-
1 силикаты
-
2 природные силикаты
-
3 подбрасывать
подбросить підкидати, підкинути; (только вверх) викидати, викинути (диал.) підвергати, підвергти (н. вр. підвержу, -жеш); (мяч для удара палкой) підгилювати, підгилити. [А підкинь у грубу ще дров. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро (Рудч.)]. А что, кто выше -сил мяч? - А що, хто вище викинув м'яча и м'ячем (підкинув м'яча)? -сить что под что - підкинути що під що. [Підкинув його під припічок (Грінч.)]. -сить сена лошадям - підкинути, (немножко) підтрусити сіна коням. Ему -сили ребёнка - йому підкинуто дитину. Подброшенный - підкинутий, підкинений.* * *несов.; сов. - подбр`оситьпідкида́ти, підки́нути; ( вскидывать) скида́ти, ски́нути; ( подкидывать вверх) гу́цати, гу́цнути; (подкидывать ребёнка, забавляя его,) чу́кати, почу́кати, чуки́кати, почуки́кати; ( добавлять), докида́ти, доки́нути, прикида́ти, прики́нути, (зерна, сена) підтру́шувати, підтруси́ти и підтрухну́ти; ( подкидывать мяч при игре в лапту) гили́ти, загили́ти, підги́лювати, підгили́ти -
4 бежать
1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.* * *1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися -
5 умаивать
прост.; несов.; сов. - ум`аятьзаму́чувати, заму́чити, зму́чувати, зму́чити; ( утомлять) змо́рювати, змори́ти, замо́рювати, замори́ти, несов. ухе́кати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити, вимо́рювати, ви́морити; ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити; несов. диал. ухо́ркати
См. также в других словарях:
силікати — ів, мн. (одн. силіка/т, у, ч.). 1) Мінерали і синтетичні хімічні сполуки, що за складом є солями силікатних кислот. 2) Загальна назва виробів із таких мінералів або їх сполук (скло, фарфор, цемент, цегла і т. ін.) … Український тлумачний словник
силікатний — а, е. Прикм. до силікати. || Вигот. із силікатів. •• Силіка/тний бето/н бетон автоклавного тверднення на основі вапняно кремнеземистої в яжучої речовини. || Який містить силікати. || Який виготовляє матеріали, вироби з силікатів. Силікатний завод … Український тлумачний словник
алюмосилікати — ів, мн. (одн. алюмосиліка/т, у, ч.). Група породоутворюючих мінералів; силікатні сполуки з великим вмістом алюмінію, напр., польові шпати, слюди, мінерали глин … Український тлумачний словник
боросилікати — ів, мн. Мінерали або синтетичні матеріали, що є боратами силікатами … Український тлумачний словник
алюмосилікати — алюмосиликаты alumosilicates Alumosilikate мінерали класу силікатів, у структурі яких алюміній займає положення, аналогічне кремнію, тобто оточений чотирма атомами кисню (напр., польові шпати, цеоліти, слюди та ін.). Більшість А. мають густину… … Гірничий енциклопедичний словник
кремній — кремний silicium, silicon *Silizium хімічний елемент. Символ Si, ат.н. 14, ат.м. 28,086. К. утворює темно сірі зі смолистим блиском крихкі кристали, ґратка гранецентрована кубічна типу алмазу. Густина 2,328, tплав 1415оС, tкип 3250оС. Твердість… … Гірничий енциклопедичний словник
кальцій — кальций calcium Kalzium хімічний елемент, належить до лужноземельних металів, символ Са, ат. н. 20; ат. м. 40,08. Сріблясто білий м який метал. Хімічно активний, легко окиснюється. Густина 1,55., т ра плавлення 842оС, т ра кипіння 1491оС.… … Гірничий енциклопедичний словник
портландцемент — у, ч. Вид цементу, до складу якого в основному входять силікати кальцію; силікатний цемент … Український тлумачний словник
геохімічна класифікація елементів — геохимическая классификация элементов geochemical classification of elements geochemische Elernentenklassifizierung класифікація хім. елементів на основі спільних закономірностей поведінки в геол. процесах. Загальноприйнятими є класифікації… … Гірничий енциклопедичний словник
клас мінералів — класс минералов class of minerals Klasse von Mineralien – систематична одиниця в мінералогії, яка виділяється в межах типів за провідним електронегативним елементом або радикалом у складі мінералів, а в окремих випадках – за типом сполук. Весь… … Гірничий енциклопедичний словник
нерудний — а, е. З якого не можна добувати метал і який непридатний як горючий матеріал. || Пов язаний з видобутком таких порід і мінералів. •• Неру/дна промисло/вість галузь промисловості будівельних матеріалів, підприємства якої виробляють з природного… … Український тлумачний словник