-
21 disengage
1. nпереведення в темп (фехтування)2. v2) військ. відриватися від противника; виходити з бою3) переводити зброю (фехтування)4) тех. роз'єднувати, вимикати; розчіпляти5) хім. виділяти* * *I n II v1) звільняти, виплутувати, вивільняти; звільнятися, виплутуватися2) вiйcьк. відриватися від супротивника; виходити з бою; виводити ( війська) з бою3) переводити зброю ( фехтування)4) тex. роз'єднувати, виключати ( муфту зчеплення); розчіпляти5) xiм. виділяти -
22 disjoint
1. adj мат.непересічний2. v1) розділяти, подрібнювати2) розрізати (птаха)3) розбирати, розчленовувати; роз'єднувати4) вивернути, вивихнути5) порушувати роботу (механізму.)* * *I a; мат.мимобіжний, неперетинний; диз'юнктивнийII v1) розділяти, роздрібнювати; розчиняти, обробляти ( птицю); розділятися, розпадатися2) розбирати ( на складові частини); рознімати, розчленовувати, роз'єднувати; розбиратися, розніматися, розчленовуватися3) вивертати; вивихувати; зміщати -
23 scatter
1. n1) розсіювання, розкид2) розкидання3) фіз. нерівномірне відбиття (світла)4) невелика кількість2. v1) розкидати, розсипати; розшпурювати2) розсіювати3) розміщувати (у різних місцях)4) розганяти5) розсіюватися, розходитися6) військ. розосереджуватися7) розбивати, руйнувати; розвіювати, розладнувати (плани тощо)8) посипати; усипати, обсипати9) роз'єднувати, розрізнювати (колекцію тощо)11) щедро наділяти13) розбиватися, зазнавати краху14) розбігатися, кидатися врозтіч* * *I n1) розсіювання2) розкидання3) фiз. розсіюванняII v1) розкидати, розсипати; вiйcьк. розсіювати2) розміщати ( у різних місцях)3) розганяти, розходитися; вiйcьк. розосереджуватися, розсипатися4) розбивати, руйнувати, розвіювати (надії, плани)5) ( with) посипати6) розпорошувати ( кошти); роз'єднувати, розрізнювати ( колекцію)7) поширювати, видавати ( запах)8) щедро наділяти, осипати9) icт. розтринькувати ( статок)10) фiз. розсіювати; розсіюватися -
24 sejoin
vроз'єднувати* * *vроз`єднувати -
25 sunder
v поет.1) розділяти, роз'єднувати; розлучати2) розколювати; розбивати; розрізати; відокремлювати* * *v; поет.1) розділяти, роз'єднувати; розлучати2) розколювати, розбивати; розрізати; відокремлювати -
26 uncouple
v1) тех. розчіпляти, роз'єднувати2) спускати з швори (собак)* * *v2) тex. розчіплювати, роз'єднувати -
27 ungear
-
28 unjoint
-
29 unlock
v1) відмикати; відчиняти2) перен. відкривати3) розмикати; роз'єднувати; розблоковувати* * *v1) відмикати, відкривати ( ключем); розкривати2) розмикати, роз'єднувати -
30 unyoke
v1) випрягати з ярма2) знімати ярмо; визволяти від гніту3) роз'єднувати, відокремлювати* * *[en`jauk]v2) звільняти, позбавляти від ярма3) роз'єднувати, відокремлювати -
31 разъединять
несов.; сов. - разъедин`итьроз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти и мног. пороз'є́днувати; ( разлучать) розлуча́ти, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш и мног. порозлуча́ти, розрі́знювати, -нюю, -нюєш и розрізня́ти, розрізни́ти и мног. порозрі́знювати и порозрізня́ти, розпаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, розпарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и мног. порозпаро́вувати, сов. порізни́ти -
32 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
33 расторгать
несов.; сов. - раст`оргнутьрозрива́ти, розірва́ти (розірву́, розірве́ш); ( разламывать) лама́ти и розла́мувати, -мує, розлама́ти; ( разделять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти -
34 insulate
Iadjізольований, відокремлений; роз'єднанийIIv1) ізолювати, відокремлювати2) тех. роз'єднувати, ізолювати3) утворювати острів, оточувати водою* * *I [`insjulit] aізольований, відділений; роз`єднанийII [`insjuleit] v1) тex. ізолювати (від електрики, тепла, звуку)2) відокремлювати, ізолювати -
35 release
1. n1) звільнення, вивільнення2) документ про звільнення4) відмова (від права)5) юр. документ про звільнення від зобов'язань6) розписка про передачу права (майна)7) демобілізація, звільнення8) тех. роз'єднання; розмикання9) тех. механізм роз'єднання (розмикання, вимикання)10) скидання (авіабомби)11) відокремлення (ступеня ракети)12) випуск нової продукції13) новий товар14) новий фільм15) випуск нового фільму (на екран)17) опублікування18) випускання; витік2. v1) звільняти; вивільняти2) відпускати, випускати3) випускати на волюto release from pain — полегшити (зняти) біль
6) військ. демобілізувати, звільняти7) відпускати, спускати8) спорт. випускати (диск)9) розкривати (парашут)10) тех. роз'єднувати, розчіпляти11) скидати (авіабомбу)12) випускати на екран (про фільм)14) випускати нову продукцію -
36 divorce
I n1) l. розлучення, розірвання шлюбу2) розрив, роз'єднанняII v1) розлучатися, розривати шлюб; розлучати (кого-небудь; про суд)2) розривати, відривати, роз'єднувати; відокремлювати, розділяти -
37 разводить
несов.; сов. - развест`и1) розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́, -веде́ш и мног. порозво́дити; (дерущихся, спорящих) розбороня́ти, розборони́ти, -роню́, -ро́ниш, розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти\разводить ти́ мо́ст — розвести́ мі́ст
\разводить ти́ пилу́ — розвести́, розігну́ти пи́лку (пилу́)
\разводить ть, \разводить ти́ рука́ми — розво́дити, розвести́ рука́ми
\разводить ти́ часовы́х — ( расставить по постам) розвести́ вартови́х
2) ( расторгать брак) розлуча́ти и диал. розлу́чувати, -чую, -чуєш, розлучи́ти, -лучу́, -лу́чиш3) ( растворять) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш; (разбавлять) розбавля́ти, розба́вити, -влю, -виш\разводить ти́ кра́ску — розвести́ (розпусти́ти) фа́рбу
\разводить ти́ спи́рт — водо́й розвести́ (розба́вити) спи́рт водо́ю
4) ( выращивать) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; (давать плодиться, размножаться) розпло́джувати, -джую, -джуєш и плоди́ти (плоджу́, пло́диш), розплоди́ти и мног. порозпло́джувати5) (много, долго говорить) розво́дити, розвести́\разводить ти́ разгово́ры — розвести́ розмо́ви (болтовню: бала́чку, базі́кання)
\разводитьть разво́ды (узо́ры) — перен. розпатя́кувати
\разводитьть филосо́фию — ирон. розво́дити філосо́фію
6) (огонь, пары) розво́дити, розвести́ и мног. порозво́дити; ( только огонь) розпа́лювати, -люю, -люєш, розпали́ти, -палю́, -па́лиш\разводить ть, \разводить ти́ костёр — розклада́ти, розкла́сти (розпа́лювати, розпали́ти, розво́дити, розвести́) бага́ття (во́гнище)
\разводить ти́ самова́р — поста́вити самова́р
7) (вызывать волну, зыбь) підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш, підійма́ти, підійня́ти (підійму́, піді́ймеш), здійма́ти, зня́ти -
38 switch
1. n1) лозина, хворостина2) фальшива коса; шиньйон, накладка (з волосся)3) китичка хвоста (тварини)4) різкий рух; змах5) ел. вимикач; перемикач6) ел. комутатор7) вмикання; вимикання; перемикання8) перен. поворот; зміна (теми розмови тощо)9) зал. стрілка10) військ., розм. обмін військовополоненимиswitch box — ел. коробка перемикань
switch lamp — зал. стрілочний ліхтар
switch line — військ. відсічна траншея (позиція)
switch position — військ. відсічна позиція
switch tender — амер. стрілочник
switch tower — амер. будка стрілочника
switch and spurs — дуже швидко, щодуху
2. v1) бити лозиною (батогом); шмагати хворостиною2) махати, розмахувати3) робити різкі рухи4) змінювати (тему розмови тощо)5) змінювати напрям7) ел. перемикати; вмикати; вимикати8) зал. переводити на іншу колію (поїзд)9) амер. відгалужуватися10) збивати (яйця, вершки)switch off — а) вимикати струм; б) роз'єднувати телефонного абонента; в) давати відбій; г) вимикати радіоприймач; д) вимикати мотор (запалювання)
switch on — а) вмикати струм; б) з'єднувати телефонного абонента; в) вмикати радіоприймач; г) вмикати мотор (запалювання)
6) переходити, перемикатися* * *I n1) прут; хлист2) фальшива коса; накладка ( з волосся)3) пензлик хвоста ( тварини)4) різкий рух; змах5) перемикання; вмикання; вимикання; поворот; зміна ( теми розмови)6) eл. вимикач; перемикачchange-tune switch — радіо перемикач діапазонів; комутатор ( group switch) ключ
7) зaл. стрілка; запасна колія8) збивачка (для яєць, вершків)9) вiйcьк.; жapг. обмін військовополоненими10) cл. валютна операція на різниці курсівII v1) ударяти, бити, стьобати прутом або хлистом2) махати, розмахувати; робити різкі рухи3) міняти (тему розмови; switch off); вiйcьк. міняти напрямок4) cл. (по) міняти; (по)мінятися5) підстригати (дерева, кущі)6) eл. перемикати, комутувати7) зaл. переводити на іншу колію; cл. відгалужуватися, розгалужуватися ( у стрілки)8) збивати (яйця, вершки) -
39 disconnect
-
40 dis-
[dɪs-]prefозначає заперечення, відокремлення, позбавлення, усуненняto agree — пого́джуватися
to disagree — не пого́джуватися
to connect — з'є́днувати
to disconnect — роз'є́днувати
to inherit — дістава́ти в спа́дщину
to disinherit — позбавля́ти спа́дщини
См. также в других словарях:
роз'єднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
роз'єднувати — ую, уєш, недок., роз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з єднується. || Переривати зв язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим небудь, відокремлювати,… … Український тлумачний словник
роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
роз'єднування — я, с. Дія за знач. роз єднувати і роз єднуватися … Український тлумачний словник
роз'єднуватися — уюся, уєшся, недок., роз єдна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Розходячись у різні боки, відокремлюючись один від одного, віддалятися. || з ким. Переставати бути разом. 2) перен. Розходитися, ставати далекими, чужими один одному. 3) тільки недок. Пас … Український тлумачний словник
роз'єднати — див. роз єднувати … Український тлумачний словник
роз'єднуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до роз єднувати … Український тлумачний словник
роз'єднати — див. роз єднувати … Словник синонімів української мови
пороз'єднувати — ую, уєш, док. Роз єднати усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розстібати — (роз єднувати щось застебнуте), розстібувати, розсте[і]бнути, розстьобувати, розщібати, розщібувати, розще[і]бнути; розхристувати, розхристати (перев. одяг на грудях) … Словник синонімів української мови