-
1 роззброювати
disarm, unarm -
2 роззброювати
= роззброїти, роззброїтися, роззброюватисяto disarm; ( про корабель) to dismantle -
3 роззброювати
= роззбро́їтиразоружа́ть, разоружи́ть; ( оставлять без оружия) обезору́живать, обезору́жить -
4 роззброювати
განიარაღება -
5 роззброюватися
-
6 роззброїтися
-
7 роззброїти
= роззброїтися; док. див. роззброювати, роззброюватися -
8 роззброїти
см. роззброюватиразоружи́ть; ( оставлять без оружия) обезору́жить
См. также в других словарях:
роззброювати — юю, юєш, недок., роззбро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Відбирати в кого небудь зброю; позбавляти кого , що небудь засобів озброєння. 2) перен. Послаблювати волю людини. || Позбавляти можливості здійснити який небудь намір, висловити чи обстояти … Український тлумачний словник
роззброювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
демілітаризувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Здійснювати демілітаризацію; роззброювати … Український тлумачний словник
роззброїти — див. роззброювати … Український тлумачний словник
роззброювання — я, с. Дія за знач. роззброювати … Український тлумачний словник
роззброюватися — ююся, юєшся, недок., роззбро/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) Знімати з себе зброю; звільнятися від зброї. 2) перен. Втрачати силу волі, відмовлятися від здійснення своїх намірів, думок і т. ін. 3) тільки недок. Пас. до роззброювати … Український тлумачний словник
