-
1 психологія
ПСИХОЛОГІЯ ( від грецьк. ψυχή - душа; λογοζ - вчення) - наука про становлення, розвиток, закономірності психіки людини та тварин. До серед. XIX ст. П. була структурною частиною філософії і розвивалась у її межах. Упродовж століть явища, що їх вивчала П., підводилися під загальне поняття "душа". Перший систематичний виклад П. належить Аристотелю, який розглядав "душу" не як тонку матерію (на відміну від Анаксимена, Геракліта, Демокрита, Епікура), а як форму організації живого тіла. У філософії Нового часу П. - передовсім вчення про властивості суб'єкта пізнання, які допомагають або заважають осягненню об'єктивного світу. Декарт протиставляв акти рефлексії над власними думками актам реакції на зовнішні реалії і визначав свідомість як особливу непросторову субстанцію, що її суб'єкт може споглядати завдяки інтроспекції ("внутрішньому зору"). Гоббс, Локк, Г'юм створили концепцію асоціацій; Спіноза - вчення про афекти. Ляйбніц та Гербарт ввели поняття позасвідомого. Виділення П. в окрему наукову дисципліну відбувається у XIX ст., що було пов'язано із досягненнями природничих наук, передусім біології. В кін. XIX ст. активно розвиваються дослідження процесів пам'яті (Еббінгауз), уваги (Кеттел), емоцій (Джейтс) та навиків (Торндайк). На поч. XX ст. виникли три методологічних підходи, які зумовили розвиток П. у пер. пол. XX ст.: психоаналіз, гештальтпсихологія, біхевіоризм. Психоаналіз звертається до динаміки взаємодії свідомого та позасвідомого, зосереджується на дослідженні останнього, знаходячи в ньому фундаментальні комплекси, що зумовлюють внутрішнє життя людини Г. ештальтпсихологія вивчає цілісні психічні структури ("гештальти"), які не можна розкласти на елементи. Біхевіоризм розглядає поведінку людини як сукупність реакцій на стимули зовнішнього середовища. В серед. XX ст. на основі філософської антропології та персоналізму виникає традиція "гуманістичної психології", смисловим центром якої є людська особистість та умови її самоактуалізації (Роджерс, Маслоу). Включення в "гуманістичну П." екзистенційної проблематики приводить до появи екзистенційної П. (Мей, Франкл, Ялом) та онтопсихології (Менегетті), в яких досліджуються феномени часу, смерті, сенсу життя, свободи. В цей же період формується діяльнісний підхід у П. (Рубінштейн, Леонтьєв). Виготський досліджує соціокультурну обумовленість індивідуальної свідомості. В укр. П. розвивається ідея про те, що психіка не тільки детермінується об'єктивною реальністю, а й сама детермінує поведінку та діяльність особистості, а тому є особливим буттям. Наприкін. XX ст. в Україні розвивається "П. вчинку" як різновид екзистенційної П., в якій вчинок є способом онтологізації психічного.Н. Хамітов -
2 психолог
психолог (-га).* * *психо́лог -
3 психологизм
психологі́зм, -у -
4 психологист
психологі́ст -
5 psychologist
-
6 psychology
-
7 ფსიქოლოგი
психолог -
8 ფსიქოლოგია
психологія -
9 psykolog
психолог -
10 psykologi
психологія -
11 psychological
psychological theory of criminal behavior — = psychological theory of criminal behaviour психологічна теорія злочинної поведінки
- psychological criminologypsychological theory of criminal behaviour — = psychological theory of criminal behavior
- psychological criminalist
- psychological drug dependence
- psychological fact
- psychological harm
- psychological law school
- psychological pressure
- psychological technique
- psychological terror
- psychological theory of crime
- psychological torture
- psychological tortures
- psychological treatment
- psychological violence -
12 психология
психологія. [Студії з психології. Правдиво малює психологію першого молодого кохання (Грінч.). Психологія дійових осіб].* * *психоло́гія -
13 психологический
психологічний. -чески - психологічно.* * *психологі́чний -
14 psychological fact
психологічний факт; факт, що має психологічне значення -
15 abnormal psychology
-
16 criminal psychology
-
17 psychological counseling
-
18 psychological criminology
English-Ukrainian law dictionary > psychological criminology
-
19 psychological drug dependence
English-Ukrainian law dictionary > psychological drug dependence
-
20 psychological law school
См. также в других словарях:
психолог — физиономист(ик), сердцевед(ец) Словарь русских синонимов. психолог сердцевед (книжн.); сердцеведец (устар.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
психолог — а, м. psychologue m. 1. Ученый, специалист по психологии. БАС 1. Пора бы перестать типовать офицеров и чиновников. На них привыкли смотреть в неверное стекло, представляющее одни карикатуры и смешное, тогда как в числе тех и других есть многие,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ПСИХОЛОГ — ПСИХОЛОГ, психолога, муж. (книжн.). 1. Ученый, специалист по психологии. || Преподаватель психологии. 2. Тонкий, вдумчивый наблюдатель знаток человеческой психологии, душевных переживаний. Лев Толстой глубокий психолог. Толковый словарь Ушакова.… … Толковый словарь Ушакова
ПСИХОЛОГ — (греч., этим. см. пред. сл.). Человек, занимающийся психологией; человек, читающий в душах людей. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПСИХОЛОГ греч.; этимологию см. Психология. Человек, занимающийся… … Словарь иностранных слов русского языка
ПСИХОЛОГ — ПСИХОЛОГ, а, муж. 1. Учёный специалист по психологии (в 1 знач.). 2. Знаток человеческой психологии. Тонкий п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
психолог{ –} — 1) специалист по психологии; 2) * человек, хорошо разбирающийся в людях, в их характерах и переживаниях. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007 … Словарь иностранных слов русского языка
психологізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
психологіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
психолог — 1. Ученый или специалист по психологии. 2. Знаток человеческой психологии, психики. Словарь практического психолога. М.: АСТ, Харвест. С. Ю. Головин. 1998 … Большая психологическая энциклопедия
психологія — ї, ж. 1) Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки. •• Диференціа/льна психоло/гія підхід до вивчення психології, за якого основна… … Український тлумачний словник
Психолог — Психология (греч. ψυχή душа, λογία ученье) наука о психической деятельности, её закономерностях развития и функционировании. Научная психология система теоретических (понятийных), методических и экспериментальных свойств познания и исследования… … Википедия