-
101 роздіймання
техн. разнима́ние -
102 роздіймати
техн. разнима́ть ( отделяя составные) -
103 роздіймний
техн. разнима́емый, разнима́ющийся -
104 роздіймуваний
техн. разнима́емый -
105 розділена система
разделённая систе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділена система
-
106 розділений
астр.; матем.; техн. разделённый, астр.; физ. разрешённый -
107 розділений круг
Українсько-російський політехнічний словник > розділений круг
-
108 розділений підканал
разделённый подкана́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділений підканал
-
109 розділений режим
разделённый режи́мУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділений режим
-
110 розділений спектр
Українсько-російський політехнічний словник > розділений спектр
-
111 розділення
разде́л ( действие - ещё), разделе́ние, астр.; физ. разреше́ние -
112 розділення за напрямком
разреше́ние по направле́нию разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення за напрямком
-
113 розділення змінних
разделе́ние переме́нныхУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення змінних
-
114 розділення ізотопів
разделе́ние изото́повУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення ізотопів
-
115 розділення імпульсів
разделе́ние и́мпульсовУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення імпульсів
-
116 розділити
матем.; техн.; физ. разделя́ть, разреша́ть -
117 розділка
техн. перебо́рка -
118 розділова ємність
раздели́тельная ёмкостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділова ємність
-
119 розділова місткість
раздели́тельная ёмкостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділова місткість
-
120 розділовий
матем.; техн.; физ. раздели́тельный
См. также в других словарях:
роздій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розділ — у, ч. 1) Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2) рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2) … Український тлумачний словник
роздільність — 1 іменник жіночого роду від: роздільний роздільність 2 іменник жіночого роду від: роздільний … Орфографічний словник української мови
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
роздільнянський — прикметник від: Роздільна … Орфографічний словник української мови
роздіймати — дієслово недоконаного виду роз єднувати рідко … Орфографічний словник української мови
роздійняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздійнятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови