розірваний

См. также в других словарях:

• розірваний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• розірваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розірвати. || розі/рвано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Різким рухом розділений на частини; розідраний. || Увесь у дірках; порваний. || Розпечатаний (про пакет, конверт, телеграму і т. ін.) || Який має… …   Український тлумачний словник

• розірваний — [роуз’і/рванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• рваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до рвати. 2) у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. 3) у знач. прикм. З дірками, дірявий; драний. 4) у знач. прикм. З нерівними, ніби розірваними краями; нерівний. 5) у знач. прикм. Який насилу… …   Український тлумачний словник

• роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки

• розірваність — ності, ж. 1) Стан за знач. розірваний 2 5). 2) Стан душевного розладу, розпачу. •• Розі/рваність мо/влення розлад мовлення, який характеризується порушенням або відсутністю в ній змістових або граматичних зв язків, наявністю неологізмів та… …   Український тлумачний словник

• фронтон — (фр. < лат. лоб) Верхня частина фасаду над карнизом споруди, порталу чи завершення віконного наличника, виконана у вигляді невеликої площини, обмеженої карнизами: горизонтальним знизу і одним чи двома замикаючими вгорі. Завдяки цьому всередині …   Архітектура і монументальне мистецтво

• розтерзаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розтерзати. || розте/рзано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Розірваний у багатьох місцях; драний, пошматований (про одяг). 3) у знач. прикм. Обірваний, у брудному, драному одязі. 4) у знач. прикм., перен.… …   Український тлумачний словник

• розшарпаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розшарпати. || розша/рпано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Розірваний на частини, шматки. 3) у знач. прикм. Розтріпаний, обірваний. 4) у знач. прикм. Який став непридатним, несправним внаслідок недбалого… …   Український тлумачний словник

• курманина — и, ж., зах. Розірваний одяг …   Український тлумачний словник

• незамкнений — неза/мкнутий, а, е. 1) Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.). || Двері якого не зачинені на замок, ключ, засув і т. ін. 2) У якого не з єднані кінці, крайні частини (про коло, ланцюг і т. ін.); розірваний …   Український тлумачний словник