Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

розмова

Толкование Перевод

1 сӧзлев

розмова О.

Урумско-украинский словарь > сӧзлев
2 rozmowa

[розмова]
f

розмова, бесіда, співбесіда

rozmowa międzymiastowa — міжміська (телефонна) розмова

Słownik polsko-ukraiński > rozmowa
3 pillow talk

"розмова під ковдрою" (між коханцями, чоловіком, дружиною)

English-Ukrainian dictionary > pillow talk
4 pillow talk

"розмова під ковдрою" (між коханцями, чоловіком, дружиною)

English-Ukrainian dictionary > pillow talk
5 лахырды

розмова, бесіда, говоріння, мовлення, балачка СБ, Б, О, Г-К, М, слово СБ; лахырды битирмедэн айланып т'ирди кнағина іще не закінчив він говорити, як зайшла княгиня СЛ; лахырды уйдур- вправлятися в бесіді, пліткувати Б, К; лахырды эт- розмовляти СБ, М; иштильд' ен лахырды поширені чутки СБЧ; пор. лакырды эт-.

Урумско-украинский словарь > лахырды
6 мусаабет

розмова, бесіда, співбесіда Г.

Урумско-украинский словарь > мусаабет
7 мусабет

розмова, бесіда, співбесіда Г.

Урумско-украинский словарь > мусабет
8 talk

1. n

1) розмова, бесіда

straight talk — відверта розмова

to fall into talk — розговоритися

to have a talk with smb. — поговорити з кимсь

to make a talk — починати розмову

2) лекція, бесіда

3) базікання, пуста розмова

4) pl переговори

5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки

6) предмет розмов (пересудів)

7) розм. мова, діалект, жаргон

talk film — звуковий фільм

that's the talk! — оце добре!; це те, що треба!

2. v

1) говорити; розмовляти; спілкуватися

to talk with smb. — розмовляти з кимсь

to talk at smb. — висловлювати зауваження на чиюсь адресу

2) розмовляти певною мовою

to talk English — розмовляти по-англійському

3) розпускати плітки (чутки)

4) доводити розмовами (до чогось)

5) переконувати, умовляти

6) обговорювати; радитися

talk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву

talk back — заперечувати; грубіянити

talk down — перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути

talk into — умовити, переконати

talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування

talk out of — відговорювати, відраджувати

talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік

talk round — уникати суті справи

talk to — лаяти, вичитувати

talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити

to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час

to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)

to talk (cold) turkey — амер., розм. а) говорити діло, розмовляти по-діловому; б) говорити відверто

to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish) — говорити незрозуміло

to talk horse — хвастати, вихвалятися

to talk smb. to death — замучити когось розмовами

to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці

to talk to death — наговоритися досхочу

how you talk! — розказуйте)!

talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут

talking of it — до речі

* * *
I n
1) розмова, бесіда

straight talk — відверта розмова

double talk — двозначна розмова

small talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова

to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити

to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду

to fall into talk — розговоритися

to start the talk off in a different direction — перевести розмову в інше русло

2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда

to give a talk on disarmament — прочитати лекцію про роззброювання

3) порожня розмова, балаканина

to end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов

4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

that will make talk — тепер підуть розмови /чутки/

5) тема розмов

it's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах

to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток

6) pl переговори

7) мова, діалект, жаргон

baby talk — дитяча мова

thieves' talk — злодійський жаргон

all talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало

that's the talk! — от це я розумію!
II v
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

to get oneself talked about — змусити говорити про себе

to talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір

to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се

to talk with smb — розмовляти з кимсь

to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось

to talk at smb — давати комусь зауваження

to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків

that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)

to talk sense /business/ — мати рацію

to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю

to talk politics — говорити про політику

to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)

dolphins can talk — дельфіни вміють говорити

2) говорити

to talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)

to talk French — говорити по-французьки

3) (on, about) вести бесіду

to talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі

they talked around — балакати; говорити пусте

to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти

to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися

4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

to talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось

5) доводити розмовами ( до чогось)

to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов

6) переконувати, вмовляти

to talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось

7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

talking of (pictures) — до речі, про ( картини)

to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду

to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту

to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці

to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу

to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті

to talk horse — хвастати, хвалитися

you can't talk — помовчав би краще

now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!

talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині

look who's talk ing — = хто б вже казав

English-Ukrainian dictionary > talk
9 talk

I n
1) розмова, бесіда

straight talk — відверта розмова

double talk — двозначна розмова

small talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова

to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити

to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду

to fall into talk — розговоритися

to start the talk off in a different direction — перевести розмову в інше русло

2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда

to give a talk on disarmament — прочитати лекцію про роззброювання

3) порожня розмова, балаканина

to end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов

4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

that will make talk — тепер підуть розмови /чутки/

5) тема розмов

it's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах

to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток

6) pl переговори

7) мова, діалект, жаргон

baby talk — дитяча мова

thieves' talk — злодійський жаргон

all talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало

that's the talk! — от це я розумію!
II v
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

to get oneself talked about — змусити говорити про себе

to talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір

to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се

to talk with smb — розмовляти з кимсь

to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось

to talk at smb — давати комусь зауваження

to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків

that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)

to talk sense /business/ — мати рацію

to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю

to talk politics — говорити про політику

to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)

dolphins can talk — дельфіни вміють говорити

2) говорити

to talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)

to talk French — говорити по-французьки

3) (on, about) вести бесіду

to talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі

they talked around — балакати; говорити пусте

to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти

to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися

4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

to talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось

5) доводити розмовами ( до чогось)

to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов

6) переконувати, вмовляти

to talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось

7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

talking of (pictures) — до речі, про ( картини)

to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду

to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту

to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці

to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу

to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті

to talk horse — хвастати, хвалитися

you can't talk — помовчав би краще

now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!

talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині

look who's talk ing — = хто б вже казав

English-Ukrainian dictionary > talk
10 tete-a-tete

фр.

1. n

1) побачення (розмова) віч-на-віч (сам на сам)

to have a tête-à-tête with smb. — розмовляти сам на сам з кимсь

2) невеликий диван на двох

2. adj

конфіденційний, приватний; що відбувається віч-на-віч

tête-à-tête conversation — розмова віч-на-віч

3. adv

сам на сам, віч-на-віч

to speak tête-à-tête with smb. — розмовляти з кимсь сам на сам

* * *
I adv; фр.
наодинці, віч-на-віч; тет-a-тет

to speak tete-a-tete with smb — розмовляти віч-на-віч із кимось
II n; фр.
1) побачення або розмова наодинці, тет-a-тет

to have a tete-a-tete with smb — розмовляти віч-на-віч із кимось

2) невеликий диван для двох
III a; фр.
конфіденційний, приватний; віч-на-віч

tete-a-tete conversation — розмова наодинці

English-Ukrainian dictionary > tete-a-tete
11 talking

1. n

1) говоріння; балачки; розмови

2) обговорення; розмова

2. adj

1) який говорить

talking parrot — розмовляючий папуга

2) говіркий, балакучий, балакливий

3) виразний; промовистий

talking eyes — промовисті (виразні) очі

talking film — звуковий фільм

talking machine — а) грамофон; патефон; б) фонограф

talking picture — звуковий кінофільм

talking point — тема для розмови; питання, яке може бути предметом розмови

* * *
I [txːkiç] n
1) говоріння [див. talk 2]

2) розмова; обговорення

talking point — питання, що може бути предметом розмови; (підходящ тема для розмови; аргумент)

a powerful talking point — вагомий аргумент; розмова, бесіда
II [`txːkiç] a
1) що говорить

2) говіркий, балакучий

3) виразний; що говорить

talking eyes — виразні очі

English-Ukrainian dictionary > talking
12 word

1. n

1) слово

in a word, in one word — одним словом, коротше кажучи

to a word, word for word — дослівно; слово в слово

a man of few words — небагатослівна людина

a man of many words — велеречива (балакуча) людина; базіка

not a word! — розм. нічичирк!, ні слова!

2) часто pl мова, розмова; слова

to have a word with smb. — поговорити з кимсь

to put (to get) in a word — закинути слово; устрявати в розмову

bold in word only — сміливий тільки на словах

3) pl сварка, суперечка, лайка

4) зауваження, порада

5) тільки sing звістка, повідомлення

to receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд

please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше

6) тільки sing обіцянка, запевнення

word of honour — слово честі

to give (to pawn, to pledge) one's word — дати (чесне) слово

to keep one's word — додержати слова

take my word for it — розм. запевняю вас, повірте мені

7) тільки sing наказ, розпорядження

to give the word — (від)дати розпорядження (наказ)

word to be passed! — військ., мор. слухайте всі!

to say the word — дати команду

sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!

mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

8) пароль, перепустка; гасло

to give word — назвати пароль

9) прислів'я; сентенція, вислів

10) чутка, поговір

11) рел. (the W.) слово господнє (тж W. of God. God's W.)

to preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)

12) pl муз., театр. текст, слова (пісні, ролі); лібрето (опери)

13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)

8 000 words — 1 друкований аркуш

14) мат. елемент інформації

◊ word stress — словесний наголос

◊ big words — хвастощі

◊ to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане

◊ fair words — компліменти

◊ the last word in smth. — найновіше досягнення в чомусь

◊ upon my word — даю чесне слово

◊ my word upon it! — слово честі!

2. v

1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати

2) говорити, розмовляти; висловлюватися

3) умовляти

* * *
I n
1) слово

primary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово

half a word — півслова

to be not the word for it — бути недостатнім для вираження або визначення чого-н.

tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним

2) pl мова, розмова, слова

concluding words — заключне слово

to have a word with smb — поговорити с ким-н.

to take (up) the word — заговорити; перебити (кого-н.)

to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами

to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки

to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову

words fail me — у мене не вистачає слів

I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність

a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш

bold in word only — сміливий тільки на словах

"A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)

3) суперечка, сварка

high /hard/ words — розмова на підвищених тонах

they had words, words passed between them — вони посварилися

4) зауваження, порада

a word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада

a word in smb 's ear — натяк

5) тк.; sing вісті; повідомлення

to receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд

please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше

please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії

6) тк.; sing обіцянка, завірення

to give one's word — дати слово; обіцяти

to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово

a man of his word — людина слова

to be as good as one's word — стримати слово

to be better than one's word — зробити більше обіцяного

to take smb at his word — повірити кому-н. на слово

his word is as good as his bond — на його слово можна покластися

take my word for it — запевняю вас, повірте мені

7) рекомендація, порада

to say /to put in/ a good word for smb — хвалити або відстоювати кого-н.; замовити за кого-л слівце

to give smb one's good word — рекомендувати кого-н. ( на посаду)

8) тк.; sing наказ

word of command — вiйcьк. команда

to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!

his word is law — його слово - закон

sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!

mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

9) пароль, пропуск

10) прислів'я, приказка

11) чутка, поголоска

12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство

13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)

14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)

8000 words 1 — друкований лист

a book of 160 000 words — книга в 20 друкованих листів

15) обч. слово; код; кодова група; група символів

16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)

••

for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово

a man of few words — небагатослівна людина

a man of many words — базіка

by word of mouth — на словах, усно

in a /one/ word — одним словом, короче кажучи

in other words — іншими словами, інакше кажучи

in a few words — коротенько

without many words — без зайвих слів

not a word! — ні слова, ні чичирк!

in word and deed — на словах та на діле

a play on /upon/ words — гра слів, каламбур

big words — хвастощі

upon /on/ my word — ( даю) чесне слово

my word! — подумати тільки!

in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...

in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто

on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу

to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.

beyond words — невимовний

conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису

a word and a blow — необдуманий вчинок

to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане

fair /good/ words — компліменти

fine words — красиві слова

fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті

the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення

the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене

to have the last word — сказати останнє слово ( в суперечці)

not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.

he hasn't a word to throw at a dog — від нього слова не доб'єшся

to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено

a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш

words are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово

a word to the wise — розумний розуміє з півслова
II v
виражати словами; підбирати слова, вирази; формулювати

I should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше

how should it be worded — є як би це висловитиє

English-Ukrainian dictionary > word
13 идти

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

идёт — ( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

\идти ти́ на что — іти́ на що

идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

Русско-украинский словарь > идти
14 прерываться

прерваться перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, рватися, порватися, обриватися, обірватися, припинятися, припинитися, (временно) перепинятися, перепинитися, (только сов.) затнутися, (о мн.) поперериватися, повриватися, порватися, поперепинятися; срв. Прекращаться. [Голос йому переривається (Л. Укр.). Розмова або уривалась, або провадилась вже пошепки (Єфр.). За хвилину увірветься життя коротка нитка (Сам.). Перерветься так рано чиєсь життя (Коцюб.). Розмова на тому й порвалася (Мирн.). У його порвався голос (Грінч.)]. Разговор -вался - розмова у(ві)рвалася, обірвалася, припинилася, (на время) перепинилася, затнулася (на якийсь час). Прерывающийся - уриваний; см. Прерывистый. [У слабім уриванім голосі виливалася її душа (Стеф.)].

* * *

несов.; сов. - прерв`аться

1) перерива́тися, перерва́тися и поперерива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися; порива́тися, порва́тися; припиня́тися, припини́тися; (приостанавливаться диал.) запина́тися, запну́тися

2) страд. (несов.) перерива́тися, урива́тися, обрива́тися; порива́тися; припини́тися; перебива́тися, перерива́тися; перехо́плюватися; перепиня́тися

Русско-украинский словарь > прерываться
15 Сковорода, Григорій Савич

Сковорода, Григорій Савич (1722, с. Чорнухи Полтавської обл. - 1794) - укр. філософ, письменник. Народився в козацькій родині. Закінчив сільську школу, після чого у роках 1734-1741, 1744 - 1745 та 1751 - 1753 навчався у КМА, де здобув ґрунтовну, в т.ч. й філософську освіту. У 1745 - 1750 рр. С. разом з посольською місією генерал-майора Вишневського відвідав Токай (Угорщина), Офен (Буду), Пресбург (Братиславу), Відень, імовірно Італію та Німеччину. Повернувшись в Україну, од 1753 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Застосований С. новий метод навчання й виховання, що полягав в індивідуальному підході до своїх учнів з метою виявлення і плекання їхніх вроджених здібностей, спричинився до ускладнення його стосунків з єпископом Никодимом Стрибницьким та до звільнення з колегіуму. У 1757 - 1759 рр. С. працює домашнім учителем у дідича Степана Томари, у 1765 - 1766 рр. викладає у Харківському колегіумі. Впродовж цього часу подорожує до Москви, пішки обходить усю Слобідську Україну, 1764 р. відвідує Київ, де відмовляється від пропозиції ченців Києво-Печерської лаври вступити до монастиря. Зрештою залишає викладацьку працю в Харківському колегіумі і обирає життя мандрівного філософапроповідника. Філософія С. належить до загальноєвропейської філософської традиції і водночас є закономірним наслідком розвитку укр. думки XVI - XVIII ст. У його спадщині присутні ідеї Античності, патристики, нім. містицизму Ч. астково відчувається вплив Вольфа, Спінози, Мальбранша. Очевидним є тяжіння С. до укр. містичної традиції у філософії, що виявилося, зокрема, у вченні про духовне Преображення людини; про життя в істині. Характерними рисами філософії С. є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. Засадничою є концепція про дві натури і три світи, найважливішою проблемою - проблема людського щастя З. гідно з концепцією С. про дві натури і три світи, світ складається з двох натур - видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тварі й Бога. Вчення про дві натури пов'язане з концепцією про три світи, яка все існуюче поділяє на три види буття, або світи - великий (макрокосмос), малий (мікрокосмос) і символічний - Біблія. Шлях пізнання невидимої натури - Бога через пізнання людиною самої себе, своєї "внутрішньої людини", на думку С., можливий і єдино правильний. Це переконання ґрунтується на засадничій тезі його філософії про паралелізм у структурі трьох світів: макро-, мікрокосмосу і Біблії. Виходячи з неї, С. вважав "внутрішню людину" водночас індивідуальною й надіндивідуальною (космічною). Людське самопізнання дає змогу пізнавати внутрішні закони буття зовнішньої природи, а розшифровування біблійної символіки водночас із відчайдушною боротьбою людини із власною "злою волею" скеровує її на правильний шлях пошуку Бога - невидимої натури, тобто істини і добра. Розв'язання проблеми щастя С. бачить через нове народження людини, що має ознаки містичного переображення, розкриття її божественної суті, виявлення закладеного у неї Богом таланту, що забезпечуєш, зрештою, працю за покликанням. С. був переконаний, що духовне відродження людей, здійснення ними спорідненої праці автоматично призведуть до злагодженого функціювання суспільства. Філософії С. властиве зосередження на людинознавчій, етико-гуманістичній проблематиці, акцентування і піднесення в людині її духовної першооснови.

[br]

Осн. тв.: "Наркіс. Розмови про те: пізнай себе" (1798); "Вступні двері до християнської добронравності" (1806); "Байки харківські" (1837); "У богий жайворонок" (1837); "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною, про це: легко бути добрим" (1839); "Сад божественних пісень" (1861); "Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (товариська розмова про душевний мир)" (1894); "Розмова, названа алфавіт, або буквар миру"; "Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона Алківіадська" (1894); "Вдячний Єродій" (1894); "Суперечка біса з Варсавою" (1912); "Діалог. Назва його - потоп зміїний" (1912) та ін.

Філософський енциклопедичний словник > Сковорода, Григорій Савич
16 badinage

фр.

1. n

1) добродушне глузування; кепкування, жартування

2) жартівлива розмова, балачки

2. v

кепкувати, жартувати, дражнити

* * *
I n
добродушна насмішка, глузування, кепкування, 6підсміювання; жартівлива розмова, балаканина
II v
добродушно жартувати, кепкувати; глузувати

English-Ukrainian dictionary > badinage
17 banter

1. n

1) добродушне кепкування; жарти

2) жартівлива розмова; глузування

2. v

1) добродушно кепкувати; жартувати; дражнити

2) вести жартівливу розмову

3) глузувати

4) обдурювати

* * *
I n
1) добродушне кепкування; жарти

2) жартівлива розмова
II v
1) добродушно жартувати, кепкувати, дражнити; ( with) вести жартівливу розмову, обмінюватися жартами

2) арх. висміювати

3) арх. обдурювати, ошукувати

English-Ukrainian dictionary > banter
18 call

1. n

1) крик; вигук

loud call — гучний вигук

2) оклик; гукання

within call — поблизу, у межах чутності

out of call — за межами чутності

3) заклик

4) голос (тварини, птаха)

the call of the nightingale — спів солов'я

5) виклик (в суд тощо)

6) телефонний виклик (дзвінок); телефонна розмова (тж telephone call)

trunk call — міжміський виклик

to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)

give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)

7) візит, відвідини; прихід

courtesy call — візит ввічливості

to pay a call — зробити візит

8) покликання; потяг

9) сигнал; свисток

radio call — радіосигнал

10) перекличка

11) вимога

at call — напоготові

on call — на вимогу

12) повноваження; право

13) потреба, необхідність

there is no call for you to worry — у вас немає ніяких підстав турбуватися

14) карт. оголошення (козирної масті)

15) вабик, ловецький пищик

16) церк. пропозиція місця пастора

2. v

1) кричати, закричати

2) гукати, кликати; окликати

did you call? — ви мене кликали?

3) називати, звати; давати ім'я

what do you call this flower? — як називається ця квітка?

4) викликати, запрошувати

to call a doctor — викликати (запросити) лікаря

5) скликати

to call a meeting — скликати збори

6) закликати (до — to)

7) оголошувати

8) будити

9) відвідувати (когось — on); приходити в гості, заходити (до когось в дім, у контору — at)

I was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома

I called on Mr Green — я відвідав містера Гріна

I called at Mr Green's house — я зайшов додому до містера Гріна

10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону

11) зупинятися (десь — in, at) (про транспорт)

12) вважати, гадати

do you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?

I call him my father — я вважаю, що він мій батько

13) приваблювати, принаджувати (птахів)

14) підганяти

□ call aside — відводити, відкликати вбік

□ call at — зупинятися (в готелі)

□ call away — а) відкликати; б) марно галасувати

□ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону

I'll call you back — я вам потім ще раз подзвоню

□ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)

□ call for — а) (гучно) вимагати; б) зобов'язувати; в) заходити (за кимсь, чимсь — for)

he called for him at seven — він заходив за ним о сьомій годині

□ call forth — викликати, породжувати, спричинювати

the measure called forth strong opposition — цей захід викликав значний опір

□ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)

□ call off — а) відкликати; б) скасовувати; в) відволікати (увагу); г) відкладати, переносити

the game was called off — гру відклали (перенесли)

□ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово

the chairman called on the next speaker — голова надав слово наступному промовцю

□ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)

□ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку

□ call round — робити обхід, обходити

□ call to — закликати (до чогось)

to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»

to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати

to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори

□ call together — збирати, скликати (когось)

□ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд

□ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу

he felt called upon to speak — він визнав за необхідне виступити

◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі

◊ to call in question — поставити під сумнів

◊ to call the tune (the play) — задавати тон

◊ let's call it a day — на сьогодні досить

* * *
I [kxːl] n
1) крик

2) крик, голос (тварини, птаха)

3) поклик; оклик

within call — поблизу, поруч, неподалік

out of call — далеко; поза межами чутності

4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

distress call — сигнал небезпеки

call letters — paд. позивні

5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)

6) перекличка, переклик

7) заклик

8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур

9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)

10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

to take a call — виходити на оплески, розкланюватися

11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції

12) потяг; покликання

13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

14) вимога

at call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні

on call — на вимогу

15) eк. попит ( на товар)

16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

call for action — бойова тривога; заклик до дії

17) повноваження; право

18) потреба, необхідність

19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією

20) кapт. оголошення ( козирної масті)

21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора

22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)

subroutine call — виклик підпрограми

23)

call to the bar — надання звання баристера
II [kxːll] v
1) кричати, закричати

2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити

3) називати, звати

4) викликати; голосно читати список

5) скликати

6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)

7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

to call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка

to call to account — притягти до відповідальності

8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним

9) повідомляти; оголошувати

10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)

11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)

12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)

13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону

14) вважати, розглядати; припускати

15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти

16) миcл. вабити, приманювати птахів

17)

to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів

English-Ukrainian dictionary > call
19 chat

1. n

1) невимушена (дружня) розмова; балаканина

to have a chat — поговорити, побалакати

2) діад. нахабство, зухвалість

3) pl гірн. порожня руда

4) pl с.г. дрібна картопля (на корм худобі)

5) розм. воша

2. v

невимушено розмовляти; балакати; теревенити

* * *
I n
( невимушена) розмова, бесіда
II v
базікати; невимушено розмовляти; починати розмову ( chat up)
III n
1) співоча пташка

2) aвcтpaл. ( будь-який) птах
IV n
1) руднична пуста порода

2) pl; гipн. бідна руда; проміжні продукти збагачення
V n; сл.
воша

English-Ukrainian dictionary > chat
20 chin-chin

1. v

жарт. вітати, бажати усього найкращого

2. int

жарт. привіт!

* * *
I n
1) чинна світська розмова

2) невимушена розмова
II v
1) вести неквапливу, чинну розмову

2) базікати про дрібниці; невимушено розмовляти

3) вітати, бажати всього найкращого; проголошувати тост
III
int привіт!; (за) ваше здоров'я!, будьмо! ( тост)

English-Ukrainian dictionary > chin-chin

Страницы

См. также в других словарях:

розмова — и, ж. 1) Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким небудь. || Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. || заст., рідко. Діалог у літературному творі. || Чиї небудь слова, вислови; мова, розповідь. || Спосіб… … Український тлумачний словник
розмова — (словесний обмін думками між ким н.), розмовляння, бесіда, мова, балачка, гутірка, балакання, перемова; діа[я]лог (між двома / кількома особами); інтерв ю (з метою оприлюднення) Пор. балаканина … Словник синонімів української мови
розмова — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
бесьіда — розмова … Лемківський Словничок
бесіда — (розмова з ким н.), розмова, розмовляння, балачка, балакання, перемова; діа[я]лог (між двома / кількома особами); співбесіда (з наступним обміном думками); інтерв ю (з метою оприлюднення) … Словник синонімів української мови
гутанка — розмова, балакання, базікання [VI] … Толковый украинский словарь
гутонка — розмова, балакання, базікання [VII] … Толковый украинский словарь
Ужевич, Иван Петрович — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения. Иван Петрович Ужевич (укр … Википедия
Иван Петрович Ужевич — (укр. Іван Ужевич, блр. Іван Ужэвіч, пол. Jan Użewicz; сам писал свое имя Іωаннъ Ужевичъ Словянинъ, Ioannes Usevicius Sclavonus, Ioannes Ugevicius Sclavonus, Jan Użewic; в списке студентов Краковского университета Ioannes Petri Uzewicz) (10 ые гг … Википедия
Иван Ужевич — Иван Петрович Ужевич (укр. Іван Ужевич, блр. Іван Ужэвіч, пол. Jan Użewicz; сам писал свое имя Іωаннъ Ужевичъ Словянинъ, Ioannes Usevicius Sclavonus, Ioannes Ugevicius Sclavonus, Jan Użewic; в списке студентов Краковского университета Ioannes… … Википедия
Ужевич, Иван — Иван Петрович Ужевич (укр. Іван Ужевич, блр. Іван Ужэвіч, пол. Jan Użewicz; сам писал свое имя Іωаннъ Ужевичъ Словянинъ, Ioannes Usevicius Sclavonus, Ioannes Ugevicius Sclavonus, Jan Użewic; в списке студентов Краковского университета Ioannes… … Википедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

розмова

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

розмова

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: