зривати

См. также в других словарях:

• зривати — а/ю, а/єш, недок., зірва/ти, зірву/, зі/рвеш, док., перех. 1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо). 2) Рвучко відокремлювати що небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що небудь із… …   Український тлумачний словник

• зривати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• обдирати — а/ю, а/єш, недок., обде/рти і обідра/ти, обдеру/, обдере/ш; мин. ч. обде/р, обде/рла, обде/рло і обідра/в, обідра/ла, обідра/ло; док., перех., з кого – чого і без додатка. 1) Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого небудь оболонку, верхній шар …   Український тлумачний словник

• обривати — I а/ю, а/єш, недок., обірва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Зривати, виривати що небудь кругом, звідусіль, одне за одним з чогось. || Знімати, зривати плоди. || Пошкоджувати, обламуючи, розриваючи. 2) Сильно натягуючи, шарпаючи, порушувати цілість …   Український тлумачний словник

• обривати — I = обірвати (зривати кругом, одне за одним по поверхні про листя, гілля тощо), обчухрувати, обчухрати, обшарпувати, обшарпати, чухрати, шморгати, обшморгувати, обшморгати; обскубувати, обскубати, обскубти (зривати щипками) II ▶ див. збирати I,… …   Словник синонімів української мови

• вершкувати — у/ю, у/єш, недок., с. г. Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких сільськогосподарських культурах для посилення в них певних якостей …   Український тлумачний словник

• виламувати — ую, уєш, недок., ви/ламати, аю, аєш, док., перех. 1) Ламаючи, відривати, відокремлювати частину від цілого. || Ламаючи, готувати для чого небудь. || Зривати, збирати (зазвичай качани кукурудзи). || Натискуючи, вибивати, висаджувати (двері, вікно… …   Український тлумачний словник

• виломлювати — юю, юєш, недок., ви/ломити, млю, миш; мн. ви/ломлять; док., перех. 1) Ламаючи, відривати, відокремлювати частину від цілого. || Ламаючи, готувати для чогось. || Зривати, збирати (звичайно качани кукурудзи). 2) тільки док. Зламати, переламати …   Український тлумачний словник

• залуплювати — юю, юєш, недок., залупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. залу/плять; док., перех., розм. 1) Здирати, зривати з чого небудь верхній шар; злуплювати. 2) тільки док. Взяти дуже високу ціну за що небудь …   Український тлумачний словник

• здирати — а/ю, а/єш, недок., зідра/ти і зде/рти, здеру/, здере/ш; мин. ч. зідра/в, ра/ла, ра/ло і здер, ла, ло; наказ. сп. здери/; док., перех. 1) Відділяти, знімати верхній шар чого небудь. 2) Віддирати, відривати що небудь прибите, приклеєне, прикріплене …   Український тлумачний словник

• зірвати — див. зривати …   Український тлумачний словник