-
1 розділ
-
2 розділений
rozdiłenyjприкм. -
3 розділення
rozdiłenńaс.separacja юр. -
4 розділити
rozdiłytyдієсл. -
5 розділитися
rozdiłytysjaдієсл. -
6 розділяти
rozdil'atyдієсл. -
7 розділятися
rozdiratysjaдієсл. -
8 роздільний
rozdil'nyjприкм. -
9 роздільник
rozdil'nykч. -
10 роздільність
rozdil'nist'ж. -
11 роздільно
rozdil'noприсл. -
12 знак
-
13 у середині
u seredyni
См. также в других словарях:
роздій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розділ — у, ч. 1) Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2) рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2) … Український тлумачний словник
роздільність — 1 іменник жіночого роду від: роздільний роздільність 2 іменник жіночого роду від: роздільний … Орфографічний словник української мови
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
роздільнянський — прикметник від: Роздільна … Орфографічний словник української мови
роздіймати — дієслово недоконаного виду роз єднувати рідко … Орфографічний словник української мови
роздійняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздійнятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови