-
41 term
I n1) період, термін; час; тривалістьterm or imprisonment — строк ( тюремного) увязнення
to serve a term of five years (in prison) — відсидіти п'ять років ( у в'язниці); строк квартальних платежів
2) семестр, чвертьLady day /spring/ term — весняний семестр ( з 25 березня по 24 червня)
midsummer /summer/ term — літній семестр ( с 24 червня по 29 вересня)
Michaelmas /autumn/ term — осінній семестр ( з 29 вересня по 25 грудня)
Christmas /winter/ term — зимовий семестр із 25 грудня по 25 березня
in term time, during term — протягом семестру
to keep terms — займатися, відвідувати заняття; триместр; сесія ( судов)
3) pl умовиterms of payment [of an agreement, of a treaty] — умови оплати [угоди, договору]
on /upon/ terms — в умовах обговорюваний
to come to terms with smb, to make terms with smb — дійти згоди /домовитися/ з кимось; прийняти чиїсь умови; піти на поступки; примиритися з кимось; умови оплати
4) звинч. pl відносини5) термінtechnical [scientific] term — спеціальний [науковий]термін
term for smth — термін для позначення чогось; висловлювання; слово
6) pl висловлювання, мова, спосіб висловлюватисяin set terms — виразно, ясно
7) icт. межаto set /to put/ a term to smth — покласти кінець чомусь
8) icт. мета, кінцева точка; вихідна, відправна точка; початок9) icт. призначений час; термін10) юp. оренда на термін; строк виконання зобов'язаньterm of years absolute — термінове безумовне право володіння; призначений день сплати оренди ( term day)
11) мeд. нормальний період вагітності; своєчасний звільнення від тягаряterm infant — дитина, що народилася в строк; pl; icт. менструація
12) мaт., член, елемент; термmajor [minor] term — предикат судження
to bring /to reduce/ to its lowest terms — ( гранично) спростити
13) фiз. енергетичний рівень; терм14) apxiт. колона зі скульптурою; термterms of reference — коло ведення, мандат; компетенція; спосіб мислити; філософія; ( теоретичн модель)
in terms of approval — схвально у термінах; мовою, у перекладі на мову
II vin terms of this theory — мовою /у термінах/ даної теорії з погляду; по відношенню до; в аспекті; у тім, що стосується
виражати, називати -
42 lease
1. n1) оренда; здавання внаймиto grant smth. by lease — здавати щось в оренду
to put land out to (on) lease — здавати землю в оренду
to take smth. on lease — брати щось в оренду; орендувати щось
2) договір про оренду (наймання)3) строк оренди (наймання)4) пасовище, вигін5) текст. схрещування ниток основи6) текст. ниткорозділювач2. v1) здавати в оренду (внайми)2) брати в оренду (внайми)3) текст. схрещувати нитки4) текст. розділяти нитки основи5) збирати (колоски)* * *I [liːs] n1) оренда; здавання внайми2) договір, контракт про оренду, про найом; строк оренди, найому3) aвcтpaл. ділянка землі, орендована для гірничих робітII [liːs] vздавати в оренду; внайми; брати під оренду, внаймиIII [liːs] n; діал.пасовище, вигін; луг; общинна земляIV [liːs] n; текст. V [liːs] v; діал. -
43 trial
n1) випробування; проба; дослідto buy smth. on trial — купити щось на пробу
2) переживання, випробування; лиха пригода; спокуса3) причина невдоволення (роздратування)4) юр. судове слідство; судовий розгляд; суд, судовий процесto bring up smb. for (to) trial, to put smb. to (on) trial — притягати когось до суду
to stand one's trial, to come up for one's trial — перебувати під судом
5) спорт. спробаtrial shot — військ. контрольний постріл
6) геол. розвідкаtrial burst — військ. контрольна черга
trial court — амер. суд першої інстанції
trial flight — ав. пробний політ
trial judge — суддя, який бере участь у розгляді справи
trial load — тех. пробне навантаження
* * *I n1) випробування, пробаtrial of strength — проба /випробування/ сили
to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.
gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)
to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок
to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)
bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)
to buy smth on trial — купити що-н. на пробу
to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)
2) переживання, випробування; пригодаthe trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання
people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями
he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань
3) причина незадоволеності або роздратуванняI fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати
that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам
4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справиtrial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]
trial by court martial — військовий суд, трибунал
reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися
to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок
to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду
to bring to trial — передавати ( справу) до суду
to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес
civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа
the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/
5) часто cпopт. спробаqualification /acceptance/ trial — залікова спроба
preliminary /development/ trial — попередня спроба
6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)7) гeoл. розвідкаII a1) пробнийtrial flight — aв. пробний політ
trial load — тex. пробне навантаження
trial balance — eк. пробний баланс
trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний
trial boring — розвідувальне буріння; контрольний
trial burst — війск. пристрілювальна /контрольна/ черга
trial shot — війск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування
trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін
trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді
III a; грам.trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді
-
44 lease
(le)n юр., ком. оренда; здавання в оренду; лізинг; орендний договір; договір оренди; термін оренди; наймання в оренду; a оренднийконтракт (contract) майнового найму, за яким власник майна — орендодавець (lessor) дає право орендареві (lessee) користуватися його майном певний період часу за періодичну орендну плату (rent¹); ♦ крім стандартної бувають інші форми оренди, які мають специфічну мету, напр.: фінансовий лізинг (finance lease), за яким передається орендареві увесь ризик (risk) і вся користь, які пов'язані з майновим наймом; капітальна оренда (capital lease), яка заноситься на активи (asset²) і пасиви (liability²) в балансовому звіті (balance sheet) і т. ін.═════════■═════════capital lease капітальний лізинг • оренда устаткування; commercial lease договір оренди промислової площі; direct financing lease прямий фінансовий лізинг; farm lease сільськогосподарська оренда; financial lease фінансовий лізинг; financing lease фінансована оренда; improvement lease оренда землі з наступною меліорацією; leveraged lease оренда коштом позичених грошей • придбання майна за рахунок позичених коштів для його наступної здачі в оренду; long lease довгострокова оренда; long-term lease довгострокова оренда; master lease головний договір оренди; offshore lease закордонна оренда • оренда ділянки континентального шельфу; operating lease операційний лізинг; perpetual lease довгострокова оренда; proprietary lease оренда власності; repairing lease лізингова угода, за якою орендар зобов'язується оплачувати ремонтні видатки; service lease лізингова угода, за якою забезпечуються фінансування та ін. послуги; short lease короткострокова оренда; short-term lease короткострокова оренда═════════□═════════by lease в оренду • на користання • напрокат; lease agreement орендний лізинговий договір • угода про здачу в оренду • договір оренди • договір наймання; lease back здавання в оренду на обумовлений термін • продаж устаткування з отриманням його назад в оренду; lease commitment орендні зобов'язання; lease contract договір оренди (лізингу) • договір наймання; lease financing лізингове фінансування • фінансування операцій оренди і прокату; lease for life довічна оренда; lease of assets оренда (виробничих) активів; lease of commercial property оренда торговельної власності; lease of land оренда землі • здача землі в оренду; lease of operating facilities договір про оренду виробничих приміщень; lease of a patent оренда патенту; lease on a percentage-of-sales basis оренда за умови відсоткових відрахувань від продажу; lease of seats on the stock exchange оренда брокерських місць на біржі; lease payment плата за оренду; lease renewable at the option of the tenant оренда, яка відновлюється за бажанням орендаря; lease term строк оренди; lease terms умови оренди; to cancel a lease розривати/розірвати орендний/лізинговий договір • скасовувати/скасувати оренду; to draw up a lease укладати/укласти договір оренди (лізингу); to extend a lease продовжувати/продовжити строк оренди; to grant a lease дозволяти/дозволити оренду; to have on lease орендувати; to hold on lease орендувати; to let on lease віддавати/віддати в оренду; to renew a lease відновлювати/відновити орендний (лізинговий) договір; to surrender a lease відмовлятися/відмовитися від оренди; to take onalease брати/взяти в оренду (лізинг); to take out a lease брати/взяти в оренду; under lease на умовах оренди (лізингу) • фінансування операцій оренди і прокатуlease ‡ encumbrance (385)* * *оренда; договір оренди; строк оренди; лізинг; найм; прокат -
45 office
n1. посада, пост; перебування при владі/ на посту2. відомство, міністерство; управління, відділ, бюро3. обов'язок, функція4. контора, канцелярія тощо- accountant's office фінансовий відділ, бухгалтерія- consular office функції консула, консульські обов'язки- head office головний офіс, головна установа- inquiry office довідкове бюро- lost property office бюро знахідок- principal office головний офіс, головна установа- office expenses адміністративні витрати- office hours робочі години, години службових занять- office stationary канцелярське приладдя- office of chairman обов'язки головуючого- office of honour почесна посада, неоплачувана посада- office of state державна установа- holders of an office посадові особи- party (now) in office правляча партія- rotation in office передача посади- term of office строк повноважень- to accept the renewal of one's term of office погодитись на поновлення мандату/ повноважень/ строку перебування на посаді- to assume office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to be in office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду- to come into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to enter upon office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to extend the term of office продовжити строк повноважень- to get into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to hold office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду- to leave office піти (з посади) у відставку- to perform the offices of chairman виконувати обов'язки голови- to put smbd. in office поставити когось при владі- to renew the term of office відновити повноваження; відновити строк перебування на посаді- to refuse an office відмовитись від мандату- to run for the office of president виставити свою кандидатуру на пост президента- to take office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- for office use для службового користування- through the good offices завдяки люб'язності- Central O. of Information Центральне управління інформації (Велика Британія)- Foreign and Commonwealth O. Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності (Велика Британія)- Foreign O. Форін Офіс, Міністерство закордонних справ (Велика Британія)- War O. Військове міністерство (існувало до 1964 р.) (Велика Британія) -
46 rap
I1. n1) легкий ударto get a rap over (on) the knuckles — дістати по руках (тж перен.)
2) тихий стукіт (у двері тощо)3) розм. покарання; вирок; строкto take the rap — дістати строк, потрапити за ґрати
4) знецінена (фальшива) монета5) текст. моток пряжі2. v1) злегка ударятиto rap smb. over the knuckles — дати комусь по руках (тж перен.)
2) стукати3) вистукувати (сигнали)4) різко говорити; вигукувати, викрикувати5) сваритися, лаятися6) клястися, присягатися; давати присягу7) лжесвідчити8) розм. тримати під арештом (у в'язниці)9) мет. оббивати (модель тощо)IIv (past і p.p. rapped, rapt)1) захопити; винести2) охоплювати (про почуття)* * *I n1) легкий удар2) ( неголосний) стук(іт)3) cл. покарання; вирок; термін4) догана; стягнення5) aвcтpaл.; cл. похвала6) репII v1) злегка ударяти; стукати, постукувати; вистукувати ( сигнали)2) різко говорити; викрикувати3) сваритися, лаятися4) cл. заарештувати; посадити (до в`язниці)5) метал. оббивати ( модель)III n1) дiaл.; icт. знецінена або фальшива монета2) дрібниця; крапелька; крихтаIV n; текст.пасмо, моток пряжіV vapx. (rapped [-t], rapt)1) забирати, захоплювати2) охоплювати ( про почуття)VI n; амер.прост. (відверта) розмова; розмова по душахVII v; амер.прост.1) розмовляти відверто; говорити по душах; разом поговорити ( про що-небудь)2) співчувати; співпереживати; розуміти (кого-небудь, чиї-небудь труднощі) -
47 settle
1. n1) лава, лавка, ослін2) рундук; поміст2. v1) вирішувати, приймати рішенняeverything is settled, it's all settled — усе вирішено, усе гаразд
settle it any way you like — вирішуй, як хочеш
2) домовлятися, визначати3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати4) юр. врегулювати5) оселятися, улаштовуватися6) заселяти; колонізувати7) влаштовувати, садовити, укладати8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)9) осідати, опускатися10) відстоюватися; давати осад11) дати відстоятися; очистити від каламуті13) надівати, просувати, всувати14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися15) розвіювати (сумніви тощо)16) сідати (про птахів тощо)17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)19) установлюватися (про погоду)20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)21) улягатися (про хвилювання)settle down — а) оселятися; б) влаштовуватися, умощуватися (у кріслі тощо); в) заспокоюватися; г) стати розсудливим, урівноваженим; д) осідати (про фундамент); є) тонути (про корабель)
settle in — а) переїхати, переселитися в нову квартиру; улаштуватися на новому місці; б) допомогти (комусь) улаштуватися (переїхати); в) займати надійне (міцне) становище
to settle smb. — а) здихатися когось; б) заткнути комусь пельку; в) прикінчити когось
to settle down for life — завести сім'ю, одружитися
to settle old scores — помститися, звести старі рахунки
* * *I [`setl] n2) помістII ['setl] v1) вирішувати, приймати рішення2) домовлятися, визначатиto settle a bargain — укласти угоду; дійти згоди; з'ясовувати, улагоджувати; вирішувати; юp. вирішувати, урегулювати
3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися7) надягати; всовувати; поміщати8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)10) сідати (про птахів, комах)11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)15) ущухати (про бурю; settle down)16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь -
48 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
49 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
50 hour
n1) годинаthe small hours — досвітні години; перші години після півночі
hour after hour — година за годиною, з кожною годиною
hour by hour — кожної години, щогодини
every hour on the half-hour — рівно о пів на першу (о пів на другу і т. д.) (у радіопередачах)
by the hour — погодинний (про оплату, працю)
2) певний час, періодdinner hour — а) обідня перерва, б) обідній час
the off hours — вільні години; неробочий час
the hour is 8.30 — зараз восьма година 30 хвилин
3) строк4) pl робочий день; робочий часafter hours — після роботи, після школи (занять), після закриття магазину (бару тощо)
5) звичний час вставати (лягати спати)6) урок, заняття, навчальний часthe hour lasts fifty minutes — академічна година (заняття) триває 50 хвилин
7) передача (по радіо, телебаченню)Children's H. — (вечірня) передача для дітей
8) астр., геогр. п'ятнадцять градусів довготи9) pl церк. годиниat a good hour — вчасно, до речі
till all hours — до світанку, дуже пізно, до півнів
* * *n1) година2) час, період, строкrush hours — час пік; cпeц. строк, період
3) pl час роботи; робочий день; звичайний час підйому або відходу до сну4) урок, заняття; академічна, навчальна година; залікова година ( credit hour)5) передача (по радіо, телебаченню; спочатку тривала годину)6) acтp., гeoгp. п'ятнадцять градусів довготи -
51 serve
1. n спорт.подача (м'яча)2. v1) слугувати, бути слугою2) служити, працювати, бути на службі, бути службовцем3) служити в армії; бути військовим4) обслуговуватиI am waiting to be served — я чекаю, щоб мене обслужили
to serve at table — подавати, обслуговувати (в ресторані)
9) бути корисним, допомагати, сприяти10) бути достатнім; задовольнятиit will serve — цього досить, це годиться
11) відбувати строк (служби тощо)to serve smb. generously — поводитися з кимсь великодушно
13) церк. правити службу14) подавати м'яч (теніс, волейбол)15) юр. доставляти, вручати (повістку тощо)16) с.г. злучати, спаровуватиserve out — а) роздавати, розподіляти; б) розм. відплатити (комусь за щось)
serve round — обносити по колу, пригощати (гостей)
* * *I n II v1) служити, бути слугою2) працювати, знаходитися на службі, бути службовцем ( serve out)3) служити в армії, бути військовим4) обслуговувати; постачати, забезпечувати; займатися клієнтами, покупцями, обслуговувати5) (часто serve out, serve up) подавати ( на стіл), розносити (їжу, напої); обслуговувати; годувати (нaпp., старими фільмами, байками)6) бути призначеним; служити ( для чого-небудь); використовуватися, застосовуватися7) бути корисним, надавати допомогу; сприяти; сприяти (про погоду, час)8) задовольняти, годитися, бути достатнім9) відбувати термін, строк (служби, повноважень, покарання)10) поводитися, обійтися ( з ким-небудь)11) цepк. правити службу12) подавати м'яч (теніс, волейбол)13) юp. доставляти, вручати ( повістку)14) c-г. злучати, спаровувати15) мop. клітнювати -
52 threescore
nтричі по двадцять; шістдесят (про вік)* * *[ˌariːskxː]n; іст.тричі по двадцять ( раз); шістдесят ( про вік) -
53 payment
(payt; paymt.; pymt)фін. сплата; оплата; плата; платіж; виплата; розрахунокгрошова сума, яка виплачується за що-небудь═════════■═════════additional payment додаткова сплата; advance payment передтермінова сплата • достроковий платіж • авансова плата; alimony payment аліменти • аліментна сплата; amortization payment амортизаційний платіж; annual payment річна сплата; annuity payment рентна оплата; anticipated payment попередня оплата; authorized payment дозволена сплата; back payment прострочений платіж; benefit payment виплата страхової суми • виплата допомоги; bi-annual payment піврічна оплата; bilateral payments двосторонні розрахунки; budgetary payments бюджетні платежі; cash payment сплата готівкою; cash down payment внесок готівкою; cheque payment оплата чеком; clearing payment розрахунковий платіж • платіж за клірингом; commercial payment торговельні платежі; commission payment виплата комісійної винагороди; compensation payment компенсаційний платіж; compulsory payment обов'язкова оплата; consignment payment оплата партії товару • оплата за договором консигнації; contract payments платежі за контрактом • оплата договірних робіт; contractual payments платежі за контрактом • оплата договірних робіт; credit payment розрахунок за кредитом; currency payments валютні розрахунки; current payments поточні платежі; deferred payment відстрочена оплата • відтермінований платіж; delayed payment прострочена плата; direct payment пряма оплата; direct bonus payment пряма преміальна виплата; dividend payment виплата дивідендів; down payment початковий платіж • перший внесок; due payment строковий платіж • платіж в обумовлений термін; end-of-year payment кінцева виплата • остаточна виплата в кінці року; entitlement payment компенсаційна виплата • субсидія; equal payments послідовність платежів • однакові оплати; ex gratia payment добровільний платіж • добровільна виплата страхового відшкодування; extended payment продовжений термін платежу; external payments зовнішні розрахунки; extra payment додатковий платіж; final payment остаточний розрахунок; financial payment фінансовий розрахунок; first payment первісний внесок; fixed payment встановлена оплата • фіксований платіж; fixed dividend payment оплата встановленого дивіденду • оплата фіксованого дивіденду; foreign payment закордонний платіж • плата з-за кордону; freight payment сплата за перевезення; full payment повна оплата; future payments майбутні платежі; green mail payment виплата при загрозі захоплення підприємства; gross payment валовий платіж • гуртова оплата; guaranteed payment гарантований платіж; immediate payment негайна сплата • терміновий платіж; incentive payment заохочувальний платіж; inclusive payment оплата всіх послуг; incoming payments платежі, що надходять; initial payment початковий платіж; instalment payment платіж на виплат; insurance payment страхова сплата; interest payment виплата відсотків • оплата відсотків; interim payment проміжний платіж; internal payments внутрішні розрахунки; international payment міжнародні розрахунки • платіж за міжнародні операції; investment income payments сплата доходу на інвестицію; irregular payments нерегулярні платежі; late payment прострочений платіж; lease payment оплата оренди; lease rental payment оплата оренди; lease residual payment остаточна оплата оренди; license fee payment ліцензійний платіж; loan payment сплата позики; lump sum payment одноразовий платіж; minimum payment мінімальний платіж • мінімальний внесок • найменший платіж; monetary payment грошова оплата; monthly payment місячна оплата; multilateral payments багатосторонні розрахунки; mutual payments взаємні платежі; net payment платіж нетто • розрахункова сума за платежем; outstanding payment нестягнений платіж; overdue payment прострочений платіж; overtime payment плата за понаднормову роботу; part payment частковий платіж; partial payment (Р/Р) частковий платіж; patent license payment виплата за патентну ліцензію; payroll payment виплата заробітної плати; pension payment виплата пенсії; periodical payments періодичні платежі; preferential payment першочерговий платіж; premium payment преміальна виплата; progress payments проміжна виплата; prolonged payment продовжений термін платежу; prompt payment платіж в строк; proportionate payments пропорційні платежі; punctual payment акуратний платіж; quarterly payment квартальний платіж; questionable payment сумнівний платіж; rental payment орендна плата; royalty payment виплата роялті (авторського гонорару); semi-annual payment піврічний платіж; separation payment розрахунок після закінчення терміну служби; settlement payments урегульовані розрахунки • кінцевий розрахунок; severance payment вихідна допомога; sight payment платіж на подання тратти • платіж за поданням вантажних документів; single payment одноразовий платіж; social security payment виплата за соціальним забезпеченням; stop payment припинення платежу; stopped payment припинений платіж; subsequent payment наступний платіж; subsidy payment виплата субсидії; successive payments послідовні платежі; sundry payments різноманітні платежі • разові платежі; superannuation payment відрахування із заробітної плати у фонд пенсійного забезпечення; supplementary payment додатковий платіж; tax payment сплата податків; terminal payment сплата останнього внеску; termination payment оплата останнього внеску; threshold payment вступний внесок; time payment почасова оплата; timely payment вчасний платіж; token payment символічний платіж; transfer payments передавальні платежі • трансферні платежі; unemployment payment допомога з безробіття; upfront payment авансовий платіж; wage payment виплата заробітної плати; warranty payment гарантійна плата; weekly payment тижневий платіж; yearly payment річний платіж═════════□═════════payment after delivery оплата після поставки; payment against a bank guarantee платіж, гарантований банком; payment against a L/C платіж за акредитивом; payment against an invoice платіж за поданням рахунка-фактури; payment against documents платіж за документом; payment against drafts платіж за траттою; payment against payment documents платіж за платіжними документами; payment against presentation of documents платіж за поданням документів; payment against shipping documents платіж за вантажними документами; payment ahead of schedule дострокова оплата; payment as per tariff розрахунок за тарифом; payment at sight платіж після подання документів; payment before delivery платіж до доставки товару; payment by a L/C акредитивна оплата • розрахунок за акредитивом; payment by acceptance платіж акцептом; payment by cash плата готівкою; payment by cheque платіж чеком; payment by delivery of products оплата доставкою товарів; payment by draft вексельна форма розрахунку; payment by the hour погодинна оплата; payment by instalments платіж частинами; payment by money transfers платіж за грошовими переказами; payment by the piece відрядна оплата; payment by postal transfers платіж поштовими переказами; payment by remittance переказний платіж; payment by results оплата за результатами; payment by transfers переказний платіж; payment for breakage оплата збитків від поломки; payment for carriage of goods провізна оплата; payment for deliveries розрахунок за доставку; payment for documents оплата документів; payment for goods плата за товар; payment for honour оплата опротестованого векселя; payment for honour supra protest оплата третьою особою опротестованого векселя; payment for shipments оплата за постачання; payment forward платіж наперед; payment in advance авансовий платіж; payment in arrears прострочений платіж; payment in cash (pc) платіж готівкою; payment in favour of somebody платіж на чиюсь користь; payment in foreign currency платіж іноземною валютою; payment in full повний розрахунок; payment in gold оплата золотом; payment in kind платіж натурою; payment in lieu of vacation компенсація замість відпустки; payment in part частковий платіж; payments in settlement урегульовані розрахунки • кінцеві розрахунки; payment in specie оплата готівкою; payment into an account платіж на рахунок; payment in total повний платіж; payment of an account оплата рахунка; payment of an advance виплата авансу; payment of an amount виплата певної суми; payment of arrears платіж на покриття заборгованості; payment of an award виплата страхової премії; payment of the balance платіж кінцевого розрахунку; payment of a bill оплата векселя • оплата рахунка; payment of a bonus виплата премії; payment of charges оплата витрат; payment of a cheque оплата чека; payment of a commission оплата комісії; payment of compensation виплата відшкодування; payment of costs оплата витрат; payment of custom duties сплата мита; payment of damages оплата збитків; payment of a debt сплата боргу; payment of demurrage плата за простій судна • плата за простій вагонів; payment of a deposit виплата за вкладом • виплата за депозитом; payment of dispatch виплата відправленого; payment of dividends виплата дивідендів; payment of a draft оплата тратти; payment of dues сплата членських внесків; payment of duty сплата мита; payment of expenses оплата витрат; payment of fees сплата внесків • сплата мита • сплата зборів; payment of a fine сплата штрафу; payment of freight оплата фрахту; payment of an indemnity виплата компенсації; payment of insurance indemnity виплата страхового відшкодування; payment of insurance premium сплата страхового внеску; payment of interest виплата відсотків; payment of interest on deposits виплата відсотків за вкладом; payment of an invoice оплата рахунка-фактури; payment of a premium сплата страхового внеску • сплата страхової премії; payment of profits виплата прибутку; payment of remuneration виплата винагороди; payment of transportation charges оплата транспортних витрат; payment of wages виплата заробітної плати; payment on account платіж через рахунок; payment on cheque платіж чеком; payment on a clearing basis безготівковий платіж; payment on a deferred basis платіж з відстроченням • платіж з відтермінуванням; payment on demand платіж на вимогу • оплата за поданням; payment on dividends оплата дивідендів; payment on an open account платіж за відкритим рахунком; payment on orders платіж за замовлення; payment on presentation оплата за поданням; payment on request платіж на вимогу; payment through a bank платіж через банк; payments under contract платежі за вимогами контракту; payment under loan платіж на умовах позики; term of payment термін оплати; to accept as payment приймати/прийняти на рахунок платежу; to adjust payments урегульовувати/урегулювати платежі; to anticipate payment сплачувати/сплатити достроково; to arrange payment домовлятися/домовитися про платіж; to authorize payment акціонувати платіж; to be behind with one's payments запізнюватися/запізнитися з платежами; to cease payments припиняти/припинити платежі; to claim payment вимагати оплати; to defer payment відстрочувати/відстрочити платіж; to delay payment затримувати/затримати платіж; to effect payment здійснювати/здійснити платіж; to enforce payment стягати/стягнути платіж; to exempt from payment звільняти/звільнити від платежу; to expedite payment прискорювати/прискорити платіж; to fix payment встановлювати/встановити оплату; to guarantee payment гарантувати оплату; to hold up payment затримувати/затримати платіж; to make payment здійснювати/здійснити платіж; to negotiate payment of fees домовлятися/домовитися про оплату гонорару; to postpone payment переносити/перенести строк платежу • відстрочувати/відстрочити платіж; to process payment оформлювати/оформити платіж; to prolong payment продовжувати/продовжити термін оплати; to receive payment одержувати/одержати платіж; to release from payment звільняти/звільнити від платежу; to remit payment переказувати/переказати платіж; to request payment вимагати оплату; to resume payment поновлювати/поновити платіж; to secure payment забезпечувати/забезпечити оплату; to settle payments розраховуватися/розрахуватися • врегульовувати/врегулювати платіж; to stop payment припиняти/припинити платіж; to suspend payments припиняти/припинити платежі; to transact payment проводити/провести платіж; to transfer payment переказувати/переказати платіж; to withhold payment утримуватися/утриматися від оплати; upon payment після оплати; without payment безплатно • безкоштовно -
54 пропускать
и Пропущать пропустить1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;2) проминутий, обминутий, поминутий;3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;6) перепущений через (на) що;7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);8) вихилений.* * *несов.; сов. - пропуст`ить1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти -
55 motion
1) проект резолюції, резолюція, пропозиція (у парламенті, на конференції тощо); клопотання ( в суді)•motion for judgement of acquittal — = motion for judgment of acquittal клопотання про виправдання
motion for judgment of acquittal — = motion for judgement of acquittal
- motion docketmotion to fix time for an adjourned meeting — пропозиція про призначення часу і місця наступного засідання ( де буде розглядатися відкладене питання)
- motion for adjournment
- motion for judgement
- motion for judgment
- motion for new trial
- motion for recess
- motion for reconsideration
- motion for resolution
- motion for summary judgement
- motion for summary judgment
- motion form
- motion in arrest of judgement
- motion in arrest of judgment
- motion in court
- motion of censure
- motion to adjourn
- motion to amend
- motion to dismiss
- motion to dismiss the case
- motion to dissolve
- motion to end debate
- motion to invoke cloture
- motion to kill a bill
- motion to lay on the table
- motion to quash
- motion to quash the indictment
- motion-to-reduce remedy -
56 debt
n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позиченийсума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо═════════■═════════accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість═════════□═════════acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргівdebt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)═════════◇═════════борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)▹▹ bad debt▹▹ debt capital* * *борг; заборгованість; позиковий капітал; кредит; позика; кредитування -
57 space
[speɪs] 1. n1) ко́смос, космі́чний про́стірthe satellite has vanished into space — супу́тник зник у космі́чному про́сто́рі
2) промі́жок, ві́ддаль, ві́дстаньfor the space of a mile — про́тягом ми́лі
3) комп. інтерва́л; пробі́лspace after — ві́дступ зни́зу
4) пло́ща, мі́сцеopen spaces — відкри́ті про́сто́ри; пустирі́
5) те́рмін; про́міжок ча́су; інтерва́лa short space — коро́ткий строк (те́рмін)
6) мі́сце, сиді́ння ( в поїзді тощо)7) кі́лькість рядкі́в для оголо́шення ( в газеті)8) друк. шпа́ція2. v1) залиша́ти промі́жки, розставля́ти з промі́жками2) друк. розбива́ти на шпа́ції, набира́ти в розря́дку ( часто space out) -
58 ship
1. n1) корабель; судноsister ships — а) однотипні кораблі; б) судна однієї компанії
ship's days — мор. дні для вантажних операцій
ship's husband — уповноважений, який використовує судно за дорученням власників
ship of the line — іст. лінійний корабель
2) вітрильне судно; вітрильник3) спорт. академічна гоночна вісімка4) амер. літак5) дирижабль6) екіпаж корабляship's company — екіпаж (команда) корабля
ship propeller — судновий рушій; гребний гвинт
ship's time — судновий (місцевий) час
ship of the desert — корабель пустелі, верблюд
when my ship comes home (in) — коли я розбагатію; коли мені усміхнеться щастя
a great ship asks deep waters — присл. великому кораблеві велика й дорога
2. v1) перевозити, відправляти (вантаж водою)2) амер. перевозити вантаж будь-яким видом транспорту4) вантажитися (про корабель); брати на борт5) сідати (на корабель)to ship for France — сідати на корабель, що йде у Францію
6) наймати команду (на судно)7) найматися (на судно)8) амер. транспортуватися; бути придатним для транспортування (про товари)11) мор. зачерпнути воду (під нас хитавиці)ship over — мор., розм. залишатися ще на один строк служби
* * *I a1) корабель; судноship of war — військовий корабель; вітрильне судно; cпopт. академічна ( гоночна) вісімка
2) літак; дирижабль; космічний корабельII v1) перевозити, відправляти ( вантаж), відвантажувати по воді; транспортувати ( будь-яким видом транспорту); поставляти ( товар)3) сідати ( на корабель); здійснювати посадку ( на судно)4) наймати команду ( на судно); найматися ( на судно)5) cл. транспортуватися, бути придатним для транспортування ( про товари)6) відправляти ( що-небудь), позбуватися ( чого-небудь)ship oars! — суши весла! ( команда)
8) мop. черпати воду (бортом; to ship a sea) -
59 extend
подовжувати, пролонгувати; поширювати; поширюватися (про право, привілей, обов'язок тощо); розширювати (права, домагання тощо); надавати ( кредит тощо); виконувати судовий наказ про здійснення грошового стягнення на користь держави; виконувати судовий наказ про здійснення оцінки майна боржника- extend a mandate
- extend a moratorium
- extend a right
- extend a rule
- extend a ruling
- extend a visa
- extend amnesty
- extend citizenship
- extend credit
- extend judicial authority
- extend jurisdiction
- extend penal consequences
- extend police powers
- extend protection
- extend recognition
- extend recognition to a state
- extend suffrage
- extend the crime to cases
- extend the curfew
- extend the jurisdiction
- extend the measure
- extend the term for appeal
- extend the term of a patent
- extend the term of office
- extend to all courts
- extend UN forces mandate -
60 be in
phr v1) знаходитися, бути вдома, на місці2) cл. бути у в'язниці; відбувати строк3) бути, знаходитися при владі4) прибути, прийти; прибувати ( про воду); досягати високого рівня5) наставати (нaпp., про літо)6) бути зібраним ( про врожай)7) бути в моді9) бути, стояти на подачі ( у крикеті)10) ( for) очікуватися в майбутньому11) ( for) подавати заяву, претендувати на яку-небудь посаду; cпopт. бути включеним до списку учасників12) (on) брати участь у чому-небудь, розділити що-небудь; бути обізнаним13)to be all in — бути стомленим, виснаженим
to be (well) in with smb — бути добре знайомим з ким-небудь
См. также в других словарях:
Про дурачка — Внимание! Данная страница или раздел содержит ненормативную лексику … Википедия
проіснувати — у/ю, у/єш, док. 1) Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. 2) Пробути живим якийсь час. || Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому небудь … Український тлумачний словник
Fasti Triumphales — Fasti Triumphales, Acta Triumphalia или триумфальные фасты надписи, высеченные в камне около 12 года до н. э., содержащие список триумфов от основания Рима до правления Октавиана Августа. Fasti Triumphales являются частью более… … Википедия
Стихосложение Лермонтова — СТИХОСЛОЖЕНИЕ Лермонтова. Стиховая речь Л. как особый вид поэтич. речи характеризуется чрезвычайным разнообразием выразит. средств: обилием метрич. и строфич. форм, свободой ритмич. вариаций, богатством мелодич. интонаций, изобразительностью… … Лермонтовская энциклопедия
Slim — У этого термина существуют и другие значения, см. Слим (значения). В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Мотылёв. Slim Имя при рождении Вадим Витальевич Мотылёв Дата рождения 21 января 1981( … Википедия
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
Телевидение — (Television) Понятие о телевидении, история возникновения телевидения Понятие о телевидении, история возникновения телевидения, цифровое телевидение Содержание Содержание 1. Понятие о 2. Пришествие телевидения 3. Перспективы развития телевидения … Энциклопедия инвестора
Переводы и изучение Лермонтова за рубежом — ПЕРЕВОДЫ И ИЗУЧЕНИЕ ЛЕРМОНТОВА ЗА РУБЕЖОМ. Степень известности Л. в той или иной стране во многом зависит от интенсивности культурных связей этой страны с Россией в прошлом, а затем с СССР. Наибольшую популярность его стихи и проза приобрели во… … Лермонтовская энциклопедия
Анти-Ахматова — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
ЕФРЕМ СИРИН — [сир. , греч. ᾿Εφραμ ὁ Σύρος] (ок. 306 373, Эдесса, ныне Шанлыурфа, Турция), прп. (пам. 28 янв.; католич. 9 июня; Сиро яковитской Церкви суббота 5 й седмицы поста, 28 янв., 19 февр.; в Маронитской 27 янв.; в Церкви Востока пятница 5 й седмицы по… … Православная энциклопедия
The Documentary — Студийный альбом The Game Дата выпуска 18 января 2005 Записан 2004 Жанры … Википедия