під'єднати

корисний, пожито[е]чний, спожиточний, (гал.) хосенний. Соединять приятное с -ным - єднати, з'єднати приємне з корисним. -ный для здоровья - помічний (на здоров'я). Быть -ным кому - у пригоді ставати, стати кому.

* * *

1) кори́сний; пожито́чний; диал. хосе́нний

2) спец. кори́сний

помирити, погодити (согласить), з(а)мирити, поєднати, до згоди приєднати кого з ким, що з чим. Собаку с кошкой не -ришь - пса з котом не зведеш (не поєднаєш).

* * *

пополудн(ув)ати, переполудн(ув)ати.

* * *

підрядити, підгодити, згодити, поєднати, з'єднати. [Жиди підгодили жито возити до Київа. Згодили якогось москаля з міста за куховара (М. Вовч.). Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата (Квіт.)].

* * *

см. поряжать

привлечь

1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];

2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.

* * *

несов.; сов. - привл`ечь

1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]

2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти

-ся, -жать, -ся, перерядить, -ся

1) (в иную одежду) перебирати, -ся, перебрати, -ся, передягати, -ся, передягти, -ся, (о мног.) поперебирати, -ся, попередягати, -ся в що (в инше убрання), (кем) за кого и ким, строїтися на кого. Срв. Переодевать, -ся. [Передягну тебе в білу сукню. Його перебрали (передягли) в жіноче вбрання. Перебрався за селянина]. Переряженный - перебраний, передягнений у що, (кем) за кого и ким;

2) (уславливаться, торговаться снова) єднати, -ся, поєднати, -ся наново, умовлятися, умовитися наново. Я перерядил других рабочих, эти не годятся - я инших робітників поєднав, бо ці не годяться.

(Co.)

n ком., юр. акціонерне товариство; компанія; компанія з обмеженою відповідальністю; компанія з обмеженою запорукою; товариство з обмеженою відповідальністю; корпорація; підприємство; фірма; товариство a корпоративний; фірмовий

одна з основних форм організації підприємств (business²), що створена як юридична особа (legal entity) з метою здійснення торговельної, промислової, банківської та ін. діяльності й одержання прибутку (profit); ♦ акціонерні товариства, з акцій яких формується їхній капітал, поділяються на два основні види: громадські (public company) і приватні (private company:: proprietary company); акціонерні товариства формують свій основний капітал шляхом випуску акцій (shares²); не обмежуються терміном існування, що дозволяє довгострокове планування (planning); його власники забезпечені обмеженою відповідальністю (limited liability) і т. д.

═════════■═════════

affiliated company дочірня компанія • споріднена компанія • підзвітна компанія • підконтрольне підприємство; allied company дочірня компанія • дочірнє підприємство; associated company асоційована компанія • дочірні підприємства; assurance company страхова компанія • асекураційна компанія (діал.); auction company аукціонна компанія; bank holding company банківська холдингова компанія; blue chip company першорядна компанія • солідна компанія; bogus company фіктивна компанія; building company будівельна компанія; capital-intensive company капіталомістке підприємство; carrying company компанія з вантажних перевезень; closed company компанія закритого типу; closed-end investment company інвестиційна компанія закритого типу; commercial company торговельна компанія; commercial credit company фінансова компанія, що надає короткострокові кредити лише фірмам; competitive company конкурентна компанія; constituent company дочірня компанія; consulting company консультативна компанія; consumer finance company компанія споживчого кредиту; controlled foreign company підконтрольна закордонна компанія; controlling company материнська компанія; cooperative company кооперативна компанія; defunct company неіснуюча компанія; distributing company розподільна компанія • компанія-дистриб'ютор; finance company фінансова компанія; foreign company закордонна компанія; forwarding company транспортно-розсильна компанія; group company концерн • змішана компанія • спільна компанія; holding company; incorporated company акціонерна компанія • інкорпорована компанія; indigenous company місцева компанія • національна компанія; industrial company промислова компанія; insurance company страхова компанія; insurance limited company страхова компанія з обмеженою відповідальністю; integrated company об'єднана компанія; international company міжнародна компанія; investment company інвестиційна компанія; issuing company емісійна компанія; joint stock company акціонерне товариство • акціонерна компанія; leasing company лізингова компанія • компанія-орендар; life insurance company компанія для страхування життя; limited company компанія з обмеженою відповідальністю; limited liability company компанія з обмеженою відповідальністю; listed company компанія, акції якої котируються на біржі; management company компанія управління; manufacturing company компанія обробної промисловості; marketing company торговельна компанія • маркетингова компанія; multidivisional company компанія з декількома відділами; multiindustry company багатогалузева компанія; multinational company багатонаціональна компанія; mutual life insurance company компанія взаємного страхування життя; no-liability company компанія без відповідальності; open-end investment company інвестиційна компанія відкритого типу; operating company діюча компанія; parent company материнська компанія; predecessor company компанія-попередник; private company; proprietary company; public company; public relations company компанія громадських зв'язків • підприємство громадських зв'язків; registered company зареєстрована компанія; regulated company компанія, діяльність якої регулюється державою; retailing company компанія роздрібної торгівлі; rival company конкурентна компанія; securities company інвестиційний банк; shelf company неактивна компанія; shipping company судноплавна компанія; subsidiary company; target company компанія, що є об'єктом поглинання; trading company торговельна компанія • торговельне товариство; transport company транспортна компанія; trucking company компанія вантажного автотранспорту; trust company довірча компанія • трастова компанія; unlimited company компанія з необмеженою відповідальністю; unregistered company незареєстрована компанія; vendor company компанія-постачальник

═════════□═════════

company in liquidation компанія в стані ліквідації; Company Ltd. компанія з обмеженою відповідальністю; company limited by guarantee підприємство з обмеженою відповідальністю за гарантіями • компанія з обмеженою запорукою; company limited by shares компанія з обмеженою відповідальністю; company limited by shares and guarantee компанія з обмеженою відповідальністю і запорукою; solvency of a company платоспроможність компанії • платоспроможність підприємства/фірми; to close down a company ліквідувати компанію • ліквідувати підприємство/фірму; to dissolve a company ліквідувати компанію • ліквідувати підприємство/фірму; to establish a company засновувати/заснувати компанію • засновувати/заснувати підприємство/фірму; to form a company засновувати/заснувати компанію • засновувати/заснувати підприємство/фірму; to liquidate a company ліквідувати компанію • ліквідувати підприємство/фірму; to register a company реєструвати/зареєструвати компанію • реєструвати/зареєструвати підприємство/фірму; to represent a company представляти/представити компанію • представляти/представити підприємство/ фірму; to set up a company створювати/створити компанію • створювати/створити підприємство/ фірму; to start a company засновувати/заснувати компанію • засновувати/заснувати підприємство/фірму; to take over a company поглинати/поглинути компанію • поглинати/поглинути підприємство/фірму • приєднувати/приєднати компанію • приєднувати/приєднати підприємство/фірму; to wind up a company ліквідувати компанію • ліквідувати підприємство/фірму

company:: joint stock company (англ., австрал.):: corporation (амер., канад.); company ‡ business² (383)

═════════◇═════════

компанія < італ. compagnia — товариство < лат. compania < cum — разом і panis — хліб; через посередництво польс. kompania (ЕСУМ 2: 541; ЕС-СУМ 2: 256); корпорація/корпоративний < нім. Korporation, фр., англ. corporation < слат. corporātio — спілка; тілесність; зв'язок; поєднання частин (ЕСУМ 3: 43 і СІС: 365); підприємство < нім. Unternehmung — unter — під і nehmen — брати, приймати (ЕС-СУМ 4: 54-55)

▹▹ partnership

▹▹ sole proprietorship

з'єднати

злучити

поєднати

сполучити

 об'єднати, з'єднати, сполучити

 з'єднати, об'єднати, концентрувати

 об'єднати, з'єднати

 1. з'єднати;

 2. об'єднати

Гассенді, П'єр (1592, Шамтерсьє, Прованс - 1655) - франц. філософ, математик. Проф. філософії Енського ун-ту (1617), од 1645 р. проф. математики Королівського колежу у Парижі. Тривалий час був каноником кафедрального собору. В історію філософії увійшов насамперед завдяки своїм п'яти настановам для спростування "метафізичних роздумів" Декарта. Заперечуючи аристотелізм і картезіанство, прагнув поєднати атомістику Епікура з християнською вірою В. важав, що атоми, з одного боку, є самостійними осередками сили, а з другого - підлягають дії механічних причин. У впорядкованості різноманітних комбінацій атомів вбачав доказ існування Бога Н. амагався поєднати думку Епікура про спокій як мету життя та християнську ідею про досягнення цього спокою у потойбічному світі. В гносеології захищав емпіризм і сенсуалізм, хоч і не відкидав важливості інтелектуальних зусиль в досягненні істини. Зрештою, схилявся до думки про доцільність рівноваги у процесі пізнання між розумом та відчуттями.

[br]

Осн. тв.: "Коментар про життя, звички й думки Епікура" (1649); "Антикартезіанські дослідження" (1649); "Система філософії" (1658).

Ленін, Володимир Ілліч (справжнє прізв. Ульянов) (1870, Симбірськ, нині Ульяновськ - 1924) - рос. марксист, один із теоретиків і практиків ідеології більшовизму. Навчався в Казанському та Петербурзькому ун-тах. У 1893 р. став співзасновником Петербурзької "Спілки боротьби за визволення робітничого класу" (1895). Від цього часу розпочинається його професійна революційна діяльність, що ідеологічно базувалася на радикальній версії марксизму (більшовизм) і стала, зрештою, одним із вирішальних чинників жовтневого перевороту в Росії у 1917 р. У своїх засадничих філософських підходах Л. стояв на позиції діалектичного матеріалізму. Він поєднував певну концепцію метафізики (онтології), яку позначав терміном "матеріалізм", та діалектичний метод. Л. розумів матеріалізм в його, як на той час, дуже наївній формі, ґрунтуючись на понятті "відображення" (нехтуючи критикою наївного реалізму в попередній філософії, зокрема Кантом). Л. вважав, що поняття матерії нічого іншого, крім "об'єктивної реальності", даної нам у відчутті, не позначає. Такого ж наївного реалізму дотримувався в розумінні діалектичного методу, логіки і теорії пізнання, оскільки виходив з передумови, що основою діалектичного методу є "об'єктивна логіка" (логіка самої реальності). Наївність, спрощеність загальних філософських підходів зумовили нерозуміння і неприйняття Л. зростаючої ролі концептуалізму в новітній науці, ускладнення її понятійного апарату (про що свідчить передусім книга "Матеріалізм та емпіріокритицизм"). Це значною мірою наперед визначило драматичний конфлікт між "марксистсько-ленінською філософією" та новими напрямами в науці XX ст. Діалектичний матеріалізм задовольняв Л. можливістю поєднати догматизм з релятивізмом, що було корисним під кутом зору політичної практики. В своїй суспільно-політичній філософії Л. був прихильником історичного матеріалізму (економічного редукціонізму); дотримувався погляду, що економічний базис (субструктура) визначає політичну сферу та ідеологію (надструктура). Але при цьому він (як і Маркс) прагнув поєднати віру в історичну необхідність (закономірність) з активізмом (люди є творцями своєї історії) З. агалом його суспільно-політична філософія була підпорядкована політичній практиці - установленню "диктатури пролетаріату", тобто диктатури більшовицької партії, яку Л. апріорно вважав виразником інтересів пролетаріату. Саме з цією метою Л. почасти видозмінив суспільно-політичну філософію Маркса, а почасти доповнив її тезами про перемогу соціалізму у відносно відсталій і початково одній країні (Росії), про партію як авангард робітничого класу та принципом демократичного централізму в побудові партії (витлумаченого ним в бюрократично-централістському сенсі). Зрештою Л. обґрунтував політичну ідеологію більшовизму (рос. комунізму), який став зразком та основою поширення комунізму і поза межами Росії. Це була політична доктрина, що виправдовувала ліквідацію демократії та утвердження диктатури партійної бюрократії - "нового класу" (за висловом Джиласа). Тема "Ленін і Україна" стосується передусім розуміння Л. нації та міжнаціональних взаємин і оцінки керованої ним практичної політики в міжнаціональних взаєминах. І в цій ділянці, яків інших, Л. використовував діалектичну софістичну риторику, змінюючи при потребі гасла, але послідовно домагаючись збереження рос. імперії в оновленій формі.

[br]

Осн. тв.: "Матеріалізм і емпіріокритицизм" (1909); "Три джерела і три складові частини марксизму" (1913); "Філософські зошити" (1914 - 1916); "Імперіалізм як вища стадія капіталізму" (1916); "Держава і революція" (1917).

1) to join, to link; ( об'єднувати) to unite

2) ( про засоби зв'язку) to connect, to link up; to put through

3) хім. to combine