Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

растений

  • 21 матка

    1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;
    2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;
    3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];
    4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);
    5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);
    6) (у растений) маточка, плідник (-ка);
    7) (картофелин, луковиц) матка;
    8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);
    9) (в колодце) дітинець (-нця);
    10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);
    11) (предводитель в игре) матка;
    12) (оспа) віспа;
    13) см. Компас;
    14) см. Матня;
    15) см. Матица 1.
    * * *
    2) анат. ма́тка
    3) ( маточник) ма́тка
    4) мор. ма́тка
    5) ( мать) ма́тка

    Русско-украинский словарь > матка

  • 22 маточник

    1) анат. ovarium - яєчник (-ка);
    2) (у растений) см. Матка 6;
    3) (у пчёл) маточник (-ка); (клеточка для запирания пчел. матки) маточна кліточка;
    4) форма; см. Матрица;
    5) (строит.: две балки вдоль стен и матицы) трамки (-ків);
    6) бот. - а) см. Медовка; б) (Cirsium heterophyllum All.) осот (-ту) (різнолистий); в) (Dracocephalum moldavicum L.) маточник (-ка) (городній).
    * * *
    1) с.-х. и пр. ма́точник
    2) бот. ма́точка

    Русско-украинский словарь > маточник

  • 23 многоцветный

    1) багатобарвний, багатоколірний, багатокольоровий (неточно) стобарвний, (цветистый) квітчастий, кольористий. [Натура-чарівниця розмотує свої стобарвнії нитки (Л. Укр.). Стрічки дівочі квітчасті (М. Вовч.)];
    2) (усеянный цветами растений) рясноцвітний, квітчастий. [Долини квітчастії (Основа)].
    * * *
    I
    1) багатоба́рвний, багатоко́лірний
    2) полигр. багатоко́лірний
    II см. многоцветковый

    Русско-украинский словарь > многоцветный

  • 24 насаживать

    насадить
    I. 1) см. Насаждать;
    2) см. II. Насаживать 2;
    3) (надевать что на что) насаджувати, насадити, (набивать) набивати, набити, (на остриё, на макушку) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, натикати, наткнути, (о мног.) понасаджувати, понабивати, понастромлювати, понаштрикувати, понатикати що на що; (кирпичным боем, строит.) загружати и загружувати, загрузити ще. [Насадив сокиру на топорище (Сл. Ум.). Набити сокиру на держално (Київщ.). Настромили на віху його козацькую головку (Котл.). Наштрикнув картоплину на ціпок (Сл. Гр.). Наткнути хробака на гачок (вудки) (Канівщ.)];
    4) (пришивать) пришивати, пришити, (нашивать) нашивати, нашити, (о мног.) попришивати що до чого, понашивати що на що. -дить пуговицы - попришивати ґудзики до чого. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний; набитий, понабиваний; настромлений, понастромлюваний, наштрикнутий, наткнутий;
    2) пришитий, попришиваний; нашитий, понашиваний. -ться -
    1) насаджуватися, насадитися, понасаджуватися; бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) см. Наседать;
    3) (вдоволь, сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    II. Насаживать, насажать -
    1) (растений) насаджувати, насадити, насаджати, понасаджувати чого; срв. Насаждать 1;
    2) (во множестве кого) насаджувати, саджати и садити, насадити, понасаджувати, садовити, насадовити кого. [Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. -жать в тюрьму кого - насадити, насаджати, понасаджувати насадовити, вкинути, закинути, повкидати, позакидати у в'язницю кого. -жать кур на яйца - попідсипати курей (квочок). -ть рыбы в садок - напускати, напустити, понапускати риби в кіш (в саж, в саджал[в]ку);
    3) оселяти и оселювати, оселити, пооселювати, осаджувати, осадити, саджати, посадити, поосаджувати кого; срв. Поселять;
    4) -жать кого во что, на должность - понастановлювати и понастановляти, попризначати кого ким и на кого, за кого;
    5) -жать заплат, пуговиц - понашивати (понаставляти) латок, пона[попри]шивати ґудзиків. -жать мушек - поналіплювати мушок. -жать хлеба в печь - насаджати (повсаджувати) хліба в піч. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний;
    2) насаджений, насадовлений, понасаджуваний; вкинутий, закинутий, повкиданий, позакиданий; напущений;
    3) оселений, осаджений, пооселюваний, посаджений, поосаджуваний;
    4) понастановлюваний, попризначуваний;
    5) понашиваний, попришиваний; поналіплюваний. - ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) наса́джувати насади́ти, -саджу́, -са́диш и насаджа́ти и мног. понаса́джувати; сов. насадови́ти, -довлю́, -до́виш
    2) (надевать, надвигать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( на остриё) настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -стромлю́, -стро́миш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти, натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти
    3) портн. пришива́ти, приши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. попришива́ти, несов. сади́ти

    Русско-украинский словарь > насаживать

  • 25 пасока

    мед.
    1) лімфа, сукровиця, сукроватиця, ропа (-пи), пасока;
    2) (жидкий гной) бруд (- ду).
    * * *
    1) фиоиол. па́сока; ( сукровица) су́кровиця, су́кроватиця
    2) ( у растений) сі́к, род. п. со́ку

    Русско-украинский словарь > пасока

  • 26 первоцвет

    1) (первый цвет растений) первоцвіт;
    2) Primula veris (officinalis) - ряст (-ту), баранчики.
    * * *
    1) бот. перво́цвіт, -у и первоцві́т; диал. не́бовий клю́ч (-а)
    2) ( первое цветение) перво́цвіт и первоцві́т

    Русско-украинский словарь > первоцвет

  • 27 пересадка

    1) (растений, кожи) пересаджування;
    2) (в пути) пересідання, пересі[я]дка. Где вам -ка на Киев? - де вам пересідати на Київ? С -кой - з пересіданням, з пересідкою, пересідаючи.
    * * *
    1) ( действие) переса́дження, переса́джування
    2) ж.-д. пересіда́ння, пере́сідка

    Русско-украинский словарь > пересадка

  • 28 перо

    мн. перья)
    1) (у птиц, рыб) перо (мн. пера; ум. пірце), соб. пір'я, пір'ячко. Одно -ро, -шко - пірце, перина (ум. перинка, периночка, перинонька), пір'їна (ум. пір'їнка, пір'їночка, пір'їнонька). Гусиное -ро - гусяче перо. Длинные -рья в хвосте у петуха - косиці; (у селезня) кучері, косиці. Плавательные -рья - плавці. Правильное, маховое -ро (у птиц) - плав, плавок. Шляпное -ро - (гал.) покрейта, покрейтка, трепітка; (павлинье) павине перо, пава, павун; (петушье) когутяче перо, когут. -шко в поплавке рыбацком - накісток;
    2) (писчее) перо (мн. пера). Что написано -ром, того не вырубишь топором - що написано пером, того не витягнеш (не виволочеш) і волом. У него бойкое -ро - у нього (или він має) спритне перо, вправна рука;
    3) (колеса, весла) лопать (-ти), пелюстка, крило;
    4) (растений: лука, чеснока и т. п.) перо, стрілка.
    * * *
    1) ( птичье) перо́; ( одно) пір'ї́на, піри́на; (собир.) пі́р'я; ( загнутое хвостовое у селезня) ку́чер, -я

    пе́рья — мн. пе́ра, род. п. пер. собир. пі́р'я

    2) (писчее, перен.) перо́

    пе́рья — ( писчие) мн. пе́ра

    3) ( у рыбы) плаве́ць, -вця́, плавни́к, -а; перо́
    4) (у лука, чеснока) перо́, собир. пі́р'я, диал. степі́р'я
    5) техн. перо́

    пе́рья — мн. пе́ра

    6) ( хвост собаки) охотн. хві́ст, род. п. хвоста́

    Русско-украинский словарь > перо

  • 29 питомник

    шкілка, садібня, розсадник.
    * * *
    1) ( для растений) розса́дник, садо́ва шкі́лка
    2) ( животноводческий) розплі́дник
    3) перен. розса́дник

    Русско-украинский словарь > питомник

  • 30 племенник

    1) (скота и птицы) завід (-воду); (растений) насінник;
    2) (племенное животное) насінник.
    * * *
    с.-х.

    бык-племенни́к — племінни́й буга́й (-я)

    Русско-украинский словарь > племенник

  • 31 посадка

    1) (сажание) садіння, саджання, засад (-ду). [Як-би після садіння та дощів!];
    2) постава. [У нього на коні така вільна гарна постава. Гарна постава голови];
    3) ( одежда) козакин, бекеша;
    4) (при шитье) ушивання, призбирування.
    * * *
    1) поса́дка

    \посадка су́дна — мор. поса́дка судна́

    кавалери́йская \посадка — кавалері́йська поста́ва

    \посадка холста́ — спец. поса́дка полотна́

    2) ( растений) саді́ння, саджа́ння, наса́дження, наса́джування; поса́дки (мн.: посаженные растения) наса́дження, поса́дки, -док

    квадра́тно-гнездова́я \посадка — квадра́тно-гніздове́ саді́ння

    Русско-украинский словарь > посадка

  • 32 посадочный

    (о семенах) насінний, (при пересаживании) висадковий.
    * * *
    1) с.-х., лес. садивни́й, посадко́вий; ( служащий для посадки растений) сади́льний

    \посадочный материа́л — садивни́й (посадко́вий) матеріа́л

    \посадочный маши́на — сади́льна маши́на

    2) посадко́вий

    поса́дочная платфо́рма — посадко́ва платфо́рма

    \посадочный знак — ав. посадко́вий знак

    Русско-украинский словарь > посадочный

  • 33 природа

    1) природа, натура. [Пташки заспівали, комашня заметушилася, ліс загомонів, природа знов віджила (Коцюб.). Усміхалась весняним привітом натури краса (Л. Укр.)]. Законы -ды - закони природи (натури). Тропическая -да - тропічна природа. Мёртвая (тихая) -да, живоп. - мертва природа. Живая -да - жива природа, животвір (-твору);
    2) (врождённые свойства, наклонности) натура, природа, єство; (сущность) істота (реже стота); (характер) вдача. [Природу тяжко одмінити (Номис). Вовча натура тягне до лісу (Чуб.). Панської стоти не переробиш (Приказка). Вірив у матеріялістичну своїх теорій натуру (Корол.). Природа морали]. -да растений, животных - природа рослин, тварів. -да человека - природа (натура, єство, вдача) людини. Женская -да скажется - жіноча натура (істота, вдача) себе виявить. Отдать долг -де - см. Отдавать. -да вещей - природа или єство (істота) речей. [Ми не можемо знати саму істоту речей (Основа 1915)]. Это в -де вещей - це світова річ. Привычка вторая -да - звичка - друга натура. Гони -ду в дверь, она влетит в окно - крий, ховай погане, а воно таки гляне. По -де (по своим врождённым качествам) - з природи, з натури, природою, натурою (срв. п. 3). [Вона з природи чесна (Куліш). Епікуреєць з натури (Грінч.)]. Долгие по -де слоги - довгі з природи (з натури и т. д.) склади;
    3) (рождение, род) рід (р. роду), зрода (-ди). От -ды - зроду, від зроди. [Він від зроди такий (Левч.)]. Он от -ды глух - він зроду глухий. От -ды способный к чему - уродливий до чого (що робити). [Як феаки сами над усіх людей уродливі по морю гнати швидкий корабель (Потеб. Одис.)]. Он по -де (по происхождению) француз - він родом (з роду) француз, він природній француз.
    * * *
    природа; нату́ра

    в приро́де веще́й — приро́дна (звича́йна, зрозумі́ла) річ

    мёртвая \природа — нежива́ приро́да

    на ло́не приро́ды — на ло́ні приро́ди

    от приро́ды, с приро́ды — з приро́ди; зро́ду, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́ку

    по приро́де — за приро́дою, з приро́ди, приро́дою

    Русско-украинский словарь > природа

  • 34 прицепка

    1) чіпляння, причі[е]плювания, оконч. причеплення;
    2) см. Придирка;
    3) причіпка; (крючок) гачок (-чка), ключка;
    4) (прицепленная вещь) причіпок (-пка);
    5) (у растений) вус, вусик, (гал.) паворов.
    * * *
    1) ( действие) приче́плення, причі́плювання
    2) спец. см. прицеп 2)
    3) (то, что прицеплено) при́чіпок, -пка, при́чіпка; ( крючок) гачо́к, -чка́, клю́чка
    4) (перен.: придирка) при́чіпка и причі́пка

    Русско-украинский словарь > прицепка

  • 35 ромашка

    бот.
    1) рома́шка

    апте́чная \ромашка ка — лі́карська рома́шка, рум'я́нок, -нку

    2) ( неточное название ряда растений) мару́на; кану́пер, -у; короли́ця; роме́н, -ме́ну и -мна́, рома́н, -у

    Русско-украинский словарь > ромашка

  • 36 саговник

    1) бот. са́говник
    2)

    \саговникки — (мн.: класс тропических растений) са́говники, -ків, са́говникові, -их

    Русско-украинский словарь > саговник

  • 37 сажать

    1) саджа́ти, сади́ти, -джу́, -диш; (усаживать, производить посадку растений) садови́ти, -довлю́, -до́виш

    \сажатьть за стол — садови́ти (саджа́ти, сади́ти) за стіл

    2) ( хлебы в печь) саджа́ти
    3) ( птицу на яйца) підсипа́ти, сади́ти

    \сажатьть насе́дку — підсипа́ти (сади́ти) кво́чку

    4) ( животных для откармливания) закида́ти [у саж, у ку́чу; у ко́єць]

    Русско-украинский словарь > сажать

  • 38 сортимент

    спец.
    1) сортиме́нт, -у, сорта́мент, -у
    2) ( растений) сортиме́нт

    Русско-украинский словарь > сортимент

  • 39 Насаживание

    1) (растений) насаджування, садіння, садження; (перен.) насаджування, заводження, запроваджування чого;
    2) (во множестве кого) насаджування кого;
    3) (поселение) оселювання, осаджування, саджання кого;
    4) (надевание) насаджування, (набивание) набивання, (на остриё, на макушку) настромлювання, наштрикування, натикання чого на що; загружання, загружування чого;
    5) (пришивание) пришивання чого до чого, (нашивание) нашивання чого на що.

    Русско-украинский словарь > Насаживание

  • 40 Натолакивать

    натолочить натоптувати, натоптати, (трав. растений) натолочувати, натолочити, (о мног.) понатоптувати, понатолочувати що, чого; (наслеживать) насліджувати, наслідити, (о мног.) понасліджувати де; срв. Натаптывать. Натолоче[ё]нный - натоптаний, натолочений, понатоптуваний, понатолочуваний; насліджений, понасліджуваний. -ться -
    1) (стр. з.) натоптуватися, бути натоптуваним, натоптаним, понатоптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) натолочитися, попотолочити (досхочу) и т. п.; срв. Толочить.

    Русско-украинский словарь > Натолакивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • РАСТЕНИЙ КАРАНТИН — КАРАНТИН РАСТЕНИЙ …   Юридическая энциклопедия

  • РАСТЕНИЙ КУЛЬТ —         один из древнейших в традиц. культуре народов Индии, связан с почитанием деревьев, лиан, трав в кач ве священных. Идеологич. основы Р. к. исторически разновременны и разнообразны: здесь присутствуют символика мирового дерева, идеи… …   Словарь индуизма

  • Физиология растений — Содержание: Предмет Ф. Ф. питания. Ф. роста. Ф. формы растений. Ф. размножения. Литература. Ф. растения изучает процессы, совершающиеся в растениях. Эта часть обширной науки о растениях ботаники отличается от ее остальных частей систематики,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • СИСТЕМАТИКА РАСТЕНИЙ — раздел ботаники, занимающийся естественной классификацией растений. Экземпляры со многими сходными признаками объединяют в группы, называемые видами. Тигровые лилии один вид, белые лилии другой и т.п. Похожие друг на друга виды в свою очередь… …   Энциклопедия Кольера

  • Физиология растений —         биологическая наука, изучающая общие закономерности жизнедеятельности растительных организмов. Ф. р. изучает процессы поглощения растительными организмами минеральных веществ и воды, процессы роста и развития, цветения и плодоношения,… …   Большая советская энциклопедия

  • ЖИЗНЕННЫЕ ФОРМЫ РАСТЕНИЙ —         Когда мы путешествуем и попадаем в края с непривычными, экзотическими для нас ландшафтами, поневоле в первую очередь обращаем внимание на общий облик, или габитус, растений, создающих этот ландшафт. Житель умеренной лесной полосы в тундре …   Биологическая энциклопедия

  • География растений* — иначе фитогеография и геоботаника (Гризебах в 1866). Отрасль Ботаники и Географии. С точки зрения первой исследуются причины и законы распространения и распределения растений по земной поверхности это географическая ботаника. С точки зрения… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • География растений — иначе фитогеография и геоботаника (Гризебах в 1866). Отрасль Ботаники и Географии. С точки зрения первой исследуются причины и законы распространения и распределения растений по земной поверхности это географическая ботаника. С точки зрения… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Морфология растений —         фитоморфология, наука о закономерностях строения и процессах формообразования растений в их индивидуальном и эволюционно историческом развитии. Один из важнейших разделов ботаники (См. Ботаника). По мере развития М. р. из неё выделились… …   Большая советская энциклопедия

  • Корень часть растений — (Radix). Эта часть у большинства растений выражена весьма ясно и хорошо отличается от остальных, но немало и таких, которые или вовсе лишены К. или представляют переходы к стеблю и вообще обладают не типическими К. Не говоря уже о низших,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Питание растений* — Характеристическая черта П. растений состоит в том, что в то время, как для П. животных нужны готовые белки, жиры и углеводы, растение само приготовляет их для себя. Пищею для растения служат простейшие минеральные соединения: углекислота, вода и …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»