Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

решиться

  • 1 решиться

    Русско-украинский словарь > решиться

  • 2 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 3 крайность

    1) (чрезмерность) надмірність (-ности), надмір (-ру), крайність (-ности). [Не спокушається душа його нічим, і в крайність не впада він розумом твердим (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую - кидатися з однієї крайности до другої, з одного краю до другого. [З одного краю кидались ентузіясти правди до другого (Куліш)]. Вдаваться в -сти - перебирати міру, переходити (через) міру. -сти сходятся - крайності збігаються. У него во всём -сти - в нього все над міру;
    2) (необходимость, настоятельность) конечність, скрута, скрут (-ту), пильність, пильна (пекуча) потреба, крайність, притуга. [До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже (Канівщ.). Крайність вимагала (Куліш)]. -сть довела его до этого поступка - він з конечности вдався до цього вчинку. Быть в -сти - бути в скруті. До -сти - см. Крайне;
    3) нестатки, (крайнє) убозство, убожество, злидні; см. Нужда, Бедность. Жить в -сти - жити в убожестві, в злиднях;
    4) защищаться до последней -сти - оборонятися аж до самого краю, до останньої спромоги. Решиться на последнюю -сть - зважитися на останній засіб (крок).
    * * *
    1) кра́йність, -ності

    до кра́йности — надзвича́йно; ( вконец) до кра́ю, укра́й

    довести́ до кра́йности — (вывести кого-л. из себя) роздратува́ти

    2) ( тяжёлое положение) скру́та; скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) зли́дні, -нів

    Русско-украинский словарь > крайность

  • 4 подвигнуться

    1) ( с места) зру́шити; ( содрогнуться) здригну́тися
    2) ( решиться) зва́житися, нава́житися

    Русско-украинский словарь > подвигнуться

См. также в других словарях:

  • решиться — См. решать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. решиться осмелиться, отважиться, рискнуть, дерзнуть, посметь; предпринимать, решать С …   Словарь синонимов

  • РЕШИТЬСЯ — РЕШИТЬСЯ, решусь, решишься, совер. (к решаться). 1. Получить то или иное решение, исход. Задача таким способом не решилась. Дело решится не в его пользу. 2. на что и с инф. Остановиться на каком нибудь намерении после обдумывания, колебаний,… …   Толковый словарь Ушакова

  • РЕШИТЬСЯ — РЕШИТЬСЯ, шусь, шишься; совер. 1. на что и с неопред. Избрать какой н. способ действия после обдумывания, сомнений; отважиться на что н. Р. ехать. Р. на отчаянный поступок. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Получить тот или иной исход,… …   Толковый словарь Ожегова

  • решиться жизни — кончиться, скончаться, умереть Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • решиться ума — сбрендить с ума, свихнуть с ума, свихнуться умом, помешаться в рассудке, свихнуться с ума, сбрести с ума, лишиться разума, спятить, потерять разум, помешаться в уме, лишиться ума, сойти с резьбы, в уме рехнуться, умом чикануться, взбеситься,… …   Словарь синонимов

  • решиться (на что) — ▲ решить (о чем) ↑ связанный (с), риск решиться принять рискованное решение. решительность смелость в принятии решений; способность в трудных ситуациях принимать обоснованное решение. отважиться. дерзнуть. посметь. осмелиться. сделать решительный …   Идеографический словарь русского языка

  • Решиться — I сов. неперех. см. решаться I 1., 2., 3. II сов. неперех. разг. сниж. см. решаться III Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • решиться — решиться, решусь, решимся, решишься, решитесь, решится, решатся, решась, решился, решилась, решилось, решились, решись, решитесь, решившийся, решившаяся, решившееся, решившиеся, решившегося, решившейся, решившегося, решившихся, решившемуся,… …   Формы слов

  • решиться — глаг., св., употр. часто Морфология: я решусь, ты решишься, он/она/оно решится, мы решимся, вы решитесь, они решатся, решись, решитесь, решился, решилась, решилось, решились, решившийся, решившись см. нсв. решаться …   Толковый словарь Дмитриева

  • решиться — реш иться, реш усь, реш ится …   Русский орфографический словарь

  • решиться — (II), решу/(сь), ши/шь(ся), ша/т(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»