романський

 романський

1. n архт.

романський стиль

2. adj

1) романський

2) провансальський

3) романтичний

4) архт. романський (стиль)

* * *

1) романський; провансальський; apxiт. романський ( про стиль)

2) романтичний ( про уяву)

1. n іст.

представник італійської філософської школи

2. adj

1) італійський

2) романський

* * *

1) представник італійської ( філософської) школи

2) мова італіків ( племен)

1) icт. італійський

2) романський

1) романський; провансальський; apxiт. романський ( про стиль)

2) романтичний ( про уяву)

n pl

романський орнамент з ланцюжка опуклих овалів

* * *

n; pl

1. n іст.

представник італійської філософської школи

2. adj

1) італійський

2) романський

* * *

a; полігр.

1. n

група романських мов

2. adj

романський

* * *

1. n

романські мови

2. adj

романський

* * *

1. n

1) латинська мова, латинь

2) представник народів, які розмовляють романськими мовами

2. adj

1) латинський

2) романський

* * *

1) латинська мова, латинь; латиниця, латинський алфавіт

2) представник одного з народів, що розмовляють романськими мовами; латиноамериканець

3) католик, особа римсько-католицького віросповідання

1) латинський; давньоримський

2) католицький

1. n

група романських мов

2. adj

романський

* * *

1) ( Romance) лицарський роман (у віршах; metrical romance)

2) роман (героїчного, пригодницького, любовного жанру); романтична література

3) романтичний епізод; ряд незвичайних пригод; роман, любовна пригода

4) романтика

5) вигадка; небилиця

6) лит. іспанська балада

7) мyз. романс

1) перебільшувати, прикрашати дійсність

2) мріяти, фантазувати

3) залицятися

n; pl

1) представник італійської ( філософської) школи

2) мова італіків ( племен)

1) icт. італійський

2) романський

КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - сукупність генетично спорідненого розмаїття культурних форм європейського світу IV - XIII ст., засадничим для яких є християнський світогляд. У широкому сенсі до К.с., крім європейської, можна віднести й інші за витоками, генетично розпорошені східні культури, поєднані як тими самими часовими рамками, так і спільністю або подібністю світоглядних архетипів. До архетипів К.с. належать: протиставлення духовного й тілесного, форми та втілення з віднесенням перших до позитивного оцінкового полюсу; домінанта загального над індивідуальним (яка в деяких локальних культурах - у Європі в романський період, у Сасанідському Ірані, у Кушанській Індії тощо - обертається на естетизацію масивності й гігантоманію); морально-етична конструкція простору й часу за принципової відмови від реалістичних зображувальних прийомів і засобів. Істотною відмінністю між європейською та східними К. с. є не лише збереження на європейських культурних обширах успадкованого з часів Античності архетипу значущості індивідного, а й моральної легітимації його у християнстві. Натомість східні культури за всієї відмінності їх між собою спільні в проведенні принципу цілковитого панування загального й позбавленні індивідуальності права на значущість.