за доставку — delivery charge, delivery fee
плата за захист — ( від рекетирів) protection money
плата за послуги — term, ( додаткова) toil, toll, fee for service
плата за прокат — rent, rent charge, rental charge
II ж елн.плата за простій ек. — demurrage
board, cardплата розширення пам'яті комп. — memory expansion card ( board)
плата синхронізації комп. — clock card
-
51 порушення
с1) (дисципліни, порядку) breach, breaking, wrongdoing; infringement, violation, trespass, transgression, contravention; ( закону) infringement, delictпорушення громадського порядку — breach of the peace, riot, affray
порушення дихання — breathlessness, respiratory impairment
порушення енергопостачання — power supply discontinuity, supply disruption, power failure, interruption of service, supply interruption
порушення законів логіки — violation of logic, paralogism
порушення закону — infringement (infraction, violation) of the law
порушення поліцейських правил — police regulations offence, police wrong
порушення порядку — infringement of order; disturbance
порушення права юр. — breach of law, violation of law, law violation
порушення права володіння діал. — molestation
порушення гри спорт. — foul
порушення правил дорожнього руху — breach ( infringement) of traffic regulations, traffic violation
порушення прикусу мед. — disturbed occlusion, deviation of occlusion, occlusion abnormality
порушення режиму — disturbance, irregularity, trouble
порушення синхронізації — desynchronization, desynchronizing, time-base [timing] error
порушення спокою — disturbance, nuisance
порушення структури — imperfection, structural failure
порушення функції мед. — dysfunction, impaired [compromised] function
порушення харчування мед. — malnutrition
2) (про справу, питання) raising -
52 Сосюр, Фердинан
Сосюр, Фердинан (1857 - 1913) - швейц. мовознавець, філософ, основоположник структурної лінгвістики та семіології. "Курс загальної лінгвістики" С. містить ідеї, що спричинили справжній переворот у мовознавстві. Прагнучи позбавити лінгвістику психологізму та загрузлості в екстралінгвістичному матеріалі, С. висунув ідею системності мови, розглядаючи її як автономну, замкнуту систему знаків, що функціює за принципом диференціації. Це передбачало впровадження цілої низки бінарних опозицій - мова/мовлення, означник/означене, синхронія /діахронія, синтагма/асоціація. Всю теорію С. логічно виводить з першої дихотомії, де мова розглядається як система відношень між вербальними знаками, що не залежить від різноманітних способів її використання. Вплив теорії С. виходить далеко поза межі мовознавства - основну настанову структурної лінгвістики разом з її логічним апаратом успадкував франц. гуманітарний структуралізм.[br]Осн. тв.: "Курс загальної лінгвістики" (1916). -
53 структуралізм
СТРУКТУРАЛІЗМ - напрям наукового пізнання, що ґрунтується на системно-структурному методі аналізу. Ідеї системного підходу з'являються у фізиці, математиці, гештальтпсихології, рос. формалізмі на поч. XX ст. і кристалізуються в структурній лінгвістиці Сосюра О. станній увів фундаментальну для С. опозицію мови/мовлення, тобто мовної системи як інваріанта мовної діяльності та індивідуальних способів її реалізації Ц. я опозиція передбачає застосування ряду понять: означника/означеного, синтагми/асоціації, синхронії/діахронії Я. кщо лінгвістичний С. є цілком визначеним явищем, то опис гуманітарного С. становить проблему, оскільки не має ідейної, організаційної або хронологічної єдності. В загальних рисах гуманітарний С. можна схарактеризувати як течію в науках про людину та суспільство в 50 - 60-ті рр. XX ст., що застосовує до різноманітних феноменів культури методи системно-семіотичного аналізу, запозичені з арсеналу структурної лінгвістики, та має чітко визначену антипсихологічну та антисуб'єктну спрямованість. Будучи за походженням суто франц. явищем (С. зазвичай асоціюється з іменами Фуко, Варта, Лакана, Леві-Строса, Альтюссера та ін.), він, однак, справив великий вплив як на континенті, так і в США. Модель мови Сосюра (як формальної можливості мовної діяльності, що, не детермінуючи конкретного мовного акту, задає умови його можливості та працює на несвідомому рівні) стала моделлю, аналогії якої відшукувались у різних сферах культури: міфах, літературних текстах, психічній діяльності, історії наук, - але лінгвістична складова зазнає в гуманітарному С. суттєвої трансформації: площина застосування мови з репрезентативної, психічної зміщується в логічну. Мова стає кодом, принципом впорядкування емпіричних фактів, в т.ч. і фактів вербальної мови. В загальних рисах структурний аналіз в С. є сходженням від поверхових лінгвістичних структур до глибинних, причому перші є кодом останніх, а метакодом виступає універсальна структура розуму. Попри всю плідність гуманітарного С., представники якого змінили звичний образ етнології, психоаналізу, епістемології та літературознавства, проблематику та підходи цих наук, спроби прояснити його методологічні засади в кін. 60-х рр. стали першим кроком на шляху його трансформації в постструктуралізм, яка часто здійснювалась самими структуралістами (Варт, Фуко, Лакан). Будучи формально-раціональною обробкою певного порядку фактів, структуралісти у лінгвістиці та літературознавстві усвідомлюють операціональний статус поняття структури, але в антропології та психоаналізі воно починає розглядатись як структура самої реальності, і саме цю тенденцію С. піддає критиці Еко ("Відсутня структура") В. разливість гуманітарного С. пов'язана з тим, що в багатьох соціокультурних системах семіологічний рівень є не вихідним, а похідним, тому постструктуралізм звертається до аналізу досеміотичного рівня культури. З моменту свого виникнення С. постійно перебуває в русі трансформації, і найпотужнішою сьогодні трансформацією С. є постструктуралізм.О. Йосипенко -
54 тотальність
ТОТАЛЬНІСТЬ ( від лат. totus - увесь, цілий) - категорія для характеристики буття як повноти, єдності багатоманітності його проявів. Кант, включивши в свою таблицю категорій "Т.", визначив її як "множину, що розглядається як єдність". Рос. релігійна філософія для тих самих цілей використовувала поняття "соборність" (Хомяков), "Багатоєдність" (Карсавін), "моноплюралізм" (Бердяєв) та ін. Центральною категорією філософії В. Соловйова була "всеєдність", що спиралася на давню філософську традицію. Ще Ксенофан казав, що "усе єдине", йАнаксагор - що "у всьому є частина всього". Християнські містики використовували поняття "плероми" для означення сутності у повному обсязі і множинну єдність, завершену цілокупність. Ці ідеї розвивав Кузанський, пізніше - Гегель. Останній визначав Т. як єдність, що, розгортаючись у собі, зберігає себе. У синхронічному плані Т. виступає як ціле, що може існувати у формі системи, структури, конструкції тощо, як єдність частин у вигляді функціональних компонентів, структурних і конструктивних елементів та ін. В діахронічному вимірі Т. постає як збереження самоідентичності явищ у перебігу їх змін і розвитку. Проблема Т. включає проблему цілісності, але у ній на першому місці стоїть не статика, а динаміка, не сталі структури, системи і функціювання стійких компонентів, а єдність процесів. Необхідність розрізнення цілісності і єдності (повноти) певного мірою була усвідомлена в нім. класичній філософії (Шеллінг, Гегель), де ціле розділялося на неорганічне і органічне (таке, що саморозгортається). Така диференціація в подальшому стала нормою, причому інтерес до органічного цілого зростає; у психології у зв'язку з вивченням ментальних процесів через призму поняття гештальту, в культурології і етнографії - як результат дослідження реальних етнічних, мовних, духовних, побутових та інших еволюцій, в соціології як намагання зрозуміти Соціальну динаміку через гру випадковостей, у методології науки - в контексті сприйняття комплексу наукових знань як цілісного живого організму, де нові факти, отримані в одному місці, впливають на всю наукову систему і змінюють н. Т. - не нерухома маса, вона не зводиться до єдності одноманітного буття-ніщо, позбавленого різноманітності та суперечностей. Т. - завжди індивідуалізована; це не статика і безвиразне функціювання, а трансформації і оновлення.В. Кизима -
55 формація суспільно-економічна
ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА - одна з наріжних категорій марксистської соціальної філософії та суспільно-економічної теорії. Запроваджена Марксом у праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта" (1851). Теоретичним підходам Маркса притаманний розгляд Ф.с.-е. як дієвого інструмента розв'язання різноманітних пізнавальних і практичних завдань. Уникаючи однозначного тлумачення Ф.с.-е., Маркс розглядав її як поняття полісемантичне. Основними він вважав наступні значення Ф.с.-е.: економічна структура суспільства впродовж усього його історичного існування; одна з трьох великих стадій історії розвитку людства - первісна Ф.с.-е. (докласове суспільство), класове суспільство та майбутнє безкласове суспільство; історичний ступінь (тип) розвитку суспільства; історично визначена сукупність суспільних відносин (див. відносини суспільні)', історично визначена сукупність виробничих відносин (див. відносини виробничі). Іноді термін "Ф.с.-е." у значенні "соціальний організм" використовував Ленін. Однак загалом у марксизмі, особливо в його радянському варіанті, Ф.с.-е. поступово починає тлумачитися дедалі одностайніше, цілком однозначно - як історичний ступінь суспільства, внаслідок чого формаційний підхід помітно збіднюється, обертаючись формаційним редукціонізмом. Потрактування всесвітньо-історичного процесу як монолінійного висхідного п'ятичленного формаційного ряду (первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний) довело, зрештою, неспроможність претензій формаційного підходу на всезагальність і монополію на істину як в діахронічному, так і в синхронічному вимірах. Втім, за належної корекції Ф. с.-е. підхід має значний потенціал і надалі залишатися одним з основних напрямів сучасного осягнення історичного процесу (див. також уклад соціально-економічний).І. БойченкоФілософський енциклопедичний словник > формація суспільно-економічна
См. также в других словарях:
синхрон — синхронность Словарь русских синонимов. синхрон сущ., кол во синонимов: 2 • перевод (62) • … Словарь синонимов
Синхрон — (от др. греч. σύγ вместе и χρονος время) структурный элемент телевизионного репортажа, видеоматериал, содержащий фрагменты интервью участников освещаемого события. Иными словами, это изображение говорящего человека в кадре.… … Википедия
синхронізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
синхроніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
синхронія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
синхрон — СНХ синхронизация звука и видеоряда жаргон на ТВ и радио жарг., связь … Словарь сокращений и аббревиатур
синхрон — [3/0] 1. так именуется интервью, которые телевизионщики берут у героя своего сюжета 2. кусок записанного интервью в сюжете, либо программе пишем синхрон и уезжаем. Надо подрезать синхрон до 20 секунд. Сленг телевизионщиков … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
синхрон — синхр он, а (синхрон ность; синхронный перевод) … Русский орфографический словарь
синхрон — лингв. синхронный перевод (синхрон) наиболее интенсивный вид устного перевода, при котором переводчик с минимальным опозданием обеспечивает одновременный перевод речи оратора. Синхронный перевод требует от переводчика очень хорошей реакции,… … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
синхронія — ї, ж. 1) тех., книжн. Те саме, що синхронізм. 2) Співіснування, збіг у часі елементів якої небудь системи; метод дослідження співвідношення між елементами в лінгвістиці, інших гуманітарних і соціальних науках; прот. діахронія. || лінгв.… … Український тлумачний словник
Синхрон — – то же, что интервью. Название «синхрон» происходит от того факта, что в телевизионном интервью звук и видеоряд должны быть синхронны по отношению друг к другу. Зритель не только слушает, он еще и видит артикуляцию губ говорящего … Энциклопедический словарь СМИ