-
1 женишок
женишенько, женищина.* * *женишо́к, -шка́, ласк. женише́нько; диал. свата́че́нько -
2 заблудиться
заблудити(ся), заблукатися, зблудити(ся), зблукатися, (о мног.) поблудити(ся). [Заблудив, не втраплю на свою путь. Козак ізблукався у гаї густому (Грінч.). Не йдіть лугами, бо поблудите. Либонь-же, ми поблудилися, не до свата та забилися (Пісня)]. Заблудившись найти дорогу - виблудитися. [Насилу виблудивсь таки з лісу]. -дившись притти куда - приблудити(ся), приблукати. [Приблудила к зеленому дубу (Пісня). Ой, пасла та заблудилася, у чистеє поле приблудилася (Пісня)]. Заблудившийся - заблуджений, заблудн[л]ий, (как сущ.) заблуда.* * *заблуди́ти, -блуджу́, -блу́диш, заблуди́тися, зблуди́ти, зблуди́тися; ( забрести) заблука́ти -
3 пропитание
1) (кого) прогодування, прохарчування, проконтентування кого;2) (пища) (с)поживок (-вку), (с)пожиток (-тку), харч (-чу и -чи). [Рибу я спродував людям, а то й собі на споживок ішла (М. Вовч.). Дасть Бог день, дасть і пожиток (Ном.)]. -ние даваемое из милости - ласкавий хліб. [Колись багатир був, а тепер на ласкавому хлібі у свата живе]. Снискивать -ние - заробляти на хліб, заробляти (здобувати) шматок хліба (насущник). [Він кривавицею здобува той насущник (Сим.)]. Давать -ние кому; см. I. Пропитывать кого.* * *1) ( действие) см. прокормление -
4 Досчаной
досчатый дощаний. [Дощані ворота]. Досчатый помост (пол) - поміст (р. -мосту), підлога. [А в нашого свата у хаті підлога]. -
5 Канцелярское
Канцелярное семя1) (краска кошениль) кошеніля, червець (-рцю), (ум.) черчик, канцельне насіння. [У нашого свата світлиця не хата, черчиком обсипана, калиною обтикана (Пісня)];2) (пренеб. о канц. чиновниках) посіпаки, сіпаки (-пак), посіпацьке (сіпацьке) кодло, (по)сіпацька віра. -
6 Корга
I. гаргара, гайворониха, шкиринда, карга, бабище. [Чого ти, сучий сину, стару гаргару напуваєш? Дочку її сватаєш? (Мирний)].II. Корга -1) закавика, карлюка, ґирлиґа;2) см. Копань.
См. также в других словарях:
Свата не берут из того дома, где жених, а из-под другой крыши. — Свата (Сваху) не берут из того дома, где жених, а из под другой крыши (Нижегородская губерния). См. СВАТОВСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
У нашего свата ни друга, ни брата. — У нашего свата ни друга, ни брата. См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ У нашего свата ни друга, ни брата. См. ОДИНОЧЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Два брата на медведя, а два свата на кисель. — Два брата на медведя, а два свата на кисель. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ Два брата на медведя, а два свата (свояка) на кисель. См. СЕМЬЯ РОДНЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Не от свата, что девка космата. — Не от свата, что девка космата. См. ГРОЗА КАРА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Пустосват сладил свадьбу: засылайте свата. — (пустосват засылается под рукой, на разведку). См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
И свата жаль, и себя-то жаль. — И кума жаль, и пива жаль. И свата жаль, и себя то жаль. См. РАЗДУМЬЕ РЕШИМОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
В крапивно заговенье сват свата угощай. — (последнее воскресенье перед петровками). См. СВАДЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Два брата на медведя, два свата - кисель. — Два брата на медведя, два свата кисель. См. СЕМЬЯ РОДНЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
У свата по свате не болит голова. — (т. е. не слишком ближнее родство и дружба). См. СЕМЬЯ РОДНЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Ни свата ни брата — у кого. Волг., Пск. Об отсутствии родственников у кого л. Глухов 1988, 110; СПП 2001, 68 … Большой словарь русских поговорок
Английские военные экспедиции на северо-западной границе Индии — АНГЛІЙСКІЯ ВОЕННЫЯ ЭКСПЕДИЦІИ НА СѢВЕРО ЗАПАДНОЙ ГРАНИЦѢ ИНДІИ. Горная полоса, шир. отъ 60 до 600 вер., прилегающая къ прав. бер. р. Инда отъ Чиласа до Суккура и заключающаяся между этой рѣкой и афганской границей, извѣстна подъ названіемъ Сѣверо … Военная энциклопедия