різати+на+шматки

1) розрізати, розрубувати на шматки; aмep. підрізати ( стебло) біля самого кореня; зрізати під корінь

2) розбивати, знищувати ( ворога); рознести, розкритикувати

3) завдавати страждань, засмучувати

4) aмep. клеїти дурня, блазнювати

5) cпopт.; жapг. шахраювати на змаганнях

6) aмep.; cл. розпускати плітки, перемелювати кісточки; пуститися в спогади

7) ( for) залишити яку-небудь спадщину

8) приходити в який-небудь стан або настрій

1. n

1) стрічка; тасьма

2) вузька смужка (чогось)

3) pl обрізки, обривки; клапті, шматки

4) pl віжки

5) знак рицарського ордену

6) відзнака; нашивка; орденська стрічка

7) розм. мікрофон

8) мор. зовнішній причальний брус

2. v

1) прикрашати стрічками; оздоблювати тасьмою

2) ділити на вузькі смужки; розривати на шматки

3) перетворюватися на стрічку (на вузьку смужку); розгалужуватися (про дорогу)

* * *

1) стрічка; тасьма

2) вузька смужка ( чого-небудь)

3) pl віжки

4) pl обрізки, обривки, клапті

5) знак лицарського ордена; знак розрізнення; нашивка, стрічка; орденська стрічка

6) cл. мікрофон

1) прикрашати стрічками; обробляти тасьмою

2) ділити на вузькі смужки; розривати на клапті; перетворюватися на вузьку смужку; звужуватися ( про дорогу)

1) утиль; макулатура; старе залізо, ганчір'я, бите скло; тex. дрібний скрап

2) мотлох, барахло

3) cл. наркотик, героїн

4) старий канат, розрізаний на шматки ( який йде на прядиво)

5) шматок; колода

6) мop.; жapг. солонина

7) pиб. "спермацетовий мішок", порожнина, заповнена спермацетом ( у голові кашалота)

8) вiйcьк. зенітний вогонь

1) здавати в утиль; викидати як непотріб

2) відрізати шматком; ділити на шматки

1. n

1) смужка; стрічка; довгий вузький кусок

2) сторінка гумору (в газеті, журналі)

3) планка

4) тех. прокладка

5) штабове залізо (тж strip iron)

6) ав. злітно-посадочна смуга (тж air strip, landing strip)

7) спорт. доріжка (для фехтування)

2. v

1) різати на смужки (стрічки, довгі вузькі куски)

2) роздягатися, скидати одяг

3) роздягати, зривати (одяг)

4) здирати, обдирати; знімати, оголювати; очищати

5) позбавляти (чогось — of)

6) грабувати, віднімати (щось — of)

7) знебарвлювати

8) розбирати, демонтувати

9) тех. зривати нарізку

10) гірн. розкривати, розробляти

11) хім. відганяти легкі фракції

12) тіпати (льон тощо)

13) видоїти (корову)

14) видавлювати (ікру з риби)

* * *

1) довгий, вузький шматок; стрічка, стьожка; смужка; cпeц. штрипс

2) смуга ( землі); ділянка

3) оповідання у картинках (у газеті; comic strip, strip cartoon)

4) тex. планка; прокладка; смуга, стрічка; штабове залізо ( strip iron)

5) aв. злітно-посадочна смуга (air strip, landing strip); strip alert cл. чергування літаків на злітно-посадочній смузі

6) cпopт. доріжка ( для фехтування)

7) аерофотознімальний маршрут (flight strip, photographic strip)

8) стрип ( комп'ютерний бланк)

1) роздягати; знімати; зривати (одяг; strip off); роздягатися ( strip off); метал. роздягати ( злиток)

2) здирати, обдирати; зчищати; знімати; оголювати ( strip off); здиратися; зніматися; зчищатися

3) (of) позбавляти ( чого-небудь); відбирати ( що-небудь)

4) грабувати; віднімати

5) виконувати стриптиз; роздягатися під музику

6) розбирати, демонтувати

7) тex. зривати різь

8) гipн. оголювати, розкривати; розробляти відкритим способом

9) метал. роздягати ( злитки)

10) xiм. відганяти легкі фракції

11) c-г. тіпати ( льон або конплі)

12) c-г. видоювати до кінця

13) c-г. відокремлювати середню жилку тютюну

14) pиб. видавлювати (ікру, молочко)

1) засолений, копчений свинячий бік

2) шматок ворвані

3) обапіл

4) pl; aмep. брусок неквадратного перерізу

1) різати ворвань на квадратні шматки

2) різати ( дерево) на планки, обаполи

1) довгий, вузький шматок; стрічка, стьожка; смужка; cпeц. штрипс

2) смуга ( землі); ділянка

3) оповідання у картинках (у газеті; comic strip, strip cartoon)

4) тex. планка; прокладка; смуга, стрічка; штабове залізо ( strip iron)

5) aв. злітно-посадочна смуга (air strip, landing strip); strip alert cл. чергування літаків на злітно-посадочній смузі

6) cпopт. доріжка ( для фехтування)

7) аерофотознімальний маршрут (flight strip, photographic strip)

8) стрип ( комп'ютерний бланк)

1) роздягати; знімати; зривати (одяг; strip off); роздягатися ( strip off); метал. роздягати ( злиток)

2) здирати, обдирати; зчищати; знімати; оголювати ( strip off); здиратися; зніматися; зчищатися

3) (of) позбавляти ( чого-небудь); відбирати ( що-небудь)

4) грабувати; віднімати

5) виконувати стриптиз; роздягатися під музику

6) розбирати, демонтувати

7) тex. зривати різь

8) гipн. оголювати, розкривати; розробляти відкритим способом

9) метал. роздягати ( злитки)

10) xiм. відганяти легкі фракції

11) c-г. тіпати ( льон або конплі)

12) c-г. видоювати до кінця

13) c-г. відокремлювати середню жилку тютюну

14) pиб. видавлювати (ікру, молочко)

1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smth

2) (at) роздирати

3) ранити

4) звичн. pass порушувати спокій

5) простромлювати, прорізати ( тишу)

6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати

7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися

8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)

9) ( from) відриватися

10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)

••

1) розрив, розривання; дірка

2) стрімкий галоп або крок

3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно

4) пристрасть, шаленство; сказ

5) тex. задирання

••

1) сльоза

2) pl горе, сум

3) крапля (роси, вина, смоли)

4) "сльоза" ( дефект скл)

••

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

-ся шматувати, -ся, ділити, -ся, різати, -ся на клапті, на шматки.

-ся ламати, -ся или різати, -ся на скиби, на скибки, на шматки или скибами, скибками, шматками и т. п.; (на грубые ломти) батувати, -ся; срв. Ломоть, Ломтик.

и Наломтить наламати, нарізати, накраяти, (о мног.) поналамувати (поналомлювати), понарізувати, понакраювати чого на скиби (на скибки, на шматки) или скибами (скибками, шматками).

розрізати на скиби, скибки, шматки СМ.

різати на скиби, скибки, шматки, краяти О, К.