про+завісу

ГЕРМЕНЕВТИКА (грецьк. έρμηνετικη, від έρμηνεω - пояснюю, інтерпретую, тлумачу) - термін, формування основоположного значення якого історично сягає стародавніх тлумачень текстів Біблії; традиційно він також включає тлумачення текстів філософських та літературних - насамперед тих, які стосуються Біблії. На позначення самостійного філософського напряму цей термін почав застосовуватися, головно, на поч. XX ст., коли розгорнулося фундаментальне філософське осмислення феномена розуміння та пов'язаної з ним методології і практики гуманітарно-історичних дисциплін. В історії інтерпретації профанних та сакральних текстів вирізняються наступні основні різновиди: 1) Буквальна інтерпретація, яка стверджує, що біблійні тексти мають тлумачитися згідно зі значеннями (відповідними намірам авторів), які виражені їхньою граматичною конструкцією та історичними контекстами виникнення. Її дотримувались Тома Аквінський, Лютер, Кальвін та ін. 2) Моральна інтерпретація, яка намагалась встановити екзегетичні принципи, завдяки яким з різних частин текстів Біблії можуть бути виведені відповідні етичні приписи та моральні імперативи поведінки. 3) Алегорична (символічна) інтерпретація (запозичена зі стоїцизму і уперше запроваджена до тлумачення текстів Гомера Пергамською школою філологів) розуміла біблійні оповіді як такі, що мають крім буквального ще й другий, фігуральний рівень референції за межі тих подій, які експліцитно маються на увазі у текстах Біблії. Окремою формою алегоричної інтерпретації є "типологічне" тлумачення, згідно з яким головні події Старого Завіту є передвіщенням подій Нового Завіту (Ноїв ковчег як "тип" християнської церкви). Цього різновиду тлумачення Біблії, з використанням платонівських та стоїчних категорій, дотримувались Філон Александрійський, Елемент Александрійський, Ориген та ін. 4) Анагогічна (містична) інтерпретація стосується тлумачення біблійних подій у їхньому відношенні до прийдешнього життя як його прообразу С. тан справ, коли проблематика Г. і проблематика філософії осмислювались паралельно, незалежно одна від одної, а тому і не зазнавали істотного взаємовпливу, лишався чинним до початку XX ст. Провідними постатями, які розвивали Г. у такому статусі, були Юстин, Іреней, Тертуліан.Августин, Флавій, Баумгартен, Ернесті та ін. На основі ознайомлення з працею Ернесті "Тлумач" в контексті історико-літературних студій нім. романтизму (особливо у співробітництві зі Шлегелем) Шляєрмахер розвиває Г. як мистецтво конгеніального осягнення чужої індивідуальності, дослідивши феномен розуміння як такий і виокремивши граматичний та психологічний його різновиди. Надалі Г. розробляється в річищі методологічних пошуків нім. історичної школи (Ранке, Дройзен, Савіньї та ін.), філології та психології (Аст, Бек, Штайнталь та ін.). Зрештою, в історичному науковченні Дильтея вона - як вчення про мистецтво тлумачення писемних пам'яток (життєвих виявів) - включається у контекст теорії пізнання, логіки й методології гуманітарних наук і проголошується сполучною ланкою між філософією та історичними дисциплінами, головною складовою основоположень наук про дух. Г. набуває у Дильтея філософського статусу під впливом розробленої Гуссерлем у "Логічних дослідженнях" теорії значення. Долаючи завдяки феноменології Гуссерля релятивізм і скептичний суб'єктивізм свого історичного науковчення і розв'язуючи проблему об'єктивності гуманітарного знання, Г. Дильтея разом з тим втрачала своє найвагоміше конструктивне надбання - принцип історизму. Щоб уникнути цієї дилеми, Гайдеггер намагається на нових засадах об'єднати дві різнорідні традиції у концепції, яку він з 1919 р. називає "феноменологічною Г." Завдяки філософії фундаментальної онтології Гайдеггера класична (теологічна, філологічна й історична) Г. започаткувала нову фазу свого розвитку. Її центральна проблема - проблема розуміння - була осмислена вже не як метод наукового пізнання, а як спосіб людського буття, а феноменологія - як онтологія. Нове філософське вчення постає як "Г. фактичності", що ситуативно розташоване в конкретно-історичному контексті людського "Я" (пізніше - "Dasein"), головним способом буттєвого самовизначення якого виступає інтерпретативне тлумачення свого буття-у-світі. Подальший розвиток цієї традиції здійснив Гадамер (див. герменевтика філософська). Г. у традиційному сенсі як гносеологічне підґрунтя й методологію гуманітарних наук розробляв також Бетті та ін. Як до допоміжної дисципліни до неї звертаються Апель, Габермас, Деррида.

ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.

(A/C; ace; acct; a/c)

1. ком. рахунок; 2. бухг., рах. рахунок; книга; реєстр; звіт; звітність; 3. pl рек., марк. клієнт; рекламодавець

1. вид документа за виконану послугу (service¹), куплений товар (goods), виконану роботу і т. ін., на якому вказується сума грошей, що належить дебітору (debtor) чи кредитору (creditor), тобто фізичній чи юридичній особі; 2. систематичний запис фінансових операцій (transaction¹), який у хронологічному порядку відтворює різні господарські процеси у бухгалтерському реєстрі (ledger), де в грошовому виразі протиставляються дві сторони запису — дебет (debit²) і кредит (credit); ♦ рахунки класифікуються залежно від їх призначення, структури та ін., напр.: номінальні рахунки (nominal account), які призначені для операцій, пов'язаних з витратами (expenses¹) і надходженнями (revenue²); особові рахунки (personal account), в яких фіксуються операції, пов'язані з дебіторами (debtor), кредиторами (creditor) та ін. особами; реальні рахунки (real account) для визначення операцій, пов'язані з активами (asset¹); 3. окрема особа, організація або установа, що є замовником послуг рекламного (advertising¹) чи ін. маркетингового агентства (agency²)

═════════■═════════

absorption account вбираючий рахунок; accumulation account накопичувальний рахунок; active account активний депозитний рахунок; adjunct account вбираючий рахунок; adjustment accounts регулятивний рахунок резерву на амортизацію; advance account рахунок позик; aggregate accounts зведені рахунки; all-plant expense account реєстр загальнофабричних накладних витрат; annual account річний рахунок; appropriation account асигнаційний рахунок; assets account рахунок активів; automatic transfer account рахунок з автоматичним переказом коштів; bad debt account рахунок безнадійних боргів; balance sheet account стаття бухгалтерського балансу; bank account банківський рахунок; bank giro account банківський рахунок в системі жирорахунків; bills account рахунок векселів; blocked account блокований рахунок; budget account бюджетний рахунок • рахунок покриття витрат; business account рахунок підприємств; capital account рахунок капіталу • рахунок основного капіталу • рахунок руху капіталу; capitalization account рахунок інвестованого капіталу; cash account рахунок каси; charge account кредит за відкритим рахунком; check account амер. чековий рахунок; checking account чековий рахунок • поточний рахунок; cheque account австрал., англ., канад. чековий рахунок • поточний рахунок; clearing account розрахунковий рахунок; closed account закритий рахунок; closing account зведений рахунок • кінцевий рахунок • остаточний рахунок; combined accounts зведені рахунки; collection account рахунок розрахунків з покупцями; commission account рахунок комісійних виплат • ощадний внесок; compound interest account рахунок, за яким нараховуються відсотки; consolidated accounts зведені рахунки • консолідовані рахунки; consumers account рахунок споживачів; contra account контра-рахунок • субрахунок; control account контрольний рахунок; cost account рахунок витрат; cost control account контрольний рахунок витрат; credit account рахунок пасиву • кредитний рахунок • рахунок з кредитовим сальдо; creditor's account рахунок кредитора; current account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; customer accounts рахунки клієнтів; debit account рахунок активу • рахунок з дебетовим сальдо; debtor's account рахунок дебітора; deposit account депозитний рахунок • строковий вклад; depreciation account рахунок відрахування на знос активу • рахунок амортизаційних фондів; depreciation adjustment account рахунок коригування амортизації • регулятивний рахунок резерву на амортизацію • регулятивний рахунок фонду відрахування на знос основних засобів; depreciation reserve account рахунок фонду відрахування на знос активів • рахунок амортизаційних фондів • рахунок резерву на амортизацію; detailed account докладний звіт; disbursement account рахунок витрат; dividend account рахунок дивідендів; dormant account недіючий рахунок • неактивний депозитний рахунок; drawing account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; entertainment account рахунок на представницькі витрати; exchange equalization account фонд стабілізації валюти; expense account; external account рахунок зовнішніх розрахунків • платіжний баланс; Federal Reserve bank account амер. рахунок у Федеральному резервному банку; final account підсумковий рахунок • кінцевий звіт; financial account фінансовий рахунок • фінансовий звіт; financial accounts фінансова звітність; fixed assets account рахунок основних засобів • рахунок необоротних активів • рахунок основного капіталу; foreign currency account валютний рахунок; foreign transactions account поточний рахунок закордонних операцій; frozen account заморожений рахунок; general account рахунок у головній бухгалтерській книзі; giro account жирорахунок; government accounts урядові рахунки • урядові фінансові звіти; government receipts and expenditure account рахунок державних доходів і видатків; gross savings and investment account рахунок валових заощаджень та інвестицій; impersonal account рахунок, що не належить конкретній особі; imprest accounts авансові рахунки • підзвітні суми; inactive account неактивний клієнтський рахунок • неактивний депозитний рахунок; income account рахунок прибутків; income and expenditure account рахунок доходів і видатків; income statement account рахунок прибутків і збитків; individual retirement account особовий рахунок пенсійних нарахувань • особовий пенсійний рахунок; integrated accounts інтегровані рахунки • інтегрована система рахунків; intercompany account рахунок розрахунків між компаніями; interest account рахунок з виплатою відсотків • розрахунок відсотків; interest-bearing transaction account поточний рахунок з виплатою відсотків; interest-free account безвідсотковий рахунок; interim account проміжний рахунок • тимчасовий рахунок; inventory account рахунок товарно-матеріальних запасів; investment account рахунок капіталовкладень • рахунок для інвестиційних операцій; itemized account деталізований рахунок • рахунок з детальним переліком операцій; joint account спільний рахунок • об'єднаний рахунок; ledger account рахунок у гросбусі; liabilities account рахунок зобов'язань; loan account позиковий рахунок; loro account рахунок лоро; manufacturing account рахунок виробничих витрат; material price variance account рахунок відхилень цін на матеріали; material variance account рахунок відхилень вартості матеріалів від нормативної; merchandise accounts рахунки комерційної діяльності • товарні операції (в платіжному балансі); monthly account місячний звіт; national accounts звіт про виконання державного бюджету • національні рахунки; national income accounts рахунки національного доходу; national income and expenditure account рахунок національних доходів та витрат; nominal account номінальний рахунок • пасивний рахунок • активно-пасивний рахунок; nostro account рахунок ностро; numbered account нумерований депозитний рахунок • нумерований рахунок; old account (o/a) старий рахунок; open account (O/A) відкритий рахунок; operating accounts поточні рахунки; outlay accounts рахунки видатків; outstanding account (o/a) неоплачений рахунок; overdrawn account рахунок з овердрафтом; overhead accounts рахунки накладних витрат; payroll account рахунок заробітної плати; personal account особовий рахунок; petty cash account рахунок дрібної каси; phoney account фіктивний рахунок • недійсний рахунок; private account рахунок приватної особи • приватний рахунок • особовий рахунок; production account рахунок продукції; profit account рахунок прибутків; profit and loss account рахунок прибутків та збитків; profit and loss appropriation account рахунок розподілу прибутків і збитків; property account рахунок основного капіталу; proprietary account рахунок капіталу; public account рахунок державної установи; purchases account рахунок закупівель; real account реальний рахунок • активний рахунок • стаття балансу; realization account рахунок реалізації; registered account зареєстрований рахунок; reserve account резервний рахунок; revenue account рахунок надходжень; revenue and expense account рахунок надходжень і витрат; running account поточний рахунок • діас. біжучий рахунок; sales account рахунок продажу; savings account ощадний рахунок • ощадна книжка; securities account рахунок цінних паперів; settlement account розрахунковий рахунок; special account особливий рахунок • окремий рахунок; special fund account рахунок фонду спеціального призначення; stock account рахунок капіталу • рахунок цінних паперів; subscriber's account рахунок передплатника • рахунок абонента; subsidiary account допоміжний рахунок; summary account підсумковий рахунок • кінцевий баланс; sundries accounts інші статті бухгалтерського обліку; surplus account рахунок надлишку; suspense account проміжний рахунок • рахунок сумнівних дебіторів; temporary account тимчасовий рахунок; thrift account строковий рахунок • ощадний рахунок; transaction account поточний рахунок • короткостроковий депозит; transfer account рахунок безготівкових розрахунків; trust account довірчий рахунок; vostro account рахунок вост-ро; wage account рахунок, на який перераховується заробітна плата; yearly account річний звіт • річні фінансові звіти • ультимо

═════════□═════════

accounts analysis аналіз статей балансу; account balance сальдо рахунку • залишок на рахунку; account book журнал бухгалтерського обліку • бухгалтерська книга; account card план рахунків; account category категорія рахунка; account conflict конфлікт між рекламодавцями; account current (A/C) контокорент • відкритий рахунок • поточний банківський рахунок; account day розрахунковий день; accounts department відділ розрахунків • відділ фінансових звітів; account detail докладні дані про банківський рахунок; account entry бухгалтерський запис • запис • рядок бухгалтерської звітності; account executive керівник, який веде рахунок клієнтів • консультант рекламного бюро • уповноважений за контрактом з рекламодавцями; account for current operations рахунок поточних операцій; account form документ бухгалтерського обліку; account for the accumulation of payments рахунок для оплати нагромаджених платежів; account for various payments рахунок для оплати різних платежів • рахунок для різних платежів; account heading заголовок рахунка; account held as collateral рахунок під заставу; account held in foreign currency рахунок в іноземній валюті; account holder власник рахунка; account in the bearer's name рахунок на подавця • рахунок на пред'явника; account ledger бухгалтерський реєстр • бухгалтерська книга; account management керівництво групами клієнтів • керівництво групами клієнтів, які працюють • проведення рахунків; account manager керівник групи клієнтів, які працюють • завідувач відділу реклами; account of charges рахунок витрат • рахунок накладних витрат; account of commission рахунок комісійних платежів; account of disbursements рахунок витрат; account of expenses рахунок витрат • діас. рахунок розходів; account of goods purchased рахунок на закуплені товари; account of heating expenses рахунок витрат на опалення; account of overheads рахунок накладних витрат; account of recourse рахунок з правом звернення • рахунок регресу; account-only cheque чек лише для безготівкового розрахунку; accounts outstanding неоплачені рахунки; account payee cheque чек на рахунок одержувача; account representative консультант зі зв'язків з рекламодавцями; account sales (a. s., A/S) звіт про продаж товару • рахунок про продаж товару; account sheet бланк рахунка; accounts statement звіт про стан рахунків; account stated сальдо рахунка • підведений рахунок; account subject to notice рахунок з повідомленням; account supervisor керівник групи зі зв'язків з рекламодавцями; account terms умови оплати рахунка; account title назва рахунка; account-to-account transfer переказ грошей з одного рахунка на інший; account with overdraft facility рахунок, на якому дозволено овердрафт • рахунок з перевищенням кредитного ліміту • рахунок, на якому дозволено позичати банківські гроші; account with the Treasury рахунок в міністерстві фінансів, скарбниці; for account only тільки для розрахунку; for account and risk of за рахунок і на ризик; on account (o/a) на рахунок належної суми; on a joint account на спільному рахунку; standard manual of accounts посібник правил і порядку ведення рахунків; to adjust an account виправляти/виправити рахунок; to audit accounts проводити/провести ревізію рахунків; to balance an account закривати/закрити рахунок • балансувати/збалансувати статтю розрахунків • підсумовувати/підсумувати рахунок; to charge an account дебетувати рахунок; to charge to an account відносити/віднести на рахунок; to check an account перевіряти/перевірити рахунок; to close an account закривати/закрити рахунок; to credit an account кредитувати рахунок; to debit an account дебетувати рахунок; to draw money from an account списувати/списати з рахунка; to draw on an account брати/взяти гроші з рахунка; to enter on an account зараховувати/зарахувати суму на рахунок; to falsify an account підробляти/підробити рахунок; to freeze an account заморожувати/заморозити рахунок; to have an account with a bank мати рахунок в банку; to keep accounts провадити рахунки • вести рахунки • вести бухгалтерські книги; to make up an account виписувати/виписати рахунок; to open an account відкривати/відкрити рахунок; to operate an account проводити рахунок • вести рахунок; to overdraw an account перевищувати/перевищити залишок на рахунку • перевищувати/перевищити кредитний ліміт на рахунку; to pay an account платити/оплатити рахунок; to pay into an account записувати/записати на рахунок; to render an account представляти/представити рахунок; to run up an account збільшувати/збільшити залишок на рахунку; to settle an account оплачувати/оплатити рахунок • узгоджувати/узгодити суму на рахунку; to set up an account відкривати/відкрити рахунок; to square accounts розплачуватися/розплатитися • розраховуватися/розрахуватися; to transfer to an account переписувати/переписати на рахунок; to verify accounts перевіряти/перевірити рахунки • перевіряти/перевірити правильність ведення рахунків; to withdraw from an account знімати/зняти з рахунка; to write off from an account списувати/списати з рахунка

account³:: client²; account² ‡ accounts (382); account² — конто (зах. укр., діас, діал.)

═════════◇═════════

рахунок — термін рахунокъ (пор. порахунокъ, рахованье, рахуба), утворений із засвідчуваного з XIV ст. дієслова раховати, < нім. rechnen — лічити, рахувати; запозичення через посередництво польс. (ІУМ: 464); конто < італ. conto — рахунок, розрахунок, звіт < лат. contare — лічити, рахувати, обчислювати; за посередництвом польс. (ЕСУМ 2: 556-557)

* * *

1. n

1) крик; вигук

2) оклик; гукання

3) заклик

4) голос (тварини, птаха)

5) виклик (в суд тощо)

6) телефонний виклик (дзвінок); телефонна розмова (тж telephone call)

7) візит, відвідини; прихід

8) покликання; потяг

9) сигнал; свисток

10) перекличка

11) вимога

12) повноваження; право

13) потреба, необхідність

14) карт. оголошення (козирної масті)

15) вабик, ловецький пищик

16) церк. пропозиція місця пастора

2. v

1) кричати, закричати

2) гукати, кликати; окликати

3) називати, звати; давати ім'я

4) викликати, запрошувати

5) скликати

6) закликати (до — to)

7) оголошувати

8) будити

9) відвідувати (когось — on); приходити в гості, заходити (до когось в дім, у контору — at)

10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону

11) зупинятися (десь — in, at) (про транспорт)

12) вважати, гадати

13) приваблювати, принаджувати (птахів)

14) підганяти

* * *

1) крик

2) крик, голос (тварини, птаха)

3) поклик; оклик

4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)

6) перекличка, переклик

7) заклик

8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур

9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)

10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції

12) потяг; покликання

13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

14) вимога

15) eк. попит ( на товар)

16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

17) повноваження; право

18) потреба, необхідність

19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією

20) кapт. оголошення ( козирної масті)

21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора

22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)

23)

1) кричати, закричати

2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити

3) називати, звати

4) викликати; голосно читати список

5) скликати

6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)

7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним

9) повідомляти; оголошувати

10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)

11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)

12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)

13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону

14) вважати, розглядати; припускати

15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти

16) миcл. вабити, приманювати птахів

17)

1) засновник, фундатор

2) засновник фонду

1) розкривальний пласт

2) розвідувальний стовбур

1) ( про коня) скульгавіти, розбити ногу; упасти ( від утоми)

2) ( про коня) зав'язнути (у болоті, грязюці); занурюватися ( у трясовину)

3) наповнитися водою е затонути ( про корабель); пускати на дно ( корабель)

4) осідати ( про будинок)

5) провалюватися, зазнавати невдачі ( про план); провалювати, губити

1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування

2) загальний зміст, значення; суть

3) схил, спад, нахил

4) схильність, нахил

5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення

6) дiaл. те, що звисає, висить

7) cпopт. вис

1) вішати, підвішувати; розвішувати

2) висіти

3) виставляти картини (у музеї, на виставці)

4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися

5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим

6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)

7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати

8) ширяти, висіти в повітрі

9) бовтатися; теліпатися

10) лежати, сидіти ( про плаття)

11) ( круто) спускатися ( про схил)

12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати

13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)

14) (on, upon) обпертися

15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)

16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати

17) (on) приклеювати ( прізвисько)

18) cл. ударити

19) (about, around) тинятися; валандатися

20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні

21) мop. утримувати на місці ( судно)

22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)

23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

осведомиться у кого, где о ком, чём до[роз]відуватися, до[роз]відатися в кого про що, про кого, дізнаватися, дізнатися про що, про кого, звідовуватися, звідуватися, звідатися, завіститися про що.

* * *

несов.; сов. - осв`едомиться

1) дові́дуватися, дові́датися ( справляться) ( спрашивать) пита́ти, спита́ти, пита́тися, спита́тися и попита́тися; ( любопытствовать) ціка́витися, поціка́витися; диал. зві́дуватися, зві́датися

2) строит. (несов.) інформува́тися; повідомля́тися

завірений; засвідчений

* * *

1) завірений, засвідчений

2) перевірений, клеймований ( про харчові продукти)

відати що, а теснее:

1) знати. [Не відаю, не знаю про це]. Знать не знаю, ведать не ведаю - сном і духом не знаю;

2) завідувати, управляти, орудувати чим, доглядати що, чого. [Ці справи відає канцелярія или Цими справами завідує канцелярія]. Бог весть - бог вість.

* * *

1) ві́дати, зна́ти; ( чувствовать) відчува́ти, почува́ти

2) ( заведовать чем) ві́дати, заві́дувати

заявить кому

1) (сообщать) заявляти, заявити кому, завідомляти, завідомити кого, освідчувати, освідчити кому, ознаймувати, ознаймити кого, (предлагать) загадувати, загадати кому. [Моя любая дитино, заявляю тобі свою волю (Стор.). По закону 1781 р. пани повинні були пристати на викуп, як тільки про це їм селяни загадають (Доман.). В «Крашанці» Куліш ознаймує; що всі українські історичні джерела брехливі (Грінч.)];

2) (проявлять) виявляти, виявити, проявляти, проявити. -ть себя чем - заявлятися, заявитися чим, визначатися, визначитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признаватися, признатися до чого. -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) - показуватися, показатися кому, зголошуватися, зголоситися у (до) кого, подавати, подати свій голос, об'являтися, об'явитися, оповіщатися, оповіститися ким (через кого), чим, озиватися, озватися. [Хто хоче працювати в комісії, має зголоситися у (до) секретаря. Досі зголосилося нових членів дев'ятеро. Коли-б не Галичина, то (українство) фізичної не мало-б змоги подавати свій голос, як окрема нація (Єфр.). Піп нічим не об'являвсь, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.). Дає почин тій індивідуалістичній поезії, що останніми часами починає у нас озиватись (Єфр.)];

3) (документ) засвідчувати, засвідчати, засвідчити. Заявленный - заявлений, завідомлений, освідчений; виявлений, проявлений; зголошений; засвідчений. Проживает с незаявленными документами - мешкає з незасвідченими документами. Незаявленный жилец - незаявлений (незголошений) пожилець.

* * *

несов.; сов. - заяв`ить

1) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш

2) ( показывать) пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти

1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;

2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.

* * *

1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)

2)

3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

Дишлевий, Петро Сидорович (1927, с. Терешки Черкаської обл. - 1998) - укр. філософ. Закінчив фізико-математичний ф-т Черкаського педагогічного ін-ту (1947). Докт. філософських наук (1969), проф. (1969). Од 1954 р. - в Ін-ті філософії НАНУ; зав. від. філософських питань природознавства (1961 - 1972), заст. директора ін-ту (1968 - 1972). В 1972 - 1977 рр. - декан філософського ф-ту КНУ ім. Т. Шевченка і зав. кафедрою діалектичного матеріалізму на ф-ті В. ід 1980 р. - у Москві, зав. кафедрою філософії Ін-ту електронної промисловості. Д. - один із провідних укр. фахівців в галузі філософських проблем сучасної фізики і природознавства XX ст.

[br]

Осн. тв.: "Питання про простір і час в теорії відносності" (1959); "Матеріалістична діалектика і фізичний релятивізм" (1972); "Діалектичний матеріалізм і проблема реальності в сучасній фізиці", у співавт. (1974); "Матеріалістична діалектика і проблема наукових революцій", у співавт. (1981).

1. adj

1) повний; налитий по вінця

2) наповнений, заповнений

3) нескорочений, неукорочений

4) повний, вичерпний

5) повністю укомплектований

6) що досяг найвищої точки, повний

7) цілий, нерозчленований

8) багатий (на щось — of)

9) дорідний, огрядний, пухкий

10) широкий, вільний, просторий

11) захоплений (чимсь), охоплений

12) що наївся досхочу

13) глибокий, повнозвучний

2. adv

1) прямо; точно, саме; якраз

2) дуже

3) поет. цілком, повністю

3. v

1) кроїти широко

2) шити у складку (у зборку)

3) бути широким (повним)

4) поет. досягати повноти (про місяць)

5) виконувати, завершувати

6) валяти (сукно)

7) мет. чеканити

* * *

1) повнота; вища точка ( чого-небудь)

2) все, ціле

3) дiaл. бушель

1) повний, налитий або наповнений до країв, по вінця; наповнений; заповнений;; повний, неукорочений, нескорочений

2) повний, вичерпний

3) повного складу; повністю укомплектований

4) повний, який досяг повноти, вищого ступеня, вищої точки

5) цілісний, нерозчленований, цілий, цільний; суцільний

6) (of) багатий ( на що-небудь); з великою кількістю ( чого-небудь)

7) рясний; багатий ( на що-небудь)

8) повний, огрядний; пухлий

9) широкий, вільний (нaпp., про одяг)

10) поглинений

11) який наївся досита

12) ( повно) звучний, глибокий ( голос)

13) рідний; юp. повнорідний

14) повноправний, дійсний ( про членство)

1) прямо, точно, саме

2) дуже

3) пoeт. повністю, цілком

1) кроїти широко; шити в зборку, в складку

2) бути широким, повним

3) дiaл. досягати повноти ( про Місяць)

1) крик

2) крик, голос (тварини, птаха)

3) поклик; оклик

4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)

5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)

6) перекличка, переклик

7) заклик

8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур

9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)

10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)

11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції

12) потяг; покликання

13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)

14) вимога

15) eк. попит ( на товар)

16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; виклик

17) повноваження; право

18) потреба, необхідність

19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією

20) кapт. оголошення ( козирної масті)

21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора

22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)

23)

1) кричати, закричати

2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити

3) називати, звати

4) викликати; голосно читати список

5) скликати

6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)

7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатися

8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним

9) повідомляти; оголошувати

10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)

11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)

12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)

13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону

14) вважати, розглядати; припускати

15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти

16) миcл. вабити, приманювати птахів

17)

1) слово

2) pl мова, розмова, слова

3) суперечка, сварка

4) зауваження, порада

5) тк.; sing вісті; повідомлення

6) тк.; sing обіцянка, завірення

7) рекомендація, порада

8) тк.; sing наказ

9) пароль, пропуск

10) прислів'я, приказка

11) чутка, поголоска

12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство

13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)

14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)

15) обч. слово; код; кодова група; група символів

16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)

••

попросить

1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;

2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;

3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].

* * *

1) щі́льний, компа́ктний; сти́снений

2) непроникни́й

3) туги́й; ту́го натя́гнений; ту́го зав'я́заний ( вузол)

4) вузьки́й, тісни́й (про одяг, взуття)

5) важки́й, тяжки́й

6) скупи́й

7) убо́гий, недоста́тній ( про кошти тощо)

8) сти́слий ( про стиль тощо)

9) діал. акура́тний, оха́йний ( про одяг)

10) розм. п'я́ний

••

1) ті́сно

2) ту́го; щі́льно

3) мі́цно

n ч. ім'я

Поп (зменш. від Robert)

* * *

1) уривчастий звук; ляскіт; удар; клацання; тріск

2) постріл; cл. пістолет, револьвер

3) шипучий напій

4) легкий ( високий) м'яч (бейсбол; pop fly)

5) слід легкого швидкого дотику

6) прост. застава

7) aвт. стук, хлопок ( у глушителі)

1) ляскати, хлопати; клацати; з тріском лопатися; тріскатися; вибивати з тріском; лопатися, вибухати, тріскатися (про кукурудзяні зерна, що смажаться); cл. смажити кукурудзяні зерна (так, щоб вони лопалися)

2) ( pop off) стріляти, палити; підстрелити

3) (in, into) швидко або несподівано (в)сунути

4) ( out of) висунути; висунутися; вилазити з орбіт, широко розкриватися ( про очі)

5) несподівано з'явитися; зайти зненацька, без попередження ( pop in)

6) ( pop up) зненацька піднятися, підхопитися; вискочити нагору; несподівано виникнути

7) ( pop out) раптово, несподівано вийти; вискочити; раптово згаснути, потухнути

8) записати, накидати ( pop down); нанести короткий візит, завітати (pop along, pop around, pop down, pop in, pop over, pop round)

9) (on) швидко надягти; накинути; насунути

10) прост. заставляти, віддавати в заставу

11) застібати на кнопки

12) народжувати, приносити потомство

13) cл. ковтати пігулки, які містять наркотик

1) cкop. вiд popular song [див. popular2 3]

2) = Pop art (Pop)

1) штора, маркіза; жалюзі (тж. Venetian blind); ставня

2) ( the blind) викор. з дiєcл. у мн. сліпі

3) pl наочники, шори

4) привід, відмовка; обман

5) пиятика

6) = blind alley

7) миcл. засідка

8) cпeц. заглушка

9) фoтo шторка; oпт. діафрагма, бленда

10) вiйcьк. димова завіса; димовий екран

11) вiйcьк. снаряд, що не розірвався

1) сліпий, незрячий; призначений для сліпих

2) (to) який не бачить, не помічає, не звертає уваги

3) який діє наосліп; безглуздий, безрозсудний

4) невидимий, потайний; гipн. який не має виходу на поверхню

5) неясний, нерозбірливий, сліпо надрукований

6) глухий ( про стіну); який закінчується тупиком, який не має проходу

7) бyд. фальшивий (про вікно, двері)

8) матовий ( про фарбу)

9) п'яний (тж. blind drunk)

10) без квітів, плодів

11) aв. сліпий, за приладами

12)

1) засліплювати, позбавляти зору; сліпити очі, засліплювати

2) засліплювати, вражати

3) затемнювати; затьмарювати

4) приховувати, обманювати

5) фoтo діафрагмувати