Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

свидание

  • 1 свидание

    поба́чення; ( встреча) зу́стріч, -і

    до [ско́рого] \свидание ния — до [ско́рого] поба́чення

    Русско-украинский словарь > свидание

  • 2 встреча

    зустріч (р. -чи), зустріча (р. -чі), стріча (р. -чі); (случайная) спіткання, спотичка; (встречание) стрівання, стрічання. Встреча условленная (свидание) - сходини. При первой встрече - з першої зустрічи, навстріч. [Вона його навстріч не злюбила]. На встречу кому, чему - назустріч кому, чому, устріть кого, чого, проти, против. Выйти на встречу кому - перестріти кого.
    * * *
    зу́стріч, -і, стрі́ча, стріча́ння; диал. стріть, -ті; (неожиданная, случайная) спітка́ння

    Русско-украинский словарь > встреча

  • 3 любовный

    1) (относящ. к любви) любовний, любосний, коханий, закоханий, ласк. любенький, любесенький. [Любовні закляття (Франко). Пісні любовні грала (Грінч.). Любосний напиток (Куліш). Від жалю коханого (М. Вовч.)]. -ные ласки, радости, утехи - любовні ласки (втіхи), любощі, милощі, милування, любування, ласк. милуваннячко. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черн.). Минулося милуваннячко (М. Грінч.)]. -ные взгляды - закохані погляди. -ные сети - любовні сіті, любовні тенета. -ное письмо, послание - любовний лист, любовна цидулка. -ное свидание - любовне побачення, любовні сходини (Крим.), любовна зустріч. -ные похождения, приключения - любовні авантури, пригоди. -ные отношения, -ная связь - любовні стосунки, звязок кохання. Вступить в -ную связь - зав'язати любовні стосунки з ким, злюбитися, полюбитися, покохатися з ким; срв. Слюбиться 2. Осыпать -ными ласками - любувати, милувати, голубити кого; срв. Ласкать. [Він її цілує, він її любує (Чуб. V). Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб. V)]. -ные песни - любовні пісні, пісні кохання. -ное зелье - дання, давання, любощі, кохан-зілля. [Дання гірше під трутизни (Номис). Чи ти мені любощів дала? (Чуб. V). Дала дівчина козакові кохан-зілля спити (Пісня)];
    2) (ласковый, дружеский) любовний, прихильний, ласкавий, люб'язний, приятельський. Встретить -ное отношение - зустріти ласкаве (прихильне, приятельське) ставлення.
    * * *
    любовний; (заботливый, бережный) дбайли́вий, бережли́вий

    Русско-украинский словарь > любовный

  • 4 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 5 прерывать

    прервать
    1) см. Перерывать, Перервать;
    2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.
    * * *
    несов.; сов. - прерв`ать
    1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)
    2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

    Русско-украинский словарь > прерывать

  • 6 свиданьице

    ласк. см. свидание

    Русско-украинский словарь > свиданьице

  • 7 скорый

    1) (в движении, действиях) швидки́й, ско́рий; ( быстрый) фольк. би́стрий; ( прыткий) прудки́й; хутки́й; диал. скоропа́дний

    на \скорый ую ру́ку — на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидку́руч и нашвидкуру́ч; ( поспешно) по́хапки, по́хапцем

    \скорыйая езда́ — швидка́ (ско́ра, би́стра) їзда́

    \скорыйая по́мощь — швидка́ допомо́га

    \скорыйый бег — швидки́й (прудки́й) біг

    \скорыйый в рабо́те — завзя́тий до робо́ти, швидки́й (би́стрий, ско́рий) у робо́ті

    \скорыйый (скор) на́ ногу — швидконо́гий, прудконо́гий

    ый (скор) на́ руку — би́стрий (ско́рий) на ру́ку

    \скорыйый по́езд — швидки́й по́їзд

    ишь, како́й \скорыйый ач — (ич, бач), яки́й прудки́й

    2) ( во времени) ско́рий; ( быстрый) швидки́й; хутки́й

    в \скорый ом вре́мени — незаба́ром, ско́ро, невдо́взі; диал. неба́вом, невзадо́взі

    до \скорый ого свида́ния — см. свидание

    Русско-украинский словарь > скорый

См. также в других словарях:

  • СВИДАНИЕ — Женщины как автобусы: та, которую ждешь, никогда не приходит. «Пшекруй» Оптимист: юноша, который спешит на свидание, боясь опоздать. Только нелюбимые женщины никогда не опаздывают. Александр Дюма отец Минутку свободного времени можно выкроить… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • свидание — См …   Словарь синонимов

  • СВИДАНИЕ — СВИДАНИЕ, свидания, ср. 1. Встреча преимущественно не случайная двух или нескольких лиц. Свидание с родными. Деловое свидание. «Одели их (декабристов) в рубище, сняли кресты, но право свиданья им дали.» Некрасов. 2. Заранее условленная встреча… …   Толковый словарь Ушакова

  • свидание —     СВИДАНИЕ, встреча, устар. рандеву, разг. сниж. свиданка, жарг. стрелка …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • СВИДАНИЕ — СВИДАНИЕ, я, ср. 1. Встреча, преимущ. условленная, двух или нескольких лиц. С. друзей. С. с родными. Деловое с. 2. Заранее условленная встреча двух влюблённых, вообще встреча мужчины и женщины, ищущих знакомства, взаимных отношений. Идти на с.… …   Толковый словарь Ожегова

  • СВИДАНИЕ — с Ихтиандром. Жарг. мол. Шутл. ирон. Тошнота, рвота (как правило – после большого количества выпитого спиртного). (Запись 2004 г.) …   Большой словарь русских поговорок

  • свидание — Безмолвное, безрадостное, близкое, верное (поэт.), веселое, волнующее, горькое, грустное, короткое, любовное, мимолетное, мрачное, невеселое, нежное, незабвенное, незабываемое, нерадостное, отрадное, печальное, приятное, пылкое, равнодушное,… …   Словарь эпитетов

  • свидание — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? свидания, чему? свиданию, (вижу) что? свидание, чем? свиданием, о чём? о свидании; мн. что? свидания, (нет) чего? свиданий, чему? свиданиям, (вижу) что? свидания, чем? свиданиями, о чём? о свиданиях… …   Толковый словарь Дмитриева

  • свидание — добиться свидания • действие, каузация назначать свидания • модальность, планирование назначить свидание • модальность, планирование разрешить свидание • возможность, модальность состоялось свидание • существование / создание, субъект, факт… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Свидание — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/26 июня 2012. Пока процесс обсуждения …   Википедия

  • свидание — СВИДАНИЕ1 и {{stl 8}}СВИДАНЬЕ{{/stl 8}}, я, ср Взаимодействие двух или нескольких лиц, договорившихся о встрече. Деловое свидание. СВИДАНИЕ2, я, ср Взаимодействие двух влюбленных, их заранее условленная встреча, а также вообще встреча мужчины и… …   Толковый словарь русских существительных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»