-
101 unctuous
adj1) єлейний, улесливий2) маслянистий; масний; жирний3) жирний і липкий (про ґрунт)* * *a1) єлейний, вкрадливийunctuous voice [manners] — єлейний голос [-, манери]
2) маслянистий3) жирний, лепкий ( про грунт) -
102 drop
I n1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного3) pl; мeд. краплі4) драже; льодяник5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски6) падіння, зниження ( цін); спад7) спад ( гімнастика)8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення10) миcт. опускна завіса11) підставка, що опускається ( шибениці)12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап13) пластинка, що закриває замкову щілину14) проріз, щілина (для грошей, листів)16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)18) cл. схованка ( для передачі шпигунської інформації)19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульнийII v1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати5) умирати (тж. drop oft)6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)12) опускати, пропускати13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)19) випорожнятися ( про тварину)20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик) -
103 knit
I n1) трикотаж; трикотажний виріб2) в'язання, плетіння3) лицьова петля ( у в'язанні)II aв'язаний, плетенийIII v(knitted [-id], knit)1) в'язати, плести; в'язати лицьовими петлями2) зв'язувати, з'єднувати, скріплювати; зрощувати (тж. knit together); з'єднуватися, скріплюватися; зростатися; створювати, породжувати4) стягувати, стискувати, збирати; стягуватися, стискуватися5) зав'язуватися ( про плоди); icт. зачати, понести ( про самку)6) встановлювати ( відносини); зміцнювати; укладати ( угоду)7) сплітати, переплітати, плести -
104 line
I [lain] n1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровідparty [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення
lines of communication — комунікації; лінія електромережі
line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія
9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хідline of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс
11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)13) pl; миcт. роль, слова ролі14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів17) pl доля18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія19) (on) відомості, інформація20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)22) тб. рядок ( зображення)II [lain] von the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)
1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом6) aмep. вудитиIII [lain] v1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)3) наповнювати, набивати -
105 north
I n1) північ; мop. норд2) північ, північна частина або область; північний район; північна окраїна ( міста); північний край ( острова); (North) полярні країни; Крайня Північ, Арктика3) ( the North) північні країни ( Європи); північні штати США; жителі півночі, населення північних районів4) aмep.; icт. жителі Півночі5) північний вітер; пoeт. аквілон, борей6) (North) eк. промислово розвинені країниII a1) північнийNorth Britain — Північна Британія, Шотландія; мop. нардовий; арктичний, полярний
2) звернений на північ; який виходить на північ; north eye cл. косоокістьIII adv1) на північ, у північному напрямкуIV v1) рухатися, направлятися, відхилятися на північ; набувати північного напрямку2) завіяти з півночі ( про вітер) -
106 tell
I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
107 любовь
1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.* * *любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння -
108 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
109 rag
[ræg] I n1) ганчі́рка; кла́поть2) pl лахмі́ття, дра́нтяglad rags розм. — святко́вий о́дяг
4) обри́вок, кла́птикII 1. sl.; nthere is not a rag of evidence — нема́є жо́дного до́казу
1) гру́бі жа́рти; глузува́ння; ро́зіграш2) сканда́л; шум, га́лас2. sl.; v1) глузува́ти; дражни́ти2) зчиня́ти га́лас (сканда́л), галасува́тиIII 1. nтверди́й вапня́к, грубозерни́стий піскови́к2. v1) дроби́ти камі́ння; дроби́ти руду́ ( для сортування)2) тех. зніма́ти за́ди́рки -
110 welcome
['welkəm] 1. n1) привіта́ння2) гости́нність, щи́рий прийо́м2. vto give a warm welcome — щи́ро привіта́ти (прийня́ти)
1) віта́ти2) щи́ро прийма́ти3. adj1) ба́жаний, приє́мнийwelcome news — приє́мні нови́ни
2) pred.you are welcome! — будь ла́ска, не ва́рто (подя́ки)!
you are welcome to it — будь ла́ска, скі́льки завго́дно
4. inthe is welcome to use my books — я охо́че дозволя́ю йому́ користува́тися мої́ми книжка́ми
ласка́во про́симо; про́симо завіта́ти; (тж. you are welcome!) -
111 Головаха, Іван Петрович
Головаха, Іван Петрович (1916, с Д. ербетовка, Ставропольський край) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т Московського ун-ту (1944). Докт. філософських наук (1969), проф. (1971) В. 1947 - 1956 працював в Ін-ті філософії НАНУ - ст. наук. співр., зав. від. історії філософської та суспільної думки України (1952 - 1955), згодом (1986 - 1988) - пров. наук, співр.-консультантом. Досліджував філософські та соціологічні погляди Шевченка, Лесі України, Франка; історію марксистської думки на Україні; проблеми філософії діалектичного матеріалізму, атеїзму.[br]Осн. тв.: "Т.Г.Шевченко і російські революційні демократи 50-60-х рр. XX ст." (1953); "Суспільно-політичні і філософські погляди Лесі Українки" (1953); "Історичний матеріалізм - наука про закони суспільного розвитку" (1959); "Про матеріалістичне розуміння історії", у співавт. (1975); "Ідейні зв'язки українських і російських революційних демократів", у співавт. (1981); "Філософська думка в Києві", у співавт. (1982); "Історія філософії на Україні". В 2 т., у співавт. (1987).Філософський енциклопедичний словник > Головаха, Іван Петрович
-
112 Євангелія
Євангелія (від грецьк,- εύαγγελιον - блага вість) - ранньохристиянські твори, які розповідають про життя Ісуса Христа, розкривають зміст його вчення. Авторство Є. приписують або учням Ісуса - апостолам, або їхнім найближчим послідовникам. Нині відомо понад ЗО Є. Окрім чотирьох, які ввійшли у канонічний текст Нового Завіту - Є. від Матфея, від Марка, від Луки, від Іоана, - були ще Є. від Петра, Андрія, Филипа та ін. Перші три канонічні Є. близькі за змістом, й вірогідно, вони мали спільні усні й письмові джерела; їх прийнято називати синоптичними (від грецьк. σύνοψιζ - огляд). Найперше за часом написання - Є. від Марка, в якому відсутнє описання непорочного зачаття Діви Марії й чудесного народження Ісуса. Є. від Іоана відрізняється від синоптичних за змістом і стилем. Воно написане під впливом ідей Філона Александрійського і гностиків (див. гностицизм). Якщо в Є. від Матфея переважає юдейсько-християнський зміст, то в Є. від Луки відчувається вплив християн-неюдеїв. Останнє також вирізняється різким осудом багатіїв О. скільки ні в Об'явленні Івана Богослова, ні в Апостольських посланнях Є. не цитуються, це засвідчує, що вони були невідомі їх авторам. Вперше оповідають про Є. (після канонізованих) Іриней і Татіан біля 180 р. Написання Є. відповідало назрілій потребі нової релігії в розгорнутому поданні її віровчення. Тривалий час у літературі доводилося, що євангельські оповіді не є відображенням реальних подій. Проте останнім часом домінуючою стає позиція історичної школи, згідно з якою в змісті новозавітних Є. знайшло відображення в містифікованій формі життя реальної особи, яка відіграла помітну роль в історії єврейськ. народу в пер. трет. І ст. Затвердження чотирьох Є. як канонічних відбулося лише в 325 р. на Нікейському церковному соборі.А. Колодний -
113 Коллінгвуд, Робін Джордж
Коллінгвуд, Робін Джордж (1889, Картвел-Фел - 1943) - англ. філософ, історик, археолог; фахівець зі стародавньої історії Британії, автор праць з релігієзнавства, політики, естетики. Загальним спрямуванням його філософії є неогегельянство. Навчався вдома, потім у чоловічій школі-пансіонаті у Регбі, пізніше - в Оксфордському ун-ті. В 1913 р. самостійно здійснив археологічні розкопки римського форту в Емблсайді; в цей же період отримує вчений ступінь і публікує переклад книги Бенедетто Кроче "Філософія Дж. Віко". Од 1935 р. обіймає посаду професора-завідувача кафедри метафізичної філософії в Оксфордському ун-ті. Зазнав протилежних впливів: спекулятивних філософів (Платон, Віко, Гегель, Кроче, Джентиле) - з одного боку, емпіриків та сенсуалістів (Бекон, Локк, Г'юм) - з другого С. правою свого життя вважав зближення філософії та історії. Використовує філософсько-історичний доробок Гегеля, проте відкидає його тлумачення Духа як абсолютної ідеї, своєрідного всеохопного Логосу, вічної ідеальної основи універсуму. Визнаючи автономність власне історичного пізнання, К. водночас фіксував його певну обмеженість, що виявляється у тенденції підходити до минулого в його чистому вигляді як такого, що існує окремо від суб'єкта історичної дії та пізнання. З'ясування цієї обставини дає змогу, гадав він, усвідомити те, що говорити про суще поза духом немає жодних підстав, оскільки будь-який предмет пізнання є продуктом конструктивної діяльності людини як істоти передусім мислячої, духовної. Дух тлумачиться К. як самодостатній процес творчого мислення. Погляди К. на сутність і функції філософії зазнали певної еволюції, що найбільш виразно виявляється при порівнянні двох його основних праць, присвячених цьому питанню - "Начерку філософського методу" та "Начерку метафізики". Якщо у першій праці філософія розглядається як спосіб систематизації різноманітного змісту людського знання, то у другій головна функція філософії вбачається у з'ясуванні абсолютних передумов людського мислення та форм їх виявлення у різні періоди історії. К. намагався розробити версію "метафізики без онтології" як історичної науки про найглибинніші підвалини наукового мислення, зміна котрих приводить до серйозних, тектонічного штибу зрушень у суспільстві. Зокрема, кризу техногенної європейської культури К. трактував як результат відмови від її головної засади - віри у розум. Ідеї К. вплинули в подальшому на процес поступового відродження метафізики у західноєвропейській філософії.[br]Осн. тв.: "Начерк філософського методу" (1933); "Основи мистецтва" (1938); "Автобіографія" (1939); "Начерк метафізики" (1940); "Новий Левіафан" (1942); "Ідея історії" (не була завершена, опублікована посмертно, в 1946).Філософський енциклопедичний словник > Коллінгвуд, Робін Джордж
-
114 Осиповський, Тимофій Федорович
Осиповський, Тимофій Федорович (1765, с. Осипово Володимирської губ. - 1832) - рос. вчений-математик, філософ З. акінчив Петербурзьку учительську гімназію (1786). Докт. філософії (1807), проф. (1850). Викладав фізику та математику (Москва, Петербург), автор високо поцінованого на той час "Курсу математики" (Т. 1-2,1801 - 1802). Від 1803 р. - в Харкові: зав. кафедрою чистої математики (1805 - 1820), ректор (1813 - 1820) Харківського ун-ту. Переклав і видав "Логіку" Кондильяка. Створив і очолив "Тов-во наук при Харківському ун-ті" (1812 - 1832), редагував ж. "Український вісник". За філософськими поглядами - переконаний емпірик, об'єктивіст, критик апріоризму, ідеалістичного спекулятивного конструювання, містики. Зокрема, О. належить ґрунтовна критика ідей Канта стосовно простору і часу та "метафізичних основ" природознавства, логічної концепції Шада, фізики шеллінгіанця Стойковича.[br]Осн. тв.: "Про простір і час" (1807); "Міркування щодо динамічної системи Канта" (1813); "Відзив про підручник "Логіки" професора І.Є. Шада" (1816).Філософський енциклопедичний словник > Осиповський, Тимофій Федорович
-
115 Унамуно, Мігель де
Унамуно, Мігель де (1864, Більбао - 1936) - ісп. філософ, письменник. Закінчив ф-т філософії та гуманітарних наук Мадридського ун-ту (1884). Від 1890 р. обіймав посаду зав. кафедрою в Саламанкському ун-ті; у 1901, 1931, 1934 - 1936 рр. - ректор цього ун-ту. У 1924 - 1930 рр. перебував в еміграції; в 1931 - 1933 рр. - депутат кортес (ісп. парламенту). На ранньому етапі творчості У. нетривалий час був прихильний до ідей соціалізму і позитивізму. У філософському становленні зазнав переважного впливу К'єркегора, Паскаля, Ніцше, тяжів до екзистенціалізму. У центрі уваги У. - проблема не абстрактної людини чи людства, а конкретної людської особистості "із плоті і крові", що відчайдушно прагне до безсмертя. Не розум, а віра створюють підґрунтя для безсмертя З. гідно з У., людина перебуває у стані постійної напруги між розумом і вірою, що є джерелом пристрастей, агонії і боротьби "без надії на перемогу"; ця напруга породжує "трагічне відчуття життя". Бкзистенційна гострота сприйняття реальності позначилася на тлумаченні У. поняття "слова" не як абстрактного логосу, а як внутрішнього самовиявлення людини "із плоті і крові", акту неповторної індивідуальної самореалізації. Виявляв велике занепокоєння долею ісп. національної мови і культури, прагнув не стільки "європеїзувати Іспанію", як "іспанізувати Європу" у сенсі надання ісп. культурі світового значення.[br]Осн. тв.: "Про пуризм" (1895); "Життя Дон Кіхота і Санчо" (1905); "Про трагічне відчуття життя у людей і народів" (1913); "Дзеркало смерті" (1913); "Туман" (1914); "Нариси". У 7 т. (1916 - 1918); "Істинні арбітри: Іспанія проти Європи" (1925); "Агонія християнства" (1931). -
116 хіліазм
ХІЛІАЗМ, мілленаризм (від лат. mille - тисяча) - тисячолітнє Царство Боже на Землі та вчення про нього. Ідея X. базується на провіщеній біблейськими пророками ідеї земного царювання Месії. У християнстві X. - тисячолітнє царювання Ісуса Христа, яке встановиться з його другим пришестям, обітниця про що міститься у текстах Нового Завіту. На Заході більше поширене поняття "мілленаризм". Існують два погляди на друге пришестя Христа на Землю: або перед його тисячолітнім царюванням (премілленаризм), або після (постмілленаризм). X., або мілленаризм, є органічною складовою християнської есхатології. Хіліастичні мотиви вплинули на формування есхатологічного типу історичної свідомості, в т.ч. в його поза- або квазірелігійних формах. Різноманітні суспільно-утопічні побудови, навіть апелюючи до секуляризаційної соціально-політичної практики, історично виявлялися перетвореними формами X.С. Головащенко -
117 Шопенгауер, Артур
Шопенгауер, Артур (1788, Данциг - 1860) - нім. філософ. Студіював філософію в Геттингенському й Берлінському ун-тах. Першими вчителями Ш. були Вольф, Фіхте, Шляєрмахер. Його перша (й основна) праця "Світ як воля та уявлення", що вийшла друком у 1819 р., а також лекційний курс (1820), присвячений новій (волюнтаристській) метафізиці, не мали успіху. Визнання філософського здобутку Ш. поступово почало утверджуватися лише після 1850 р. Ш. був першим із західних філософів, хто звернув увагу на релігійне й філософське вчення буддизму. Найвидатнішими філософами вважав Канта і Платона Ч. ільна ідея філософії Ш. - світ є моїм уявленням - має витоки у розрізненні Кантом світу феноменів (явищ) та ноуменів (речей у собі), але феноменалізм ІП. суттєво інший, ніж у Канта. Він апелює не до трансцендентальних умов пізнання предмета взагалі, а до властивостей інтелекту, які накладають відбиток на світ явищ, що є поспіль світом ілюзій, або "майя" (санскр. - магія, чари). Головне завдання пізнання, за Ш., полягає у тому, щоб відрізнити первинне й головне від другорядного і похідного. З'ясувати це завдання можливо, лише пробившись крізь утворену явищами зовнішню "завісу омани" до своєї власної внутрішньої суті шляхом безпосереднього її переживання. Тоді оприявниться істина, що первинною і справді реальною у кожній людині й у всьому світі є Воля. Отже, за Ш., внутрішньою сутністю світу є Воля, а її зовнішньою оболонкою - нескінченна й мінлива сукупність явищ. Світова Воля є "волею до життя", а носієм її - орієнтований на себе та на панування над іншими елемент загальної сукупності розмежованих поміж собою одиничних воль. Первень сліпої волі залягає в глибинах кожної речі й творіння; особливо виразно його дія виявляється в людині - через породження й безнастанне відтворення почуття тривоги, неспокою, невдоволення й ворожнечі, а також страху (передовсім смерті). Отже, життя - це стан непроминального розчарування й песимізму. Завдяки цій ідеї етика Ш. та історії філософії здобулася на назву "етики песимізму". Порятунок від усепоглинного песимізму, за Ш., можливий лише через естетичне споглядання або моральний чинник співчуття. Серед усіх мистецтв найвищим є музика, яка найсильніше пробуджує почуття звільнення від тягаря волі, оскільки почуття страждання й радості досягають тут найвищого рівня всезагальності. Останній крок заперечення осібної людської волі як чинника страждання Ш. вбачає у нірвані - стані спокою внаслідок поборювання волі до життя (але не через самогубство, а поступовий рух до занурення у спокій на обраному кожним життєвому шляху).[br]Осн. тв.: "Про чотири первні принципу достатньої підстави" (1813); "Світ як Воля та уявлення" (1819); "Про Волю у природі" (1836); "Дві засадничі проблеми етики" (1841). -
118 appoint
v1) призначати; затверджувати (на посаді)to appoint smb. to a professorship — затвердити (призначити) когось професором
2) домовлятися, призначати (побачення тощо)3) наказувати; відводити; приписувати; пропонувати4) опоряджувати, устатковувати, обладнувати; меблювати5) приймати рішення, вирішувати; зважуватися6) прирікати* * *v1) призначати ( на пост); затверджувати ( на посаді); створювати2) домовлятися ( про місце або час); призначати3) icт., пoeт. пропонувати, диктувати -
119 bag
1. n1) лантух, мішок, сумка2) портфель, ранець, чемодан3) рюкзак4) дипломатична пошта5) pl мішки під очима6) ягдташ; здобич мисливця7) трофеї, здобич; втрати противника8) pl розм. штани (тж pair of bags)9) pl багатство, золоті гори10) pl розм. безліч, маса, купа11) військ. котел, мішок12) вим'я13) розм. звільнення (з роботи)14) розм. баба, молодичкаbag and baggage — з усіма пожитками (манатками), цілком і повністю
2. v2) брати без дозволу, привласнювати; захоплювати (трофеї)3) брати в полон4) збивати (літаки)5) розм. схопити, арештувати6) розм. збирати (підписи)7) випинатися, відстовбурчуватися; висіти мішком; надиматися8) наповнювати повітрям, надимати (вітрила)9) розм. звільняти, виганяти (з роботи)10) жати серпом* * *I n1) мішок; торба; портфель; сумка; ранецьgum bag — спортивна сумка; гаманець; валіза; рідко рюкзак; дипломатична пошта (тж. diplomatic bag); pl мішки під очима (тж. bags under one's eyes) пневматична подушка
2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника3) мішок ( міра об'єму)4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок6) pl велика кількість, маса; купа7) звільнення ( з роботи)8) cл. баба, молодичка, дівка9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття10) настрій11) положення, ситуація; справи е проблеми12) джерело розчарування; перешкода; скарга13) стиль виконання ( музики)14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну15) вiйcьк. казан, мішок16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)19)bag and baggage — з усіма пожитками цілком, повністю
II va bag of wind — пустодзвін, хвалько, пустомеля
1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити3) збирати; колекціонувати4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)5) в'ючити, нав'ючувати6) звільняти, виганяти з роботи7) мop. збитися з курсу8) театр. підняти завісуIII v -
120 carpet
1. n1) килим2) буд. покриття (дороги)3) тех. захисний шар4) розм. три місяці ув'язнення5) покривало; скатертинаto be on the carpet — а) розглядатися (про питання); б) дістати догану
to step off the carpet — амер. одружитися, стати на рушник
2. v1) вистилати килимами (квітами)2) буд. вкривати тонким шаром (чогось)3) викликати для догани* * *I n1) килим2) cпeц. покриття ( дороги)3) жapг. три місяці в'язниці4) цepк. покрив; завіса ( напрестольна)II v1) устеляти, покривати килимами; pass устеляти ( квітами)2) cпeц. покривати тонким шаром ( бітуму)3) викликати е висловлювати догану, зауваження; дати прочухана
См. также в других словарях:
зав'язуватися — уюся, уєшся, недок., зав яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) тільки 3 ос. Закріплюватися, стягуватися зав язуванням. 2) Пов язуватися чим небудь, надівати на себе, стягуючи кінці вузлом. 3) тільки 3 ос., перен. Починатися, виникати (про… … Український тлумачний словник
Завіт - союз - заповіт — Грецький термін διαθήκη переважно вживали в Септуаґінті для перекладу єврейського berith, що означає «угоду» або «союз», чи то в політичному значенні (пор. 1 Цар. 20:34), чи навіть у подружньому (Мал. 2:14), а найчастіше «угоду союз» між Богом і… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
завівати — а/є, недок., заві/яти, і/є, док. 1) тільки недок., неперех. Злегка віяти; повівати. 2) неперех. Задувати, проникати куди небудь. || безос. 3) перех. Віючи, наносити, насипати чого небудь у щось, кудись (про вітер). || Засипати, заносити кого , що … Український тлумачний словник
зав'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зав янути, зав яти. 2) у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину) … Український тлумачний словник
зав'янути — і рідко зав я/ти, в я/ну, в я/неш, док. 1) Зробитися, стати в ялим; зів янути, засохнути від нестачі вологи. 2) перен. Утратити свіжість, красу, силу, бадьорість; змарніти (про людину). 3) перен. Утратити силу вияву; зникнути. Слава не зав яне … Український тлумачний словник
завітрювати — ює, недок., заві/трити, ить, док., безос. Починати віяти (про вітер) … Український тлумачний словник
куйовдити — джу, диш, недок. 1) перех. Те саме, що кошлатити (про волосся, вовну і т. ін.). 2) перех. і неперех. Крутити, мести (про завірюху, вітер) … Український тлумачний словник
розшморгуватися — ується, недок., розшмо/ргнутися, неться, док. 1) Розв язуватися, розпускатися (про зав язку, петлю, вузол і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до розшморгувати … Український тлумачний словник
Челомей Владимир Николаевич — (30.06.1914, г. Седлец, Польша 8.12.1984, г. Москва; похоронен на Новодевичьем кладбище), ученый в области механики и процессов управления, конструктор ракетной и ракетно космической техники, доктор технических наук (1951), профессор (1952), член … Энциклопедия РВСН
Довольствие войск — ДОВОЛЬСТВІЕ ВОЙСКЪ, состоитъ изъ: 1)денежнаго; 2) провіантскаго, приварочнаго, чайнаго и фуражнаго; 3) вещевого; 4) квартирнаго; 5) предметами арт. (см. Артиллерійское довольствіе) и инж. (см. Инженерное довольствіе1) вѣдомствъ; 6) снабженія… … Военная энциклопедия
Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів