Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

своё

  • 61 делать

    -ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.
    * * *
    роби́ти; (действовать, поступать) ді́яти, чини́ти; (преим. о чём-л. плохом) ко́їти

    \делать не́чего, не́чего \делать — в знач. вводн. сл. нічо́го не вді́єш, ні́чого роби́ти

    Русско-украинский словарь > делать

  • 62 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 63 место

    1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.
    I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);
    2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];
    3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.
    I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;
    4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;
    5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;
    6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.
    * * *
    1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

    де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

    име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

    к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

    2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

    Русско-украинский словарь > место

  • 64 назад

    нрч.
    1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];
    2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    наза́д; диал. взад

    взять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́

    два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми

    Русско-украинский словарь > назад

  • 65 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 66 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 67 Пещися

    и печься о ком о чём (заботиться) пеклуватися ким, чим и про кого, про що (реже коло кого, коло чого), опікуватися ким, чим, падкати(ся), падкувати за ким, за чим, (стараться, ревновать) дбати за (про) кого, за (про) що, (беспокоиться) журитися ким, чим и коло кого, коло чого. Он -чётся о своём семействе, о своих детях - він пеклується своєю родиною, своїми дітьми и про свою родину, про своїх дітей, він опікується своєю родиною, своїми дітьми. -чься об общественной безопасности - дбати за (про) громадську безпечність. [Не журіться життям вашим, що вам їсти або пити; ані тілом вашим, чим зодягтися. Не журіться про завтра: бо завтра журитиметься само про своє (Єв., Куліш- Пулюй)].

    Русско-украинский словарь > Пещися

  • 68 міф

    МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > міф

  • 69 свобода

    I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.
    І. Бичко
    [br]
    II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.
    В. Малахов
    [br]

    Філософський енциклопедичний словник > свобода

  • 70 recant

    v
    зрікатися, відрікатися; відмовлятися від своєї думки (від своїх переконань); публічно каятися у своїх помилках
    * * *
    [ri'kʒnt]
    v
    зрікатися, відмовлятися від своєї думки, від своїх переконань; привселюдно каятися у своїх помилках; зрікатися, відмовлятися ( від обітниці)

    English-Ukrainian dictionary > recant

  • 71 top

    1. n
    1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх
    2) верхня частина, верхній кінець
    3) шпиль; купол, баня
    4) верхня поверхня
    5) найвищий ступінь
    6) найвищий ранг; високе становище; перше місце
    7) людина, яка займає високе становище (перше місце)
    8) найкраща (відбірна) частина
    9) початок, ранній етап
    11) волосся
    12) голова
    13) pl закоти (у чоботях)
    14) високі чоботи з закотом
    15) pl бот. бадилля
    17) гірн. покрівля (виробки)
    18) мет. колошник
    19) мор. марс
    20) pl хім. дистиляти
    21) pl фіз. звуки верхніх частот
    22) дзига
    2. adj
    1) верхній

    top copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)

    top dead centre — авт. верхня мертва точка

    top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта

    2) найвищий, максимальний
    3) найголовніший

    top men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)

    top dog — розм. переможець

    top gas — мет. колошниковий газ

    top grafting — с.г. щеплення у крону

    top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)

    top necrosis — с.г. відмирання бадилля

    top of the heap — амер. найвигідніше становище

    top secret — «цілком секретно» (гриф)

    on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось

    the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!

    to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)

    to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)

    to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти

    3. у
    1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)
    2) зрізати верхівку
    3) досягати вершини
    4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)
    5) бути вершиною; височіти; увінчувати
    6) бути на чолі (на першому місці)
    8) переважати, бути першим
    9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати
    10) с.г. підживлювати (посіви)
    11) с.г. вивершувати (стіг)
    12) с.г. покривати
    13) розм. відтинати голову, обезглавлювати
    14) повісити (тж top up)
    15) спорт. бити по м'ячу зверху

    top off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми

    top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати

    * * *
    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centre — aвт. верхня мертва точка

    top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dog — cл. переможець

    top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 72 trade

    1. n
    1) заняття, ремесло; професія, фах

    to put smb. to a trade — учити когось ремесла

    what's your trade? — чим ви займаєтеся?, хто ви за фахом?

    2) галузь торгівлі (виробництва, промисловості); промисловість
    3) торгівля

    domestic (home, inland) trade — внутрішня торгівля

    foreign (oversea) trade — зовнішня торгівля

    fair trade — а) торгівля на основі взаємної вигоди; б) розм. контрабанда

    retail (wholesale) trade — роздрібна (оптова) торгівля

    4) (the trade) збірн. торговці; підприємці
    5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої
    6) видавці, книготоргові
    7) мор., розм. підводний флот
    8) роздрібна торгівля; магазин, крамниця

    to be in trade — бути торговцем, мати крамницю

    9) роздрібні торговці
    10) покупці, клієнтура

    I think our products will appeal to your trade — гадаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям

    11) угода (тж політ.); обмін
    12) розм. спосіб життя
    13) лінія поведінки
    14) спосіб
    15) розм. звичай; звичка
    16) вхід і вихід
    17) розм. мотлох; сміття; покидьки

    T. Board — комісія з питань заробітної плати (у певній галузі промисловості)

    trade mission — торгове представництво, торгпредство

    trade school — професійна (виробнича) школа; ремісниче училище

    2. v
    1) торгувати (чимсь — in; з кимсь — with)
    2) міняти, обмінювати (на щось — for)
    3) мінятися
    4) бути постійним покупцем (у певному магазині)
    5) торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконання

    trade off — а) збувати; б) обмінювати

    trade on — мати вигоду; використовувати в особистих інтересах

    * * *
    I [treid] n
    1) заняття, ремесло, професія

    the tools of ones trade — знаряддя ремесла, робочий інструмент

    the trade of weaver [or tailor, of shoemaker] — ремесло /професія/ ткача [кравця, сапожника]

    a saddler [a potter, a blacksmith, a grocer, a mason]by trade — шорник [гончар, коваль, бакалійник, каменяр]по професії

    to put smb to a trade — вивчати когось ремеслу

    whats your trade — є чим ви займаєтесяє; робочий; ремісник

    2) галузь торгівлі; галузь виробництва; галузь промисловості; промисловість

    the building [the furniture] trade — будівельна [меблева]промисловість

    the publishing [printing] trade — видавнича [друкарське]справа

    domestic /home, inland/ trade — внутрішня торгівля foreign /overseas/ зовнішня торгівля

    fair trade — торгівля на основі взаємної вигоди; контрабанда

    illicit trade — незаконна торгівля; торгівля наркотиками

    wholesale [retail] trade — оптова [роздрібна]торгівля

    tea [ivory] trade — торгівля [слонячою кісткою][див.тж. 4]

    trade in arms [in cotton] — торгівля зброєю [бавовною]

    liberty /freedom/ [prohibition, stoppage] of trade — вільна [заборона, припинення]торгівлі

    to be in trade — займатися торгівлею [див.тж 5]

    to carry on /to engage in/ the trade of smth — вести торгівлю чемось.

    to revive [to restrict] trade — відновлювати [обмежувати]торгівлю

    trade is at a standstill — торгівля знаходиться в стані застою, торгівля зійшла нанівець

    hes doing a roaring trade — він веде нечувано вигідну торгівлю, торгівля стала для нього золотим дном; ринок

    souvenirs for the tourist trade — сувеніри для продажу туристам; ділова активність

    4) збір. ( the trade) торговий стан; купці, купецтво

    trade and gentility — торговий, дворянський стани

    to marry into trade — вийти заміж за торговця; торговці або підприємці ( у будь-якій галузі); представники певної професії

    the woollen [the ivory, the tea] trade — торговці шерстю [слонячою кісткою][див.; тж. 3]

    a member of the writing trade — член письменницької спілки, письменник

    the book trade opposes national censorship — книгопродавці виступають проти державної цензури; особи, що мають право продажу спиртних напоїв; пивовари, винокури; видавці, книгопродавці; мop. підводний флот

    5) роздрібна торгівля; магазин, лавка

    to be in trade — бути торговцем, мати магазин /лавку/; [див.; тж. 3]; роздрібні торговці

    6) клієнтура, покупці

    to have a lot of trade — мати велику /багату/ клієнтуру

    I think our products will appeal to your trade — я думаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям

    7) операція; обмін

    to take smth in trade — придбати щось в черзі обміну; угода; операція

    9) дiaл. або icт. спосіб життя; лінія поведінки; спосіб; звичай, звичка
    10) дiaл. або icт. подорожі туди, назад; від'їзд, приїзд; відхід, прихід
    11) дiaл. або icт. сум'яття; тривоги, хвилювання
    12) дiaл. непотріб; сміття; покидьки; низи суспільства, погань, шушваль
    ••

    everyone to his trade — прис. кожному своє

    two of trade a never /seldom/ agree — прис. два фахівці рідко погоджуються один з одним

    II [treid] a

    trade agreement /pact/ — торгова угода

    trade balance [barrier] — торговий баланс

    2) промисловий, економічний

    trade association — промислове об'єднання [див.; тж. 3]

    trade journal /magazine/ trjyjvsxybq — журнал, журнал новин промисловості, торгівлі [див.; тж. 3]3, професійний

    trade journal — професійний /спеціальний/ журнал [див.; тж. 2]

    trade association — професійне об'єднання [див.; тж. 2]

    III [treid] v

    to trade heavily — вести широку /жваву/ торгівлю

    to trade in silk [in wool, in cotton, in salt] — торгувати шовком [шерстю, бавовною, сіллю]

    to trade with Egypt [with a foreign firm] — торгувати з Єгиптом [з іноземною фірмою]

    2) міняти, обмінювати

    to trade knives and beads for skins — обмінювати ножі, намиста на шкури

    to trade a city lot for a farm — обміняти міську ділянку на ферму; обмінюватися

    3) бути постійним покупцем (певного магазин; отоварюватися)

    to trade with the local grocer /at the local grocery/ — бути постійним клієнтом місцевого бакалійника

    to trade in /on/ ones political influence — торгувати своїм політичним впливом

    5) (on, upon) отримувати вигоду, використовувати в особистих цілях

    to trade on the credulity of a client — використовувати довірливість /обдурити/ покупця

    English-Ukrainian dictionary > trade

  • 73 withdraw

    v (past withdrew; p.p. withdrawn)
    1) відкликати; виводити; брати назад
    2) відмовлятися; скасовувати, відміняти; анулювати; знімати (пропозицію)

    to withdraw an action — юр. припинити справу

    3) відводити (очі); відсмикувати (руку)
    4) вилучати
    5) взяти свої слова назад; відступитися

    withdraw! — парл. візьміть назад свої слова!

    6) відходити; піти; відсуватися; ретируватися
    7) відтуляти, відпинати (завіску)
    8) відсунути (засув)
    9) с.г. виполювати, висмикувати
    10) військ. відводити (війська)
    11) усувати, знімати
    12) військ. відволікати
    * * *
    [wiç'drxː]
    v
    (withdrew; withdrawn)
    1) віднімати, відсмикувати

    to withdraw one's eyes — відвести очі /погляд/; to withdraw smb

    from an influence — вирвати кого-н. з-під впливу

    2) забирати, брати назад

    to withdraw a sum from a bank account — зняти з рахунку яку-н. суму

    to withdraw from use — тex. вилучати з експлуатації

    to withdraw one's friendship [one's favour] from smb — позбавити кого-н. своєї дружби [своєї прихильності]

    to withdraw one's promise — відмовлятися від сврєї обіцянки; брати назад свої слова; знімати, відміняти; анулювати

    to withdraw credit — кoм. закрити кредит

    to withdraw an action — юp. припинити діяльність

    to withdraw an attachment — юp. відмінити арешт майна

    5) ( from) відмовитися від участі

    to withdraw from a treaty — юp. вийти з договору

    to withdraw from partnership — eк. вийти з товариства

    7) відходити, відсуватися

    to withdraw into oneself — замикатися в собі, уходити в себе

    9) c-г. прополювати, видаляти
    10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)

    to withdraw troops (from) — відводити /відтягувати/ війська (звідки-н.)

    11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму)

    English-Ukrainian dictionary > withdraw

  • 74 your

    pron poss. (вжив. тж атрибутивно; пор. yours)
    1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; свій; свої
    2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; свій, своя, своє, свої
    3) знев. цей ваш, цей твій

    Y. Majesty — ваша величність

    Y. Highness — ваша високість

    * * *
    poss; pron
    (викор. тк. атрибутивно; ć yours)
    1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; свій

    now, girls, you can take your toys — ну, дівчата, можете взяти свої іграшки

    2) who knows it? Raise your hands, please! хто це знає, підніміть, будь ласка, руки!
    3) пpикм. що належить вам
    4) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; ваш, ваша тощо (при вихованому звертанні до однієї людини); свій

    where is your hat? — де ваша шляпа?; these were your own words це були ваші власні слова

    you cannot alter your nature — свою природу /натуру/ не зміниш

    6) в знaч. визначеного артикля

    on your right [left] — справа [зліва]; цей

    your typical old-age pensioner — ( ось цей) типовий пенсіонер

    7) пpикм. що належить тобі, вам

    you know your grammar — граматику ти знаєш; цей твій, цей ваш

    your expert in handwriting — цей ваш ( горезвісний) спеціаліст по почеркам

    English-Ukrainian dictionary > your

  • 75 top

    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centre — aвт. верхня мертва точка

    top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dog — cл. переможець

    top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 76 track

    I [trʒk] n

    bear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]

    the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]

    to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами

    to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.

    to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду

    he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику

    to be on the track of — переслідувати; напасти на слід

    to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]

    to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід

    to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)

    in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно

    to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти

    to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)

    2) залишок; ознака, слід

    to cover up smb 's tracks — покривати кого-н.

    3) курс, шлях

    the track of a bullet — траєкторія кулі; курс

    a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)

    4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єра

    off the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]

    to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]

    on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху

    to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях

    to show smb; a new track of life — вказати кому-н. інший шлях в житті

    to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога

    to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)

    he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи

    5) ( путівець) дорога; стежина, стежка

    rough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина

    the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка

    marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка

    motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня

    double track — дві лижні [ср. тж. 6]

    track! — лижню! вигук лижника, що обганяє суперник; доріжка ( фонограми); фонограма

    sound track — звукова доріжка; доріжка

    reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка

    6) з.- д. колія, рейковий шлях

    single [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]

    to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]

    to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]

    wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг

    he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій

    7) хід ( думок); ланцюг, ряд, низка ( думок)

    to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок

    to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)

    8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам
    9) cпopт. легка атлетика

    track fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики

    10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця
    11) cпeц. направляючий пристрій
    12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)
    ••

    off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]

    what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому

    to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]

    off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом

    across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства

    to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі

    to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.

    to jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]

    II [trʒk] v
    1) стежити, простежувати; висліджувати

    they tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду

    the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати

    to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна

    to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)

    new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)

    wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)

    3) прокладати шлях; намічати курс
    4) aмep. пройти, покрити (відстань)
    6) прокладати колію, укладати рейки
    7) ходити; бродити (track about, track around, track up)
    III [trʒk] v; мор.

    English-Ukrainian dictionary > track

  • 77 изменять

    изменить
    1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;
    2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.
    * * *
    I несов.; сов. - измен`ить
    ( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нювати
    II несов.; сов. - измен`ить
    (кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)

    \изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку

    \изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння

    \изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́

    па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́

    рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́

    Русско-украинский словарь > изменять

  • 78 круг

    1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;
    2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];
    3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];
    4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);
    5) круг гончарный - круг ганчарський.
    * * *
    1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло

    \круг кровообраще́ния — физиол. ко́ло кровоо́бігу

    2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло

    \круг сы́ра — круг (кружа́ло) си́ру

    3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло

    \круг вопро́сов — ко́ло пита́нь

    4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло

    \круг заня́тий — ко́ло заня́ть

    5) (перен.: группа людей, среда) ко́ло

    в кругу́ друзе́й — се́ред (в ото́ченні) дру́зів (при́ятелів), у дру́жньому ко́лі

    Русско-украинский словарь > круг

  • 79 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 80 отказываться

    отказаться
    1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;
    2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.
    * * *
    I несов.; сов. - отказ`аться
    1) відмовля́тися, відмо́витися
    2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися
    3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́ти
    II
    відка́зуватися, відпи́суватися

    Русско-украинский словарь > отказываться

Страницы

См. также в других словарях:

  • СВО — синдром Вискотта Олдрича мед. Источник: http://www.raaci.ru/clinics.htm СВО среднее время до отказа Источник: http://www.minsvyaz.ru/ new portal/site.shtml?id=2003 СВО «Советское военное обозрение» журна …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СВО — специальная водоочистка. Поддерживает нормируемые значения основных показателей водного режима реакторной установки. Термины атомной энергетики. Концерн Росэнергоатом, 2010 …   Термины атомной энергетики

  • своё я — сущ., кол во синонимов: 1 • свое я (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • своєум — іменник чоловічого роду, істота той, хто діє на власний розсуд розм …   Орфографічний словник української мови

  • своё — I местоим. прил.; своего/; ср.; мн.: свои/, свои/х; см. свой II местоим. сущ.; своего/; ср. 1) То, что принадлежит, свойственно или присуще себе. Тратить своё, а не чужое. Хоть плохонькое, а своё. Потребляем только своё (домашнее, не купленное) …   Словарь многих выражений

  • своё — о своём своё, о своём …   Словарь употребления буквы Ё

  • своїти — свою/, свої/ш, недок., перех., діал. Привласнювати …   Український тлумачний словник

  • сво́дный — сводный; сводный брат; сводныйбатальон; сводные данные …   Русское словесное ударение

  • Своё ТВ (телекомпания) — Своё ТВ Телеканал «Своё ТВ» …   Википедия

  • сво́дня — сводня, и; р. мн. сводней и своден …   Русское словесное ударение

  • сво́рить — сворить, сворю, своришь …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»