рога)+(

техн. рог

1) рога́тка; ( палка с развилиной) розсо́ха, со́ха, сі́шка, рогу́ля; ( для метания) рога́чка

2) ( деревянный ошейник для скота) рога́чка

1. n

1) ріг

2) ріжок; горн, сурма

3) гудок, сирена

4) рупор (гучномовця); труба (грамофона)

5) кубок з рогу

6) порохівниця

7) гострий кінець; відросток, відгалуження; відріг

8) рогата тварина

9) меч; бивень

10) бібл. влада; піднесення

11) зоол. щупик, вусик

12) тех. виступ; кронштейн, важіль

13) золотопромивальний лоток

14) геогр. мис

2. adj

роговий

3. v

1) буцати; бити рогами; колоти рогами

2) спилювати роги

3) вигинати, надавати рогоподібної форми

4) наставити роги

5) юр. оголошувати поза законом

* * *

1) ріг

2) ріг ( матеріал)

3) ріжок; сурма; горн; cл. труба; музикант, який грає на трубі

4) гудок; свисток, сирена; клаксон ( автомобіля); рупор ( гучномовця); труба ( грамофона); ( the horn) aмep.; cл. телефон

5) кубок з рога ( drinking horn); пороховий ріг, порохівниця

6) ріжок ( для надягання взуття)

7) відросток, відгалуження; гострий кінець; ріг ( півмісяця)

8) рогата тварина ( олень)

9) пoeт. зброя, меч; бивень; peл. влада

10) зooл. щупик, вусик

11) paд. рупорна антена

12) тex. виступ; кронштейн; ріг ( ковадла); золотопромивальний лоток

13) гeoгp. мис

1) роговий, зроблений з рога

2) роговий, у формі рога

1) буцати

2) зрізати роги

3) вигинати

4) прикрашати рогами; наставити роги

5) дiaл.; юp.; icт. оголосити поза законом

1) ріг

2) ріг ( матеріал)

3) ріжок; сурма; горн; cл. труба; музикант, який грає на трубі

4) гудок; свисток, сирена; клаксон ( автомобіля); рупор ( гучномовця); труба ( грамофона); ( the horn) aмep.; cл. телефон

5) кубок з рога ( drinking horn); пороховий ріг, порохівниця

6) ріжок ( для надягання взуття)

7) відросток, відгалуження; гострий кінець; ріг ( півмісяця)

8) рогата тварина ( олень)

9) пoeт. зброя, меч; бивень; peл. влада

10) зooл. щупик, вусик

11) paд. рупорна антена

12) тex. виступ; кронштейн; ріг ( ковадла); золотопромивальний лоток

13) гeoгp. мис

1) роговий, зроблений з рога

2) роговий, у формі рога

1) буцати

2) зрізати роги

3) вигинати

4) прикрашати рогами; наставити роги

5) дiaл.; юp.; icт. оголосити поза законом

1) би́тися, бу́цатися, бу́цкатися; коло́тися [рога́ми]

2) ( бодать друг друга) би́ти одно́ (одне́) о́дного, би́тися, бу́цати (бу́цкати) одно́ (одне́) о́дного, бу́цатися, бу́цкатися; коло́ти [рога́ми] одно́ (одне́) о́дного, коло́тися [рога́ми]

1) зоол. Rhinoceros - носоріг (-рога). -ги (Rhinoceridae) - носорогуваті (-тих);

2) орнит. Buceros bicornis - рогодзюб (-ба);

3) энтом. Oryctes nasicornis L. - одноріжок (- ріжка), одноріг (-рога).

* * *

зоол., энтом.

пробости проколювати, проколоти, простромлювати, простромити, проштрикувати, проштрикнути. Прободённый - проколотий, простромлений, проштрикнутий.

* * *

1) (несов.: рогами) проби́ти [рога́ми], проколо́ти [рога́ми], простроми́ти [рога́ми]

2) (несов.: протыкать) протика́ти; ( прорывать) прорива́ти; ( прокалывать) проко́лювати

1) уменьш.-ласк. рогу́лька

2) спец. рогу́лька

3) ( закорючка) закарлю́чка, карлю́чка

4) ( из теста) обл. рога́лик

5) ( для метания) обл. рога́тка, рога́чка

1) рогоподібний; роговий

2) що має форму рога

* * *

1) рогоподібний; роговий

2) рогоподібний, який має форму рога

1. n

1) крапка; знак

2) мат. точка

3) фіз. стадія, критична точка

4) позначка, поділка (шкали)

5) мор. румб

6) місце, пункт

7) межа тарифної дільниці

8) момент (часу)

9) спорт. очко

10) одиниця виміру

11) місце гравця (крикет)

12) пункт, питання, справа

13) головне, суть, смисл

14) мета, намір

15) характерна (відмітна) риса

16) стать

17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник

18) амер. перо (металеве)

19) спорт. укол

20) мис, коса, стрілка; вершина (гори)

21) гравіювальна голка; різець

22) відросток рога оленя

23) мереживо

24) військ. головний дозор

25) мисл. стійка (собаки)

26) pl амер., розм. знаки розрізнення

2. v

1) указувати, показувати (at, to)

2) наводити, прицілюватися, цілитися

3) бути спрямованим; дивитися

4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)

5) мати за мету, прагнути

6) загострити

7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти

8) мед. дозрівати (про нарив)

9) мисл. робити стійку (про собаку)

10) ставити розділові знаки; робити паузи

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою

* * *

1) крапка

2) місце, пункт, точка

3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

4) момент ( часу)

5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак

6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)

7) рівень, стандарт; ступінь, степінь

8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка

9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)

10) кінець; висновок

11) пункт; момент

12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору

13) мета, намір

14) характерна риса

15) сила, міць; колючість, уїдливість

16) указування; натяк; порада, пропозиція

17) icт. сигнал

18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)

19) cл. ( металеве) перо

20) мop. редька ( на кінці троса)

21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)

22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом

23) мис, виступаюча морська коса; стрілка

24) вершина ( гори)

25) гравірувальна голка, різець ( гравера)

26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід

27) відросток оленячого рога

28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)

29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)

30) вiйcьк. головний або тильний дозор

31) положення ( пастуха) попереду череди

32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)

33) cпopт. крос

34) положення на пуантах ( балет)

35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)

36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)

1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)

2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися

3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися

4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)

5) мати на меті, прагнути

6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"

7) мeд. дозрівати ( про нарив)

8) миcл. робити стойку ( про собаку)

9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки

10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою ( point off)

12) мop. іти крутий бейдевінд

13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах

14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)

15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)

16) раціонувати, видавати що-небудь по картках

17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)

18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

19) вставляти білі волоски ( у хутро)

1. n

1) зубець, зуб (виделки тощо)

2) вила

3) амер. рукав (річки)

4) відгалуження оленячого рога

2. v

1) піднімати (ворушити) вилами

2) розпушувати (землю)

3) протикати

* * *

1) зубець ( виделки); зуб

2) c-г. вила

3) гілка, відросток рога

4) cл. рукав, відгалуження ( ріки)

5) гілка; частина; група

1) піднімати, перевертати валами

2) рихлити ( землю)

3) протикати, простромлювати

4) оснащувати зуб'ями

-ся бити (рогом), битися, колоти, -ся, буцати, -ся, буцькати, -ся, штурхати, -ся, бости. [Віл б'є, а коняка хвицає. Рогата скотина всіх коле. Баран буцає. Буцькає, як баран. Бик боде]. Боднуть - кольнути, буцнути, ударити рогом.

* * *

несов.; сов. - бодн`уть

заколоти (сколоти) рогами, забуцати, забуцькати. [Сколю тебе рогами].

* * *

1) зоол. Capra Ibex - дикий козел (-зла), козоріг (-рога);

2) астр. - козеро[і]г (- рога). Тропик -га - тропік Козерога.

* * *

1) зоол. Capra Ibex - дикий козел (-зла), козоріг (-рога);

2) астр. - козеро[і]г (- рога). Тропик -га - тропік Козерога.

* * *

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *