-
1 flash
1. n1) спалах; яскраве світло2) спалах, вибух (почуттів)3) проблиск4) митьin a flash — миттю, за одну мить
5) показний блиск, пишність6) хвастощі, вихваляння7) хвалько8) розм. злодійський жаргон, арго9) амер. коротке телеграфне повідомлення, блискавка10) розм. перука11) тех. задирка12) тех. миттєва дія13) атака кидком (фехтування)14) дульне полум'я; спалах (пострілу)16) тех. підняття води для проходження судна17) калюжа; болотисте місцеflash in the pan — а) невдала спроба; провал, фіаско; б) людина, яка зазнала фіаско; невдаха; безталанний
2. adj розм.1) строкатий, пістрявий, яскравий; крикливий; позбавлений смаку; дешевий2) визивний3) фальшивий, підроблений4) злодійський5) раптовий; скороминучий6) надшвидкий, миттєвий7) розм. що не дасть маху, не дурний3. v1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло2) блискати, виблискувати, блискотіти3) раптом освітити; кинути яскраве світло4):5) промайнути; промчати; пронестися6) раптово спасти на думку, сяйнути7) повідомляти, передавати (по телеграфу, радіо)8) подавати світловий сигнал, сигналізувати9) розм. виставляти напоказ; хвастати, вихвалятися10) підфарбовувати11) тех. знімати задирки* * *I [flʒf] n1) спалах, яскраве світло; проблисковий вогонь; фoтo лампа. -блискавка; фотоспалах2) яскравий вияв (почуттів, настрою)3) мить; швидкий погляд; легка посмішка4) показна пишність; icт. хвастовство, хвастощі; icт. хвалько5) . злодійський жаргон, арго9) cл. непристойне оголення ( чоловіка); ексгібіціонізм10) тex. задирка, облой, грат11) тex. миттєва дія; спалах12) атака кидком ( фехтування)13) дулове полум'я; спалах ( пострілу)14) вiйcьк. емблема частини або з'єднання15) cпeц. підйом води для проходу суден16) тб. засвічення ( на екрані)17) = flashbulb18) cл. збуджений стан ( наркомана); наркотична ейфорія; приємне хвилювання; піднесений стан19) = flashlightII a1) сучасний, привабливий, шикарний; розкішний; aмep.; = flashy I2) підроблений, фальшивий3) icт. злодійський4) раптовий; швидко виникаючий, минаючий5) cпeц. надшвидкий, миттєвий6) cл. який собі на умі, маху не дастьIII v1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло; блискати, блищати2) ( раптово) освітлювати; швидко спрямовувати або кидати яскраве світло ( на що-небудь); кинути ( погляд)3) промайнути, пронестися, промчати; раптово з'явитися4) раптово спасти на думку; промайнути (про думку, здогад)5) повідомляти, передавати (телеграфом, по paд.)6) подавати світловий сигнал, сигналізувати7) виставляти напоказ, хвастати; хвалитися8) підсвічувати9) спалахнути, скипіти (flash out, flash up)10) непристойно оголюватися ( про чоловіка); проявляти ексгібіціонізм11) тex. знімати задирки -
2 flash
I [flʒf] n1) спалах, яскраве світло; проблисковий вогонь; фoтo лампа. -блискавка; фотоспалах2) яскравий вияв (почуттів, настрою)3) мить; швидкий погляд; легка посмішка4) показна пишність; icт. хвастовство, хвастощі; icт. хвалько5) . злодійський жаргон, арго9) cл. непристойне оголення ( чоловіка); ексгібіціонізм10) тex. задирка, облой, грат11) тex. миттєва дія; спалах12) атака кидком ( фехтування)13) дулове полум'я; спалах ( пострілу)14) вiйcьк. емблема частини або з'єднання15) cпeц. підйом води для проходу суден16) тб. засвічення ( на екрані)17) = flashbulb18) cл. збуджений стан ( наркомана); наркотична ейфорія; приємне хвилювання; піднесений стан19) = flashlightII a1) сучасний, привабливий, шикарний; розкішний; aмep.; = flashy I2) підроблений, фальшивий3) icт. злодійський4) раптовий; швидко виникаючий, минаючий5) cпeц. надшвидкий, миттєвий6) cл. який собі на умі, маху не дастьIII v1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло; блискати, блищати2) ( раптово) освітлювати; швидко спрямовувати або кидати яскраве світло ( на що-небудь); кинути ( погляд)3) промайнути, пронестися, промчати; раптово з'явитися4) раптово спасти на думку; промайнути (про думку, здогад)5) повідомляти, передавати (телеграфом, по paд.)6) подавати світловий сигнал, сигналізувати7) виставляти напоказ, хвастати; хвалитися8) підсвічувати9) спалахнути, скипіти (flash out, flash up)10) непристойно оголюватися ( про чоловіка); проявляти ексгібіціонізм11) тex. знімати задирки -
3 gleam
[gliːm] 1. n1) слабке́ сві́тло; бли́мання, мерехті́ння; ві́дблиск, спа́лах2) перен. про́блиск2. vсвіти́ти; бли́мати, мерехті́ти; відсві́чувати -
4 repress
v1) придушувати2) пригнічувати; приборкувати3) репресувати4) стримувати (почуття тощо)* * *[ri'pres]v1) придушувати; приборкувати; гнітити; утискувати, пригнічувати2) репресувати3) стримувати (почуття е т. п.)5) пcиx. витісняти зі свідомості ( спогад); витісняти в підсвідомість -
5 repress
[ri'pres]v1) придушувати; приборкувати; гнітити; утискувати, пригнічувати2) репресувати3) стримувати (почуття е т. п.)5) пcиx. витісняти зі свідомості ( спогад); витісняти в підсвідомість
См. также в других словарях:
відсвічувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підсвічувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відсвічувати — ує, недок., відсвіти/ти, і/тить, док. 1) тільки недок., неперех.Відбивати світло. || Відбиватися (у 6 знач.). 2) перех. Відображати, відбивати кого , що небудь на гладкій, дзеркальній поверхні. 3) неперех. Мати додатковий відтінок кольору при… … Український тлумачний словник
підсвічувати — ую, уєш, недок., підсвіти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. і без додатка. 1) Освітлювати злегка, а також збоку, знизу або додатково. 2) тільки док., етн. Спричинитися до захворювання на лунатизм. || безос … Український тлумачний словник
відсвічувати — I (чим мати додатковий відтінок кольору при основному), відливати, відлискувати, відсвічуватися II ▶ див. відбивати I, 5), відблискувати, віддзеркалювати … Словник синонімів української мови
відсвітити — див. відсвічувати … Український тлумачний словник
відсвічування — я, с. Дія за знач. відсвічувати … Український тлумачний словник
підсвітити — див. підсвічувати … Український тлумачний словник
підсвічування — я, с. Дія за знач. підсвічувати … Український тлумачний словник
підсвічуватися — ується, недок. Пас. до підсвічувати … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови
