розривати

См. также в других словарях:

• розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… …   Український тлумачний словник

• розривати — розважати (нудьгу); [V] …   Толковый украинский словарь

• розривати — 1 дієслово недоконаного виду роздирати; руйнувати вибухом; роз єднувати; припиняти розривати 2 дієслово недоконаного виду розгрібати щось …   Орфографічний словник української мови

• дерти — і дра/ти, деру/, дере/ш; мин. ч. дер, де/рла, де/рло і драв, дра/ла, дра/ло; наказ. сп. дери/; недок. 1) перех. Рвати, розривати на шматки кого , що небудь; роздирати. || Зношувати до дірок (одяг, взуття). 2) перех. Відриваючи що небудь,… …   Український тлумачний словник

• роздирати — а/ю, а/єш, недок., розде/рти і розідра/ти, роздеру/, роздере/ш; мин. ч. розде/р, де/рла, де/рло і розідра/в, дра/ла, дра/ло; наказ. сп. роздери/; док., перех. 1) Розривати на шматки. || Робити порваним, дірявим. || Роздрібнювати, розмелювати… …   Український тлумачний словник

• розрив — у, ч. 1) Дія за знач. розірвати, розривати I і розірватися, розриватися I 1 6). •• Випробо/вувати на розри/в визначати міцність тіла, поступово збільшуючи навантаження. || мн., мед. Закриті механічні …   Український тлумачний словник

• розривання — I я, с. Дія за знач. розривати I. II я, с. Дія за знач. розривати II …   Український тлумачний словник

• розриватися — I а/юся, а/єшся, недок., розірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг …   Український тлумачний словник

• шматувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Розривати що небудь на шматки (у 1 3 знач.). || Роздирати чиєсь тіло на шматки (про хижих тварин). || перен., розм. Жорстоко, нещадно бити кого небудь. || Рвати на шматки, робити дірявим (перев. одяг,… …   Український тлумачний словник

• гребти — бу/, бе/ш; мин. ч. гріб, гребла/, гребло/; недок. 1) неперех. Упираючись об воду веслом або чим небудь іншим, приводити в рух човен. || Працюючи веслом або чим небудь іншим, спрямовувати човен куди небудь. 2) перех. і без додатка, неперех.… …   Український тлумачний словник

• гребтися — бу/ся, бе/шся; мин. ч. грі/бся, гребла/ся, гребло/ся; недок. 1) Розгрібати, розривати що небудь сипке, пухке. 2) Те саме, що гребти 1) …   Український тлумачний словник