-
1 cavalier
1. n1) вершник; кавалерист; рицар2) заст. кавалер2. adj1) безцеремонний; невимушений2) пихатий, бундючний3) веселий, безтурботний4) іст. роялістський3. vбути кавалером; супроводити (даму)* * *I n1) вершник; icт. кінний воїн; лицар2) ( галантний) кавалер3) партнер дами (у танцях, на прогулянці)II a1) безцеремонний; невимушений2) гордовитий, зарозумілий3) icт. ( Cavalier) роялістськийIII vбути кавалером; супроводжувати ( даму) -
2 chivalry
-
3 knight
1. n1) лицар, рицар; витязь2) благородна людина3) кавалер орденаK. of the Garter (of the Bath, of the British Empire) — кавалер ордена Підв'язки (Бані, Британської Імперії)
4) вершник (у стародавньому Римі)5) шах. кінь6) карт. валетknight of the brush — жарт. художник
knight of the carpet — солдат-тиловик; салонний шаркун
knight of the cleaver — жарт. м'ясник
knight of the knife — розбійник; злодій
knight of the pen — жарт. журналіст, письменник
knight of the pencil — жарт. букмекер (на скачках)
knight of the pestle — аптекар, фармацевт
knight of the post — шахрай, пройдисвіт
knight of the road — розбійник (з великого шляху); бродяга; комівояжер
K. of the Rueful Countenance — лицар Сумного Образу
2. v1) посвящати в лицарі; присвоювати лицарське звання2) приймати в члени ордену (товариства)* * *I n1) лицар; витязь; лицар, шляхетна людина; лицар, шанувальник ( дами)4) лицар ( якої-небудь професії); майстер5) вершник ( у Стародавньому Римі)6) шax. кінь7) кapт.; icт. валетII v -
4 sir
1. n1) сер, пан, добродій (звертання)Dear S. — шановний добродію (у листі)
S. Ronald — сер Рональд
S. Charles Smith — сер Чарльз Сміт
2. vвеличати сером (паном)* * *I nсер, пан ( звертання)II vyes sir — так, сер ( шаноблива відповідь); вiйcьк. так точно; слухаюся, сер
величати сером, паном -
5 ли
и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.* * *I част., союз; тж. льчи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чиII(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.) -
6 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
7 რაინდი
лицар, рицар -
8 błędn||y
1. помилковий, хибний, фальшивий;2. блукаючий (анат); ▼ nerw błędn{||}y: блукаючий нерв;3. божевільний; ▼ błędn{||}yе koło: порочне коло; зачароване коло; ◙ błędn{||}y rycerz: мандрівний рицар; ◙ błędn{||}y ognik: блукаючий вогонь -
9 Krzyżak
ч хрестоносець, тевтонський рицар (істор.) -
10 maltańczyk
ч1. мальтійський рицар;2. пінчер (зоол.) -
11 rycerstwo
с рицарство, лицарство, рицарі, лицарі -
12 rycerz
ч рицар, лицар
См. также в других словарях:
рицар — я, ч. Те саме, що лицар … Український тлумачний словник
рицар — същ. храбрец, кавалер, мъжествен, доблестен, смел, мъж … Български синонимен речник
рицар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ритірж — рицар [VI,VII] Ритиржі: рицарі [22] … Толковый украинский словарь
рыдель — рицар; слуга, зброєносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво
Anton Donchev — Anton Nikolow Dontschew (bulgarisch: Антон Николов Дончев; * 14. September 1930 in Burgas) ist ein bedeutender bulgarischer Schriftsteller, bekannt vor allem durch seinen historischen Roman Време разделно, in deutscher Übersetzung als »Schwur… … Deutsch Wikipedia
Anton Dontscheff — Anton Nikolow Dontschew (bulgarisch: Антон Николов Дончев; * 14. September 1930 in Burgas) ist ein bedeutender bulgarischer Schriftsteller, bekannt vor allem durch seinen historischen Roman Време разделно, in deutscher Übersetzung als »Schwur… … Deutsch Wikipedia
Anton Dontschew — auf einer Protestkundgebung der Bulgarischen Akademie der Wissenschaften am 19. Mai 2010 Anton Nikolow Dontschew (bulgarisch: Антон Николов Дончев; * 14. September 1930 in Burgas) ist ein bulgarischer Schriftsteller. Er ist Autor des historischen … Deutsch Wikipedia
рыцарь — Немецкое – Ritter (рыцарь, по звучанию сближено с «царь»). Древнерусское «рыцерь» употребляется впервые в одной из грамот, датированной 1388 г. Старославянская форма «рицерь», образованная от ritter, не закрепилась в языке. Возможно, что… … Этимологический словарь русского языка Семенова
Apostol Karamitew — Apostol Milew Karamitew (auch Apostol Karamitev, bulgarisch Апостол Милев Карамитев; * 17. Oktober 1923 in Burgas; † 9. November 1973 in Sofia) war ein bulgarischer Schauspieler. Inhaltsverzeichnis 1 Biografie 2 Filmografie (Auswahl) … Deutsch Wikipedia