-
1 radio beacon
-
2 radio beacon
-
3 beacon station
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > beacon station
-
4 radio beacon
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > radio beacon
-
5 radio-beacon station
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > radio-beacon station
-
6 wireless beacon
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > wireless beacon
-
7 blind approach beacon
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > blind approach beacon
-
8 responder beacon
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > responder beacon
-
9 search and rescue radio beacon
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > search and rescue radio beacon
-
10 target identification beacon
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > target identification beacon
-
11 radio
1. n1) радіо2) радіомовлення3) радіограма4) радіоприймач2. adjщо стосується радіо (радіомовлення, радіозв'язку)radio alert — військ. готовність радіостанції до роботи
radio bomb — військ. бомба з радіодетонатором
radio brain — а) електронно-обчислювальна машина; б) радіолокаційна апаратура управління
radio call — радіопозивний, радіосигнал
radio channel — канал (лінія) радіозв'язку
radio compass — радіокомпас, радіопеленгатор
radio deception — військ. радіодезінформація; радіообман
radio detection — військ. радіотехнічна розвідка
radio direction finder — військ. радіопеленгатор
radio direction finding — військ. радіопеленгація
radio homing beacon — ав. приводний радіомаяк
radio house — мор. радіорубка
radio intelligence — військ. радіорозвідка; перехоплення радіопередач противника
radio monitoring — а) радіопідслуховування; б) контроль роботи своїх радіостанцій
radio navigation — військ. повітряна радіонавігація
radio position finding — військ. радіопеленгація
radio set — а) радіоприймач; б) рація
radio silence — військ. радіомовчання
radio star — астр. радіозірка
radio tower — радіощогла, радіовишка
radio warfare — військ. радіовійна; бойове застосування радіотехнічних засобів
3. vпередавати по радіо; надсилати радіограму; радирувати* * *I n; (pl- os)1) радіо; радіомовлення2) радіоприймач3) радіограма4) cкop. вiд radiography; radiologyII aякий відноситься до радіо, радіомовлення або радіозв'язкуIII vпередавати по радіо; посилати радіограму, радирувати -
12 beacon
1. n1) сигнальний вогонь2) перен. маяк; провідна зірка3) світловий маяк; радіомаяк4) буй, бакен5) береговий знак; ав. сигнальна башта; віха; переносний ліхтар6) пересторога2. v1) світити сигнальними вогнями (бакенами)2) перен. світити, освітлювати, указувати шлях; бути дороговказом (маяком, провідною зіркою)3) мор. обставляти знаками; позначати віхами; маркірувати* * *I n1) сигнальний вогонь (тж. beacon fire; beacon light)2) маяк, дороговказна зірка3) світловий маяк; радіомаяк4) бакен, буй5) cпeц. береговий знак, віха; тріангуляційний знак6) знак "перехід"8) aв. сигнальна вежаII v2) світити, указувати дорогу; бути маяком, дороговказною зіркою3) мop. обставляти знаками; гeoд. маркірувати, позначати віхами; встановлювати геодезичні сигнали -
13 omnirange
-
14 radiophare
-
15 radio beacon
n привідний радіомаяк; радіомаяк -
16 direction-finding
nрадіопеленгаторний* * *a -
17 radar beacon
n імпульсний радіомаяк; радіолокаційний маяк; радіолокаційний маяк-відповідач -
18 homing
1. n3) (само)наведення (ракет, реактивних снарядів)2. a1) привідний (про радіомаяк, радіостанцію)2) самонавідний•- antiradiation homing - beam homing - directional homing - heat homing - homing all the way - infrared homing - lead homing - passive homing - radar homing - radiation homing - radio homing - radiometric homing - semiactive homing - semiautomatic homing - true homing -
19 homer
-
20 marker
n1) маркер (аеродрому); радіо маркерний радіомаяк•- dye marker - inner marker - middle marker - radar marker - retro-reflective marker - taxiway edge marker - visibility range marker
См. также в других словарях:
радіомаяк — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
радіомаяк — а/, ч. Передавальна наземна радіостанція, яка дає можливість кораблям або літакам визначати своє місцезнаходження … Український тлумачний словник
привод — а, ч., мех. Пристрій, що надає руху якій небудь машині, механізму. Гідравлічний привод. Кінний привод. || Частина такого пристрою у вигляді безконечного ременя, який з єднує машину, механізм із джерелом енергії. || Наземний радіомаяк, що служить… … Український тлумачний словник
