-
1 vernacular
1. n1) рідна мова; національна мова2) просторіччя; розмовна мова3) (the vernacular) місцевий діалект4) (the vernacular) професійний жаргон, професійна мова◊ in the vernacular — у міцних висловах, у лайці
◊ the vernacular of Covent Garden — базарна (брутальна) лайка
2. adj1) національний, народний, рідний (про мову)2) тубільний, місцевий3) просторічний, розмовний4) діалектний5) написаний (переданий) рідною мовою6) написаний (переданий) місцевим діалектом* * *I a1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалектіII n.1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка -
2 chatty
1. n інд.череп'яний глечик2. adj1) балакучий, говіркий2) розмовний (про стиль)3) невимушений; неофіційний (про розмову тощо)4) розм. вошивий; брудний, неохайний* * *I a1) балакучийII n III a; сл.вошивий; брудний, неохайний -
3 colloquial
adj1) розмовний, нелітературний (про стиль, мову)2) що вживає розмовні слова і вислови* * *I n; лінгв. II a1) розмовний (про мову, слова, вирази) -
4 colloquialism
nколоніалізм, розмовне слово, розмовний вислів; розмовний стиль* * *nколоквіалізм, розмовне слово або вираз -
5 conversational
-
6 idiomatic
adj1) ідіоматичний, характерний для певної мови (зворот тощо)2) багатий на ідіоми3) розмовний* * *= idiomatical; a1) ідіоматичний, характерний для даної мови3) розмовний -
7 interlocutory
1. n юр.судова постанова, ухвалена в ході процесу2. adj1) що має характер розмови (діалогу); розмовний, діалогічний2) вставлений побіжно (про вигук, зауваження)3) юр. попередній, неостаточний* * *I n; юр.судова постанова, винесена в ході процесуII a1) який носить характер діалогу; діалогічний, розмовний2) вставний; вставлений мимохідь (про питання, вигук)3) юp. проміжний, тимчасовий, неостаточний -
8 spoken
1. adj1) усний; розмовнийspoken language — усна мова; усне мовлення; розмовна мова
2) виражений словами; гучний2. p.p. від speak* * *I a1) усний; розмовний2) виражений словами, голосний3) як компонент складних слів (- spoken)II p. p. -
9 vocal
1. n фон.1) голосний звук2) дзвінкий звук2. adj1) голосовий, мовний2) усний, словеснийvocal communication — усний зв'язок; усне спілкування
3) розмовний; красномовний; виразний4) гучний; шумний; голосний, голосистий; крикливий5) прилюдний, гласний6) поет. звучний; наповнений звуками7) муз. вокальний, для голосу8) фон. голосний9) фон. дзвінкий* * *I n.1) грам. голосний (звук); дзвінкий (звук)2) вокальний твір, пісня; виконання вокального твору (особ. в ж.анрі популярної музики),здатність говоритиII a1) голосовий; мовленнєвий; vocal organs органи мовлення; vocal band /cord/ анат. голосова зв’язка; vocal apparatus мовленнєвий апарат; vocal fremitus мед. голосовое дрижання2) усний, словесний, розмовний; vocal communication усне повідомлення; vocal prayer молитва (що читається) вголос3) говорячий, володіючий даром мовлення; красномовний, виразний4) шумний; голосливий; крикливий: vocal persons крикливі /голосливі/ люди; the most vocal member of the audience найшумніший /голосливий/ з присутніх ( на зборах); голосний; гучний; public opinion has become vocal суспільна думка підняла свій голос5) поет. звучий, лунаючий; наповнений звуками; vocal fountain співаючий фонтан; woods vocal with the sound of birds ліси, наповнені співом птахів в. муз. вокальний, для голосу; vocal music вокальна музика6) грам. голосний; дзвінкий -
10 vernacular
I a1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалектіII n.1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка -
11 confabulatory
-
12 idiomatical
adj1) ідіоматичний, характерний для певної мови (зворот тощо)2) багатий на ідіоми3) розмовний* * * -
13 press-to-talk switch
зв. -
14 term
1. n1) строк, період; час; тривалість2) семестр; чверть3) сесія4) pl умовиterms of reference — коло повноважень, мандат; компетенція
to come to terms (to make terms) with smb. — а) домовитися з кимсь; б) прийняти чиїсь умови
to bring smb. to terms — примусити когось прийняти умови
5) pl стосункиwe are not on terms — ми не ладимо один з одним; б) на однакових підставах (умовах)
6) термінcontradiction in terms — суперечність у термінах; суперечливе твердження
7) вислів, слово8) pl висловлювання; мова; спосіб висловлюватисяin set terms — зрозуміло, ясно
in vague terms — туманно, невиразно
9) межаto set a term to smth. — покласти край чомусь
10) мета; кінцева точка12) призначений час; строк13) юр. оренда на певний строк; строк виконання зобов'язань; призначений день сплати оренди14) мед. нормальний період вагітності15) pl менструація16) мат. член, елемент17) фіз. енергетичний рівень18) архт. колона зі скульптуроюterm active duty — військ. строкова дійсна служба
term infant — дитина, що народилася в строк
to keep terms — відвідувати заняття, навчатися
2. vвисловлювати, виражати; називатиI term it sheer nonsense — на мою думку, це чистісінька нісенітниця
* * *I n1) період, термін; час; тривалістьterm or imprisonment — строк ( тюремного) увязнення
to serve a term of five years (in prison) — відсидіти п'ять років ( у в'язниці); строк квартальних платежів
2) семестр, чвертьLady day /spring/ term — весняний семестр ( з 25 березня по 24 червня)
midsummer /summer/ term — літній семестр ( с 24 червня по 29 вересня)
Michaelmas /autumn/ term — осінній семестр ( з 29 вересня по 25 грудня)
Christmas /winter/ term — зимовий семестр із 25 грудня по 25 березня
in term time, during term — протягом семестру
to keep terms — займатися, відвідувати заняття; триместр; сесія ( судов)
3) pl умовиterms of payment [of an agreement, of a treaty] — умови оплати [угоди, договору]
on /upon/ terms — в умовах обговорюваний
to come to terms with smb, to make terms with smb — дійти згоди /домовитися/ з кимось; прийняти чиїсь умови; піти на поступки; примиритися з кимось; умови оплати
4) звинч. pl відносини5) термінtechnical [scientific] term — спеціальний [науковий]термін
term for smth — термін для позначення чогось; висловлювання; слово
6) pl висловлювання, мова, спосіб висловлюватисяin set terms — виразно, ясно
7) icт. межаto set /to put/ a term to smth — покласти кінець чомусь
8) icт. мета, кінцева точка; вихідна, відправна точка; початок9) icт. призначений час; термін10) юp. оренда на термін; строк виконання зобов'язаньterm of years absolute — термінове безумовне право володіння; призначений день сплати оренди ( term day)
11) мeд. нормальний період вагітності; своєчасний звільнення від тягаряterm infant — дитина, що народилася в строк; pl; icт. менструація
12) мaт., член, елемент; термmajor [minor] term — предикат судження
to bring /to reduce/ to its lowest terms — ( гранично) спростити
13) фiз. енергетичний рівень; терм14) apxiт. колона зі скульптурою; термterms of reference — коло ведення, мандат; компетенція; спосіб мислити; філософія; ( теоретичн модель)
in terms of approval — схвально у термінах; мовою, у перекладі на мову
II vin terms of this theory — мовою /у термінах/ даної теорії з погляду; по відношенню до; в аспекті; у тім, що стосується
виражати, називати -
15 chatty
-
16 colloquial
I n; лінгв. II a1) розмовний (про мову, слова, вирази) -
17 confabulatory
-
18 conversational
-
19 idiomatic
-
20 interlocutory
I n; юр.судова постанова, винесена в ході процесуII a1) який носить характер діалогу; діалогічний, розмовний2) вставний; вставлений мимохідь (про питання, вигук)3) юp. проміжний, тимчасовий, неостаточний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розмовний — а, е. 1) Який уживається в розмові, характерний для усного мовлення. •• Розмо/вна мо/ва а) різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні; б) будь яке мовлення, яке відбуваєтьсяч в усній формі. 2) Який має вигляд розмови,… … Український тлумачний словник
розмовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
усно-розмовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
конверсаційний — Конверсаційний: розмовний [47;54;XII] розмовний, діалоговий [31] … Толковый украинский словарь
розмовність — ності, ж. Властивість за знач. розмовний 1), 2) … Український тлумачний словник
сленг — у, ч., лінгв. 1) Розмовний варіант професіонального мовлення; жаргон. 2) Жаргонні слова або вирази, характерні для мовлення людей певних професій або соціальних прошарків … Український тлумачний словник
