розгортання

1) развёртывание, развёртка, разворо́т; раска́тывание, раска́тка, раска́т; распуска́ние

2) раскры́тие

3) разгреба́ние

4) развёртывание, разворо́т; разви́тие

развёртка (неоконч. д. - ещё), матем.; техн. развёртывание, разворо́т, раска́т, раска́тка ( действие), раска́тывание, распуска́ние ( развёртывание)

развой

1) розвиток; зростання; удосконалення

2) біол. еволюція

3) виклад; розкриття

4) результат (розвитку)

5) pl подія, обставина; факт; захід

6) оброблювана ділянка землі

7) розробка

8) виробництво

9) розгортання, роз'яснення

10) с.г. виведення (сорту)

11) меліорація

12) мат. перетворення; розвертання

13) шах. розвиток; виведення (фігури)

14) фот. проявлення

15) військ. розчленування, організація позицій

* * *

1) розвиток, ріст, зростання; удосконалювання; бioл. еволюція

2) виклад; розкриття (плану, ідеї); мyз. розробка ( у сонатній формі)

3) результат ( розвитку)

4) pl подія

5) підприємство

6) оброблювана ділянка землі

7) розробка

8) розгортання, роз'яснення; експлікація поняття

9) c-г. виведення ( сорту); меліорація ( ґрунту)

10) мaт. перетворення; розгортання ( кривої поверхні); розкладання

11) шax. виведення ( фігури); розвиток ( фігур)

12) фoтo проявлення

13) гipн. підготовка або розкриття родовища

14) вiйcьк. розчленування, організація позицій

ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.

1. n

1) дія, вчинок; акція

2) діяльність, робота

3) розгортання подій (у романі тощо)

4) юр. позов, судовий процес; судова справа

5) військ. бій; бойові дії

6) тех. механізм; дія механізму

7) вплив, діяння

2. v юр.

порушувати судову справу

* * *

1) дія

2) дія, вчинок; акція; виступ, дія

3) вплив

4) дія, розгортання подій, основна сюжетна лінія (у романі, п'єсі)

5) театр. фізичні дії, рухи ( актора); жести; миcт. рух (ілюзія руху в живопису, скульптурі)

6) юp. позов; судовий процес, судова справа

7) вiйcьк. битва; бій; бойові дії

8) тex. механізм; мyз. механіка ( інструмента); вiйcьк. ударний механізм

9) ( the action) бурхлива діяльність ( у якій-небудь галузі); центр активності, гущавина подій; cл. злочинна діяльність; спекуляція на чорному ринку, торгівля наркотиками; азартна гра, гра на гроші

10) цepк. служба, богослужіння, особл. евхаристія; канон обідні; моменти богослужіння за участю парафіян ( спів молитов)

11) мaт. операція

n військ.

розгортання (підрозділу), перегрупування, передислокація

* * *

n; військ.

1) розгортання

2) розміщення, базування, дислокація

3) розкриття парашута

1) еволюція, поступовий розвиток

2) розвиток; процес зміни (зростання)

3) розгортання (сюжету, думки тощо)

4) pl завитки, закрути

5) pl фігури (в танцях)

6) мат. добування кореня

7) виділення (тепла, газу)

8) утворення (диму)

9) (звич. pl) військ., мор. маневр, пересування

* * *

1) розвиток; процес зміни, росту

2) еволюція, поступовий розвиток

3) розвиток, розгортання (думки, сюжету)

4) pl вигини, завитки; фігури ( у танцях)

5) вiйcьк., мop. перешикування; маневр, пересування

6) мaт. добування кореня

7) cпeц. виділення (газу, тепла); утворення ( диму)

1) пояснення, тлумачення; інтерпретація

2) розгортання, розпускання, розпукування (пуп'янків тощо)

* * *

1) пояснення, тлумачення; експлікація

2) розгортання ( пелюстків)

3) експлікація, легенда

1) розвиток, ріст, зростання; удосконалювання; бioл. еволюція

2) виклад; розкриття (плану, ідеї); мyз. розробка ( у сонатній формі)

3) результат ( розвитку)

4) pl подія

5) підприємство

6) оброблювана ділянка землі

7) розробка

8) розгортання, роз'яснення; експлікація поняття

9) c-г. виведення ( сорту); меліорація ( ґрунту)

10) мaт. перетворення; розгортання ( кривої поверхні); розкладання

11) шax. виведення ( фігури); розвиток ( фігур)

12) фoтo проявлення

13) гipн. підготовка або розкриття родовища

14) вiйcьк. розчленування, організація позицій

1. розміщення, розгортання (ядерної зброї тощо)

2. розміщення сил, дислокація, базування

- "advance" deployment "передове базування" (концепція агресивного характеру)

- rapid deployment force(s) сили швидкого розгортання

- deployment of strategic defensive armaments розміщення стратегічних оборонних озброєнь

- to ban the deployment of neutron weapons заборонити розміщення нейтронної зброї

- to cancel deployment відмінити розміщення, відмовитися від розміщення (зброї)

- to limit nuclear weapons deployment обмежити розміщення ядерної зброї

1. розвиток, еволюція, вдосконалення

2. прогрес, ріст, розширення, збільшення, поширення

3. результат, розвиток

4. звич. pl обставина, фактор, подія

- important developments серйозні події, серйозне розгортання дій

- latest developments останні/ недавні події

- long-term structural development довготривала структурна еволюція

- qualitative development якісне вдосконалення

- recent developments останні/ недавні події

- uneven development нерівномірний розвиток

- welcome developments бажані зміни

- development of actions against smbd./ smth. розгортання дій проти когось/ чогось

- development of civilization розвиток цивілізації

- development of sophisticated weapons system розробка систем досконалої/ складної зброї

- new development in situation нове в ситуації, зміна ситуації/ становища

- prospects for the development перспективи подальшого розвитку

- to facilitate the development сприяти розвитку

- to promote the development сприяти розвитку