речі

{,ælə'kju:ʃn}
n ряд. възвание, реч, адрес

* * *

{,alъ'kju:shn} n ряд. възвание, реч, адрес.

* * *

реч; възвание;

* * *

* * *

allocution[¸ælə´kju:ʃən] n рядко 1. адрес, реч, възвание (обикн. с тържествен характер); алокуция; 2. тържествена реч на папата пред тайна консистория.

{skri:d}
1. дълго скучно писмо, ферман, дълга/скучна реч, тирада, дълъг пасаж
2. стр. изравнителна летва (при измазване), шаблон

* * *

{skri:d} n 1. дълго скучно писмо, ферман; дълга/ скучна реч, т

* * *

n дълга реч, тирада; прен. поменик;screed; n 1. дълго скучно писмо, ферман; дълга/ скучна реч, тирада; дълъг пасаж; 2. стр.

* * *

* * *

screed [skri:d] n 1. дълга, скучна реч; тирада; дълъг пасаж; 2. строит. "майка", водеща ивица, определяща дебелината на мазилката; 3. тех. пикет.

final, concluding, closing

заключителна реч a concluding/closing speech

заключителна част на реч peroration

заключително заседание a closing/final session

заключителна сцена театр. a last/final scene

* * *

заключѝтелен,

прил., -на, -но, -ни final, concluding, closing; \заключителенна сцена театр. last/final scene; \заключителенна част на реч peroration; \заключителенно заседание closing/final session.

* * *

closing; completive; conclusive: a заключителен speech - заключителна реч; final

* * *

{'daiətraib}
n филипика, изобличителна реч

* * *

{'daiъtraib} n филипика, изобличителна реч.

* * *

n остра критика, хулене;diatribe; n филипика, изобличителна реч.

* * *

* * *

diatribe[´daiə¸traib] n филипика, критика, остра реч, диатриба.

{'længwidʒ}
1. език, реч
bad/foul/aм. sl. warm/profane LANGUAGE ругатни, хули, псувни
fine LANGUAGE префърцунен език
finger LANGUAGE езикът на глухонемите
to use bad LANGUAGE, разг. to use LANGUAGE говоря грубо, ругая, псувам
I won't have any LANGUAGE here тук псувни да не чувам
2. attr езиков
to speak the same LANGUAGE говорим на същия език, имаме еднакви вкусове

* * *

{'langwij} n 1. език, реч; bad/foul/aм. sl. warm/profane

* * *

реч; език; езиков;

* * *

* * *

language[´læʃgwidʒ] n 1. език, реч; source \language начален (първичен) език; bad ( foul, ам. sl warm) \language ругатни, хули, псувни; parliamentary \language разг. вежлив (коректен) език; fine \language префърцунен език; finger \language езикът на глухонемите; high \language "големи" думи, бомбастичност; sign-\language говорене чрез знаци (жестове); body \language говорене (изразяване на мисли) чрез различни пози (движения) на тялото; strong \language силни изрази; ругатни, хули, псувни, мръсни думи; job control \language език за управление на задания; to use \language служа си с ругатни, ругая, псувам (at); I won't have any \language here да не чувам никакви псувни; data \language език за управление на данни, език за описание на данни; machine \language комп. машинен език; programming \language комп. език за програмиране; speak/talk s.o.'s ( the same) \language намирам общ език с; 2. attr езиков.

{ə'bli:k}
I. 1. кос, скосен, наклонен, полегат
2. геом. остър или тъп (за ъгъл)
3. косвен, обиколен, уклончив, прикрит, неискрен, непочтен
OBLIQUE methods/ways прикрити/непочтени похвати
OBLIQUE reference загатване, подмятане
4. грам. косвен (за падеж), непряк (за реч)
OBLIQUE narration/speech непряка реч
5. бот. с нееднакви страни, несиметричен (за листо)
6. воен. косоприцелен, страничен (за огън)
II. 1. отклонявам се (от права линия)
2. наклонявам се
3. воен. напредвам косо

* * *

{ъ'bli:k} а 1. кос; скосен; наклонен; полегат; 2. геом. остър(2) {ъ'bli:k} v 1. отклонявам се (от права линия); 2. наклоня

* * *

a крив, полегат; косвен;oblique; а 1. кос; скосен; наклонен; полегат; 2. геом. остър или тъп (за ъгъл); 3. косвен

* * *

* * *

oblique[ə´bli:k] I. adj 1. кос, полегат, наклонен; неперпендикулярен; различен от прав (за ъгъл); 2. околен, обиколен, косвен, страничен, непряк; уклончив; скрит, прикрит, лукав, неискрен, непочтен; \oblique accusation косвено обвинение; \oblique fire страничен, непряк огън; \oblique methods ( ways, means) непочтени методи; непочтен начин; 3. ез. косвен; \oblique case косвен падеж; \oblique oration ( narration, speech) непряка реч; 4. бот. с нееднакви страни, несиметричен (за лист); FONT face=Times_Deutsch◊ adv obliquely; II. v 1. отклонявам се (от правата линия); 2. воен. напредвам косо.

1) річ, предмет

2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

3) pl майно, речі (дорожні); багаж

4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі

5) їжа; питво

6) pl приладдя, начиння; побутові предмети

7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір

8) розповідь; анекдот

9) явище, річ, справа

10) діло

11) щось

12) деталь, особливість

13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

14) дія, вчинок

15) подія

16) істота, створіння

17) розм. у звертанні

* * *

n; сканд.; іст.

1) річ; предмет

2) pl майно

3) часто pl одяг, предмети одягу

4) їжа; питво

5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту

6) твір мистецтва, літератури; творіння

7) річ, явище

8) звичн. pl обставини, стан

9) справа

10) щось, дещо

11) деталь, особливість

12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

13) дія, вчинок

14) імен. створення

15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ

••

pronounce, utter

(изговарям) articulate

произнасям реч make/deliver a speech

произнасям присъда pass (a) sentence, pass judgement (on)

произнасям ясно/отчетливо enunciate

произнасям звучно фон. voice

не произнасям нито дума not open o.'s lips/mouth, not utter/say a word

произнасям се express an opinion, judge, pass judgement (no on)

(за съд) rule, pass/deliver Judgement on

не се произнася (за буква) is not sounded, is silent

* * *

произна̀сям,

гл. pronounce, utter; ( изговарям) articulate; \произнасям звучно фон. voice; \произнасям присъда pass (a) sentence, pass judgement (on); \произнасям реч make/deliver a speech; \произнасям ясно/отчетливо enunciate;

\произнасям се express an option, judge, pass-judgement (по on); (за съд) rule, pass/deliver judgement on; не се произнася (за буква) is not sounded, is silent.

* * *

pronounce: произнасям a name - произнасям име; utter; deliver (реч); enunciate (ясно, отчетливо); pass (присъда); sound; speak (реч)

* * *

РЕАЛІЗМ (лат. realis - суттєвий, дійсний) - філософське вчення, згідно з яким загальне має статус об'єктивного існування, передує одиничним предметам і незалежне від них. В середньовічній думці Р. поряд з концептуалізмом і номіналізмом входить до трьох основних теоретичних течій, що виникли в процесі дискусії стосовно центральної проблеми схоластичної філософії - проблеми універсал ій. Вихідною точкою дебатів стали питання, що були сформульовані неоплатоніком Порфирієм у праці "Вступ до "Категорій" Аристотеля": 1) Чи існують роди і види самостійно, або ж тільки у мисленні? 2) Якщо вони існують самостійно, то чи тіла вони, чи безтілесні речі? 3) Чи мають вони в останньому випадку самостійне буття, або ж існують у тілесних речах? За Томою Аквінським, універсали можуть мати троїсте існування: ante rem (до речі, тобто в Божественному розумі), in ге (в самій речі) і post rem (після речі, в людському розумі). Залежно від визнання того чи іншого існування загальних понять у філософській думці склалися напрями: Р., концептуалізм та номіналізм. Р. визнає самостійне існування універсалій. Філософські принципи Р. започатковані у вченні Платона про ідеї як первісну реальність. Ця точка зору була поширена в патристиці, де вплив ідей платонізму був досить значним; згодом вона стає панівною у схоластичній філософії. Виходячи з платонізму (і неоплатонізму), Р. стверджував, що чим загальнішим є поняття, тим реальнішим є його існування як самостійної сутності. Обґрунтовуючи догмат про Божественне творіння, Августин виходить з того, що одвічні ідеї-образи знаходяться у розумі надприродного Бога-творця, а конкретні одиничні речі - лише недосконалі копії першообразів. Послідовниками християнського Р. в період ранньої схоластики були Йоан Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський, філософи Шартрської школи. Всі вони вважали, що "роди" і "види" є ідеальними прообразами, згідно з якими Бог створив усі одиничні предмети й істоти. Істинність останніх залежить від ступеня відповідності ідеальним прообразам Божественного інтелекту. За доби середньої схоластики платонівська орієнтація, що панувала у християнській свідомості у попередні часи, поступово змінюється на аристотелівську. Її філософським речником став Тома Аквінський. На відміну від крайнього Р., який обстоював трансцендентність ідей, поміркований Р. наголошував на їх іманентності речам. Тобто універсали існують як до речей - у Божественному розумі, так і в речах (бо останні створені Богом), так і після речей, тобто в поняттях людського розуму, що відкриває їх у створеному Богом світі. Ці зміни і коливання у теоретичній течії Р. були обумовлені змінами в світогляді, впливом номіналізму, релігійними потребами, пошуками переконливих засобів вирішення суто філософської проблеми співвідношення загального і одиничного. В сучасній філософії однією з провідних тенденцій є застосування терміну "Р." до концепцій, у яких стверджується, що об'єкти знання існують поза нашою свідомістю. До важливих напрямів Р. XX ст. відносяться: історичний матеріалізм, неореалізм, неотомізм, нова онтологія (змістом якої є метафізичний Р.) З. начний внесок до осмислення проблематики сучасним Р. зробили феноменологія і екзистенціалізм.

{'diskɔ:s}
I. 1. лекция, доклад, проповед
2. беседа, разговор
II. 1. говоря, чета доклад, държа реч
проповядвам (on, upon)
2. беседвам, разговарям

* * *

{'diskъ:s} n 1. лекция, доклад; проповед; 2. беседа, разгов(2) {'diskъ:s} v 1. говоря, чета доклад, държа реч; проповя

* * *

беседвам; беседа; проповядвам; проповед; разговор; разговарям; доклад; лекция;

* * *

* * *

discourse[´diskɔ:s] I.n 1. лекция, доклад, беседа, проповед; дискурс; 2. рядко трактат; 3. беседа, говорене, обсъждане, разговор, приказка; II.[dis´kɔ:s] v 1. говоря, чета доклад, държа реч, проповядвам (on, of); 2. беседвам, разговарям; 3. рядко пиша.

{i'nɔ:gjurəl}
I. a встъпителен
INAUGURAL address реч при откриване на нещо/при встъпване в длъжност
INAUGURAL lecture встъпителна лекция, първа лекция (от серия лекции)
II. n встъпително слово

* * *

{i'nъ:gjurъl} I. а встъпителен; inaugural address реч при откриване

* * *

встъпителен;

* * *

* * *

inaugural[in´ɔ:gjurəl] I. adj встъпителен; \inaugural address реч, слово при откриване на нещо, при встъпване в длъжност; II. n aм. = \inaugural address.

{in'dait}
1. съчинявам (стихотворение), изготвям (реч), съставям, редактирам (оплакване, документ), шег. скалъпвам, съчинявам (писмо)
2. ам. ост. подсказвам, диктувам

* * *

{in'dait} v 1. съчинявам (стихотворение), изготвям (реч); съст

* * *

съчинявам; изготвям;

* * *

* * *

indite[in´dait] v 1. съчинявам ( стихотворение), изготвям ( реч); шег. измайсторявам, скалъпвам, съчинявам ( писмо); съставям, редактирам (оплакване, документ); 2. ост. подсказвам, диктувам.

{'perəreit}
1. завършвам реч
2. разг. многоглаголствувам, ораторствувам

* * *

{'perъreit} v 1. завършвам реч; 2. разг. многоглаголствувам,

* * *

ораторствам; многоглаголствам;

* * *

* * *

perorate[´perə¸reit] v 1. завършвам реч; 2. многоглаголствам, ораторствам.

{fi'lipik}
n гр. филипика, изобличителна реч

* * *

{fi'lipik} n гр. филипика, изобличителна реч.

* * *

* * *

philippic[fi´lipik] n филипика, изобличителна реч.

{'prefis}
I. n предговор, предисловие, уводни бележки
II. 1. пиша предговор на (книга)
започвам (реч и пр.) (with), правя уводни бележки
2. предшествувам, водя към
3. ам. стоя/намирам се пред

* * *

{'prefis} n предговор, предисловие; уводни бележки.(2) {'prefis} v 1. пиша предговор на (книга); започвам (реч и

* * *

увод; предисловие; предговор; започвам;

* * *

* * *

preface[´prefis] I. n предговор, предисловие, увод; правя уводни бележки към (книга, реч и пр.); II. v започвам (by, with); рядко пиша предговор; предшествам, предхождам; events that \preface a crisis събития, които предшестват, предхождат криза.

{rænt}
I. v говоря с гръмки/надути/бомбастични фрази, прен. декламирам
II. 1. надута/бомбастична/високопарна реч/проповед, тирада
2. шотл. шумна веселба, гуляй

* * *

{rant} v говоря с гръмки/надути/бомбастични фрази; прен. деклами(2) {rant} n 1. надута/бомбастична/високопарна реч/проповед, тир

* * *

пенявя се;

* * *

* * *

rant[rænt] I. v 1. говоря високопарно, надуто, с гръмки фрази; театр. декламирам; шаржирам (и \rant and rave); проповядвам (моля се) шумно (афектирано); 2. шумно изразявам гнева си; II. n 1. надута, гръмка, високопарна реч (проповед, слово, говор); декламация; 2. шотл. шумна веселба, гуляй.

{'spi:kiŋ}
I. 1. говорещ, приказващ
2. изразителен, очебиен, красноречив
SPEAKING likeness поразителна прилика, жив портрет
II. n говорене, приказване, реч

* * *

{'spi:kin} а 1. говорещ, приказващ; 2. изразителен; очебиен,(2) {'spi:kin} n говорене, приказване; реч.

* * *

очебиен; приказващ; говорещ;

* * *

* * *

speaking[´spi:kiʃ] I. adj 1. говорещ, приказващ; \speaking acquaintance познанство, което дава право да се заговаря запознатият; not to be on \speaking terms with не говоря (сърдит съм) с; \speaking of като говорим за; 2. изразителен, очевиден, очебиен; \speaking likeness поразителна прилика; жив портрет; II. n реч.

{'ʌtrəns}
I. 1. изказване, изразяване, изричане
to give UTTERANCE to давам израз на
2. (начин на) изговор, учленяване, дикция
3. изказ, слово, реч
public UTTERANCE изявление, декларация
II. n книж.
(to fight, etc.) to the UTTERANCE (бия се и пр.) докрай/до последна възможност/до смърт

* * *

{'^trъns} n 1. изказване, изразяване, изричане; to give utterance t(2) {'^trъns} n книж.: (to fight, etc.) to the utterance (бия се и

* * *

реч; слово; изричане; изговор;

* * *

* * *

utterance[´ʌtərəns] n 1. изказване, изразяване, изричане; to give \utterance to изказвам, изразявам с думи; давам израз (воля) на; to give \utterance to o.'s rage избухвам; разгневявам се; 2. изговор, начин на изговаряне, дикция, учленяване, произношение; дар слово; defective \utterance лош изговор; 3. изказване, слово, реч; pl думи, изказвания; public \utterance изявление, декларация; • to the \utterance докрай, до смърт.