-
1 руководство
1) керівни́цтво; ору́да; ( действие) керува́ння; ( водительство) про́від, -водупод \руководство вом — під керівни́цтвом, під (за) про́водом; під ору́дою
\руководство во к де́йствию — керівни́цтво до ді́ї
иску́сство \руководство ва — мисте́цтво керівни́цтва (керува́ння)
при́нять к \руководство ву — прийня́ти (взя́ти) до керівни́цтва
но́вое \руководство во — заво́да нове́ керівни́цтво заво́ду
2) ( пособие) посі́бник; ( учебник) підру́чник; ( наставление) пора́дник -
2 наставление
1) (действие) - а) наставляння, настановляння, оконч. наставлення, настановлення; б) см. Надстав 1; в) наставляння; насторожування; наводження; ставлення; оконч. наставлення; настороження; наведення; поставлення; г) навчання, напучування, нарозумляння, напоумляння, оконч. навчення, напучення и напутіння, нарозумлення, напоумлення. Срв. Наставлять;2) (назидание) наука (ед. и мн.), навчання, напучування, напучення и напутіння (-ння), направа, (совет) порада, рада. [А чом ти не слухалась, як я тебе навчала? - Казала: проси! А ти слухалась моєї науки? (Тесл.). Банальна і нічим з дією не зв'язана наука в останніх словах цієї драми (Крим.). «Треба казати, що все є найкраще» - Кандід уважно слухав цю науку і безоглядно вірив їй (Кандід). Докучили мені повсякчасні навчання тітчині (Богодух.). Замовк і став слухати їх навчання (р. п. ед. ч.) (Країна Сліпих). Батькового напучування не забувай, сину! (Харківщ.). Вона давно звикла слухати такі напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (Н.-Лев.). Прошу вашої направи, як мені на суді казати (Червоногр.)]. Давать, дать, делать, сделать -ние - давати, дати науку; см. Наставлять, наставить 4. [Надумав дати науку своїм дітям, як їм жити (Н.-Лев.)]. Я не нуждаюсь в ваших -ниях - я не потребую вашої науки (направи), вашого навчання;3) (инструкция) інструкція, наказ (-зу), (руководство) порадник; (указание) вказівка.* * *1) ( действие) наставля́ння, настановля́ння, настано́влення; навча́ння, повча́ння, напу́чування, напуча́ння, напу́чення2) ( поучение) нау́ка, повча́ння; (указание, совет) напу́чення, напуті́ння3) (руководство, инструкция) пора́дник -
3 руководящий
1) прич. яки́й (що) керу́є, керу́ючий2) (в знач. прил.: которому принадлежит руководство) керівни́й; (ведущий) провідни́й\руководящий ие о́рганы — керівні́ о́ргани
\руководящий ий соста́в, персона́л — керівни́й (провідни́й) склад, персона́л
3) (в знач. прил.: содержащий в себе, представляющий собою руководство) провідни́й, для керівни́цтва\руководящийая иде́я — провідна́ іде́я
\руководящийая статья́ — провідна́ стаття́
\руководящий ие указа́ния — вказівки́ для керівни́цтва, провідні́ вказівки́
-
4 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
5 начертание
1) (действие) накреслення, нарисування, начеркання, накидання; срв. Начертывать;2) нарис (-су), начерк (-ку). -ние всемирной истории - нарис всесвітньої історії.* * *1) ( действие) написа́ння; накре́слення2) (очертание, внешняя форма) написа́ння\начертание ние букв — (написання) лі́тер (букв)
3) (очерк, руководство) на́рис, -у; ( набросок) на́черк, -у\начертание ние геоме́трии — на́рис (начерк) геоме́трії
4) ( предначертание) накре́слення -
6 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
7 пособие
допомога, запомога, під(по)мога, помога, підсоба, пособа; срв. Помощь. Очки - -бие для глаз - окуляри - підмога очам. Денежное -бие - грошова допомога, запомога и т. д. Давать денежное -бие кому - давати грошову запомогу, допомогу и т. д. кому, допомагати грошима кому, запомагати грошима кого. Этот журнал получает казённое денежное -бие - цей журнал (часопис) має урядову грошову запомогу, підмогу, субсидію (субвенцію). Учебные -бия - (помічні, допоміжні) навчальні прилади; (помічне, допоміжне) навчальне приладдя. Для школ заказаны учебные -бия - для шкіл замовлено навчальне приладдя.* * *1) ( вспомоществование) допомо́га; ( поддержка) підмо́га, по́міч, -мочі, зара́да2) ( учебное руководство) посі́бник; ( учебник) підру́чник; ( наставление) пора́дник; ( прибор) при́лад, -а и -у, собир. прила́ддянагля́дные посо́бия — нао́чне прила́ддя
-
8 руководительство
см. руководство 1) -
9 Путеводство
провід (-воду), керування; см. Руководство 1.
См. также в других словарях:
Руководство — см. «Высшее руководство». Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
РУКОВОДСТВО — РУКОВОДСТВО, руководства, ср. 1. только ед. Действие по гл. руководить, деятельность руководителя. «Искусство руководства есть серьезное дело.» Сталин. «Только руководство коммунистической партии обеспечило победу пролетарской революции и… … Толковый словарь Ушакова
руководство — управление, заведование; учебник, инструкция, справочник, описание; начальник, руководитель, администратор, вождь, лидер, глава, шеф, заведующий, директор, патрон, управляющий, босс; авторуководство, шефмонтаж, президенство, директорство,… … Словарь синонимов
Руководство — Бизнес * Банкротство * Бедность * Благополучие * Богатство * Воровство * Выгода * Деньги * Долги * Скупость * Золото * Игра * Идея * Конкуренция * Планирование * Прибыль * … Сводная энциклопедия афоризмов
руководство — Обеспечивает то, чтобы политики и стратегия действительно были внедрены, и чтобы требуемые процессы выполнялись корректно. Руководство включает в себя определение ролей и ответственностей, измерение и отчётность, выполнение действий для решения… … Справочник технического переводчика
Руководство — производственно практическое издание детально инструктивного характера. См. также Практическое руководство … Издательский словарь-справочник
РУКОВОДСТВО — РУКОВОДСТВО, а, ср. 1. см. руководить. 2. То, чем следует руководствоваться в работе, в деятельности. Принять постановление к руководству. План р. к действию. 3. Учебное пособие по какому н. предмету, специальности. Р. по фотографии. 4. собир.… … Толковый словарь Ожегова
РУКОВОДСТВО — англ. guideness/ leadership/management; нем. Fuhrung. Деятельность по определению целей и путей их достижения; стратегия развития и управления. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии
Руководство — осуществление ответственного и квалифицированного управления в коллективе, организации, на предприятии. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
руководство — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? руководства, чему? руководству, (вижу) что? руководство, чем? руководством, о чём? о руководстве; мн. что? руководства, (нет) чего? руководств, чему? руководствам, (вижу) что? руководства,… … Толковый словарь Дмитриева
руководство — Вопрос Как правильно: написать на брошюре «Руководство по…» или «Руководство о…»? Слово руководство в значении «пособие, справочник, учебник» требует дат. п. с предлогом по: руководство по руководство по математике, руководство по биологии,… … Словарь трудностей русского языка
