-
1 сделать
зроби́ти, -блю́, -биш, мног. пороби́ти; (наработать; смастерить) уроби́ти; ( прибавить к изготовленному ранее) підроби́ти; (управиться, успеть с чем-л.) упо́рати; (осуществить что-л.) вдіяти, поді́яти; (совершить что-л.) учини́ти (учиню́, учи́ниш), утвори́ти (утворю́, утво́риш), споді́яти; (учинить что-л. предосудительное, нежелательное) ско́їти, уко́їти; (причинить беду, горе) заподі́яти; (смастерить, совершить что-л.; о проделке) утну́ти, утя́ти (утну́, утне́ш); (устроить что-л.) зору́дувати, -дую, -дуєшде́ло \сделать лано — спра́ві (ді́лу) кіне́ць, ді́ло зро́блено
не \сделатьть с собо́й чего́ — не заподі́яти (не зроби́ти) собі́ чого́
ничего́ не мо́жет \сделатьть — нічо́го не мо́же зроби́ти (не вді́є)
\сделатьть бо́лее вырази́тельным — увира́знити, зроби́ти вира́знішим (більш вира́зним)
\сделатьть впечатле́ние — спра́вити вра́ження
\сделатьть вы́говор — ви́словити дога́ну
\сделатьть невозмо́жным — зроби́ти неможли́вим, унеможли́вити
\сделатьть переворо́т — учини́ти (зроби́ти) переворо́т
\сделатьть поку́пки — зроби́ти поку́пки, скупи́тися
\сделатьть разнообра́зным — урізномані́тнити, зроби́ти різномані́тним
\сделатьть упрёк — ви́словити до́кір, дорікну́ти, докори́ти
\сделатьть шту́ку с ке́м-либо — ( совершить проделку) ви́кинути ко́ника кому́-не́будь
ша́гу не \сделать лаю не — зру́шуся (не зру́шу) з мі́сця, кро́ку не зроблю́
-
2 запестрить
( сделать пёстрым) заряби́ти, -блю́, -би́ш, запістря́вити, зроби́ти (-блю́, -биш) строка́тим -
3 поцеремониться
сделать что-либо) посоромитися, поцеремонитися, не наважитися що зробити. [Посоромився сказати, що той бреше. Посоромився їсти, хоч і голодний був]. См. Церемониться.* * *поцеремо́нитися -
4 сплоховать
(сделать ошибку, промах) схи́бити, -блю, -биш, схи́бнути, да́ти (дам, даси́) ма́ху -
5 Очервивить
сделать червивым) зчервивити, почервивити. -
6 Повараксать
сделать кой-как) попартачити, побазграти; см. Поварганить 3; (о плохом письме) побазграти, поляпати, подряпати, нариґувати. -
7 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
8 замечать
сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити; ( примечать) приміча́ти, примі́тити; ( досмотреть) додиви́тися; ( сделать устное замечание) заува́жувати, заува́жити; ( сделать письменное замечание) зазнача́ти, зазна́чити -
9 замечать
сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити; ( примечать) приміча́ти, примі́тити; ( досмотреть) додиви́тися; ( сделать устное замечание) заува́жувати, заува́жити; ( сделать письменное замечание) зазнача́ти, зазна́чити -
10 движение
1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.* * *1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у -
11 добрый
1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.* * *до́брийбудь \добрый — будь ла́ска; будь ласка́в
всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)
-
12 иначе
нрч. (иным образом, способом) инакше, инак, инако, инаково, инше, иначій, иначе, ин-як; (по иному) по-инакшому, по-иншому. [З почину світа було якось инак (Рудч.). А тоді вже, як усе село знало, то не инак, що й він довідався (Грінч.). Инако вберись, то й не пізнає (Л. Укр.). Трошки инаково розказано (Номис). Якось инше зветься (Рудан.). Однаковісінько йому, чи так, чи, може, инак (М. Вовч.). Дяче, не буде иначе (Номис)]. Совсем -че - зовсім инакше, зовсім иншим ладом, зовсім по-иншому (по-инакшому). Надо жить -че - треба жити инакше, иншим ладом, по-иншому, по-инакшому. Как-нибудь -че - якось инше (инакше), якось по-инакшому. -че как (кроме как) - инакше як, опроче як. [На Неморож не проїдете, опроче як сюдою (Звиног.)]. Вы должны это сделать, -че будете наказаны - ви мусите це зробити, а ні, то будете покарані. Поспешите сделать, -че беда будет - швидше зробіть, а то лихо буде. Делать -че - см. Переиначивать.* * *тж. %`иначе1) нареч. іна́кше, ина́кше; ( по-иному) по-і́ншому, по-іна́кшому\иначе че говоря́ — в знач. вводн. сл. іна́кше (по-і́ншому) ка́жучи
не \иначе че как — не іна́кше як
так и́ли \иначе че — в знач. вводн. сл. так чи так, так чи не так
2) в знач. союза а то; іна́кше; (а если нет, то) а ні, тобеги́, \иначе че опозда́ешь — біжи́, а то (іна́кше; а ні, то) спі́знишся (запі́знишся)
-
13 невозможность
1) неможливість (-вости). [Треба перемогти неможливість (Київ). Неможливість дальшої праці за таких умов (Київ). Неможливість цього становища (Київ)]. До -ти - до неможливости, до незмоги, до неспромоги, (свыше всякой меры) над усяку міру, понад усяку спромогу, до останнього, до останку, (дальше некуда) далі нема куди, (фам.) аж-аж; срв. Донельзя. До -ти обнажённая - до неможливости (над усяку міру, до останнього, до останку) оголена. Глуп до -ти - дурний до останнього (до останку); дурний, як (не) треба; дурний, аж невидержка;2) (сделать что-л.) неможливість, (бессилие) неспроможність, неспромога, несила, незмога, (неспособность) нездатність, нездібність, нездольність (-ости) зробити що. [Неможливість встановити хронологію ведійських гімнів (М. Калин.). Почувалася несила щось подіяти, щось допомогти (Р. Край)]. В случае -ти - якщо не можна (буде), коли нема(є) (не буде) змоги. При -ти немедленного оповещения - якщо не можна (буде) негайно сповістити. Отговариваться -тью, приносить -ти - відмовлятися, посилаючись на неможливість; вимовлятися неможливістю (неспромогою); відмагатися тим, що не можна (неможливо, нема(є) змоги) зробити що. Ставить, поставить кого в -ность сделать что - унеможливлювати, унеможливити кому що;3) (невозможное) неможливе (-вого).* * *неможли́вість, -вості; (неспособность осуществить что-л.) неспромо́жність, -ності, неспромо́га; до\невозможностьти — до неможли́вості, до незмо́ги
за \невозможность тью, по \невозможностьти — че́рез неможли́вість
-
14 неспособный
и Неспособен1) к чему - нездатний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. нездатен) до чого, на що и що (з)робити, нездібний до чого, незугарний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. незугарен) до чого и що (з)робити, (несообразительный) недотепний до чого и чого; (бессильный сделать что-л.) нездольний, неспроможний що (з)робити. [«Південно-руське плем'я» довело, що воно нездатне до державного життя (Грінч.). На творчу синтезу він нездатний (Рада). Очі здавалися нездатними на щось погане (Ледянко). Нездатен розум, незугарні руки знайти чогось такого, що-б… (Л. Укр.). Хіба вона незугарна до чесної праці? (Мирний). Він незугарен робити (Звин.). Я по-російськи незугарна говорити (Н.-Лев.). Недотепні вони до сього діла (Кониськ.). Е, бісів сину, і того недотепний! (Рудч.)];2) (недаровитый) нездібний, недотепний; (сщ.: бездарный) нездара, (недотёпа) недотепа. [Учив недотепних гімназистів (Грінч.)];3) (неудобный) неспосібний, (несподручный) незручний; (о времени) неслушний.* * *( лишённый способностей) незді́бний, незда́тний; незуга́рний; (к чему, на что и с неопр.) незда́тний (до чого, на що и с неопр.); (бессильный сделать что-л.) неспромо́жний (с неопр.); диал. нездо́льний (с неопр.); ( неудобный) незру́чний; ( затруднительный) важки́й -
15 поболтать
1) (жидкость) побовтати, поколотити;2) (ногами) похилитати, помотати, помотляти, потеліпати, побаламкати (ногами);3) с кем - побалакати, побазікати, потеревенити, попатякати, поклепати, поляпати язиками (з ким).* * *I1) ( жидкость) побо́втати; (ложкой, мутовкой) поколоти́ти2) (сделать движения из стороны в сторону, взад и вперёд) помаха́ти; ( сделать резкие движения ногами) подри́ґати и подриґа́тиII( поговорить) побала́кати, побазі́кати, потереве́нити, поцве́нькати; поварня́кати, помоло́ти -
16 попытка
спроба, спиток (-тку), (старание) захід (-ходу), (усилие) намагання. -тка к побегу - спроба втекти. Делать -тки, сделать -тку к чему, что сделать, чего достигнуть - робити спроби, заходи, вживати заходів, зробити спробу, захід, вжити заходів до чого, що зробити, чого досягти. Он сделал -тку получить это место - він зробив спробу, захід, вжив заходів, (щоб) дістати цю посаду. -тка не пытка, а спрос не беда - купить не купить, а поторгувати можна; утік, не втік, а побігти можна; догнав, не догнав (піймав, не піймав), а погнатись можна.* * *спро́ба; ( стремление) намага́ння -
17 почему
союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].* * *нареч.чому́, чого́; фольк., чом; пощо́; диал. зачи́м; (вследствие чего) че́рез що\почему бы то ни́ было — хоч би чому́ (че́рез що, чого́)там було́, бу́дь-чому
-
18 примета
прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).* * * -
19 способный
1) (к чему, на что, сделать что) зда́тний, зді́бний (до чо́го, на що, зроби́ти що); (могущий сделать что-л.) спромо́жний, го́дний, го́ден, -дна, -дне (зроби́ти що)вода́ на превраща́ться в пар — вода́ зда́тна (мо́же) перетво́рюватися в (на) па́ру
он \способный бен на всё — він зда́тний на все
2) (обладающий способностями, одарённый) зді́бний, зда́тний; уда́тний; (к чему-л.) прида́тний; диал. кебе́тливий, кебе́тний\способныйый челове́к — зді́бна люди́на
3) (удобный, подходящий) зру́чний; похватни́й -
20 зазначати
замеча́ть ( сделать письменное замечание)
См. также в других словарях:
сделать — См … Словарь синонимов
СДЕЛАТЬ — что, делая кончить; сработать, состряпать, управиться, сладить, покончить. Что нам соха, а мы сделаем гудок! Без рук (без рабочих; без снасти) ничего не сделаешь. Что с ним сделаешь! нет власти, средства с ним расправиться. Что ты это сделал!… … Толковый словарь Даля
СДЕЛАТЬ — СДЕЛАТЬ, сделаю, сделаешь. совер. к делать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
сделать — СДЕЛАТЬ(СЯ) см. делать, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сделать! — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN make! … Справочник технического переводчика
сделать — акцент сделать • действие выбор сделать • действие вывод сделать • действие глупость сделать • действие дело сделать • действие, окончание добро сделать • действие доклад сделать • действие задачу сделать • реализация, устранение запись сделать • … Глагольной сочетаемости непредметных имён
сделать — см.: включите свет сказал...; кашку сделать; смычок; упаковка; Устроить кровавый понос; шашлык сделать; яичница; ящик … Словарь русского арго
сделать — ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ, выделывать/выделать, выпускать/выпустить, изготовлять/изготовить, производить/произвести, пренебр. фабриковать/сфабриковать, устар. работать/сработать, разг. мастерить/смастерить, разг. сооружать/соорудить,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
сделать — ▲ совершить сделать совершить сознательно действие (# ошибку). провести. произвести. выполнить … Идеографический словарь русского языка
сделать — аю, аешь; св. (нсв. делать). 1. что. Произвести, изготовить, приготовить что л. С. машину в срок. С. пол, крышу за день. С. ремонт. С. чертёж. С. фотографию, снимок. С. причёску, маникюр. С. пельмени, яичницу, салат. С. чай, кофе, компот. // Разг … Энциклопедический словарь
сделать — аю, аешь; св. (нсв. де/лать) 1) а) что Произвести, изготовить, приготовить что л. Сде/лать машину в срок. Сде/лать пол, крышу за день. Сде/лать ремонт. Сде/лать чертёж. Сд … Словарь многих выражений
