рож

1. n

1) ясла, годівниця; стійло

2) хатина; халупа; невелика кімната

3) дитяче ліжко

4) буд. зруб

5) засік

6) підрядковий переклад

7) шк. шпаргалка

8) розм. плагіат

9) розм. квартира; житловий будинок; магазин

10) шинок, корчма; кубло; нічний клуб

11) розм. сейф; дрібна крадіжка

12) верша (для ловлі риби)

13) плотик з дощок (в США та Канаді)

2. v

1) замикати, зачиняти (в тісне приміщення)

2) припасовувати годівницю

3) рож. чинити плагіат; красти

4) шк. списувати, користуватися шпаргалкою

* * *

1) дитяче ліжечко ( з бічними стінками); колиска ( часто плетена)

2) плетений кошик

3) ясла, годівниця; хлів; стійло

4) хатина, халупа; невелика кімната; cл. житло ( тимчасове); притулок, дах над головою; місце для ночівлі

5) жapг. квартира, житловий будинок, магазин ( як об'єкт пограбування)

6) cл. шинок, кубло; нічний клуб

7) aмep.; cл. дім розпусти ( дешевий); спальня в борделі

8) підрядковий переклад, підрядник, дослівник, ключ; шпаргалка

9) cл. плагіат

10) жapг. сейф, сталева камера

11) дрібна крадіжка

12) верша для ловіння риби

13) невеликий пліт з дощок ( у США е Канаді)

14) cл.; = cribbage I

15) = creche

16) = crib tin

17) бyд. зруб

18) гipн. кострове кріплення

19) засік

20) порожнина для поховання paд. активних відходів

1) зачиняти, поміщати в тісне приміщення

2) обладнати годівницею (хлів, стайню)

3) здійснювати плагіат, списувати; красти

4) ромзм списувати, користуватися шпаргалкою

5) мeд. змінний фіксатор для ортодонтичних конструкцій

и Зардеться зашарі[и]тися, зачервонітися; (загореться) зайнятися, розпалатися (- лаюся, -єшся) и розпалитися (-люся, -лишся), спаленіти, зажеврітися, (о плодах, ягодах) зашарі[и]ти(ся), зачервоніти(ся). [Я цілуватиму вустонька гожі, щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі (Л. Укр.). Гафійка зашарилась вся, навіть поночі видко було (Коцюб.). Зайнялися гори (Олесь). Дарка спаленіла (Л. Укр.). Пухкенькі щічки так і зажеврілись (Тесл.). Зачервонілася, як та квіточка (Куліш)]. -деться чем (разгореться, вспыхнуть) - спалахнути, запалати, розпалитися чим. Его взгляд -делся ревностью, ненавистью - його погляд спалахнув (запалав) ревнощами, (з)ненавистю. Зардевшийся - зашарілий, спаленілий, зачервонілий, зажеврілий.

* * *

покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.

* * *

крутитися, кружи[і]ти, кружляти; (о воде в водовороте) вирувати, нуртувати. [Крутиться, вертиться, не знає, де діться (Номис). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться (Пісня). Був неспокійний, кружив по хаті (М. Вовч.). Вода б'ється об колеса, колеса кружляють (Рудан.)]. -ться вокруг кого, чего - кружляти, крутитися навколо кого, чого, (увиваться) увихатися; (о птицах, пчёлах) витися, кружляти, круженяти. [Ластівки вились над ставком (Коцюб.). Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли (М. Вовч.)]. -ться в танце - кружляти, крутитися, звиватися в танку. [Малеча танцювала, дрібно кружляючи (Л. Укр.)]. У веселих таночках звиватись (Л. Укр.)]. -ться в вихре танца - вихритися в танку. -ться вихрем - вихоритися, вихритися. [Думки як завірюха крутились, вихорились (Мирний). Все вихрилося (Грінч.)]. Голова -тся у кого - голова туманіє, морочиться, обертом іде, кружка йде, вернеться кому; (фамил.) світ макітриться (вернеться) кому. [Туманіла обом од тих слів голова (Грінч.). Чогось мені головонька морочиться (Пісня). Голова мені кружка йде (М. Грінч.). Аж світ мені макітриться з того всього. Лежить наша Тетяна вернеться їй світ (Г. Барв.)]. Кружась - крутячись, кружляючи, кружачи, крутька. [Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр.). Удвох носяться наздибочки і крутька по-панськи (Г. Барв.)]. Кружащийся - см. отдельно.

* * *

1) (вращаться, вертеться) крути́тися, кружи́тися

2) ( на лету описывая круги) крути́тися, кружля́ти, кружи́ти, кружитися

3) см. кружить 3)

Лепесточек

1) (лоскут) клапоть, (-птя), клаптик (-ка), шмат (-ту), шматок (-тка), шматочок (-чка);

2) пелюстка (мн. пелюстки), пелюсточка, лепістка, лепісточка, платочок (- чка). [Цвіт поблід, посохли пелюстки (Грінч.). Лепісточка з рожі (Крим.). Червоні платочки дикого маку облетіли їй на спідницю (Коцюб.)]. -тки жаберные, зоол. - зяброві листочки (- ків).

* * *

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

нанизать нанизувати, низати, нанизати, (зап.) силяти, насиляти (несов. и сов.), (гал.) наволікати, наволокти, (о мног.) понанизувати, понизати, понасиляти, понаволікати що на що. [Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разок (Сл. Гр.). Буду лежати і буду низати немов намисто разки моїх думок (Коцюб.). Піймав з десяток окуньків, нанизав на хвойдину і поніс додому (Богодух.). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо (Київщ.). Чи зумієш ти намисто понизати? (Харківщ.). Насиляла коралі (Брацлавщ.)]. Нанизанный - нанизаний, низаний, насиляний, понанизуваний, понизаний, понасиляний. [Тут намисто лежить понизане, а там ненизане (Богодух.)].

* * *

несов.; сов. - наниз`ать

1) дуже червоний;

2) прекрасний, (дуже) красний, прегарний, дуже гарний, прехороший, чудовий, пречудовий, пречудний, препишний, пишний, (красивый) вродливий, гожий, (полон.) слічний; срв. Превосходный, Отличный. [Ти, дівчино, ти прекрасна (Грінч. III). Прекрасна дорога веде на майдан (Франко). Юнак прекрасний (М. Вороний). Прекрасне життя (Єфр.). Красне сонце. Красний світ. Красний Київ. Красне слово. Красна теорія (Єфр.). Красні мрії (Л. Укр.). Не родися красним, а родися щасним. Красна мила. Прегарні ночі. Прегарна книжка. Рожі прехороші (Л. Укр.). Чудове оповідання. Чудова байка (сказка), чудова книжка. Пишне обличчя (Грінч.)]. -ный поступок - прекрасний, гарний вчинок. В одно -ное утро - одного прегарного ранку. В один -ный день - одної гарної (красної) днини. ное - прекрасне, прегарне (-ого). Идеал -ного - ідеал прекрасного (прегарного).

* * *

1) (защитник, хранитель) торж. страж

2) ( несущий вооружённую охрану) сто́рож

проклясть

1) проклинати, проклясти и проклянути; (поносить, призывать бедствия) клясти (н. вр. кляну и клену, -неш), заклинати, заклясти, (диал.) уклинати, уклясти кого, що. [Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи (Макс.). Проклинає свою долю (Метл.). Їх усі люди кленуть (Грінч.). Благословляйте, хто клене вас (Єванг.). Закляла ти, ненько, свою дочку рідну (Рудан.). Аби рожі з соловейком мене не вклинали (Федьк.)];

2) церк. - виклинати, виклясти кого. Тот, та, кто нает - проклінник, -ниця. Проклинающий - який кле[я]не, проклинає; проклінний. [Давній мрії спів проклінний шлю (Чупр.)]. Проклятый и -клятой - проклятий від кого; виклятий від кого. Да будет он -клят - хай буде він проклятий.

1) університе́тський пе́дель

2) церко́вний сто́рож

3) заст. кур'є́р при суді́

1) осо́ба, що догляда́є за буди́нком (примі́щенням) тощо

2) догля́да́ч, охоро́нець, сто́рож

1) сто́рож, охоро́нець

2) хорони́тель ( музею)

3) опіку́н