Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

себе

  • 21 обрекаться

    обречься и обрещися обрікатися, обректися, помінитися [Обреклася (помінилася) ввесь вік слугувати хорим та немічним]; бути рокованим, присудженим, приріченним.
    * * *
    несов.; сов. - обр`ечься
    1) приріка́ти себе́, приректи́ себе́; ( осуждать себя) засу́джувати себе́, засуди́ти себе́, осу́джувати и осуджа́ти себе́, осуди́ти себе́
    2) строит. (несов.) приріка́тися; засу́джуватися, осу́джуватися

    Русско-украинский словарь > обрекаться

  • 22 оставлять

    оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ост`авить
    залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, лиша́ти, лиши́ти и полиша́ти и полиши́ти, облиша́ти, обли́шити, зоставля́ти, зоста́вити, оставля́ти, оста́вити; ( бросать) ки́дати, ки́нути и поки́дати; ( покидать) покида́ти, поки́нути; (несов.: отказаться от кого-чего, бросить кого-что) відцура́тися, відсахну́тися

    Русско-украинский словарь > оставлять

  • 23 представлять

    представить
    1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;
    2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);
    3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;
    4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;
    5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];
    6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];
    7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?
    8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];
    9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];
    10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];
    11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.
    * * *
    несов.; сов. - предст`авить
    1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́
    2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти
    3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)
    4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)
    5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти
    6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити
    7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)
    8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)
    9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]
    10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1
    11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

    Русско-украинский словарь > представлять

  • 24 сдерживаться

    несов.; сов. - сдерж`аться
    1) стри́муватися, -муюся, -муєшся, стри́матися, стри́мувати себе́, стри́мати себе́, зде́ржуватися, -жуюся, -жуєшся, зде́ржатися, зде́ржувати себе́, зде́ржати себе́; ( от действия) уде́ржуватися, уде́ржатися; ( останавливаться) упиня́тися, упини́тися (упиню́ся, упи́нишся), упиня́ти себе́, упини́ти себе́
    2) ( выдерживать) уде́ржуватися, уде́ржатися
    3) страд. несов. стри́муватися, зде́ржуватися; утри́муватися, уде́ржуватися; прити́шуватися, -шується; угамо́вуватися, -мо́вується, гамува́тися, -му́ється; дотри́муватися, доде́ржуватися

    Русско-украинский словарь > сдерживаться

  • 25 responsibility

    n
    2. обов'язок, зобов'язання
    - heavy responsibilities важкі обов'язки, велика відповідальність
    - special responsibility (responsibilities) особлива відповідальність
    - position of responsibility відповідальний пост
    - post of responsibility відповідальний пост
    - to absolve oneself of the responsibility зняти з себе відповідальність
    - to claim responsibility for smth. оголосити про відповідальність за щось; визнати свою відповідальність
    - to discharge responsibilities виконувати обов'язки
    - to relieve smbd. of one's responsibility звільнити когось з посади
    - on one's own responsibility
    - the responsibility lies/ rests with... відповідальність лежить на...

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > responsibility

  • 26 oneself

    pron
    1) refl. себе, собі, собою, -ся
    2) emph. сам, самого себе, самому собі

    by oneself — один, без супроводу; без сторонньої допомоги

    to come to oneself — опритомніти, очуняти

    * * *
    pron
    е refl себе; собі; собою; -сь, -ся

    to excuse oneself — вибачатися; себе, собі, собою

    to do smth for oneself — робити що-небудь для ( самого) себе; emph сам; сама; саме

    by oneself — один, сам, без сторонньої допомоги; один, на самоті

    English-Ukrainian dictionary > oneself

  • 27 surrender

    1. n
    1) здача; капітуляція

    surrender at discretionвійськ. беззастережна капітуляція

    to demand the surrender of fire-armsвійськ. вимагати здачі вогнепальної зброї

    2) відмова (від чогось)
    3) юр. поступка, відмова (від права)
    4) юр. визнання себе неспроможним боржником

    surrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса

    2. v
    1) здавати
    2) здаватися

    to surrender at discretion — беззастережно капітулювати; здатися на милість переможця

    3) піддаватися, віддаватися (почуттю тощо)

    to surrender (oneself) to despair — удатися у відчай

    to surrender (oneself) to smb.'s influence — потрапити під чийсь вплив

    4) поступатися, підкорятися
    5) відмовлятися (від чогось)
    6) здавати частину виробленої продукції державі по твердій ціні
    7) юр. визнати себе в суді неспроможним боржником
    * * *
    I n
    1) здача; капітуляція
    3) відмова ( від чого-небудь); юp. поступка; відмова ( від права)

    surrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса; юp. визнання себе неспроможним боржником; явка з повинною

    II v
    1) здавати; здаватися

    to surrender one's office — вийти /подати/ у відставку

    3) ( часто to surrender oneself) піддаватися; віддаватися

    to surrender (oneself) to sleep — заснути

    4) юp. поступатися; відмовлятися ( від права)
    5) юp. визнати себе в суді неспроможним боржником

    English-Ukrainian dictionary > surrender

  • 28 think

    I
    n розм.
    1) міркування
    2) думка, гадка

    think pieceогляд (подій); оглядова стаття

    II
    v (past і p.p. thought)
    1) думати, міркувати, мислити (про — about, of); обдумувати, обмірковувати

    to think twice before doing smth.добре (двічі) подумати, перш ніж зробити щось

    I'll think about (of) it — я подумаю про це

    to learn to think in English — навчитися мислити по-англійському, засвоїти англійський спосіб мислення

    2) вважати, гадати, припускати
    3) мати думку

    to think badly of smb., smth. — бути поганої думки про когось, про щось

    4) розуміти, уявляти собі

    I can't think how you did it — не можу уявити собі, як ви це зробили

    I can't think what he means — не можу зрозуміти, що він хоче цим сказати

    5) (of) придумувати (щось), додумуватися (до чогось)
    6) мати на увазі, мати намір, замишляти, задумувати
    7) очікувати, розраховувати, припускати; сподіватися
    8) пригадувати, згадувати

    I think how we were once friends — я пригадую, як ми колись дружили

    9) постійно думати, мріяти
    10) піклуватися, турбуватися, дбати

    to think shameрозм. соромитися

    think for — підозрівати, припускати

    think over — зважувати, обмірковувати

    think through — додумати до кінця, добратися до суті

    think upамер., розм. придумати, вигадати

    to think better of smb. (of smth.) — передумати, змінити думку про когось (про щось)

    to think much of smb. (of smth.)бути високої думки про когось (про щось), високо цінувати когось (щось)

    he thinks he is itрозм. він про себе високої думки

    I think little (nothing) of 30 miles a day — подолати 30 миль за день я вважаю дрібницею

    I don't think — що й казати; нічого не скажеш

    an amiable young lady, I don't think — що й казати — приємна панна

    * * *
    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smthподумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smbicт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think longдiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smthвирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think bigcл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

  • 29 throw

    I
    n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом, відразу

    2) спорт. кидок (боротьба)
    3) спорт. метання
    4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)
    5) відстань кидка
    6) закидання (сітки)
    7) рубання, валяння (лісу)
    8) шаль, шарф
    9) покривало (на ліжко)
    10) гончарний круг
    11) геол. вертикальне переміщення
    12) тех. хід (поршня)
    13) тех. радіус кривошипа; розмах
    14) амплітуда стрілки (приладу)

    throw distanceкін. проекційна відстань

    II
    v (past threw; p.p. thrown)
    1) кидати, шпурляти

    to throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці

    2) кидатися (тж throw oneself)
    3) спрямовувати, посилати

    to throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось

    to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля

    4) вивергати
    5) телитися, жеребитися тощо
    6) закидати (сіть тощо)
    1) накидати, напинати (одяг)
    8) перекладати, звалювати (вину)
    9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)
    11) губити (колесо, підкову)
    12) валити (дерева)
    13) зносити (будинок)
    14) скидати (вершника)
    15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки
    16) спорт. метати (молот)
    17) військ. вводити в бій; терміново посилати (перекидати) (підкріплення)
    18) наводити (міст)
    19) робити, виконувати (вправу)
    20) розм. зчиняти (скандал)
    21) розм. давати (обід)
    22) уводити (ліки); робити (уколи)
    23) текст. сукати; крутити (шовк)
    24) формувати, надавати форми
    25) обробляти на гончарному крузі
    26) навмисно програвати (під час змагання тощо)
    27) військ. вести вогонь (з гармати)

    throw about — а) розкидати; б) розмахувати

    throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)

    throw at — накидатися, нападати

    throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)

    throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію

    throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)

    throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсьwith); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)

    throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)

    throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь

    1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)

    throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)

    throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати

    throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)

    to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох

    to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю

    to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі

    to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь

    to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька

    to throw smb. over the perch — занапастити (убити) когось

    to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще

    to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби

    to throw the bullамер. базікати, безсоромно брехати

    to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним

    * * *
    I n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом; відразу

    to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось

    2) cпopт. кидок

    throw in circle, flying overhead throw — кидок через голову

    record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання

    throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)

    4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів
    6) рубання, валка ( лісу)
    7) aмep. шаль, шарф

    knitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)

    9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання
    10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)
    12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штуку
    II v
    (threw; thrown)
    1) кидати; жбурнути

    to throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)

    to throw smth out of the window — викинути щось з вікна

    to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну

    to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]

    the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос

    to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю

    to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)

    to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось

    2) направляти, посилати

    to throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)

    a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення

    to throw smb; a kiss — послати комусь повітряний поцілунок

    3) викидати; викинути
    4) лiт. проливати
    5) телитися, жеребитися, т. п.
    6) збентежити, спантеличити
    7) закидати, закинути (сітку, вудку)

    to throw one's net wideобразн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)

    8) накидати, накинути ( одяг)

    to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі

    with a coat thrown about him — накинувши пальто

    9) перекладати (провину, відповідальність на когось)
    10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)
    11) губити (підкову, колесо)

    one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу

    12) проектувати (кадри, образи)
    13) валити ( дерев); зносити ( будівлі)
    14) скидати (вершник;)
    15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки
    16) cпopт., метати

    to throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]

    to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)

    19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)
    20) перекидати, наводити ( міст)

    to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку

    21) робити, виконувати ( вправу)

    to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)

    22) давати ( обід); влаштовувати ( вечір)
    23) вводити ( ліки); робити ( уколи)
    24) з ( шовк); сукати, тростить
    25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному колі
    26) ( навмисно) програвати ( змагання)
    27) to throw smb; smth

    into [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось

    to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну

    to throw smth into good form — привести щось у гарний вид

    to throw smb into confusion — привести когось у замішання

    to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище

    to throw the enemy on the defensiveвiйcьк. зайняти оборону проти супротивника

    28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щось

    to throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти

    29)

    to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь

    to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість

    30)

    to throw smb; smth off smth — скинути, скидати когось, щось із чогось

    to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда

    to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]

    31)

    to throw smb together — збирати в одному місці; зводити

    they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес

    to throw smth together — наспіх складати, компілювати

    his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/

    32)

    to throw smth; smb into a state — приводити щось, когось у якийсь стан

    to throw smth open — розорювати

    to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ

    to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі

    to throw smb idle — позбавити когось роботи

    a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи

    to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию

    to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові

    to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями

    to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось

    to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось

    to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування

    to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох

    to throw smb; smth into the background — відтіснити когось, щось на задній план

    to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник

    to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні

    to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь

    to throw temptation in smb 's way — спокушати когось

    to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось

    to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось

    to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось

    to throw smb off his balance — виводити когось із себе

    to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька

    to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]

    to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода

    to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь

    to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі

    to throw the book at smbaмep.; cл.; див. book I O

    to throw the bullaмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O

    English-Ukrainian dictionary > throw

  • 30 yourself

    pron (pl yourselves)
    1) себе, собі, собою; -ся

    have you hurt yourself? — чи ви не забилися?, чи ти не вдарився?

    2) сам, сама, самі; ти сам, ви самі

    how's yourself? — як ти поживаєш; як ви поживаєте?, як ся маєте?

    all by yourself — сам, сама, самі, без сторонньої допомоги

    * * *
    pron; refl
    себе, собі, собою, -ся (про 2 oc. од.); have you hurt yourself є ви забилисяє;(как додаток, після прийменник себе, собі, собою (про 2 oc. од.)); look at yourself подивись на себе

    what will you do with yourself this evening — є що ти /ви/ збираєшся /збираєтесь/ робити сьогодні ввечеріє

    emph — сам, сама, самі (про 2 oc. од.)

    you told me so yourself, you yourself said so — ти /ви/ сам /самі/ мені це сказав /сказали/; icт., поет, ти, ви

    yourself have said it — ти /ви/ сам /самі/ це сказав /сказали/; ти ( сам), ви ( самі)

    how's yourself? — як ти поживаєш?; сам, сама, самі, без сторонньої допомоги

    have you done it (all) by yourself? — ти /ви/ це сам /самі/ зробив /зробили/?, ти /ви/ це зробив /зробили/ самостійно /без сторонньої допомоги/?; один, одна, одні

    have you been all by yourself the whole day — є ти /ви/ був /були/ цілий день один /одні/є; в якості прямого або непрямого додатку ти, ви; тебе, вас: тобою, вами тощо

    I wanted to see Jane and yourself — я хотів побачити тебя, Джейн

    people like yourself often feel that way — такі люди, как ти /ви/, часто переживають подібне почуття; iм. звичайний, нормальний стан

    you are not (quite) yourself today — ти сьогодні сам не свій

    English-Ukrainian dictionary > yourself

  • 31 themselves

    [pem'selvz]
    pron; refl
    1) себе, собі, собою, -сь, -ся (в 3-e oc. множ.); the boys hurt themselves sliding downhill з'їжджаючи з гори, хлопчики забились

    (all) by themselves — самі

    they lived by themselves there — вони там жили самі; самі, одні, без сторонньої допомоги

    they did it by- a — вони зробили це самі /самостійно/

    nobody could blame themselves if... — ніхто не може винити себе, якщо... Б empk самі (в 3-e oc. множ.)

    the teachers themselves said the test was too hard( навіть) самі викладачі говорили, що контрольна була занадто важкою; icт. вони

    it was hard to remember how themselves sat in fear of their personsїм було важко згадувати, як вони сиділи в страху за самих себе

    ••

    they keep themselves to themselves — вони ведуть замкнутий спосіб життя; вони ні з ким не зустрічаються

    English-Ukrainian dictionary > themselves

  • 32 зарекомендовать

    зарекомендувати, засвідчити. -вать себя - зарекомендувати себе, засвідчити себе, показати себе, (отличиться) пописатися. [А ти, Едмунде, що себе так славно слухняністю й відвагою засвідчив, ти будеш нашим (Куліш)]. Он себя -вал дурно - він себе показав негарно (погано), пописався негарно.
    * * *

    Русско-украинский словарь > зарекомендовать

  • 33 изменять

    изменить
    1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;
    2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.
    * * *
    I несов.; сов. - измен`ить
    ( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нювати
    II несов.; сов. - измен`ить
    (кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)

    \изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку

    \изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння

    \изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́

    па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́

    рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́

    Русско-украинский словарь > изменять

  • 34 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 35 мечтать

    1) мріяти, марити про (за) кого, про (за) що, (редко) марити, маріти (-рію, -рієш) чим, (о несбыточном) химерити про що. [Згадай, про яке діло ми колись мріяли (Грінч.). Марив про щасливу Україну (Крим.). Але маріючи, Летючий не догадався сховати хустки (Кониськ.). Та що! про се шкода химерити (Куліш)]. -тать о славе - мріяти (марити) про славу. Любить -тать - кохатися в мріях;
    2) (о самом себе) думати про себе. Он -тает о себе, что весьма учён - він гадає, що з його великий учений; він пошивається у великого вченого. Он много о себе -тает - він багато про себе думає, він заноситься (високо несеться), він зарозумілий.
    * * *
    мрі́яти, ма́рити; диал. мрі́ти

    Русско-украинский словарь > мечтать

  • 36 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а)о множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 37 недовольный

    1) незадоволений, невдоволений, (зап.) неконтентний, нерадий, (неудовлетворённый) незадовольнений, невдовольнений. [Коли ви незадоволені, можете оскаржити цю постанову (Київ). Фортунат (невдоволений): - «Ну, а навіщо се?» (Л. Укр.). «Чого вам треба?» - верескливо почала невдоволена донька (Крим.). «Не те, все не те!» - бубонів сердито неконтентний Менандр (Дніпр. Ч.). Сестра приїхала в гості до його, а він такий нерадий (Кониськ.). Були дуже незадовольнені, що оповідання уривається (Грінч.). Утискування і карання невдовольнених робітників (Азб. Комун.)]. -ный кем (на кого) - незадоволений, невдоволений з кого, ким, на кого. [Незадоволений Гнат із Грицька (Ледянко)]. -ный собой, самим собой - незадоволений (невдоволений) з себе (собою, на себе), з самого себе (самим собою, на себе самого). [Силувався, на себе невдоволений, одкинути те чуже почування (Крим.)]. -ный чем (в чём, на что) - незадоволений (невдоволений) з чого, чим. [Раз-у-раз із чогось незадоволений (Кониськ.)]. -ный взгляд, голос - незадоволений (невдоволений) погляд, голос. [«Ну, от знов!» - загомонів Зінько невдоволеним голосом (Грінч.)];
    2) (недостаточный) недостатній.
    * * *
    незадово́лений, невдово́лений, нера́дий; диал. маркітний

    Русско-украинский словарь > недовольный

  • 38 норовить

    норавливать
    1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;
    2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);
    3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.
    * * *
    1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся
    2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що)

    Русско-украинский словарь > норовить

  • 39 объявляться

    объявиться з'являтися, з'явитися, об'являтися, об'явитися, датися чути, бачити. [З'явився в лісі пустельник. Бач який новик (новатор) об'явився (Кониськ.). Родичі молодого, дайтеся чути, щоб міг я вам короваю уділити. Дайся нам бачити, щоб знали ми, який ти]. Об'явиться чем - ознаймувати, ознаймити себе чим, озватися. [Аж ось озвавсь якось козацьким гетьманом Петро Конашевич-Сагайдачний (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - объяв`иться
    1) (появляться, обнаруживаться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; об'явля́тися, об'яви́тися; уявля́тися, уяви́тися
    2) (объявлять себя кем-л. или каким-л.) оголо́шувати себе́, оголоси́ти себе́; об'явля́ти себе́, об'яви́ти себе́; диал. оповіща́тися, оповісти́тися
    3) строит. (несов.) оголо́шуватися; об'явля́тися; оповіща́тися; повідомля́тися, сповіща́тися, оповіща́тися; заявля́тися

    Русско-украинский словарь > объявляться

  • 40 переламываться

    I несов.; сов. - перелом`аться
    перела́муватися, перелама́тися и поперела́муватися; потрощи́тися
    II несов.; сов. - перелом`иться
    1) (разламываться надвое, повреждаться) перела́муватися и перело́млюватися, переломи́тися и поперела́муватися и поперело́млюватися
    2) перен. перела́мувати (перело́млювати) себе́, переломи́ти себе́, несов. перелама́ти себе́; переси́лювати себе́, переси́лити себе́

    Русско-украинский словарь > переламываться

См. также в других словарях:

  • себе — частица. Разг. (употр. обычно постпозитивно при глаг. или местоим.). Подчёркивает, что действие совершается свободно, независимо. Ступай себе домой. Сяду себе в уголочке. Вы себе сидите, отдыхайте! ◁ Знай себе, в зн. нареч. Разг. Не обращая… …   Энциклопедический словарь

  • себе — СЕБЕ, частица (разг.). Относится к глаголу сказуемому, внося значение продолжающегося свободного, независимого и как бы противопоставляемого другому действия. Сидит с. (он с. сидит), ничего не замечая. Иди с.! Тебя не трогают, и молчи с. • Ничего …   Толковый словарь Ожегова

  • СЕБЕ — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • себе — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • СЕБЕ — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • себе — 1. СЕБЕ (без удар.) (разг.). Частица, примыкающая к предыдущему глаголу или местоимению со знач. в свое удовольствие, в своих интересах. Давай, думаю себе, посмотрю. «Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет вперед и лая твоего не примечает.» Крылов …   Толковый словарь Ушакова

  • себе — укр. собi, блр. собе, др. русск. собѣ, ст. слав. себѣ, болг. себе (Младенов 576), сербохорв. сѐби, чак. sebȉ, словен. sebi, чеш. sobě, слвц. sеbе, польск. sobie, в. луж. sebi, н. луж. sеb᾽е. Родственно др. прусск. дат. sebbei себе , оск. sifei …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • СЕБЕ 1 — СЕБЕ 1, частица (разг.). Относится к глаголу сказуемому, внося значение продолжающегося свободного, независимого и как бы противопоставляемого другому действия. Сидит с. (он с. сидит), ничего не замечая. Иди с.! Тебя не трогают, и молчи с.… …   Толковый словарь Ожегова

  • СЕБЕ 2 — см. себя. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • себе — себя Словарь русских синонимов. себе предл, кол во синонимов: 1 • себя (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Себе — част. разг. Употребляется при подчеркивании свободы протекания действия или совершения его в удовольствие, а также в интересах того, о ком идет речь (располагаясь постпозитивно, соответственно, при глаголе или местоимении). Толковый словарь… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»