Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

роде

  • 1 Родезия

    Роде́зія

    Русско-украинский словарь > Родезия

  • 2 гиродемпфер

    техн.
    гіроде́мпфер

    Русско-украинский политехнический словарь > гиродемпфер

  • 3 гиродемпфер

    техн.
    гіроде́мпфер

    Русско-украинский политехнический словарь > гиродемпфер

  • 4 единственный

    єдиний, одинокий, однісінький, одним-один. [Друже мій єдиний. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре було видко море (Коц.). Вона була одним-одна дочка у батька (Кв.)]. -ное число, грам. - однина. [Третя особа однини]. -ный в своём роде - свого роду єдиний, єдиний серед свого роду. -ный сын - є[о]динак, о[є]динець (р. -нця). -ная дочь - є[о]диначка, одиночка, єдиниця.
    * * *
    єди́ний; ( один) оди́н, род. п. одно́го, оди́н ті́льки (лише́, лиш); одни́м оди́н, одні́сінький

    \единственныйое число́ — грам. однина́

    \единственныйый сын — єди́ний син; одина́к, -а, оди́нець, -нця, єдина́к, -а, єдине́ць, -нця́

    Русско-украинский словарь > единственный

  • 5 изменяться

    измениться змінятися и змінюватися, мінитися, змінитися, відмінятися и відмінюватися, відмінитися, (пров.) обмінитися, (о мн.) позмінятися, повідмінятися, пов[повід]мінюватися, (переменяться) перемінятися, перемінитися, (переиначиваться) переинач[кш]уватися, переинач[кш]итися; бути зміненим, відміненим, переинач[кш]еним. [Зміняються нахильності людські (Грінч.). Що-ж то за звичаї такі? хіба вони не міняться з людьми? (Мирн.). З того часу багато відмінилося (Грінч.). Змінився він на виду і брови насупив (Стор.). Одразу погляд одмінився (Васильч.)]. -няться, -ниться в (на) лице - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися з лиця, на лиці, на виду. [Глянули на Домаху - вона з лиця міниться (Кониськ.)]. -ниться к лучшему, худшему - змінитися на краще, на гірше. [Обставини дуже змінилися на гірше (Н. Рада)]. Ваши чувства, мысли -нились - ваші почуття, думки відмінилися (змінилися). Погода беспрестанно -няется - погода безперестану міниться. -няться во что - з[від]мінятися, перемінятися на що. Изменяющийся - змінний. [Змінна частина капіталу].
    * * *
    несов.; сов. - измен`иться
    1) змі́нюватися и зміня́тися, зміни́тися, -ню́ся, -нишся и мног. позмі́нюватися и позміня́тися, несов. міня́тися, міни́тися; відміня́тися и відмі́нюватися, відміни́тися, -міню́ся, -мі́нишся; переміня́тися и перемі́нюватися, переміни́тися и мног. попереміня́тися и поперемі́нюватися

    \изменяться ни́ться в лице́ — зміни́тися (переміни́тися) на обли́ччі (на лиці́, на виду́)

    \изменяться ни́ться к лу́чшему — зміни́тися (переміни́тися) на кра́ще

    2) (несов.: в роде, числе, падеже) грам. відмі́нюватися, відміня́тися

    Русско-украинский словарь > изменяться

  • 6 конёк

    1) (ум. от Конь) коник, коничок (-чка), кониченько (м. р.), (жеребёнок) лоша (-шати; ср. р.), лошак, лошатко. -нёк-горбунок - горбоконик (-ка);
    2) (для катанья по льду) ковзан (- на), ковзанок (-нка), ковзанець (-нця), ковзань (-ня), сков[б]зун, (зап.) лижва. -ки - ковзани, ковзанки, ковзанці, ковзані, сков[б]зуни (-нів), полозки (-ків), (зап.) лижви (-жов), (преим. костяные в роде лыж) нарти (-тів), (только костяные) костяниці (-ниць). Кататься на -ках - бігати ((с)ковзатися) на ковзанах;
    3) (гребень кровли) гребінь (-беня), коник (-ка);
    4) (лощило у сапожников) гладило, гладій (-дія), клесачка.
    5) (в мельнице) риштак (-ка);
    6) зоол.,насек. Gryllus - см. Кузнечик. Морской -нёк, рыба Phyllopteryx и Hippocampus - морський коник;
    7) перен. (страсть, слабость) коник, пристрасть (-ти), слабість (-бости). [Ледві розбалакавсь, одразу сів на свого коника (Крим.)]. У всякого свой -нёк - кожний має свого коника, свою пристрасть. Это его -нёк - це його коник, пристрасть.
    * * *
    I
    1) уменьш.-ласк. ко́ник, ко́ничок, -чка, кониче́нько; ( жеребёнок) лоша́, -ша́ти, лоша́к, -а, лоша́тко
    2) ( на крыше) гре́бінь, -беня, ко́ник
    3) (перен.: предмет стремлений, излюбленная тема разговоров) при́страсть, -ті; ко́ник
    II см. коньки

    Русско-украинский словарь > конёк

  • 7 лживый

    неправдомовний, неправдивий, брехливий, фальшивий, облудний, (стар.) лживий, олживий. [Моя доле неправдива! (Шевч.). Одурив суд, поставивши брехливих свідків (Грінч.). Пророчиці облудні нас бентежать (Л. Укр.). Іди, облудна лицемірко, геть! (Грінч.). Роде лживий! (Шевч.). Коли вона олжива, о! то й небо сміється з себе (Куліш)]. -вый человек - неправдомовна, брехлива людина. -вый язык (речь) - брехлива (облудна) мова. -вое обещание - неправдива (облудна, фальшива, брехлива) обіцянка. -вое показание обвиняемого - неправдиве (брехливе, криве) свідчення (визнання) обвинуваченого.
    * * *
    брехли́вий, неправди́вий; ( обманчивый) облу́дний, редко облу́дливий; ( фальшивый) фальши́вий

    Русско-украинский словарь > лживый

  • 8 подохнуть

    о мног.) поздихати, виздихати, повиздихати, видохти, подохнути. [Коні поздихали. О, роде суєтний, проклятий, коли ти видохнеш? (Шевч.)]. А чтоб ты подох - а бодай (а щоб) ти здох. Когда ты -хнешь? - коли ти здохнеш?
    * * *

    Русско-украинский словарь > подохнуть

  • 9 поколеть

    поздихати, виздихати, видохнути, вигинути. [О, роде суєтний, проклятий, коли ти видохнеш? (Шевч.). Вигинули корови, як джума до нас укинулась була].
    * * *

    Русско-украинский словарь > поколеть

  • 10 почитаемый

    шанований, поважаний, величний. [Ми в попа величні (Метл.). Роде мій величний, вечеряй ти з нами (Федьк.)].
    * * *
    прич.
    шано́ваний; пова́жаний и поважа́ний

    Русско-украинский словарь > почитаемый

  • 11 прекращение

    припинення, припин (-ну), (перерыв) перестання, перестанок (-нку), перестань (-ни), перестан (-ну), (о роде) перевід (-воду), кінець (-нця). [Припинення горожанської війни. Нема йому (дощеві) перестання (Грінч.). Козацькому роду нема переводу]. По -нии войны - коли припиниться (припинилась) війна.
    * * *
    1) припи́нення, припиня́ння
    2) закриття́

    Русско-украинский словарь > прекращение

  • 12 пресекать

    пресечь
    1) см. Пересекать 1 и 2;
    2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетинати, перетяти, припиняти, припинити, (уничтожать) нищити, знищити, винищувати, винищити, (о мн.) поперетинати, поз[пови]нищувати що. [Перетяти всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. -сечь разговор - припинити розмову. -сечь сообщение с городом - перетяти, перервати сполучення (комунікацію) з містом. -сечь путь кому - перетяти дорогу кому. -сечь зло, злоупотребления - припинити (знищити) лихо, зловживання. -сечь в корне (в зародыше) - знищити в зародку, (совсем) знищити до щенту. Пресечённый - перетятий, припинений, знищений. -ться - перетинатися, перетятися, припинятися, припинитися, (о роде и т. п.) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, уриватися, у(ві)рватися. [В неї голос неначе спорснув і перетявсь (Неч.-Лев.). Бодай його кодло з накоренком перевелось (Ном.)]. Разговор -секся - розмова у(ві)рвалася, припинилася. Источник -секся - джерело висохло. Род -секся - рід перевівся, у(ві)рвався. [Урвався і рід Вишневецьких (Стор.)]. Тут -каются все известия об этом деле - тут уриваються всі відомості про цю справу.
    * * *
    несов.; сов. - прес`ечь
    1) (полагать, класть конец) кла́сти край, покла́сти край; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти (що); ( уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити (що)

    \пресекать в ко́рне — зни́щити в ко́рені; ( искоренить) ви́коренити, ліквідува́ти

    2) ( прерывать связь) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти, перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти

    Русско-украинский словарь > пресекать

  • 13 пресекаться

    несов.; сов. - прес`ечься
    1) ( прекращаться) припиня́тися, припини́тися; ( о роде) перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися; ( обрываться) урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірватися
    2) ( прерываться) перетина́тися, перетя́тися и перетну́тися, перерива́тися, перерва́тися и поперерива́тися
    3) страд. (несов.) припиня́тися; ни́щитися, вини́щуватися; перетина́тися, перерива́тися

    Русско-украинский словарь > пресекаться

  • 14 пресечение

    1) припинення, знищення, (о роде) перевід (-воду). Срв. Прекращение. [Припинення зловживань. Нашому роду нема переводу];
    2) физ. см. Преломление.
    * * *
    1) ( действие) припи́нення, припиня́ння; зни́щення, ви́нищення, ліквіда́ція, ни́щення, вини́щування; перетина́ння, перерива́ння

    ме́ра пресече́ния — юр. запобі́жні за́ходи

    \пресечение злоупотребле́ний — припи́нення зловжива́нь

    2) цезу́ра

    Русско-украинский словарь > пресечение

  • 15 число

    1) число́

    кру́глым число́м — кру́глим число́м

    оди́н из их числа́ — оди́н з-по́між (з) них

    сре́дним число́м — пере́січно, сере́днім число́м

    тео́рия чи́сел — мат. тео́рія чи́сел

    че́рез \число — ( очень много) по́над (над) мі́ру

    2) ( количество) кі́лькість, -кості

    в большо́м числе́ — у вели́кій кі́лькості

    нет (несть) числа́ кому́-чему́ — без лі́ку кого́-чого́, нема́є (нема́) лі́ку кому́-чому́, безліч, си́ла-силе́нна кого́-чого́

    без числа́ — без лі́ку; ( множество) бе́зліч, си́ла-силе́нна; ( несчётно) незліче́нно, незчисле́нно

    3) грам. число́

    еди́нственное, мно́жественное, дво́йственное \число — однина́, множина́, двоїна́

    измени́ться в роде и \число — відмі́нюватися в ро́ді й числі́

    Русско-украинский словарь > число

  • 16 Южная Родезия

    Півде́нна Роде́зія

    Русско-украинский словарь > Южная Родезия

См. также в других словарях:

  • Роде — (нем. Rode, Rohde): Роде, Адольф Сергеевич  российский ресторатор. Роде, Альфред Франц Фердинанд  выдающийся немецкий искусствовед, специалист по янтарю. Роде, Бернхард (1725 1797)  немецкий художник Роде, Готлиб Вильгельм… …   Википедия

  • Родеёль — Характеристика Длина 10 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Илыч  · Местоположение 222 км …   Википедия

  • роде́о — [дэ], нескл., с …   Русское словесное ударение

  • Роде Ф. — Его Высокопреосвященство кардинал Франц Роде (словенск. Franc Rode; род. 23 сентября 1934, в Родике около Любляны, Словения). Словенский кардинал. Лазарист. Архиепископ Любляны с 5 марта 1997 по 11 февраля 2004. С 11 февраля 2004 префект… …   Википедия

  • Роде Ж. П. Ж. —         (правильнее Род, Rode) Жак Пьер Жозеф (16 II 1774, Бордо 25 XI 1830, Шато де Бурбон, близ г. Дамазан) франц. скрипач, педагог, композитор. Учился игре на скрипке в детстве у Ж. Фовеля Старшего, с 1787 у Дж. Б. Виотти в Париже. Дебютировал …   Музыкальная энциклопедия

  • Роде Карл Иванович — (1746 11 марта 1821) Роде Карл Иванович немец по происхождению, возможно, приехал вместе с немецкими колонистами в Россию (см.:Русские немцы). Точное место рождения неизвестно. Выпускник одного из немецких университетов. Инспектор Врачебной… …   Википедия

  • Роде (коммуна) — Роде норв. Råde   коммуна Норвегии   …   Википедия

  • Роде Сесил (Джон) — (Rhodes, Cecil (John)) (1853 1902), англ, колон, политик и бизнесмен. Будучи слабого здоровья, в 1870 г. вместе с братом переехал в На таль, Юж. Африка. В след, году в Кимберли были открыты алмазные россыпи, и братья участвовали в их разработке с …   Всемирная история

  • Роде, Род (Rode) Пьер — (1774—1830), французский скрипач, композитор, педагог. Ученик Дж. Б. Виотти. Один из основоположников национальной (так называемой парижской) скрипичной школы. С 1790 гастролировал (в 1803—08 в России, где в 1804 получил звание… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Роде, Альфред Франц Фердинанд — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Роде. Альфред Франц Фердинанд Роде (нем. Alfred Rohde; 24 января 1892(18920124), Гамбург  7 декабря 1945)  немецкий искусствовед, специалист по янтарю, автор… …   Википедия

  • Роде, Альфред — Альфред Франц Фердинанд Роде (нем. Alfred Rohde; 24 января 1892  7 декабря 1945)  выдающийся немецкий искусствовед, специалист по янтарю, автор многочисленных книг. Особую известность Роде принесли его работы о янтаре. Содержание 1 Краткая… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»