пірога

техн. рог

1) рога́тка; ( палка с развилиной) розсо́ха, со́ха, сі́шка, рогу́ля; ( для метания) рога́чка

2) ( деревянный ошейник для скота) рога́чка

1) би́тися, бу́цатися, бу́цкатися; коло́тися [рога́ми]

2) ( бодать друг друга) би́ти одно́ (одне́) о́дного, би́тися, бу́цати (бу́цкати) одно́ (одне́) о́дного, бу́цатися, бу́цкатися; коло́ти [рога́ми] одно́ (одне́) о́дного, коло́тися [рога́ми]

1) зоол. Rhinoceros - носоріг (-рога). -ги (Rhinoceridae) - носорогуваті (-тих);

2) орнит. Buceros bicornis - рогодзюб (-ба);

3) энтом. Oryctes nasicornis L. - одноріжок (- ріжка), одноріг (-рога).

* * *

зоол., энтом.

пробости проколювати, проколоти, простромлювати, простромити, проштрикувати, проштрикнути. Прободённый - проколотий, простромлений, проштрикнутий.

* * *

1) (несов.: рогами) проби́ти [рога́ми], проколо́ти [рога́ми], простроми́ти [рога́ми]

2) (несов.: протыкать) протика́ти; ( прорывать) прорива́ти; ( прокалывать) проко́лювати

1) уменьш.-ласк. рогу́лька

2) спец. рогу́лька

3) ( закорючка) закарлю́чка, карлю́чка

4) ( из теста) обл. рога́лик

5) ( для метания) обл. рога́тка, рога́чка

-ся бити (рогом), битися, колоти, -ся, буцати, -ся, буцькати, -ся, штурхати, -ся, бости. [Віл б'є, а коняка хвицає. Рогата скотина всіх коле. Баран буцає. Буцькає, як баран. Бик боде]. Боднуть - кольнути, буцнути, ударити рогом.

* * *

несов.; сов. - бодн`уть

заколоти (сколоти) рогами, забуцати, забуцькати. [Сколю тебе рогами].

* * *

1) зоол. Capra Ibex - дикий козел (-зла), козоріг (-рога);

2) астр. - козеро[і]г (- рога). Тропик -га - тропік Козерога.

* * *

1) зоол. Capra Ibex - дикий козел (-зла), козоріг (-рога);

2) астр. - козеро[і]г (- рога). Тропик -га - тропік Козерога.

* * *

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

пиріг (-рога), ум. пиріжок (-жка), пиріжечок (-чка). Сладкий -рог - соложеник, солодкий пиріг. Воздушный -рог - збите печево. Слоёный -рог - листований пиріг. -рог с творогом или тыквой - плац[ч]инда. -рог без начинки - стулень (-льня). Лепить -ги - ліпити (бгати) пироги. Делиться общественным -гом - розбатовувати (паювати) громадський пиріг. Присоседиться к общественному -рогу - примоститись до громадського пирога.

* * *

1) поріг (-рога), ум. поріжок, поріжечок (-чка). [Довбишиха одчинила сінешні двері й стала на порозі (Н.-Лев.)]. Стоять у -га вечности - край довічности стояти (Грінч.). Стоять у -га - стояти в порогах, край порога, коло порога. [П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо (Грінч.)];

2) (на реке) поріг (-рога), (на Днестре и Буге) брояк (-яка), (в Галиции) гук, скоки (мн.); срв. Перебор 2, Перекат. [Один поріг із своїми спадинами займає вздовж Дніпра з верству (Куліш). Досвідчений керманич зна всі скоки у воді, о які розбитися може дараба (Шух.)]. Днепровские -ги - Дніпрові пороги;

3) (горн.: уступ) спадина, припічок (-чка).

* * *

1) порі́г, -ро́га

2) ( на реке) порі́г

3) спец. порі́г

несов.; сов. - разб`ить

1) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) и мног. порозбива́ти; ( вдребезги) розтро́щувати, -щую, -щуєш и трощи́ти, -щу́, -щиш, розтрощи́ти и мног. порозтро́щувати и потрощи́ти; ( раскалывать) розса́джувати, -джую, -джуєш, розсади́ти, -саджу́, -са́диш; (сов.: преим. о посуде) розтовкти́, -вчу́, -вче́ш, розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш, розхря́пати, розлупи́ти, -луплю́, -лу́пиш, розхе́кати; (сов.: нос до крови) роз'ю́шити и роз'юши́ти; (сов.: о жизни) зні́вечити

2) ( располагать) розбива́ти, розби́ти и мног. порозбива́ти; ( распланировывать) розплано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, розпланува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( о палатке) розпина́ти, розіпну́ти и розп'я́сти (розіпну́, розіпне́ш) и розп'ясти́ и розіп'я́сти и мног. порозпина́ти, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( ставить) ста́вити, -влю, -виш, поста́вити

3) (на части, участки, группы) розбива́ти, розби́ти и мног. порозбива́ти, поділя́ти, поділи́ти, -ділю́, -ді́лиш; ( распределять) розподіля́ти, розподіли́ти

1) собир. худо́ба, скоти́на, скот, -у; (преим. рогатый) това́р, -у; диал. би́дло, ста́ток, -тку; диал. маржи́на

2) жарг. тварюка, скоти́на, скотиню́ка, скотиня́ка, би́дло

1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

3) жлоб