-
1 розумовий
mental, intellectual -
2 розумовий
intellectual, mental -
3 розумовий
у́мственный; ( относящийся к рассудку) рассу́дочный; ( связанный со способностью мыслить) мысли́тельный -
4 розумовий
-
5 розумовий
разважныразумовы -
6 розумовий
aqliy -
7 rozumowy
розумовий -
8 intellectual
розумовий; інтелектуальний- intellectual liberty
- intellectual property act
- intellectual property law
- intellectual property
- intellectual property owner
- intellectual property right -
9 mental subnormality
-
10 разумовы
розумовийумогляднийуявний -
11 разумовы
розумовийумогляднийуявний -
12 umysłowy
розумовий; інтелектуальний -
13 intellectual
1. n1) інтелігент; представник інтелігенції2) pl (the intellectuals) інтелігенція3) мисляча людина; людина широких інтелектуальних інтересів2. adj1) розумовий, інтелектуальний2) мислячий, думаючий, розумний3) інтелігентний, інтелектуальнийintellectual occupation — інтелігентна праця; інтелектуальне заняття
* * *I n1) інтелігент; представник інтелігенції; працівник розумової праці2) мисляча людина; людина широких інтелектуальних інтересів, потреб; інтелектуал3) раціоналіст, людина, яка діє за велінням розумуII a1) розумовий, інтелектуальнийintellectual faculties — розумові /інтелектуальні/ здібності
2) мислячий, розумний -
14 rational
1. n1) розумна істота, людина2) раціоналіст4) (the rational) філос. розумне5) логічне обґрунтування2. adj1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні істоти; люди
2) нормальний3) доцільний; раціональний4) розумовий; мислений5) зручний, практичний6) мат. раціональний7) поміркований* * *I n1) раціоналіст2) фiлoc. ( the rational) розумне3) = rationaleII a1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні /мислячі/ істоти; нормальний
2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільнийrational mind — здоровий ґлузд; фiлoc. раціоналістичний
3) розумовий, який відноситься до мислення4) зручний, практичний5) cпeц. раціональнийrational function — мaт. раціональна функція
-
15 speculative
adj1) споглядальний, умоглядний, спекулятивний2) розумовий3) теоретичний, гіпотетичний4) схильний до абстрактного теоретизування5) спекулятивний6) ризикований* * *a1) споглядальний, умоглядний; розумовий2) теоретичний, гіпотетичний; схильний до абстрактного теоретизування3) фiлoc. спекулятивний5) ризикований6) оцінюючий, допитливий -
16 spiritual
1. n1) амер. спіричуал, негритянський духовний гімн2) релігійна людина; віруючий3) pl релігійні ідеї (погляди)4) pl права і привілеї духовенства5) pl церковні доходи; церковне майно; церковні володіння2. adj1) духовний, інтелектуальний; розумовий2) одухотворений; витончений; піднесений3) дотепний; винахідливий4) церковний, релігійний5) побожний, богомільний6) святий, божественний7) безтілесний, примарний8) філос. спіритуалістичний9) спиртний, алкогольнийspiritual flesh-broker — пастор, проповідник
lords spiritual — єпископи — члени парламенту
* * *I n1) cл. спіричуел, негритянський духовний гімн2) релігійна людина, віруючий3) pl релігійні ідеї, погляди4) pl права е привілеї духовенства; церковні доходи; церковне майно, церковні володінняII a1) духовний, інтелектуальний, розумовий2) тонкий, одухотворений, піднесений3) дотепний4) церковний, духовний5) релігійний, набожний6) святий, божественний7) безтілесний, примарний8) фiлoc. спіритуалістичний -
17 stature
n1) стан, статура; фігура; зріст2) висота (предмета)3) властивість, риса* * *n1) стан, статура; зріст; висота ( предмета)2) достоїнство, якість, висока -
18 мыслительный
мислений, розумовий. -ная деятельность - розумова діяльність (-ности), думання (-ння), дума (Н.-Лев., Крим.). -ная способность - здатність мислити, (пренебр.) думалка. -ный аппарат - мислений (розумовий) апарат, апарат мислення.* * *розумо́виймысли́тельные спосо́бности — розумо́ві зді́бності, зда́тності ми́слити (ду́мати)
-
19 розлад
discord, disorder, ( розумовий) disturbance -
20 disturbance
порушення (норм права, громадського порядку); порушення (спокійного) користування правом; перешкоджання; розлад ( розумовий)- disturbance of franchisedisturbance of public tranquility by disorderly conduct — порушення громадського порядку (спокою, миру) хуліганською поведінкою
- disturbance of public meetings
- disturbance of public worship
- disturbance of the peace
См. также в других словарях:
розумовий — а, е. 1) Стос. до діяльності розуму, пов язаний з нею (у 1, 2 знач.). || Який керується розумом. •• Лю/ди розумо/вої пра/ці інтелігенція. Розумо/ва відста/лість інтелектуальна спроможність, що не досягає середнього рівня; зниження інтелекту, що… … Український тлумачний словник
розумовий — [розумо/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
розумовий — (який стосується діяльности розуму, пов язаний із проявами розуму), інтелектуальний … Словник синонімів української мови
розумовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
аменція — ї, ж. 1) Будь який серйозний розумовий розлад. 2) Розлад свідомості, для якого характерні розгубленість, втрата орієнтації, рухове збудження, галюцинації … Український тлумачний словник
інтелектуальний — а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. •• Інтелектуа/льна вла/сність власність на результати розумової, творчої діяльності; входить у сукупність об єктів авторського та винахідницького права. Інтелектуа/льний капіта/л капітал, втілений у… … Український тлумачний словник
мертвеччина — мертвечи/на, и, ж. 1) Трупи тварин; щось мертве. 2) перен., розм. Розумовий та моральний занепад, застій, інертність … Український тлумачний словник
мертвота — о/ти/, ж. 1) Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя. 2) перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя. 3) перен., розм. Розумовий і моральний застій, інертність, бездіяльність … Український тлумачний словник
подорослішання — я, с. 1) Перетворення у дорослу людину; набуття зрілості, властивої дорослій людині. 2) Фізичний, розумовий, духовний розвиток людини в молоді роки … Український тлумачний словник
розумово — Присл. до розумовий 1) … Український тлумачний словник
саморозвиток — тку, ч. 1) Розумовий або фізичний розвиток людини, якого вона досягає самостійними заняттями, вправами. 2) Розвиток кого , чого небудь власними силами, без впливу, сприяння яких небудь зовнішніх сил. 3) філос. Те саме, що саморух … Український тлумачний словник
