-
1 поставить
1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);2) см. Поставлять.* * *I II см. поставлять I -
2 солдат
-
3 брат
брат, (мн.) брати, браття, братове; (ласк.) братік, братічок, братонько, братечко, братко, братуньо, братусь, братусик, братуха, братило; (соб.) братва. [Сьогодні в мене гості, братва приїхала - всі троє (Крим.)]; (двоюродный, троюродный) двоюрідний, брат у перших; троюрідний, брат у других. [Він мені доводиться брат у перших: наші батьки були рідні брати]. (Соб.) братья и сёстры двоюр. - братителі; (б. крёстный) хрещений; (названный, крестовый) побратим, побратимець (р. -мця). -тья сводные - зведенюки, зведенята, зведені брати. Брат по отцу, но не по матери - мачушенко. Брат (ближний, товарищ, собрат по званию, ремеслу, занятиям) - брат. [У ляхів - пани, на Москві - реб'ята, а в нас брати. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати]. Братья милые - брати любі, браття любе. [Ой щасливі, браття любе, ви такую мавши долю]. Брат (член братства) - братчик; наш брат (солдат, пахарь и т. п.) - наш братчик (салдат, хлібороб і т. и.). [Було там багато нашого братчика].* * *1) брат2) (член братства, монах) бра́тчик, брат -
4 морда
I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.* * *I1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́заII рыб.верша́ -
5 отслуживаться
отслужиться відслужуватися, відслужитися. Отслужившийся - відслужений, вислужений. [Чоловік той - вислужений салдат].* * *несов.; сов. - отслуж`иться1) відслу́жувати, відслужи́ти и повідслу́жувати; несов. відслужи́тися и повідслу́жуватися2) строит., несов. відслу́жуватися; відправля́тися, відслу́жуватися -
6 отставной
відстановлений, пенсіонований, абшитований, вислужений. [Вислужений салдат. Пенсіонований полковник (Конис.)].* * *1) ( находящийся в отставке) відставни́й; відслу́жений, ваканцьо́вий; диал. абшито́ваний2) ( приставной) приставни́й -
7 плен
полон (-ну), бран, неволя. [Чи її вбито, чи в полон занято. Салдат бере в бран ворожого генерала (Гр.). Татарва побрала в неволю (Стор.)]. Брать, взять в плен - брати, забрати, узяти, займати, за(й)няти в полон (у неволю).* * *поло́н, -у -
8 по-солдатски
по-салдатському, як салдат, як москаль.* * *нареч.по-солда́тському, по-солда́тськи -
9 Военнослужитель
обозний жовнір, обозний салдат. -
10 Мана
1) (обман чувств) мана, омана. [Се мана, не справжній салдат, а тільки його парсуна (Квітка)];2) принада. [Чи ти мені принаду дала? (Пісня)]. -
11 восьмеро
-
12 девятеро
* * *(с сущ. муж. и жен., вместе взятыми, с сущ. общего рода, с сущ., употребляющимися только во мн., с сущ., обозначающими детей и детёнышей, с личными мест. мн.) дзевяцера, род. дзевяцерых— іх было дзевяцера — шэсць хлопцаў і тры дзяўчыны -
13 расписывать
размалёўваць; распісваць; расьпісваць* * *несовер. -
14 семеро
* * *(с сущ. муж. и жен., вместе взятыми, с сущ. общего рода, с сущ., употребляющимися только во мн., с сущ., обозначающими детей и детёнышей, с личными мест. мн.) сямёра, род. семярых— іх было сямёра — тры мужчыны і чатыры жанчыныодин с сошкой, а семеро с ложкой погов.
— адзін з сошкай, а сямёра з ложкайсемеро ворот, а все в огород погов.
— сямёра варот і ўсе ў агарод -
15 ставить
* * *несовер. в разн. знач. ставіцьставить точки (точку) над «і»
— ставіць кропкі (кропку) над «і» -
16 шестеро
-
17 замереть
совер. в разн. знач. фегуыппæг уын, мардау фæуын, бамыр уын, бамынæг уынзамерла душа в Руслане (Пушкин) – йæ уд бамыр и Русланæн
часовой замер на месте – хъалагъур салдат фегуыппæг ис йæ бынаты
-
18 солдат
муж. салдат
См. также в других словарях:
Салдат — апошняе звяно эвалюцыі жывёльнага свету … Слоўнік Скептыка
салдат — з.б.п., дæттæ … Орфографический словарь осетинского языка
салдат — (Түрікм.: Ашх., Гяу., Анн., Таш.) түкті кілемге салынатын өрнектің бір түрі … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Субъективное вменение — принцип уголовного права, содержание которого заключается в том, что юридически значимыми и способными повлечь применение мер ответственности являются лишь те обстоятельства деяния, которые осознавались лицом, совершившим деяние. Содержание 1… … Википедия
ДУР ДÆ ГУЫБЫНЫ — тж. ДУР СÆ (ЙÆ) ГУЫБЫНЫ Чидæр кæмæндæр хорздзинад арæзта æмæ йæ нæ бамбæрста: кæд дæ нæ фæнды, уæд лæу. Ноджы мын хæрæфырт баххæссыс (Сосо Тылбуйæн) æмæ æвзарын дæу! Хъасболæн дур йæ гуыбыны! Уый, салдат ахуыр у æмæ салдатæй баззайæд! (Нафи. Сосо … Фразеологический словарь иронского диалекта
Кокандское ханство — узб. Qo qon xonligi ← … Википедия
Гаазгкулл Мэг Урук Тракка — великий варбосс орков, представитель клана Goffs. Провел два великих WAAAGH! на планете Армагеддон (2 я война за Армагеддон и 3 я война за Армагеддон). Я есть рука Горка и Морка, ани выбрали мене нопровлять орков сакрушать и убивать, так как орк… … Википедия
Алфавитный список русских армейских званий — … Википедия
Мирохин — Мирохин, Аркадий Автобиография .Родился в городе Ломоносове 1957 году. С детства мечтал заниматься чем то очень интересным. Перепробовал многое, занимался спортом, причем в разных видах, от тяжелой атлетики до гимнастики, плавание, футбол, хоккей … Википедия
Панченко, Пимен Емельянович — Пимен Панченко Дата рождения: 23 августа 1917(1917 08 23) Место рождения: Ревель, Российская империя Дата смерти … Википедия
Подвалье (Самарская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Подвалье. Село Подвалье Страна РоссияРоссия … Википедия