про+штани

1. n

1) підпора; зв'язок; скріпа; скоба

2) (pl без змін) пара (особл. про дичину)

3) фігурна дужка

4) pl підтяжки

5) коловорот

6) мор. брас

7) гірн. вихід з шахти

2. v

1) зв'язувати, прив'язувати; скріпляти, прикріпляти

2) підпирати; охоплювати

3) натягувати

4) напружувати (сили)

5) носити підтяжки (тж brace up)

* * *

1) зв'язок; підкіс; скоба; скріпа; підтяжка, бандаж, скріп ( для дерев)

2) ( pl бeз змiн) пара (особл. про дичину)

3) pl підтяжки

4) швора, шворка

5) pl фігурні дужки

6) pl; мyз. аколада

7) коловорот

8) мop. брас

9) гipн. вихід з шахти

10) pl ортодонтичні скоби, пластинки ( для виправлення зубів)

1) зв'язувати, прив'язувати; скріплювати; прикріплювати; підпирати; обхоплювати

2) натягати

3) напружити (сили, волю; тж. brace up)

4) підтримувати штани підтяжками ( часто brace up)

5) мop. брасопувати (тж. brace up)

6) брати у фігурні дужки

відвислий; що звисає

* * *

1. n

1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу

2) вірш, довгий склад

3) фон. довгий голосний

2. adj

1) довгий

2) високий, довготелесий

3) тривалий, давно існуючий

4) довжиною (в), завдовжки

5) віддалений

6) фін. довгостроковий

7) повільний, млявий

8) зморний, нудотний

9) численний, великий; що складається з безлічі пунктів (великої кількості членів тощо)

10) надмірний, великий; товстий

11) довгастий, видовжений

12) нудний, багатослівний

13) фон. довгий (голосний звук, склад)

3. adv

1) довго; тривало

2) давно, довгий час

3) протягом

4. v

1) палко (пристрасно) бажати; прагнути (for, after)

2) скучати, нудьгувати (за кимсь — for)

* * *

1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу

2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга

3) eк. покупець цінних паперів

4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)

1) довгий

2) довгий, тривалий

3) який має значну довжину; який має значну тривалість; тривалістю в...

4) віддалений; eк. довгостроковий

5) повільний; нудний, нудотний

6) численний, великий; великий

7) подовжений, довгастий; витягнутий

8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілий

9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)

10) eк. який грає на підвищення

1) довго; довгостроково

2) давно; довгий час

3) посил. повністю; від початку до кінця

4) eк. на підвищення

1) те, без чого неможливо обійтися

2) pl штани

1) (to, for) необхідний; необхідний, незамінний ( про людину)

2) обов'язковий, без винятків ( про закон)

1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу

2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга

3) eк. покупець цінних паперів

4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)

1) довгий

2) довгий, тривалий

3) який має значну довжину; який має значну тривалість; тривалістю в...

4) віддалений; eк. довгостроковий

5) повільний; нудний, нудотний

6) численний, великий; великий

7) подовжений, довгастий; витягнутий

8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілий

9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)

10) eк. який грає на підвищення

1) довго; довгостроково

2) давно; довгий час

3) посил. повністю; від початку до кінця

4) eк. на підвищення

1) пoлiгp. окремий відбиток ( статті)

2) pl блузки, спідниці, штани, які можна надягати в різних комбінаціях

3) pl; c-г окремості ( ґрунту)

1) окремий; ізольований; відособлений, відділений

2) особливий, спеціальний; самостійний

3) бoт. одностатевий ( про квітку)

1) відокремлювати, роз'єднувати; відділятися, роз'єднуватися; розрізняти, відрізняти

2) розділяти, ділити; виділяти, екстрагувати; сепарувати

3) розлучати; розставатися, розлучатися; розходитися ( про подружжя); жити нарізно ( без розлучення)

4) розкладати ( на частини); xiм. виділяти з розчину, виділяти відстоюванням; розділяти, ділити ( фракції)

5) звільняти з військової служби; демобілізовувати

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

1. n

1) сірий колір

2) відтінок сірого кольору

3) сіра фарба

4) сіра тканина

5) невідбілена тканина

6) кінь сірої масті

7) сивина

8) сутінок, присмерк

2. adj

1) сірий

2) сивий

3) похмурий, хмарний

4) безрадісний, понурий

5) текст. невідбілений

3. v

1) робити сірим

2) ставати сірим; сіріти

3) сивіти

* * *

1) сірий колір; відтінок сірого кольору; сіра фарба

2) сіра тканина; невибілена матерія

3) кінь сірої масті

4) сивина

5) сутінок

6) pl ( the Greys) драгуни

7) aмep.; icт. військова форма солдатів армії жителів Півдня (під час громадянської війни 1861-1865 pp.)

8) pl сірі фланелеві штани

1) сірий; сірий; землистого кольору; "зелений"

2) сивий

3) хмарний, похмурий ( про погоду); похмурий, безрадісний

4) тeкcт. невибілений grey market товкучка ( ринок)

1) робити сірим; робитися сірим, сіріти

2) сивіти

1. n

1) мішок, лантух

2) мішок (міра ваги)

3) міх, бурдюк (для вина)

4) сак (пальто)

5) іст. широка сукня

6) мантія; накидка

7) розм. спальний мішок

8) розм. постіль

9) розм. матрац

10) ав., розм. парашут (у ранці)

11) пограбування (захопленого міста); грабіж

12) (the sack) страта за батьковбивство

13) біле сухе вино (з Канарських островів, Іспанії)

14) pl широкі штани

2. v

1) класти (зсипати) у мішок

2) націджувати (у міх вино)

3) розм. перемогти (у змаганні)

4) розм. увільняти (з роботи)

5) давати відставку, підносити гарбуза (залицяльникові)

6) розм. привласнювати, прибирати до кишені

7) грабувати

8) віддавати на пограбування; плюндрувати (захоплене місто)

* * *

1) мішок, лантух; cл. мішечок, пакет

2) мішок ( міра ваги)

3) міх для вина; бурдюк

4) сак (пальто; sack coat)

5) icт. широка е вільна жіноча сукня; сукня-сорочка; трен, шлейф; мантія

6) cл. спальний мішок; постіль; матрац

7) aв.; cпeц. парашут ( у ранці)

8) мішок з ключками ( гольф)

9) cпopт. база ( бейсбол)

10) icт. ( the sack) утоплення в мішку

1) класти, зсипати в мішок

2) націджувати ( у міх вино)

3) cл. перемогти ( у змаганні)

4) звільняти

5) привласнювати

1. n

1) сидіння

2) засідання; сесія

3) сеанс (позування тощо)

4) висиджування курчат

5) яйця під квочкою

6) сидіння, сидяче місце

7) платне місце (у церкві)

2. adj

1) який сидить

2) сидячий; призначений для сидіння

3) який займається (чимсь)

4) легко уражуваний; беззахисний

* * *

1) сидіння

2) засідання; сесія

3) сеанс ( позування)

4) висиджування курчат

5) яйця під квочкою

6) сидяче місце, сидіння ( для однієї людини)

7) сед ( гімнастика)

8) робота нахожої няньки

9) зміна (про обід, вечерю на лайнері, де пасажири обслуговуються позмінно)

1) сидячий, який сидить

2) сидячий; призначений для сидіння

3) який займається ( чим-небудь), який є ( ким-небудь); нинішній

4) який легко вражається; беззахисний

1) тіснуватий (про одяг, взуття)

2) важкуватий, затяжкий

1. n

1) pl готовий одяг

2) обноски; поношений одяг

3) штани

2. adj

1) готовий (про одяг)

2) поношений

1) мішок; торба; портфель; сумка; ранець

2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника

3) мішок ( міра об'єму)

4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)

5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок

6) pl велика кількість, маса; купа

7) звільнення ( з роботи)

8) cл. баба, молодичка, дівка

9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття

10) настрій

11) положення, ситуація; справи е проблеми

12) джерело розчарування; перешкода; скарга

13) стиль виконання ( музики)

14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну

15) вiйcьк. казан, мішок

16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина

17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)

18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)

19)

1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)

2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити

3) збирати; колекціонувати

4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)

5) в'ючити, нав'ючувати

6) звільняти, виганяти з роботи

7) мop. збитися з курсу

8) театр. підняти завісу

1) зв'язок; підкіс; скоба; скріпа; підтяжка, бандаж, скріп ( для дерев)

2) ( pl бeз змiн) пара (особл. про дичину)

3) pl підтяжки

4) швора, шворка

5) pl фігурні дужки

6) pl; мyз. аколада

7) коловорот

8) мop. брас

9) гipн. вихід з шахти

10) pl ортодонтичні скоби, пластинки ( для виправлення зубів)

1) зв'язувати, прив'язувати; скріплювати; прикріплювати; підпирати; обхоплювати

2) натягати

3) напружити (сили, волю; тж. brace up)

4) підтримувати штани підтяжками ( часто brace up)

5) мop. брасопувати (тж. brace up)

6) брати у фігурні дужки

1) сірий колір; відтінок сірого кольору; сіра фарба

2) сіра тканина; невибілена матерія

3) кінь сірої масті

4) сивина

5) сутінок

6) pl ( the Greys) драгуни

7) aмep.; icт. військова форма солдатів армії жителів Півдня (під час громадянської війни 1861-1865 pp.)

8) pl сірі фланелеві штани

1) сірий; сірий; землистого кольору; "зелений"

2) сивий

3) хмарний, похмурий ( про погоду); похмурий, безрадісний

4) тeкcт. невибілений grey market товкучка ( ринок)

1) робити сірим; робитися сірим, сіріти

2) сивіти

1) pl помиї

2) pl рідка їжа; юшка; каша-розмазня

3) часто pl "помиї" ( про слабенький чай); pl; cл. пиво

4) нечистоти

5) пролита вода; калюжа; натік; сльота, талий сніг з гряззю

6) сантименти, вияви почуттів

7) нечупара, бруднуля

8) сусло

9) pl студ. жapг. мура (всі предмети, крім математики е класичних мов)

10) c-г. рідкий корм, пійло

1) (часто slop out, slop over) проливати, вихлюпувати; проливатися, вихлюпуватися

2) тягтися, шльопати, хлюпотіти (по грязюці, болоту; часто slop along, slop on)

3) ( over) сюсюкати ( над ким-небудь); няньчитися ( з ким-небудь)

4) давати ( рідкий) корм

1) спецівка, комбінезон; тюремна куртка; матроська куртка; pl матроські штани

2) часто pl дешева готова сукня; обмундирування е постільні приналежності матроса; тютюнове забезпечення ( матроса)

1) тіснуватий (про одяг, взуття)

2) важкуватий, затяжкий

вжив. c; дiєcл. в мн. брюки; штани

1) (вещество) матерія, речовина, надіб'я (-б'я). [Перемога духа над матерією (Крим.)]; 2 (предмет, суть сочинения, речи) матерія, річ (р. речи). [Взяв (він) найнижчу матерію до оповідання (Єфр.) Розмовляли про високі матерії (Київ)]. Сухая это -рия - суха це матерія (річ); нудна це річ;

3) матерія, (ткань) тканина, тканка, (красный товар) крам (- му), крам(н)ина. [Крісла, оббиті рябою недорогою матерією (Н.-Лев.). Так кравець крає, як матерії вистачає (Приказка)]. Купить, набрать -рии - купити, набрати, (о мн.) покупити, понабирати матерії (краму). Из (покупной фабричной) -рии - матер'яний, крамний. [Штани новенькі матер'яні (Тесл.)];

4) (гной) гній (р. гною), бруд (-ду), пасока, матерія, ув. гнояка. [Чиряк великий, а гною мало (Номис)].

* * *

1) филос. физ. и пр. мате́рія

2) ( ткань) мате́рія; ткани́на, крам, -у

••