Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

про+строк

  • 41 term

    I n
    1) період, термін; час; тривалість

    for (the) term or (one's) life — на все життя, довічно; строк тюремного ув'язнення

    2) семестр, чверть

    Lady day /spring/ term — весняний семестр ( з 25 березня по 24 червня)

    midsummer /summer/ term — літній семестр ( с 24 червня по 29 вересня)

    Michaelmas /autumn/ term — осінній семестр ( з 29 вересня по 25 грудня)

    Christmas /winter/ term — зимовий семестр із 25 грудня по 25 березня

    in term time, during term — протягом семестру

    to keep terms — займатися, відвідувати заняття; триместр; сесія ( судов)

    3) pl умови

    terms of payment [of an agreement, of a treaty] — умови оплати [угоди, договору]

    on /upon/ terms — в умовах обговорюваний

    to come to terms with smb, to make terms with smb — дійти згоди /домовитися/ з кимось; прийняти чиїсь умови; піти на поступки; примиритися з кимось; умови оплати

    4) звинч. pl відносини

    technical [scientific] term — спеціальний [науковий]термін

    term for smth — термін для позначення чогось; висловлювання; слово

    6) pl висловлювання, мова, спосіб висловлюватися

    in set terms — виразно, ясно

    7) icт. межа

    to set /to put/ a term to smthпокласти кінець чомусь

    8) icт. мета, кінцева точка; вихідна, відправна точка; початок
    9) icт. призначений час; термін
    10) юp. оренда на термін; строк виконання зобов'язань

    term of years absolute — термінове безумовне право володіння; призначений день сплати оренди ( term day)

    11) мeд. нормальний період вагітності; своєчасний звільнення від тягаря

    term infant — дитина, що народилася в строк; pl; icт. менструація

    12) мaт., член, елемент; терм

    major [minor] term — предикат судження

    to bring /to reduce/ to its lowest terms — ( гранично) спростити

    13) фiз. енергетичний рівень; терм
    14) apxiт. колона зі скульптурою; терм

    terms of reference — коло ведення, мандат; компетенція; спосіб мислити; філософія; ( теоретичн модель)

    in terms of approval — схвально у термінах; мовою, у перекладі на мову

    in terms of this theory — мовою /у термінах/ даної теорії з погляду; по відношенню до; в аспекті; у тім, що стосується

    II v
    виражати, називати

    English-Ukrainian dictionary > term

  • 42 lease

    1. n
    1) оренда; здавання внайми

    to grant smth. by lease — здавати щось в оренду

    to put land out to (on) lease — здавати землю в оренду

    to take smth. on lease — брати щось в оренду; орендувати щось

    2) договір про оренду (наймання)
    3) строк оренди (наймання)
    4) пасовище, вигін
    5) текст. схрещування ниток основи
    6) текст. ниткорозділювач

    to take (to get, to have) a new lease of life — а) піднестися духом; б) вийти з ремонту (про річ)

    2. v
    1) здавати в оренду (внайми)
    2) брати в оренду (внайми)
    3) текст. схрещувати нитки
    4) текст. розділяти нитки основи
    5) збирати (колоски)
    * * *
    I [liːs] n
    1) оренда; здавання внайми
    2) договір, контракт про оренду, про найом; строк оренди, найому
    3) aвcтpaл. ділянка землі, орендована для гірничих робіт
    II [liːs] v
    здавати в оренду; внайми; брати під оренду, внайми
    III [liːs] n; діал.
    пасовище, вигін; луг; общинна земля
    IV [liːs] n; текст. V [liːs] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > lease

  • 43 trial

    n
    1) випробування; проба; дослід

    to buy smth. on trial — купити щось на пробу

    2) переживання, випробування; лиха пригода; спокуса
    3) причина невдоволення (роздратування)
    4) юр. судове слідство; судовий розгляд; суд, судовий процес

    to bring up smb. for (to) trial, to put smb. to (on) trial — притягати когось до суду

    to stand one's trial, to come up for one's trial — перебувати під судом

    5) спорт. спроба

    trial shotвійськ. контрольний постріл

    6) геол. розвідка

    trial burstвійськ. контрольна черга

    trial courtамер. суд першої інстанції

    trial flightав. пробний політ

    trial judge — суддя, який бере участь у розгляді справи

    trial loadтех. пробне навантаження

    * * *
    I n
    1) випробування, проба

    trial of strength — проба /випробування/ сили

    to enter into a trial of strength with smb — мірятися силою з ким-н.

    gun /firing/ trials — війск. вогняні випробування ( зброї)

    to proceed by trial and error — діяти методом проб, помилок

    to give smth; a trial — випробовувати що-н.

    to give smb; a trial — узяти кого-н. на випробування /на випробувальний срок/; on trial випробувальний термін, що проходить ( про людину)

    bourgeois values themselves are placed on trial — перевірці піддаються найбуржуазніші цінності; узятий на пробу ( про предмет)

    to buy smth on trial — купити що-н. на пробу

    to take smth on trial — узяти що-н. на пробу; cпeц. випробування ( у теорії ймовірності); досвід ( у серії повторних дослідів)

    2) переживання, випробування; пригода

    the trials and troubles of life — життєві випробування, хвилювання

    people strengthened by trial — люди, загартовані випробуваннями

    he has had many trials — йому довелося немало перенести, на його долю випали немало випробувань

    I fear you will find the piano next door a great trial — я боюся, що рояль в сусідній кімнаті буде вам дуже заважати

    that child is a great trial to his parents — ця дитина - суще покарання для батьків; ця дитина завдає багато клопоту батькам

    4) юp. ( судове) слідство; судовий розгляд; суд; слухання справи

    trial for theft [for murder] — суд у справі про крадіжку [про вбивство]

    trial by court martial — військовий суд, трибунал

    reopening of the trial — відновлення справи за обставинами, що знов відкрилися

    to move tor a new trial — подавати апеляцію, оскаржити вирок

    to stand (one's) trial, to come up for one's trial — знаходитися під судом; з'явитися перед судом

    to put smb to /on/ trial, to bring up smb for /to/ trial — привертати кого-н. до суду

    to be brought up to one's trial — знаходитись під слідством; справа, що слухається в суді; процес

    civil [criminal] trial — цивільна [кримінальне]справа

    the trial went unnoticed — судовий процес пройшов непоміченим /не викликав ніякої зацікавленості/

    5) часто cпopт. спроба

    qualification /acceptance/ trial — залікова спроба

    preliminary /development/ trial — попередня спроба

    6) cпopт. попередні або відбіркові змагання (особливо на біговій доріжці, треку)
    7) гeoл. розвідка
    II a

    trial flightaв. пробний політ

    trial loadтex. пробне навантаження

    trial balanceeк. пробний баланс

    trial jump [run, throw] — cпopт. пробний стрибок [забіг, -е метання]; випробувальний

    trial boring — розвідувальне буріння; контрольний

    trial burstвійск. пристрілювальна /контрольна/ черга

    trial shotвійск. пристрілювальний /контрольний/ постріл; що перевіряється; що проходить випробування

    trial employee — службовець, що проходить випробувальний термін

    trial judge — суддя, що бере участь в розгляді справи; що слухає в суді

    trial testimony — свідчення свідків, що заслуховують в суді

    III a; грам.

    English-Ukrainian dictionary > trial

  • 44 lease

    (le)
    n юр., ком. оренда; здавання в оренду; лізинг; орендний договір; договір оренди; термін оренди; наймання в оренду; a орендний
    контракт (contract) майнового найму, за яким власник майна — орендодавець (lessor) дає право орендареві (lessee) користуватися його майном певний період часу за періодичну орендну плату (rent¹); ♦ крім стандартної бувають інші форми оренди, які мають специфічну мету, напр.: фінансовий лізинг (finance lease), за яким передається орендареві увесь ризик (risk) і вся користь, які пов'язані з майновим наймом; капітальна оренда (capital lease), яка заноситься на активи (asset²) і пасиви (liability²) в балансовому звіті (balance sheet) і т. ін.
    ═════════■═════════
    capital lease капітальний лізинг • оренда устаткування; commercial lease договір оренди промислової площі; direct financing lease прямий фінансовий лізинг; farm lease сільськогосподарська оренда; financial lease фінансовий лізинг; financing lease фінансована оренда; improvement lease оренда землі з наступною меліорацією; leveraged lease оренда коштом позичених грошей • придбання майна за рахунок позичених коштів для його наступної здачі в оренду; long lease довгострокова оренда; long-term lease довгострокова оренда; master lease головний договір оренди; offshore lease закордонна оренда • оренда ділянки континентального шельфу; operating lease операційний лізинг; perpetual lease довгострокова оренда; proprietary lease оренда власності; repairing lease лізингова угода, за якою орендар зобов'язується оплачувати ремонтні видатки; service lease лізингова угода, за якою забезпечуються фінансування та ін. послуги; short lease короткострокова оренда; short-term lease короткострокова оренда
    ═════════□═════════
    by lease в оренду • на користання • напрокат; lease agreement орендний лізинговий договір • угода про здачу в оренду • договір оренди • договір наймання; lease back здавання в оренду на обумовлений термін • продаж устаткування з отриманням його назад в оренду; lease commitment орендні зобов'язання; lease contract договір оренди (лізингу) • договір наймання; lease financing лізингове фінансування • фінансування операцій оренди і прокату; lease for life довічна оренда; lease of assets оренда (виробничих) активів; lease of commercial property оренда торговельної власності; lease of land оренда землі • здача землі в оренду; lease of operating facilities договір про оренду виробничих приміщень; lease of a patent оренда патенту; lease on a percentage-of-sales basis оренда за умови відсоткових відрахувань від продажу; lease of seats on the stock exchange оренда брокерських місць на біржі; lease payment плата за оренду; lease renewable at the option of the tenant оренда, яка відновлюється за бажанням орендаря; lease term строк оренди; lease terms умови оренди; to cancel a lease розривати/розірвати орендний/лізинговий договір • скасовувати/скасувати оренду; to draw up a lease укладати/укласти договір оренди (лізингу); to extend a lease продовжувати/продовжити строк оренди; to grant a lease дозволяти/дозволити оренду; to have on lease орендувати; to hold on lease орендувати; to let on lease віддавати/віддати в оренду; to renew a lease відновлювати/відновити орендний (лізинговий) договір; to surrender a lease відмовлятися/відмовитися від оренди; to take onalease брати/взяти в оренду (лізинг); to take out a lease брати/взяти в оренду; under lease на умовах оренди (лізингу) • фінансування операцій оренди і прокату
    lease ‡ encumbrance (385)
    * * *
    оренда; договір оренди; строк оренди; лізинг; найм; прокат

    The English-Ukrainian Dictionary > lease

  • 45 office

    n
    1. посада, пост; перебування при владі/ на посту
    2. відомство, міністерство; управління, відділ, бюро
    3. обов'язок, функція
    4. контора, канцелярія тощо
    - accountant's office фінансовий відділ, бухгалтерія
    - consular office функції консула, консульські обов'язки
    - head office головний офіс, головна установа
    - lost property office бюро знахідок
    - principal office головний офіс, головна установа
    - office hours робочі години, години службових занять
    - office of honour почесна посада, неоплачувана посада
    - holders of an office посадові особи
    - party (now) in office правляча партія
    - rotation in office передача посади
    - to accept the renewal of one's term of office погодитись на поновлення мандату/ повноважень/ строку перебування на посаді
    - to assume office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
    - to be in office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду
    - to come into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
    - to enter upon office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
    - to get into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
    - to hold office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду
    - to perform the offices of chairman виконувати обов'язки голови
    - to renew the term of office відновити повноваження; відновити строк перебування на посаді
    - to take office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків
    - through the good offices завдяки люб'язності
    - Foreign and Commonwealth O. Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності (Велика Британія)
    - Foreign O. Форін Офіс, Міністерство закордонних справ (Велика Британія)
    - War O. Військове міністерство (існувало до 1964 р.) (Велика Британія)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > office

  • 46 rap

    I
    1. n
    1) легкий удар

    to give smb. a rap over (on) the fingers — дати комусь по руках (тж перен.)

    to get a rap over (on) the knuckles — дістати по руках (тж перен.)

    2) тихий стукіт (у двері тощо)
    3) розм. покарання; вирок; строк

    to take the rap — дістати строк, потрапити за ґрати

    4) знецінена (фальшива) монета
    5) текст. моток пряжі
    2. v
    1) злегка ударяти

    to rap smb. over the knuckles — дати комусь по руках (тж перен.)

    2) стукати
    3) вистукувати (сигнали)
    4) різко говорити; вигукувати, викрикувати
    5) сваритися, лаятися
    6) клястися, присягатися; давати присягу
    7) лжесвідчити
    8) розм. тримати під арештом (у в'язниці)
    9) мет. оббивати (модель тощо)
    II
    v (past і p.p. rapped, rapt)
    1) захопити; винести
    2) охоплювати (про почуття)
    * * *
    I n
    2) ( неголосний) стук(іт)
    3) cл. покарання; вирок; термін
    4) догана; стягнення
    5) aвcтpaл.; cл. похвала
    II v
    1) злегка ударяти; стукати, постукувати; вистукувати ( сигнали)
    2) різко говорити; викрикувати
    3) сваритися, лаятися
    4) cл. заарештувати; посадити (до в`язниці)
    5) метал. оббивати ( модель)
    III n
    1) дiaл.; icт. знецінена або фальшива монета
    2) дрібниця; крапелька; крихта
    IV n; текст.
    пасмо, моток пряжі
    V v
    apx. (rapped [-t], rapt)
    1) забирати, захоплювати
    VI n; амер.
    прост. (відверта) розмова; розмова по душах
    VII v; амер.
    прост.
    1) розмовляти відверто; говорити по душах; разом поговорити ( про що-небудь)
    2) співчувати; співпереживати; розуміти (кого-небудь, чиї-небудь труднощі)

    English-Ukrainian dictionary > rap

  • 47 settle

    1. n
    1) лава, лавка, ослін
    2) рундук; поміст
    2. v
    1) вирішувати, приймати рішення

    everything is settled, it's all settled — усе вирішено, усе гаразд

    settle it any way you like — вирішуй, як хочеш

    2) домовлятися, визначати
    3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати
    4) юр. врегулювати
    5) оселятися, улаштовуватися
    6) заселяти; колонізувати
    7) влаштовувати, садовити, укладати
    8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)

    to settle (oneself) in a chair — усістися на стільці

    9) осідати, опускатися
    10) відстоюватися; давати осад
    11) дати відстоятися; очистити від каламуті
    12) давати лад (чомусь); заспокоювати
    13) надівати, просувати, всувати
    14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися
    15) розвіювати (сумніви тощо)
    17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)
    18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)
    19) установлюватися (про погоду)
    20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)
    22) юр. закріпляти (за кимсь); заповідати (комусь)

    settle down — а) оселятися; б) влаштовуватися, умощуватися (у кріслі тощо); в) заспокоюватися; г) стати розсудливим, урівноваженим; д) осідати (про фундамент); є) тонути (про корабель)

    settle in — а) переїхати, переселитися в нову квартиру; улаштуватися на новому місці; б) допомогти (комусь) улаштуватися (переїхати); в) займати надійне (міцне) становище

    settle up — а) розплачуватися, розраховуватися; б) закінчити, уладнати (справу)

    to settle smb. — а) здихатися когось; б) заткнути комусь пельку; в) прикінчити когось

    to settle down for life — завести сім'ю, одружитися

    to settle old scores — помститися, звести старі рахунки

    * * *
    I [`setl] n II ['setl] v
    1) вирішувати, приймати рішення
    2) домовлятися, визначати

    to settle a bargain — укласти угоду; дійти згоди; з'ясовувати, улагоджувати; вирішувати; юp. вирішувати, урегулювати

    3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати
    4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)
    5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті
    6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися
    7) надягати; всовувати; поміщати
    8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)
    9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)
    10) сідати (про птахів, комах)
    11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)
    12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)
    13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)
    14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)
    15) ущухати (про бурю; settle down)
    16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)
    17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь
    18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості
    19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь
    20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь
    21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь
    22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою
    23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь
    24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь
    25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь

    English-Ukrainian dictionary > settle

  • 48 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 49 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 50 hour

    n
    1) година

    the small hours — досвітні години; перші години після півночі

    hour after hour — година за годиною, з кожною годиною

    hour by hour — кожної години, щогодини

    by the hourпогодинний (про оплату, працю)

    2) певний час, період

    dinner hour — а) обідня перерва, б) обідній час

    the off hours — вільні години; неробочий час

    the hour is 8.30 — зараз восьма година 30 хвилин

    3) строк
    4) pl робочий день; робочий час

    after hours — після роботи, після школи (занять), після закриття магазину (бару тощо)

    5) звичний час вставати (лягати спати)
    6) урок, заняття, навчальний час
    7) передача (по радіо, телебаченню)

    Children's H. — (вечірня) передача для дітей

    8) астр., геогр. п'ятнадцять градусів довготи
    9) pl церк. години

    in an ill (evil) hour — у недобрий час

    at a good hour — вчасно, до речі

    till all hours — до світанку, дуже пізно, до півнів

    * * *
    n
    2) час, період, строк

    rush hours — час пік; cпeц. строк, період

    3) pl час роботи; робочий день; звичайний час підйому або відходу до сну
    4) урок, заняття; академічна, навчальна година; залікова година ( credit hour)
    5) передача (по радіо, телебаченню; спочатку тривала годину)
    6) acтp., гeoгp. п'ятнадцять градусів довготи
    7) pl; цepк. (hours, Hours) години ( canonical hours)

    English-Ukrainian dictionary > hour

  • 51 serve

    1. n спорт.
    подача (м'яча)
    2. v
    1) слугувати, бути слугою
    2) служити, працювати, бути на службі, бути службовцем
    3) служити в армії; бути військовим
    4) обслуговувати
    5) постачати (щось), забезпечувати (чимсь)
    6) займатися покупцями (клієнтами), обслуговувати (когось)

    I am waiting to be served — я чекаю, щоб мене обслужили

    7) подавати (на стіл), розносити (страви)

    to serve at table — подавати, обслуговувати (в ресторані)

    8) призначатися (для чогось), використовуватися як (щось), бути придатним (для чогось)
    9) бути корисним, допомагати, сприяти
    10) бути достатнім; задовольняти

    it will serve — цього досить, це годиться

    11) відбувати строк (служби тощо)
    12) поводитися (з кимсь); ставитися (до когось)

    to serve smb. generously — поводитися з кимсь великодушно

    13) церк. правити службу
    14) подавати м'яч (теніс, волейбол)
    15) юр. доставляти, вручати (повістку тощо)
    16) с.г. злучати, спаровувати

    serve out — а) роздавати, розподіляти; б) розм. відплатити (комусь за щось)

    serve round — обносити по колу, пригощати (гостей)

    to serve smb. a (dirty) trick — (зле) пожартувати з когось

    * * *
    I n
    подача ( м'яча) (теніс, бадмінтон)
    II v
    1) служити, бути слугою
    2) працювати, знаходитися на службі, бути службовцем ( serve out)
    3) служити в армії, бути військовим
    4) обслуговувати; постачати, забезпечувати; займатися клієнтами, покупцями, обслуговувати
    5) (часто serve out, serve up) подавати ( на стіл), розносити (їжу, напої); обслуговувати; годувати (нaпp., старими фільмами, байками)
    6) бути призначеним; служити ( для чого-небудь); використовуватися, застосовуватися
    7) бути корисним, надавати допомогу; сприяти; сприяти (про погоду, час)
    8) задовольняти, годитися, бути достатнім
    9) відбувати термін, строк (служби, повноважень, покарання)
    10) поводитися, обійтися ( з ким-небудь)
    11) цepк. правити службу
    12) подавати м'яч (теніс, волейбол)
    13) юp. доставляти, вручати ( повістку)
    14) c-г. злучати, спаровувати
    15) мop. клітнювати

    English-Ukrainian dictionary > serve

  • 52 threescore

    English-Ukrainian dictionary > threescore

  • 53 payment

    (payt; paymt.; pymt)
    фін. сплата; оплата; плата; платіж; виплата; розрахунок
    грошова сума, яка виплачується за що-небудь
    ═════════■═════════
    additional payment додаткова сплата; advance payment передтермінова сплата • достроковий платіж • авансова плата; alimony payment аліменти • аліментна сплата; amortization payment амортизаційний платіж; annual payment річна сплата; annuity payment рентна оплата; anticipated payment попередня оплата; authorized payment дозволена сплата; back payment прострочений платіж; benefit payment виплата страхової суми • виплата допомоги; bi-annual payment піврічна оплата; bilateral payments двосторонні розрахунки; budgetary payments бюджетні платежі; cash payment сплата готівкою; cash down payment внесок готівкою; cheque payment оплата чеком; clearing payment розрахунковий платіж • платіж за клірингом; commercial payment торговельні платежі; commission payment виплата комісійної винагороди; compensation payment компенсаційний платіж; compulsory payment обов'язкова оплата; consignment payment оплата партії товару • оплата за договором консигнації; contract payments платежі за контрактом • оплата договірних робіт; contractual payments платежі за контрактом • оплата договірних робіт; credit payment розрахунок за кредитом; currency payments валютні розрахунки; current payments поточні платежі; deferred payment відстрочена оплата • відтермінований платіж; delayed payment прострочена плата; direct payment пряма оплата; direct bonus payment пряма преміальна виплата; dividend payment виплата дивідендів; down payment початковий платіж • перший внесок; due payment строковий платіж • платіж в обумовлений термін; end-of-year payment кінцева виплата • остаточна виплата в кінці року; entitlement payment компенсаційна виплата • субсидія; equal payments послідовність платежів • однакові оплати; ex gratia payment добровільний платіж • добровільна виплата страхового відшкодування; extended payment продовжений термін платежу; external payments зовнішні розрахунки; extra payment додатковий платіж; final payment остаточний розрахунок; financial payment фінансовий розрахунок; first payment первісний внесок; fixed payment встановлена оплата • фіксований платіж; fixed dividend payment оплата встановленого дивіденду • оплата фіксованого дивіденду; foreign payment закордонний платіж • плата з-за кордону; freight payment сплата за перевезення; full payment повна оплата; future payments майбутні платежі; green mail payment виплата при загрозі захоплення підприємства; gross payment валовий платіж • гуртова оплата; guaranteed payment гарантований платіж; immediate payment негайна сплата • терміновий платіж; incentive payment заохочувальний платіж; inclusive payment оплата всіх послуг; incoming payments платежі, що надходять; initial payment початковий платіж; instalment payment платіж на виплат; insurance payment страхова сплата; interest payment виплата відсотків • оплата відсотків; interim payment проміжний платіж; internal payments внутрішні розрахунки; international payment міжнародні розрахунки • платіж за міжнародні операції; investment income payments сплата доходу на інвестицію; irregular payments нерегулярні платежі; late payment прострочений платіж; lease payment оплата оренди; lease rental payment оплата оренди; lease residual payment остаточна оплата оренди; license fee payment ліцензійний платіж; loan payment сплата позики; lump sum payment одноразовий платіж; minimum payment мінімальний платіж • мінімальний внесок • найменший платіж; monetary payment грошова оплата; monthly payment місячна оплата; multilateral payments багатосторонні розрахунки; mutual payments взаємні платежі; net payment платіж нетто • розрахункова сума за платежем; outstanding payment нестягнений платіж; overdue payment прострочений платіж; overtime payment плата за понаднормову роботу; part payment частковий платіж; partial payment (Р/Р) частковий платіж; patent license payment виплата за патентну ліцензію; payroll payment виплата заробітної плати; pension payment виплата пенсії; periodical payments періодичні платежі; preferential payment першочерговий платіж; premium payment преміальна виплата; progress payments проміжна виплата; prolonged payment продовжений термін платежу; prompt payment платіж в строк; proportionate payments пропорційні платежі; punctual payment акуратний платіж; quarterly payment квартальний платіж; questionable payment сумнівний платіж; rental payment орендна плата; royalty payment виплата роялті (авторського гонорару); semi-annual payment піврічний платіж; separation payment розрахунок після закінчення терміну служби; settlement payments урегульовані розрахунки • кінцевий розрахунок; severance payment вихідна допомога; sight payment платіж на подання тратти • платіж за поданням вантажних документів; single payment одноразовий платіж; social security payment виплата за соціальним забезпеченням; stop payment припинення платежу; stopped payment припинений платіж; subsequent payment наступний платіж; subsidy payment виплата субсидії; successive payments послідовні платежі; sundry payments різноманітні платежі • разові платежі; superannuation payment відрахування із заробітної плати у фонд пенсійного забезпечення; supplementary payment додатковий платіж; tax payment сплата податків; terminal payment сплата останнього внеску; termination payment оплата останнього внеску; threshold payment вступний внесок; time payment почасова оплата; timely payment вчасний платіж; token payment символічний платіж; transfer payments передавальні платежі • трансферні платежі; unemployment payment допомога з безробіття; upfront payment авансовий платіж; wage payment виплата заробітної плати; warranty payment гарантійна плата; weekly payment тижневий платіж; yearly payment річний платіж
    ═════════□═════════
    payment after delivery оплата після поставки; payment against a bank guarantee платіж, гарантований банком; payment against a L/C платіж за акредитивом; payment against an invoice платіж за поданням рахунка-фактури; payment against documents платіж за документом; payment against drafts платіж за траттою; payment against payment documents платіж за платіжними документами; payment against presentation of documents платіж за поданням документів; payment against shipping documents платіж за вантажними документами; payment ahead of schedule дострокова оплата; payment as per tariff розрахунок за тарифом; payment at sight платіж після подання документів; payment before delivery платіж до доставки товару; payment by a L/C акредитивна оплата • розрахунок за акредитивом; payment by acceptance платіж акцептом; payment by cash плата готівкою; payment by cheque платіж чеком; payment by delivery of products оплата доставкою товарів; payment by draft вексельна форма розрахунку; payment by the hour погодинна оплата; payment by instalments платіж частинами; payment by money transfers платіж за грошовими переказами; payment by the piece відрядна оплата; payment by postal transfers платіж поштовими переказами; payment by remittance переказний платіж; payment by results оплата за результатами; payment by transfers переказний платіж; payment for breakage оплата збитків від поломки; payment for carriage of goods провізна оплата; payment for deliveries розрахунок за доставку; payment for documents оплата документів; payment for goods плата за товар; payment for honour оплата опротестованого векселя; payment for honour supra protest оплата третьою особою опротестованого векселя; payment for shipments оплата за постачання; payment forward платіж наперед; payment in advance авансовий платіж; payment in arrears прострочений платіж; payment in cash (pc) платіж готівкою; payment in favour of somebody платіж на чиюсь користь; payment in foreign currency платіж іноземною валютою; payment in full повний розрахунок; payment in gold оплата золотом; payment in kind платіж натурою; payment in lieu of vacation компенсація замість відпустки; payment in part частковий платіж; payments in settlement урегульовані розрахунки • кінцеві розрахунки; payment in specie оплата готівкою; payment into an account платіж на рахунок; payment in total повний платіж; payment of an account оплата рахунка; payment of an advance виплата авансу; payment of an amount виплата певної суми; payment of arrears платіж на покриття заборгованості; payment of an award виплата страхової премії; payment of the balance платіж кінцевого розрахунку; payment of a bill оплата векселя • оплата рахунка; payment of a bonus виплата премії; payment of charges оплата витрат; payment of a cheque оплата чека; payment of a commission оплата комісії; payment of compensation виплата відшкодування; payment of costs оплата витрат; payment of custom duties сплата мита; payment of damages оплата збитків; payment of a debt сплата боргу; payment of demurrage плата за простій судна • плата за простій вагонів; payment of a deposit виплата за вкладом • виплата за депозитом; payment of dispatch виплата відправленого; payment of dividends виплата дивідендів; payment of a draft оплата тратти; payment of dues сплата членських внесків; payment of duty сплата мита; payment of expenses оплата витрат; payment of fees сплата внесків • сплата мита • сплата зборів; payment of a fine сплата штрафу; payment of freight оплата фрахту; payment of an indemnity виплата компенсації; payment of insurance indemnity виплата страхового відшкодування; payment of insurance premium сплата страхового внеску; payment of interest виплата відсотків; payment of interest on deposits виплата відсотків за вкладом; payment of an invoice оплата рахунка-фактури; payment of a premium сплата страхового внеску • сплата страхової премії; payment of profits виплата прибутку; payment of remuneration виплата винагороди; payment of transportation charges оплата транспортних витрат; payment of wages виплата заробітної плати; payment on account платіж через рахунок; payment on cheque платіж чеком; payment on a clearing basis безготівковий платіж; payment on a deferred basis платіж з відстроченням • платіж з відтермінуванням; payment on demand платіж на вимогу • оплата за поданням; payment on dividends оплата дивідендів; payment on an open account платіж за відкритим рахунком; payment on orders платіж за замовлення; payment on presentation оплата за поданням; payment on request платіж на вимогу; payment through a bank платіж через банк; payments under contract платежі за вимогами контракту; payment under loan платіж на умовах позики; term of payment термін оплати; to accept as payment приймати/прийняти на рахунок платежу; to adjust payments урегульовувати/урегулювати платежі; to anticipate payment сплачувати/сплатити достроково; to arrange payment домовлятися/домовитися про платіж; to authorize payment акціонувати платіж; to be behind with one's payments запізнюватися/запізнитися з платежами; to cease payments припиняти/припинити платежі; to claim payment вимагати оплати; to defer payment відстрочувати/відстрочити платіж; to delay payment затримувати/затримати платіж; to effect payment здійснювати/здійснити платіж; to enforce payment стягати/стягнути платіж; to exempt from payment звільняти/звільнити від платежу; to expedite payment прискорювати/прискорити платіж; to fix payment встановлювати/встановити оплату; to guarantee payment гарантувати оплату; to hold up payment затримувати/затримати платіж; to make payment здійснювати/здійснити платіж; to negotiate payment of fees домовлятися/домовитися про оплату гонорару; to postpone payment переносити/перенести строк платежу • відстрочувати/відстрочити платіж; to process payment оформлювати/оформити платіж; to prolong payment продовжувати/продовжити термін оплати; to receive payment одержувати/одержати платіж; to release from payment звільняти/звільнити від платежу; to remit payment переказувати/переказати платіж; to request payment вимагати оплату; to resume payment поновлювати/поновити платіж; to secure payment забезпечувати/забезпечити оплату; to settle payments розраховуватися/розрахуватися • врегульовувати/врегулювати платіж; to stop payment припиняти/припинити платіж; to suspend payments припиняти/припинити платежі; to transact payment проводити/провести платіж; to transfer payment переказувати/переказати платіж; to withhold payment утримуватися/утриматися від оплати; upon payment після оплати; without payment безплатно • безкоштовно

    The English-Ukrainian Dictionary > payment

  • 54 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 55 motion

    1) проект резолюції, резолюція, пропозиція (у парламенті, на конференції тощо); клопотання ( в суді)

    motion for judgement of acquittal= motion for judgment of acquittal клопотання про виправдання

    motion for judgment of acquittal= motion for judgement of acquittal

    - motion docket
    - motion for adjournment
    - motion for judgement
    - motion for judgment
    - motion for new trial
    - motion for recess
    - motion for reconsideration
    - motion for resolution
    - motion for summary judgement
    - motion for summary judgment
    - motion form
    - motion in arrest of judgement
    - motion in arrest of judgment
    - motion in court
    - motion of censure
    - motion to adjourn
    - motion to amend
    - motion to dismiss
    - motion to dismiss the case
    - motion to dissolve
    - motion to end debate
    - motion to invoke cloture
    - motion to kill a bill
    - motion to lay on the table
    - motion to quash
    - motion to quash the indictment
    - motion-to-reduce remedy

    English-Ukrainian law dictionary > motion

  • 56 debt

    n фін., бухг. борг; заборгованість; зобов'язання; позика; a борговий; заборгований; позиковий; позичений
    сума грошей або послуг, які окрема особа, підприємство або уряд винні іншій стороні, тобто правове зобов'язання перед кимось; ♦ виділяють: борги окремої особи у формі застави (mortgage), банківської позички тощо; борги підприємства у формі кредиторської заборгованості (accounts payable), боргового зобов'язання тощо; борги уряду у формі довгострокових облігацій (long-term bonds), короткострокових цінних паперів (short-term securities) тощо
    ═════════■═════════
    accruing debt борг, що наростає; accumulated debt нагромаджений борг; active debt несплачений борг • невиплачений борг; bad debt; bank debt заборгованість за банківською позикою; blocked debt заморожений борг; bonded debt облігаційна позика • консолідований борг; book debt борг згідно з бухгалтерськими книгами; business debt діловий борг • комерційний борг; commercial debt торговельна заборгованість; company debt борг підприємства; consolidated debt консолідований борг; contract debt борг за контрактом; convertible debt оборотна облігація; current debt поточний борг; deferred debt відстрочений борг; doubtful debt; dubious debt сумнівний борг; due debt борг, який підлягає сплаті; external debt зовнішній борг; floating debt короткострокова заборгованість • сконсолідований борг; foreign debt закордонний борг • зовнішній борг; frozen debt заморожений борг; funded debt консолідований борг; government debt державний борг; hypothecary debt іпотечна заборгованість; interest-bearing debt відсотковий борг; internal debt внутрішня заборгованість; irrecoverable debt безповоротний борг • безнадійний борг; joint debt сукупний борг; liquid debt ліквідна заборгованість; liquidated debt ліквідований борг; long-term debt довгостроковий борг; money debt грошовий борг; mortgage debt іпотечна заборгованість • заставний борг; national debt державний борг; net debt чиста заборгованість; net bonded debt чистий облігаційний борг; nonrecoverable debt безповоротний борг; ordinary debt звичайний борг; outstanding debt несплачений борг; paid debt сплачений борг; public debt державний борг; recoverable debt борг, який може бути стягнений; residual debt залишок боргу; secured debt забезпечений борг; short-term debt короткостроковий борг; state debt державний борг; total debt загальна заборгованість • загальна сума боргу; uncollectible debts безнадійні борги; undischarged debt несплачений борг; unfunded debt короткострокова заборгованість • неконсолідований борг; unified debt консолідований борг; unpaid debt несплачений борг; unrecoverable debt безповоротний борг; unsecured debt неза-безпечена заборгованість
    ═════════□═════════
    acknowledgement of debt визнання боргу; debt alleviation часткове сплачення боргу; debt and borrowing позика і кредит; debt burden тягар заборгованості; debt capital; debt certificate борговий сертифікат • боргове свідоцтво; debt collecting стягнення боргу; debt commitment боргове зобов'язання; debt conversion переведення боргу; debt crisis криза заборгованості; debt discount знижка із заборгованості; debt due борг до сплати; debt finance; debt financing сплачення боргу шляхом випуску позики; debt funding консолідування боргу • переведення короткострокової заборгованості в довгострокову; debt instalment сплачення боргу частинами; debt liability боргове зобов'язання; debt management керування боргом • управління боргом; debt payable борг, який підлягає сплаті; debt portion боргова частина; debt receivable борг, який можна повернути; debt recovery proceeding судова справа про стягнення боргу; debt recycling продовження боргу • рецир-кулювання боргу; debt repudiation відмова від сплати боргу; debt rescheduling перегляд строків кредитів; debt restructuring перегляд строків кредитів; debt-ridden обтяжений боргами; debt security цінний папір — боргова гарантія; debt service обслуговування боргу; debt servicing обслуговування боргу; debt servicing capacity спроможність до обслуговування боргу; debt servicing obligations зобов'язання з обслуговування боргу; debt to banks заборгованість банкам; debt to the government заборгованість урядові; debt warrant боргова розписка; to acknowledge a debt визнавати/визнати борг; to be in debt мати борг; to be out of debt звільнятися/звільнитися від боргів • виходити/вийти з боргів; to call a debt вимагати сплати боргу; to cancel debt анульовувати/анулювати борг; to clear a debt сплачувати/сплатити борг; to collect a debt одержувати/одержати гроші на рахунок боргу; to contract debts брати/взяти в борг; to cover a debt покривати/покрити борг; to discharge a debt сплачувати/сплатити борг; to get into debt потрапити/потрапляти в борги; to get out of debt звільнитися/звільнятися від боргу; to have debts мати борги; to incur debts брати/взяти в борг • входити/ввійти в борги; to liquidate a debt ліквідувати заборгованість; to meet a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay a debt покривати/покрити борг • сплачувати/сплатити борг; to pay back a debt сплачувати/сплатити борг; to pay off a debt сплачувати/сплатити борг • повертати/повернути борг; to recover a debt стягувати/стягнути борг; to repay a debt сплачувати/сплатити борг; to run into debt потрапити/потрапляти в борги; to settle a debt сплачувати/сплатити борг; to write off a debt списувати/списати борг; without debts вільний від боргів • без боргів
    debt — ім. довг, прикм. довговий (діас, діал.)
    ═════════◇═════════
    борг < нім. Borg — позичка < bergen — берегти; давати пощаду, давати строк для виплати; закріплюється в ужитку в XVI ст. спочатку лише у виразах: «на борг» «в борг (на віру)», а пізніше поширилося і дістало значення, яке охоплює ст. у. термін довг (ЕС-СУМ 1: 168; ЕСУМ 1: 229); довг < ст. сл. длъгъ, долгъ — обов'язок; зобов'язання перед кимось; пізніше — борг; засвідчується в писемних пам'ятках з 1489 р.: «А два(д)цать копъ грошє(и) в кажъди(и) годъ має(т)єсь собє брати за до(л)гъ што єсъмо ємоу виньни»; ст. у. термін довг сьогодні вживається тільки в розмовній мові (ЕС-СУМ 1: 168, 344; ССМ 1: 301, 314)
    ▹▹ bad debt
    * * *
    борг; заборгованість; позиковий капітал; кредит; позика; кредитування

    The English-Ukrainian Dictionary > debt

  • 57 space

    [speɪs] 1. n
    1) ко́смос, космі́чний про́стір

    the satellite has vanished into space — супу́тник зник у космі́чному про́сто́рі

    2) промі́жок, ві́ддаль, ві́дстань

    for the space of a mile — про́тягом ми́лі

    3) комп. інтерва́л; пробі́л

    space after — ві́дступ зни́зу

    4) пло́ща, мі́сце

    open spaces — відкри́ті про́сто́ри; пустирі́

    5) те́рмін; про́міжок ча́су; інтерва́л

    a short space — коро́ткий строк (те́рмін)

    6) мі́сце, сиді́ння ( в поїзді тощо)
    7) кі́лькість рядкі́в для оголо́шення ( в газеті)
    8) друк. шпа́ція
    2. v
    1) залиша́ти промі́жки, розставля́ти з промі́жками
    2) друк. розбива́ти на шпа́ції, набира́ти в розря́дку ( часто space out)

    English-Ukrainian transcription dictionary > space

  • 58 ship

    1. n
    1) корабель; судно

    sister ships — а) однотипні кораблі; б) судна однієї компанії

    ship's daysмор. дні для вантажних операцій

    ship's husband — уповноважений, який використовує судно за дорученням власників

    ship of the lineіст. лінійний корабель

    2) вітрильне судно; вітрильник
    3) спорт. академічна гоночна вісімка
    4) амер. літак
    5) дирижабль
    6) екіпаж корабля

    ship propeller — судновий рушій; гребний гвинт

    ship of the desert — корабель пустелі, верблюд

    when my ship comes home (in) — коли я розбагатію; коли мені усміхнеться щастя

    a great ship asks deep watersприсл. великому кораблеві велика й дорога

    2. v
    1) перевозити, відправляти (вантаж водою)
    2) амер. перевозити вантаж будь-яким видом транспорту
    3) вантажити (корабель); робити посадку (на корабель)
    4) вантажитися (про корабель); брати на борт
    5) сідати (на корабель)

    to ship for France — сідати на корабель, що йде у Францію

    6) наймати команду (на судно)
    7) найматися (на судно)
    8) амер. транспортуватися; бути придатним для транспортування (про товари)
    9) розм. відіслати (щось); позбутися (чогось)
    10) мор. ставити (щоглу); навішувати (кермо)
    11) мор. зачерпнути воду (під нас хитавиці)

    ship overмор., розм. залишатися ще на один строк служби

    * * *
    I a
    1) корабель; судно

    ship of war — військовий корабель; вітрильне судно; cпopт. академічна ( гоночна) вісімка

    2) літак; дирижабль; космічний корабель
    II v
    1) перевозити, відправляти ( вантаж), відвантажувати по воді; транспортувати ( будь-яким видом транспорту); поставляти ( товар)
    2) вантажити ( судно); вантажитися ( про судно); приймати на борт
    3) сідати ( на корабель); здійснювати посадку ( на судно)
    5) cл. транспортуватися, бути придатним для транспортування ( про товари)
    7) мop. ставити ( щоглу); ставити, навішувати ( кермо)
    8) мop. черпати воду (бортом; to ship a sea)

    English-Ukrainian dictionary > ship

  • 59 extend

    подовжувати, пролонгувати; поширювати; поширюватися (про право, привілей, обов'язок тощо); розширювати (права, домагання тощо); надавати ( кредит тощо); виконувати судовий наказ про здійснення грошового стягнення на користь держави; виконувати судовий наказ про здійснення оцінки майна боржника
    - extend a mandate
    - extend a moratorium
    - extend a right
    - extend a rule
    - extend a ruling
    - extend a visa
    - extend amnesty
    - extend citizenship
    - extend credit
    - extend judicial authority
    - extend jurisdiction
    - extend penal consequences
    - extend police powers
    - extend protection
    - extend recognition
    - extend recognition to a state
    - extend suffrage
    - extend the crime to cases
    - extend the curfew
    - extend the jurisdiction
    - extend the measure
    - extend the term for appeal
    - extend the term of a patent
    - extend the term of office
    - extend to all courts
    - extend UN forces mandate

    English-Ukrainian law dictionary > extend

  • 60 be in

    phr v
    1) знаходитися, бути вдома, на місці
    2) cл. бути у в'язниці; відбувати строк
    3) бути, знаходитися при владі
    4) прибути, прийти; прибувати ( про воду); досягати високого рівня
    5) наставати (нaпp., про літо)
    9) бути, стояти на подачі ( у крикеті)
    10) ( for) очікуватися в майбутньому
    11) ( for) подавати заяву, претендувати на яку-небудь посаду; cпopт. бути включеним до списку учасників
    12) (on) брати участь у чому-небудь, розділити що-небудь; бути обізнаним
    13)

    to be all in — бути стомленим, виснаженим

    English-Ukrainian dictionary > be in

См. также в других словарях:

  • Про дурачка — Внимание! Данная страница или раздел содержит ненормативную лексику …   Википедия

  • проіснувати — у/ю, у/єш, док. 1) Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. 2) Пробути живим якийсь час. || Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому небудь …   Український тлумачний словник

  • Fasti Triumphales — Fasti Triumphales, Acta Triumphalia или триумфальные фасты  надписи, высеченные в камне около 12 года до н. э., содержащие список триумфов от основания Рима до правления Октавиана Августа. Fasti Triumphales являются частью более… …   Википедия

  • Стихосложение Лермонтова — СТИХОСЛОЖЕНИЕ Лермонтова. Стиховая речь Л. как особый вид поэтич. речи характеризуется чрезвычайным разнообразием выразит. средств: обилием метрич. и строфич. форм, свободой ритмич. вариаций, богатством мелодич. интонаций, изобразительностью… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Slim — У этого термина существуют и другие значения, см. Слим (значения). В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Мотылёв. Slim Имя при рождении Вадим Витальевич Мотылёв Дата рождения 21 января 1981( …   Википедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Телевидение — (Television) Понятие о телевидении, история возникновения телевидения Понятие о телевидении, история возникновения телевидения, цифровое телевидение Содержание Содержание 1. Понятие о 2. Пришествие телевидения 3. Перспективы развития телевидения …   Энциклопедия инвестора

  • Переводы и изучение Лермонтова за рубежом — ПЕРЕВОДЫ И ИЗУЧЕНИЕ ЛЕРМОНТОВА ЗА РУБЕЖОМ. Степень известности Л. в той или иной стране во многом зависит от интенсивности культурных связей этой страны с Россией в прошлом, а затем с СССР. Наибольшую популярность его стихи и проза приобрели во… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Анти-Ахматова — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей …   Википедия

  • ЕФРЕМ СИРИН — [сир. , греч. ᾿Εφραμ ὁ Σύρος] (ок. 306 373, Эдесса, ныне Шанлыурфа, Турция), прп. (пам. 28 янв.; католич. 9 июня; Сиро яковитской Церкви суббота 5 й седмицы поста, 28 янв., 19 февр.; в Маронитской 27 янв.; в Церкви Востока пятница 5 й седмицы по… …   Православная энциклопедия

  • The Documentary — Студийный альбом The Game Дата выпуска 18 января 2005 Записан 2004 Жанры …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»