-
41 compel
змушувати, примушувати; підпорядковувати, підкорятиcompel testimony under grants of immunity — примушувати давати свідчення, обіцяючи недоторканість ( свідку)
- compel obedience to the lawcompel the attendance of favorable witnesses — вимагати явки свідків, які свідчать на користь сторони
- compel silence
- compel testimony
- compel to give evidence
- compel to have sex
- compel to incriminate oneself
- compel to testify -
42 consistent witness
свідок, свідчення якого відповідають його попереднім свідченням; свідчення, що відповідає попереднім свідченням ( того ж свідка) -
43 contradicting witness
свідок, який дає суперечливі свідчення; суперечливі свідчення ( одного й того ж свідка) -
44 contradictory witness
свідок, який дає суперечливі свідчення; суперечливі свідчення ( одного й того ж свідка) -
45 convincing evidence
переконливе свідчення, переконливі свідчення; переконливий доказ, переконливі докази -
46 countervailing testimony
свідчення на спростування ( чогось); свідчення на користь зворотного -
47 credible evidence
достовірне свідчення, достовірні свідчення; достовірний доказ, достовірні докази -
48 deponent
особа, яка дає письмове свідчення ( під присягою), свідок, який дає свідчення під присягою, особа, яка дає афідавіт -
49 deposit
1) поклаж; вклад, внесок ( у банк); перший внесок ( при платежі на виплату); депозит; депозитне посвідчення; депонування ( ратифікаційних грамот); забезпечення, завдаток, порука; зберігальна розписка; прилучення до матеріалів справи (документів, запротокольованих свідчень, речових доказів тощо)2) робити внесок ( у банк), вносити вклад ( у банк); вносити на депозит, депонувати, здавати на зберігання; надавати гарантію (забезпечення), давати завдаток; прилучати до справи ( про документ); прилучати до матеріалів справи (документи, запротокольовані свідчення, речові докази тощо); залишати ( відбитки пальців тощо)•- deposit feedeposit the instruments of ratification for safe keeping — здавати ратифікаційні грамоти на зберігання
- deposit fingerprints
- deposit account
- deposit at short notice
- deposit for hire
- deposit funds
- deposit money
- deposit monitoring system
- deposit receipt
- deposit to night safe -
50 deposition
усунення, повалення, скинення ( з трону тощо); знаття свідчень під присягою; письмові свідчення ( під присягою); свідчення, прилучене до матеріалів справи; заява, прилучена до матеріалів справи; здавання на зберігання; зняття з посади; доказ, прилучений до матеріалів справи; депонування ( грошей)- deposition in evidence
- deposition of testimony -
51 documentary evidence
документальний ( або письмовий) доказ, документальне ( або письмове) свідчення, документальні ( або письмові) докази ( або свідчення) -
52 evidence of character
-
53 extrinsic evidence
1) доказ; свідчення (свідка); засіб доведення; свідок; дані; підстави; зовнішній доказ ( що лежить поза документом)2) слугувати доказом; підтверджувати; давати свідчення -
54 false testimony
неправдиве свідчення, неправдиві свідчення ( свідка) -
55 falsify evidence
спростовувати свідчення (докази); фальсифікувати свідчення ( свідків) -
56 hearsay
чутка; свідчення з чужих слів; свідчення, засновані на чутках- hearsay rule
- hearsay statement
- hearsay testimony -
57 hearsay evidence
докази, що базуються на чутках; свідчення, засновані на чутках; свідчення з чужих слів -
58 immunized evidence
свідчення свідка, захищені імунітетом свідка; імунізовані свідчення свідка -
59 impeachable witness
свідок, свідчення якого можна зганьбити; свідчення, що можна зганьбити -
60 inadmissible witness
недозволені свідчення; особа, якій не дозволяється давати свідчення
См. также в других словарях:
посвідчення — я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого небудь; посвідка. •• Посві/дчення про відря/дження документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого… … Український тлумачний словник
відеосвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
досвідчення — іменник середнього роду діал … Орфографічний словник української мови
засвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лжесвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
опосвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
освідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пересвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
посвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
свідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
висвідчення — я, с. Викриття, звинувачення … Український тлумачний словник