-
1 сдавать
несов.; сов. - сдать1) здава́ти (здаю́, здає́ш), зда́ти (здам, здаси́) и мног. поздава́ти; ( о морозе) ' пересіда́тися, пересі́стися, -ся́детьсяне \сдавать ва́ть те́мпов — не здава́ти те́мпів
\сдаватьть внаём — здава́ти, зда́ти вна́йми, найма́ти, найня́ти и мног. понайма́ти
\сдавать тъ ору́жие — склада́ти, скла́сти збро́ю
2) (экзамен, зачёт) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти3) (подаваться, худеть, увядать) марні́ти, змарні́ти, подава́тися, пода́тися; (чахнуть) ми́ршавіти, зми́ршавітине́рвы сда́ли — не́рви сплохува́ли (подали́ся)
он си́льно сдал по́сле боле́зни — він ду́же пода́вся (осу́нувся, змарні́в) пі́сля хворо́би
4) (уступать, сдаваться) поступа́тися, поступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся, здава́тися, зда́тися5) см. походить II -
2 зачёт
1) (наказания, платежа) зараховування, оконч. зарахування. В -чёт - на рахунок. В -чёт предварительного заключения - в рахунок попереднього ув'язнення. Без -чёта прежней службы - не рахувавши (не зараховуючи) відбутої служби;2) (засчитывание) залічування, залічення. Не в -чёт - не в лічбу, не в рахунок;3) (замен) заміна. В -чёт уплаты - на заміну виплати;4) (семестровый, годичный) зараховування, оконч. зарахування, залічка, залік (-ку), зараховання. Сдавать, сдать -чёт - складати, скласти зараховання. [Іспитів не буде, а зарахування - будуть (Крим.)].* * *1) ( действие) зарахува́ння, залі́ченняв \зачётт — в раху́нок
2) (вид испытания; отметка) за́лік, -у -
3 карта
1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.* * *1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па2) ( игральная) ка́ртака́рты — мн. ка́рти, род. п. карт
-
4 наём
1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].* * *тж. наёмканаймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли
-
5 сдать
см. сдавать
См. также в других словарях:
СДАВАТЬ — СДАВАТЬ, сдать, сдавывать что кому, передать с рук на руки счетом, весом, по описи. Уезжая, казначей сдает казну наперечет. Сдавать полк, передать все полковое хозяйство преемнику своему. Сдать конченные дела в архив. Сдать должность. Честь и… … Толковый словарь Даля
сдавать — См … Словарь синонимов
сдавать — вступительные экзамены • действие, объект сдавать позицию • обладание, прерывание сдавать экзамены • действие, объект сдать вступительные экзамены • действие, объект сдать выпускные экзамены • действие, объект сдать дела • перемещение / передача… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
СДАВАТЬ — СДАВАТЬ, сдаю, сдаёшь; сдавая, повел. сдавай. несовер. к сдать. Решил не сдавать и действовать по своему (см. сдать в 8 знач.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
сдавать — СДАВАТЬ/СДАТЬ СДАВАТЬ/СДАТЬ, держать/выдержать, жарг. спихивать/спихнуть … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
сдавать — СДАВАТЬ(СЯ) см. сдать, ся 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сдавать — СДАВАТЬ, аю, аёшь; несов. (сов. СДАТЬ, сдам, сдашь) кого. Предать, выдать, обмануть. Ты ему не верь, он тебя сдаст … Словарь русского арго
сдавать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я сдаю, ты сдаёшь, он/она/оно сдаёт, мы сдаём, вы сдаёте, они сдают, сдавай, сдавайте, сдавал, сдавала, сдавало, сдавали, сдающий, сдаваемый, сдававший, сдавая; св. сдать; сущ … Толковый словарь Дмитриева
сдавать(ся) — 1. сдавать(ся) 1 с/да/ва/ть¹(ся)¹ (в плен). 2. сда/ва/ть/ся² (казаться) … Морфемно-орфографический словарь
сдавать — СДАВАТЬ , сдаю, сдаёшь, несов., что. Раздавать карты игрокам. ◘ Нет, брат! играть с тобой ещё можно, но позволять тебе карты сдавать ни ни! и не проси вперёд. М .Е.Салтыков Щедрин. Помпадуры и помпадурши, 18631864. ◘ Нет, он ведь с… … Карточная терминология и жаргон XIX века
Сдавать свои позиции — СДАВАТЬ <СВОИ> ПОЗИЦИИ. СДАТЬ <СВОИ> ПОЗИЦИИ. Разг. Под давлением обстоятельств отступать, отказываться от своих принципов, мнений, слов. Он сделался твёрд и сосредоточен. Он решил не сдавать позиций. Дать бой, если это нужно (В.… … Фразеологический словарь русского литературного языка