Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

розголошувати

См. также в других словарях:

  • розголошувати — ую, уєш, недок., розголоси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех. і без додатка. 1) Піддавати розголосові, обнародувати що небудь. || Робити широко відомим, популярним. 2) Пускати чутку, поговір …   Український тлумачний словник

  • розголошувати — див. розголосити …   Словник синонімів української мови

  • розголошувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • базікати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл. Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. || Розповідати те, чого не можна розголошувати …   Український тлумачний словник

  • благовістити — іщу/, істи/ш, недок., заст. 1) Дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи. 2) перен., уроч. Виголошувати, зачитувати проповідь; сповіщати, повідомляти про що небудь. 3) розм. Поширювати серед людей, розголошувати що небудь …   Український тлумачний словник

  • вибазікати — аю, аєш, док., перех., розм. Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати …   Український тлумачний словник

  • вибалакати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати. 2) Домогтися чого небудь розмовою, бесідою …   Український тлумачний словник

  • вибевкати — аю, аєш, док., перех., розм. Розказати те, чого не слід розголошувати …   Український тлумачний словник

  • видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… …   Український тлумачний словник

  • виляпувати — ую, уєш, недок., ви/ляпати, аю, аєш, док., перех. 1) Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому небудь. 2) Ляпаючи, вкривати кого , що небудь бризками; обляпувати. 3) перен., фам. Розголошувати, видавати таємницю, секрет …   Український тлумачний словник

  • виносити — I в иносити див. виношувати. II вин осити о/шу, о/сиш; наказ. сп. вино/сь; недок., ви/нести, су, сеш; мин. ч. ви/ніс, несла, несло; док., перех. 1) Несучи, забирати кого , що небудь звідкись. || Несучи, доставляти куди небудь, в якесь місце або… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»